
- •Змістовий модуль 1. Культурологічні концепції. Основні типи культури
- •Змістовий модуль 2.
- •Плани семінарських занять Змістовний модуль 1. Культурологічні концепції. Культура Стародавнього світу
- •Тема для самостійного опрацювання: Культура Стародавньої Індії Навчальні питання
- •Література
- •Тема для самостійного опрацювання: Культура Стародавнього Китаю Навчальні питання
- •Література
- •Заняття 2 : Культура Єгипту та Месопотамії
- •Навчальні питання
- •Література
- •Заняття 4: Біблія – священна книга трьох релігій та джерело європейської культури
- •Навчальні питання
- •Література
- •Методичні вказівки курсантам по підготовці до семінару
- •Змістовний модуль 2. Історія української культури Заняття 1: Міфологічні та релігійні уявлення стародавніх слов’ян
- •Навчальні питання
- •Література
- •Література
- •Заняття 3. Українська культура х1Хст.
- •Навчальні питання
- •Література
- •Заняття 4. М.Бойчук та його школа
- •Навчальні питання
- •Література
- •Заняття 5. Український постмодернізм.
- •Навчальні питання
- •Література
- •Методичні вказівки курсантам по підготовці до семінару
- •1 Модуль:
- •2 Модуль:
- •Критерії оцінки знань курсантів
- •При двох окремих оцінках виставляється
- •При трьох окремих оцінках виставляється
- •При чотирьох окремих оцінках виставляється
- •Теми рефератів та завдання для самостійної та індивідуальної роботи
- •Література
- •1 Модуль – 100 балів
Доля язичництва після хрещення Русі: двовір’я, християнізація язичницьких богів.
Література
Основна:
Войтович В. Українська міфологія. – К., 2005,с.25-26,50-51,124-125,319-320,363-366,423-424,426-427,426-427,449-450,457-458,470-472,504-505550,564-565,613
Русская мифология. Энциклопедия. – М.-СПб.. 2006, с. 34, с. 76–79.
Волошина Т.В., Астафьев С.Н. Языческая мифология славян. – Ростов-на-Дону, 1996, с. 68–82, с.250–283.
Мифология народов мира: В 3-Т. Т.3. – М., 2007, с. 157-175, с. 204-209.
Додаткова:
Рыбаков Б.А. Язычество древних славян. – М., 1981.
Рыбаков Б.А. Язычество Древней Руси. – М., 1987.
Заняття 2 Українське бароко
Час: 2 год.(80 хвил.).
Навчальні питання
Східнослов’янське бароко як «сповільнене Відродження».
Києво-Могилянська академія як інтелектуальний центр барокової культури.
Філософія Сковороди.
Шкільна драма і вертеп.
Українська барокова ікона.
Архітектура українського бароко.
Література
Основна:
Калашникова О.Л. Історія української культури. Навчальний посібник. – Д., 2011.
Попович М.В. Нарис історії культури України.– К., 1998.
Історія української культури. У 5-ти тт., т. 3. Українська культура другої половини ХVІІ- ХVІІІ ст. – К., 2003.
Додаткова: .
Драч І.Ф., Кримський С.Б., Попович М.В. Григорій Сковорода. – К., 1984.
Історія української ікони Х-ХХст. – К., 1996.
Макаров А. Світло українського бароко. – К., 1994
Українське літературне бароко. – К., 1987
Хижняк З.І. Києво-Могилянська академія. – К., 1970.
Кияниця М. Українське бароко як явище світової культури // Образотворче мистецтво. −1990. — № 4.
Заняття 3. Українська культура х1Хст.
Час: 2 год. (80 хвилин).
Навчальні питання
Учнівство та становлення Т.Шевченка як художника .
Перший період творчості.
Графіка у творчості Шевченка другого періоду.
Жанровий діапазон творчості :
портрет та автопортрет;
жанровий живопис;
історичні композиції та ілюстрації до літературних творів.
5. Графічні та живописні техніки Т.Шевченка.
Література
Основна:
1.Тарас Шевченко // Великие художники. Ч.24.
2. Жаборюк А. А. Малярська творчість Тараса Шевченка. — О., 2000.
