Автотранспортні джерела викидів д1...Д4

Вулично-дорожня мережа на карті М 1:500...1:2000 поділяється на однорідні за режимом руху ділянки – площинні джерела викидів Д.mn 4-х типів:

Д1 – рух автотранспортного потоку без затримки зі швидкістю V.сер:

враховуються пробігові викиди по Д1 зі швидкістю V.сер;

на кожній ділянці Д1.m швидкість V.сер може бути різною;

Д2 – джерело маневру перед перепоною руху (світлофор, зупинка пасажирського транспорту, прибиральна машина, несанкціонований пішохідний перехід тощо), яке враховує:

зміни швидкості руху від V.сер до повної зупинки і при розгоні від 0 до V.сер;

залежність викидів від швидкості руху, включаючи холостий хід (хх);

режим роботи світлофора або тривалість затримки;

Д3 – джерело маневру з поворотним рухом, яке враховує:

маневри на перехресті, при зміні смуги руху, заїзді чи виїзді;

рух з V = 10,0…20,0 км/год на прямих, право- і лівоповоротних маршрутах;

Д4 – автостоянка, де враховуються: викиди під час прогріву двигуна (пр), холостого ходу (хх); виїзду та заїзду; сезон року.

Для побудови оцінок забруднення житлової забудови в зоні впливу вулично-дорожньої мережі використовується основний масштаб М 1:2000. Крупніший масштаб М 1:500 менш доцільний, оскільки точність санітарно-гігієнічних оцінок не перевищує 5,0 м. Більш точні оцінки здійснюються шляхом поєднання натурних вимірів з розрахунковими оцінками.

Площинне джерело викидів Д.mn виділяється як прямокутний елемент вулично-дорожньої мережі в географічній інформаційній системі (ГІС) або вручну. З досвіду розробок в Києві і ряді інших вітчизняних та закордонних міст, найбільш придатною є картографічна технологія на основі ГІС фірми «Intergraph» з програмними засобами «Microstation-MGE». Інформація з ГІС щодо параметрів джерел викидів передається на затверджений програмний засіб "ЕОЛ", який реалізує методику ОНД-86.

При розбивці розрахункової ділянки на однорідні джерела викидів Д.mn необхідно враховувати комплекс провідних факторів, що впливають на режим руху, а відтак і на масу викидів. Приклад поділу вулично-дорожньої мережі на площинні джерела викидів надано для Бессарабського транспортного вузла в м. Києві (див. рис. 1.4). Стоянки автотранспорту (Д4) не показані, оскільки іх вплив на цьому напруженому об'єкті не виходить за межі точності розрахунків.

Д 1

Д 2

Д 3

Рис. 1.4. Приклад поділу вулично-дорожньої мережі на площинні

джерела викидів в зоні Бессарабського

транспортного вузла в м.Києві

Примітка. Для дворівневої транспортної розв'язки рекомендується оцінювати такі фактори [Самойлов, Юдин, 1972; Самойлов и др., 1981; Жукова, 1998; Ботвіновська, 2000]: топографія місцевості; архітектурно-композиційне рішення розв’язки; тип планувального рішення; площа земель, які відводяться під об’єкт; знесення існуючих будівель, споруд та зелених насаджень; переоблаштування підземних інженерних комунікації; місцеві проїзди, які закриваються для руху; рівень ґрунтових вод; стан ґрунтів; дороги та вулиці, які розв’язуються; інтенсивність руху; структура транспортних потоків; довжина черги автомобілів перед світлофором; відстань руху (довжина джерел по базовій карті); кількість автомобілів в черзі; час руху в одному режимі (дані обстежень або розрахунки за допомогою ПЗ "Світлофор" АТ "Київпроект"); середня й максимальна швидкість руху; інтервал руху між автомобілями; час роботи двигунів в різних режимах; ширина проїзної частини; кількість смуг руху; поздовжній ухил; конфігурація, одно- або дво-бічний рух; радіуси, довжина, ширина та ухил з’їздів та заїздів; ділянки взаємозв’язку потоків; поперечні профілі; шорсткість покриття; розділювальні смуги на магістралях, що перехрещуються; додаткова смуга в зоні перехрещення потоків; кути розгалуження, злиття потоків; направляючі острівці; довжина зон переплетення потоків (поворот, злиття або транзит); перехідно-швидкісні смуги; рівень обслуговування на дорогах, що перетинаються, та з’їздах; відстань видимості в плані; лінії громадського транспорту; поширення в місцях зупинки громадського транспорту; об’єкти обслуговування, автостоянки; пішохідний рух; безпека руху; розв’язка транспортних та пішохідних потоків; конфліктні точки; стадійність і організація будівництва.