Номенклатура середніх солей

Формулу солі можна читати, застосовуючи числові префікси, число Штока або число Еванса-Басета. Наприклад,

Hg₂CrO₄ – димеркурій хромат(VI), димеркурій(I) хромат(VI), димеркурій(2+) хромат(VI);

Al₂(SO₄) ₃ – діалюміній трисульфат, алюміній(III) сульфат.

Але солі можна називати і не повністю. Наприклад,

Na₃PO₄ – натрій фосфат(V),

Ca(NO₃)₂– кальцій нітрат(V),

K₂CO₃ – калій карбонат.

Хімічні властивості середніх солей

1. За нагрівання розкладаються:

CaCO₃ CaO + CO₂ ↑

Сa(HCO₃)₂ CaO + CO₂ + H₂O

Ca(NO₃)₂ Ca(NO₂)₂ +O₂

2NaHCO₃ Na₂CO₃ +CO₂ + H2O

2NaNO₃ 2NaNO₂ + O₂

2.З кислотами лише в тому випадку, коли реагуюча кислота сильніша за ту, від якої походить дана сіль або хоча б один з продуктів випадає в осад:

FeS + 2HCl = FeCl₂ + H₂S ↑

Na₂SiO₃ + Н₂SO₄ = Na₂SO₄ + H₂SiO₃↓

Na₂CO₃ +2HCl = 2NaCl + CO₂ + H₂O

3.З лугами, коли внаслідок реакції утворюється нерозчинна основа або нерозчинна сіль:

CuSO₄ + NaOH = Cu(OH)₂ + Na₂SO₄

FeCl₃ + 3NaOH = 3NaCl + Fe(OH)₃ ↓

K₂CO₃ + Ba(OH)₂ = 2KOH + BaCO₃ ↓

4.З металами, коли даний метал в електрохімічному ряду напруги стоїть лівіше від металлу солі. Наприклад:

CuSO₄ + Fe = FeSO₄ + Cu

HgCl₂ + Cu = CuCl₂ + Hg

5. Багато солей у розчинах можуть взаємодіяти одна з одною, коли одна із солей, що утворюється внаслідок реакції, є нерозчинною або внаслідок цього утворюється нова сіль. Наприклад:

Na₂CO₃+ CaCl₂ = 2NaCl + CaCO₃ ↓

FeSO₄ + BaCl₂ = FeCl₂ + BaSO₄ ↓

Na₃PO₄ + NaH₂PO₄ = 2Na₂HPO₄

FeCl₃ + Fe(OH)₂Cl = 2FeOHCl₂

6. Солі взаємодіють з оксидами (кислотними або амфотерними) під час нагрівання з утворенням солі та кислотного оксиду, якщо новий оксид легший за вихідний:

Na₂CO₃ + SiO₂ Na₂SiO₃ + CO₂

4LiNO₃ + 2Al₂O₃ 4LiAlO₂ + 4NO₂ + O₂

7. Гідроліз солі – обмінна реакції солі з водою, в результаті якої утворюється малодисоційована або малорозчинна сполука:

1) Солі, утворені сильною основою та слабкою кислотою:

До них належать, зокрема, CH₃COONa, Na₂CO₃, KCN.

Гідроліз таких солей може відбуватися ступінчасто. Однак, як правило, він проходить тільки за першим ступенем, тобто за участю однієї молекули води:

Na₂CO₃ + H₂O  NaHCO₃ + NaOH

2Na⁺ + CO₂^2- + H₂O  Na⁺ + HCO₃^- + OH^-

CO₂^2- + H₂O  HCO₃^- + OH^-

2) Солі, утворені слабкою основою та сильною кислотою:

До них належать NH₄Cl, FeCl₃, Fe₂(SO₄)₃.

Рівновага дисоціації води зміщується вправо, збільшується концентрація гідроген-іонів:

NH₄⁺ + Cl^- + H₂O  NH₄OH + H⁺ + Cl^-

NH₄⁺ + H₂O  NH₄OH + H⁺

Солі слабкої кислоти та сильної кислоти підлягають гідролізу, реакція розчину кисла.

Гідроліз солей, утворених слабкими дво- і три кислотними основами та сильною кислотою, може відбуватися ступінчасто. Однак, як правило, він проходить за першим ступенем, тобто за участю однієї молекули води:

FeCl₃ + H₂O  FeOHCl₂ + HCl

Fe³⁺ + H₂O Fe(OH)²⁺ + H⁺

У цьому разі реакція розчину є кислою. Гідроліз FeCl₃ відбувається переважно за першим ступенем.

3. Солі, утворені слабкою основою та слабкою кислотою:

До них належать (NH₄)₂CO₃, Al₂S₃, CH₃COONH₄. Наприклад, під час гідролізу амоній ацетату CH₃COONH₄ ацетат-іони зв’язують іони Н⁺, утворюючи слабкодисоційовану оцтову кислоту CH₃COOН; амоній-іони NH₄⁺ зв’язують ОН^-, утворюючи слабку основу – амоній гідроксид NH₄ОН.

CH₃COONH₄+ H₂O NH₄ОН + CH₃COOН

CH₃COО^- + NH₄⁺ + H₂O NH₄ОН + CH₃COOН

Реакція розчину залежить від константи дисоціації продуктів гідролізу – основи та кислоти. У цьому разі константи дисоціації NH₄ОН і CH₃COOН приблизно рівні. Тому реакція розчину є нейтральною.

4. Солі, утворені сильною основою та сильною кислотою.

До них належать NaCl, KNO₃, Na₂SO₄.Наприклад, KNO₃ у розчині дисоціює за рівнянням:

KNO₃K⁺+ NO₃^-

Іон K⁺ з гідроксид-іоном не утворює слабкої основи, а іон NO₃^- з гідроген-іоном не утворює слабкої основи. Тому рівновага дисоціації води не порушується. Реакція розчину залишається практично нейтральною.

Такі солі не піддаються гідролізу.