3. Овсійчук В. Мистецька спадщина Тараса Шевченка у контексті європейської художньої культури. — Л., 2008.
4.Красицький Д. Тарас-художник.– К., 1973.
5. Бурачек М.Г. Великий народний художник. – Х., 1939.
6. Автопортрети Тараса Шевченка: Альбом / Упор. і авт. Вступ. Ст.. Л.В.Владич – К., 1973.
7. Тарас Шевченко: Живопис. Графіка: Альбом Авт. Вступ ст.. та упор. Д.В.Степовик. – К., 1986.
8. Офорти Тараса Шевченка: Альбом репродукцій ./ Авт. Тексту та упор. В.Касіян. – К., 1964.
Додаткова:
Національний художній музей України. – К., 2003.
Заняття 4. М.Бойчук та його школа
Час: 2 год. (80 хвилин).
Навчальні питання
1. Український авангард як явище європейського модернізму.
2.Життєвий шлях М.Бойчука.
3.Паризьке братство українсько-польських художників та його творчі принципи.
4.Синтетизм як новий шлях відродження українського образотворчого мистецтва у творчості бойчукістів.
5. Жанровий діапазон творів школи Бойчука..
Література
Основна:
1.Калашникова О.Л. Українська та зарубіжна культура. Лекція. – Дніпропетровськ, 2011.
Мєднікова Г.С. Українська і зарубіжна культура ХХ століття. – К., 2000.
Бойчук і бойчукісти. Каталог виставки. – Львів, 1991.
Ковальська Л., Присталенко Н. Михайло Бойчук і його школа // Дух України. 500-ліття малярства. – К., 1992.
Шкандрій, д-р Мирослав. Школа Бойчука. Теоретичне підґрунтя // Дух України. – К., 1992.
Додаткова:
1. Графічна школа Івана Падалки. Харків. 20-ті роки. – Харків, 1994.
Заняття 5. Український постмодернізм.
Час: 2 год. (80 хвилин).
Навчальні питання
.Філософські основи та естетика постмодернізму.
Ритуальність, синкретизм та деструктивність як типологічні риси українського постмодерну.
Постмодерністські риси в сучасній українській літературі: Ю.Андрухович. І.Андрусяк, С.Процюк, І.Цепердюк, О.Ліпцин.
Постмодернізм в українському живописі: А..Савадов, О.Гнилицький, В.Покиданець, І.Цюпка.
Література
Основна:
Калашникова О.Л. Історія української культури. Навчальний посібник. – Дніпропетровськ, 2011.
Мєднікова Г.С. Українська і зарубіжна культура ХХ століття. – К., 2002.
Поліщук Я. Випробування постмодернізмом (постмодернізм України) // Критика. – 2002. – №3. С.28-30.
Лаврінович Л. Сучасний український постмодернізм – напрям? Стиль? Метод? // Сучасність. – 2001. – №1. С.39-46.
Додаткова:
Ильин И.П. Постструктурализм. Деконструктивизм. Постмодернизм. – М., 1996.
Курицин В. Книга о постмодернизме. – Екатеринбург, 1992.
Лук’янцев В., Соболь О.Філософський постмодерн. – К.,1998.
Методичні вказівки курсантам по підготовці до семінару
1. При підготовці до семінару використати вказану вище літературу, а також конспект лекцій.
2. На виступ з повідомленням підготуватись не пізніше як за два дні. Обсяг повідомлення 1-2 сторінки. В повідомленні вказати 1-2 питання та список використаної літератури. Для оголошення повідомлення надається 5-7 хвилин під час семінарського заняття.
3. Дозволяється відповідати на питання семінару по заготовленому плану виступу.
4. На початку або у кінці семінару може проводитися письмове опитування для оцінки кожного курсанта з даної теми.
Теми, що винесені на самостійне опрацювання
1 Модуль:
Тема 3. Первісна культура. Трипільська культура.
Тема 4. Архаїчні типи культури. Релігія і міфологія жителів Стародавньої Індії . Світогляд стародавніх китайців. Культура Давнього Риму.
Тема 6. Витоки української культури. Скіфська культура та її пам’ятки. Культура грецьких міст-колоній Північного Причорномор’я.
2 Модуль:
Тема 7. Міфологічні та релігійні уявлення стародавніх слов’ян..
Релігійний культ і обрядовість стародавніх слов’ян.
Тема 8. Основні напрями розвитку європейської культури Нового часу. Українське бароко. Організація освіти у Запорізькій Січі. Література і театр українського бароко. Ренесансно-бароковий синтез в українській іконі першої половини XVIII ст.
Тема 9. Українська культура ХІХ сторіччя. .Український фольклор в творчості М.Гоголя. М.Лисенко і С.Гулак-Артемовський в історії української музики. Харків і Полтава в історії українського театру.
Тема 10. Модернізм як феномен культури ХХ сторіччя. Український авангард. М.Хвильовий як теоретик національно-культурного відродження. Лесь Курбас – режисер-реформатор.
Тема11. Діячі української культури в еміграції.
Тема 12. Основні тенденції розвитку сучасної української культури. Постмодерністські риси української культури 80 – 90 років.
Сучасне українське декоративно-прикладне мистецтво.
Критерії оцінки знань курсантів
Результати поточного та підсумкового контролю успішності курсантів визначаються:
екзамени та диференційовані заліки за чотирибальною шкалою – оцінками «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»;
заліки за двобальною шкалою – «зараховано», «не зараховано».
Оцінка курсанту за усну відповідь, письмову роботу, практичні дії і виконанні робіт при поточному контролі на заняттях, диференційованих заліках та екзаменах виставляється:
Національна |
ECTS |
Визначення |
відмінно |
A |
Відмінне виконання без помилок |
відмінно |
B |
Відмінне виконання лише з незначною кількістю недоліків |
добре |
C |
В загальному правильна робота з певною кількістю помилок |
добре |
D |
Хороша робота, але зі значною кількістю недоліків |
задовільно |
E |
Виконання задовольняє мінімальні критерії |
незадовільно |
FX |
Потрібно попрацювати перед тим, як отримати залік |
незадовільно |
F |
Необхідна серйозна подальша робота |
При двох окремих оцінках виставляється
Національна |
ECTS |
Визначення |
відмінно |
A |
Якщо обидві оцінки «відмінно» |
відмінно |
B |
Якщо обидві оцінки «відмінно» |
добре |
C |
Якщо обидві оцінки «добре» або одна оцінка «відмінно», а друга «добре» або «задовільно» |
добре |
D |
Якщо обидві оцінки «добре» або одна оцінка «відмінно», а друга «добре» або «задовільно» |
задовільно |
E |
Якщо обидві оцінки «задовільно» або одна оцінка «добре», а інша «задовільно» |
незадовільно |
FX |
Якщо одна з окремих оцінок «незадовільно» |
незадовільно |
F |
Якщо одна з окремих оцінок «незадовільно» |
При трьох окремих оцінках виставляється
Національна |
ECTS |
Визначення |
відмінно |
A |
Якщо в окремих оцінках не більше однієї оцінки «добре», а інші – «відмінно» |
відмінно |
B |
Якщо в окремих оцінках не більше однієї оцінки «добре», а інші – «відмінно» |
добре |
C |
Якщо в окремих оцінках не більше однієї оцінки «задовільно» |
добре |
D |
Якщо в окремих оцінках не більше однієї оцінки «задовільно» |
задовільно |
E |
Якщо в окремих оцінках не більше однієї оцінки «незадовільно» |
незадовільно |
FX |
Якщо дві з окремих оцінок «незадовільно» |
незадовільно |
F |
Якщо дві з окремих оцінок «незадовільно» |
При чотирьох окремих оцінках виставляється
Національна |
ECTS |
Визначення |
відмінно |
A |
Якщо в окремих оцінках одна оцінка «добре», а інші «відмінно» |
відмінно |
B |
Якщо в окремих оцінках одна оцінка «добре», а інші «відмінно» |
добре |
C |
Якщо в окремих оцінках одна оцінка «задовільно», а інші «добре» та відмінно» або якщо дві оцінки «задовільно» та дві оцінки «відмінно» |
добре |
D |
Якщо в окремих оцінках одна оцінка «задовільно», а інші «добре» та відмінно» або якщо дві оцінки «задовільно» та дві оцінки «відмінно» |
задовільно |
E |
Якщо в окремих оцінках не більше однієї «незадовільно» |
незадовільно |
FX |
Якщо в окремих оцінках дві «незадовільно» |
незадовільно |
F |
Якщо в окремих оцінках три «незадовільно» |
Питання для контрольних та самостійних робіт
Модуль 1. Основні культурологічні концепції. Типи культури.
1.Структура культури та її функції.
Культура та цивілізація.
Культурологічні концепції Гегеля та О.Шпенглера.
«Аполлонійське» та «діонісійське» начала культури в концепції Ф.Ніцше.
Людина і культура у концепціях З.Фрейда, К.- Г. Юнга, Й.Хейзингі.
Міф як перша історична форма культури. Система міфологічних вірувань.
Походження та періодизація первісного мистецтва.
Типологія розвитку первісної художньої культури.
Етапи розвитку єгипетської культури. Писемність єгиптян.
Вірування стародавніх єгиптян та пантеон єгипетських богів.
Художня культура Стародавнього Єгипту та її зв’язок з заупокійним культом.
Світогляд та писемність жителів Межиріччя.
Типологічні риси художньої культури Месопотамії.
Релігія та міфологія стародавніх греків.
Етапи розвитку художньої культури греків.
Еллінізація римської релігії.
Художня культура Стародавнього Риму.
Релігія і міфологія жителів Стародавньої Індії .
Художня культура Стародавньої Індії.
Світогляд стародавніх китайців.
Художні ремесла Китаю.
Трипільська культура.
Скіфська культура та її пам’ятки.
Культура грецьких міст-колоній Північного Причорномор’я.
Історія створення ТАНАХу та „Старого Заповіту».
Композиція та зміст Тори.
Закон у „Старому Заповіті” та „Новому Заповіті”.
Склад „Нового Заповіту”. Ідейний смисл чотирьох Євангелій.
Особливості середньовічної культури та менталітету.
Соціальна диференціація середньовічної культури.
Наука і освіта у середньовічній Західній Європі.
Стильові ознаки романського та готичного стилів.
Музика та театр Середніх віків.
Символіка візантійського хрестово-купольного храму.
Вплив Візантії на культуру Київської Русі.
Модуль 2. Історія української культури.
1. Язичництво дохристиянської Русі, пантеон слов’янських богів.
Художня культура Київської Русі: література, архітектура, живопис.
3. Софія Київська – зразок візантійського хрестово-купольного храму.
Новгородська та московська школи давньоруського живопису (Феофан Грек та Андрій Рубльов).
Типологічні риси Ренесансу.
Культура Реформації.
Європейське бароко ХVІІ ст.
Класицизм як загальноєвропейський стиль мистецтва ХVІІ – ХVІІІ ст..
Основні напрями мистецтва ХVІІІ ст..: класицизм, просвітницький реалізм, сентименталізм.
Загальні риси розвитку світової культури XIX ст.
Романтизм в європейському мистецтві ХІХ ст..
Реалізм в європейському мистецтві ХІХст..
Художні відкриття імпресіонізму.
Модернізм як феномен культури ХХ ст.
Експресіонізм та фовізм.
Абстракціонізм: теорія кольору В.Кандінського та супрематизм К.Малевича.
Художні принципи кубізму.
Дадаїзм та сюрреалізм.
Художні школи західного постмодернізму.
Історичні передумови виникнення української культури.
Культура України XIV - першої половини XVII ст..
Українська ікона XIV – XVI ст.
Культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії.
Книгодрукування в Україні. Іван Федоров.
Організація освіти у Запорізькій Січі.
Філософія та поетика українського бароко у творчості Г.С.Сковороди.
Архітектура українського бароко.
Література і театр українського бароко.
Ренесансно-бароковий синтез в українській іконі першої половини XVIII ст.
С.Гулак-Артемовський в історії української музики.
Українська культура XVIII – першої половини XIX ст..
Творчість Т.Шевченка-художника.
Музична творчість М.В.Лисенка.
Харків та Полтава в історії українського театру.
Український авангард початку ХХ ст.. Школа М.Бойчука в історії української художньої культури ХХ ст..
М.Хвильовий як теоретик національно-культурного відродження.
Лесь Курбас – режисер-реформатор.
Діячі української культури в еміграції.
Сучасне українське декоративно-прикладне мистецтво: школи, жанри, майстри.
Основні тенденції розвитку сучасної української культури.
Перелік питань для екзамену з дисципліни «Історія української культури»
Структура культури та її функції.
Основні культурологічні концепції (М.Данилевського, О.Шпенглера, Ф. Ніцше, А. Тойнбі, З. Фрейда, К.-Г. Юнга, Й. Хейзинги).
Міф як перша історична форма культури. Система міфологічних вірувань. .Походження та періодизація первісного мистецтва.
Етапи розвитку єгипетської культури. Писемність єгиптян. Вірування стародавніх єгиптян та пантеон єгипетських богів.
Художня культура Стародавнього Єгипту та її зв’язок з заупокійним культом.
Світогляд та писемність жителів Межиріччя. Типологічні риси художньої культури Месопотамії.
Релігія та міфологія стародавніх греків. Етапи розвитку художньої культури греків.
Релігійні уявлення стародавніх римлян. Художня культура Стародавнього Риму.
Релігія і міфологія жителів Стародавньої Індії .
Світогляд стародавніх китайців.
Витоки української культури (Трипільська, скіфська, культура грецьких міст-колоній Північного Причорномор’я).
Історія створення та склад Біблії.
Особливості середньовічної культури та менталітету.Наука, освіта, мистецтво у середньовічній Західній Європі.
Особливості культури Візантії та її вплив на культуру Київської Русі.
Язичництво дохристиянської Русі, пантеон слов`янськихї богів.
Художня культура Київської Русі: література, архітектура, живопис. Софія Київська – зразок візантійського хрестово-купольного храму.
Культура України XIV - першої половини XVII ст. Культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії. Книгодрукування в Україні. Іван Федоров.
Ідеологія та художні досягнення Ренесансу, вплив на українську культуру.Культура Реформації.
Європейське бароко ХVІІ ст. Особливості українського бароко (архітектура, література, театр, іконопис).Філософія та поетика українського бароко у творчості Г.С.Сковороди.
Класицизм як загальноєвропейський стиль мистецтва ХVІІ – ХVІІІ ст.
Романтизм та реалізм в європейському та українському мистецтві ХІХ ст. С.Гулак-Артемовський та М.В. Лисенко в історії української музики. Творчість Т.Шевченка-художника. Становлення професійного українського театру.
Модернізм як феномен культури ХХ ст. Основні напрями модернізму.
Український авангард початку ХХ ст. Школа М.Бойчука в історії української художньої культури ХХ ст. Лесь Курбас – режисер-реформатор.
Кінематограф як мистецтво ХХ ст. Український кінематограф. Творчість О.Довженка.
Діячі української культури в вашому регіоні (місті, області). Науково-просвітницька діяльність Д.Яворницького.
Основні тенденції розвитку сучасної української культури. Постмодернізм в сучасному українському мистецтві.
Теми рефератів та завдання для самостійної та індивідуальної роботи
Тема козацтва в живописі В.Репіна.
Кобзарі і лірники в українській музичній культурі .
Портретний живопис В.Боровіковського.
Образ України в кінематографі. Фільм С.Параджанова «Тіні забутих предків».
Постмодернізм в сучасному українському живописі.
Портретний живопис Д.Левицького.
Стиль ампір в декоративно-прикладному мистецтві Західної Європи ХІХ ст..
Образ Києва в творчості М.Булгакова.
Художня своєрідність творчості М.Шагала в мистецтві ХХ ст..
Міфологічний простір слов’янського язичництва.
Козаччина як культурне явище.
Феофан Прокопович як культурний діяч епохи Просвітництва.
Український фольклор в творчості М.Гоголя.
Ідеологія громадовства і М.Драгоманов.
Український театральний авангард. Діяльність Л.Курбаса.
М.Хвильовий – ідеолог національного відродження.
Петро Могила та його культурна спадщина.
Стильові пошуки сучасного українського театру.
Ікони в художній колекції Дніпропетровського художнього музею.
Символіка української писанки.
Видатні культурні діячі вашого міста.
Традиція та авангард в сучасному українському образотворчому мистецтві.
Український кінематограф: минуле і сучасність.
Українська поезія початку ХХІ ст..
Проблеми масової культури в сучасній Україні.
Література
Базовий підручник
Калашникова О.Л. Історія української культури. Навчальний посібник – Дніпропетровськ, 2011.
Основна:
Шейко В.М., Тишевська Л.Г. Історія української культури. – К., 2006.
Гречанко В., Чорний І та ін. Історія світової та української культури. – К., 2005.
Мєдникова Г.С. Українська і зарубіжна культура ХХ століття. – К., 2002.
Попович М. Нарис історії української культури. – К., 1998.
Додаткова:
Александрович В.С., Балушок В.Г. та ін. Історія української культури У 5-т. – К., 2001-2005.
Закович М.М., Зязюн І.А., Шевнюк О.Л. та ін. Культурологія: українська та зарубіжна культура. – К., 2010.
Бокань В. Історія української культури. – К., 2009.
Бузина О. Тайная история Украины-Руси. – К., 2008.
Декоративно-ужиткове мистецтво. Словник. У 2-т. – Л., 2000.
Культура і побут України. – К., 1991.
Лекції з історії світової та вітчизняної культури / За ред. А.В.Яртися. – Л., 1994.
Макаров А. Світло українського бароко. – К., 1994.
Ми – українці. Енциклопедія українознавства: У 2-т. – К., 1999.
15. Національний музей історії України. – К., 2001.
16. Степовик Д. Історія української ікони Х – ХХ ст. – К., 1996.
17. Победимская С., Калашникова О., Подгорнева Э. Кипр – остров церквей. – Никосия, 2005.
18. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури. – Харків, 1996.
19. Словник культурних цінностей та їх складових частин: на допомогу митнику / За ред О.Л.Калашникової. Ч.I – Ш. – Дніпропетровськ, 2001 – 2003.
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ
Оцінювання навчальної дисципліни здійснюється за 100- бальною накопичувальною шкалою. Крок накопичувальної шкали складає 1 бал, мінімальний бал – 0, мінімальний бал для отримання позитивної оцінки – 60, максимальний бал – 100.
Семестрова оцінка визначається за 100-бальною шкалою як середньоарифметична модульних оцінок, отриманих за засвоєння всіх змістовних модулів навчальної дисципліни.
Екзаменаційна оцінка визначається за 100-бальною шкалою за результатами виконання екзаменаційних завдань,
Підсумкова оцінка визначається за 100-бальною шкалою як середньоарифметична семестрової та екзаменаційної оцінок і округлюється до цілого числа.
Підсумкова оцінка, виражена за 100-бальною шкалою, переводиться в оцінку за розширеною шкалою підсумкового контролю, рекомендованою МОН України, та шкалою ЄКТС:
Оцінка за бальною шкалою |
Оцінка за розширеною шкалою |
Оцінка за шкалою ЄКТС |
90-100 |
відмінно – видатна робота з мінімальними помилками |
A |
82-89 |
дуже добре – вище середнього стандарту, але з деякими поширеними помилками |
B |
74-81 |
добре – в цілому хороша робота, але з помітними помилками |
C |
64-73 |
задовільно – пристойно, але зі значними помилками |
D |
60-63 |
достатньо – задовольняє мінімальним вимогам |
E |
35-59 |
незадовільно – з можливістю повторного складання |
FX |
0-34 |
неприйнятно – потребує повторного вивчення |
F |
Модульна оцінка визначається за 100-бальною шкалою за результатами поточного оцінювання.
1 Модуль – 100 балів
З них:
Робота на практичних заняттях – 40 балів;
Самостійна робота та комп’ютерне тестування– 10 балів;
Модульна контрольна робота – 50 балів.
Остаточна оцінка, отримана за модульний контроль, заноситься в екзаменаційну відомість. У разі відсутності курсанта (студента) під час здачі МК він оцінюється за нульовим балом. Перездача модуля не передбачається.
Курсант (студент) має право підвищити незадовільні оцінки модульного контролю до початку сесії (екзамену) шляхом повторного складання модульної контрольної роботи не більше одного разу. Оцінка при цьому визначається не більше 60 балів.