В. Лицевої артерії

С. Хребетної артерії

D.Висхідної глоткової артерії

Е. Верхньощелепної артерії

3. У постраждалого різана рана обличчя в ділянці жувального м'яза. Гілки, якої артерії можуть бути при цьому пошкоджені?

1. Лицевої

2. Задньоої вушної

3. Потиличної

4. Поверхневої скроневої

5. Задньої вушної

4. У хворого з флегмоною щоки (гнійним запаленням) розвинувся менінгіт. Який венозний анастомоз найімовірніше послужив причиною ускладнення ?

1. Між лицевою веною і венами очної ямки

2. Між лицевою і очною артеріями

3. Між лицевою і защелепною венами

4. Між скроневою і надочноямковою артеріями

5. Між лицевою веною і крилоподібним сплетенням

5. Хірург-стоматолог діагностував гнійне запалення клиноподiбного синуса. Яка артерія, лежача в цьому синусі може бути залучена до процесу?

А. А. supraorbitalis

B. А. carotis externa

C. А. ophthalmica

D. A. carotis interna

E. А. infraraorbitalis

6. У хворого встановлено зниження гостроти зору, пов'язане з патологією артеріальних судин очного яблука. Яка з перерахованих артерій є головним джерелом кровопостачання сітківки?

А. А. centralis retinae

B. А. ciliares

C. А. conjunctivales

D. А. lacrimalis

E. А. episclerales

7. При неприборкній носовій кровотечі з анастомозуючих судин проводиться тампонада порожнини носа або перев'язка судин. Пошкодження якого анастомозу викликала ця кровотеча?

A. Кутового

B. Решiтчастого

C. Лобового

D. Оболонкового

E. Скуластого

8. Чоловік під час гоління зрізав гнійник в ділянці сосцеподiбного відростка. Через 2 дні він був доставлений в лікарню з діагнозом запалення оболонок головного мозку. Яким чином інфекція проникла в порожнину черепа?

А. Через v.v. tympanicae

B. Через v.v. labyrinthi

C. Через v. emissariaе mastoideaе

D. Через v. facialis

E. Через v.v. auriculares

9. При огляді у хворого виявлена злоякісна пухлина (рак) язика. У які лімфатичні вузли найімовірніше відбудеться занедбаність злоякісних кліток (метастазування).

А. Нижньощелепнi

B. Глибокі шийні

C. Підборіддя

D. Заковтувальні

E. Привушні

Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті.

На початку заняття викладач проводить перевірку рівня підготовки студентів до даного заняття за допомогою повчальних завдань.

Проводиться корекція знань студентів. Велику частину заняття студенти самостійно працюють на анатомічних препаратах. Під керівництвом викладача за допомогою атласу і графа логічної структури заняття студенти вивчають препарати, визначають їх топографію, частини, анатомічні утворення. Викладач контролює самостійну роботу студентів, здійснює корекцію знань, і оцінює практичні навички. Потім проводиться тестовий контроль.

На закінченнi заняття здійснюється аналіз роботи кожного студента на занятті, виставляються оцінки.

Тема № 4

Формування плечового сплетення і його короткі гілки, дiлянки їх інервації. Судини бiчного трикутника шиї: підключична артерія і вена. Судини і нерви пахвової ямки: пахвова артерія і вени. Колатеральний кровообіг верхньої кінцівки.

Актуальність теми. Заняття по даній темі є продовженням вивчення судинної і нервової системи. Воно присвячене вивченню кровопостачання, венозного відтоку і іннервації дiлянки шиї, спини, плечового поясу, за рахунок гілок підключичних судин і плечового сплетення. Знання цих судин і нервів необхідне для розуміння кровопостачання і іннервації верхньої кінцівки, відтоку венозної крові в систему верхньої порожнистої вени. Знання кровопостачання і топографії судин, взаємини їх з нервами, розуміння функції мають важливе значення для вивчення топографічної анатомії і оперативної хірургії, травматології, нервових хвороб, а також для розуміння змін, що виникають при патологічних станах і їх лікування на клінічних кафедрах.

Цiль навчання (загальна). Вміти оцінювати інформацію про будову підключичної і пахвової артерій і гілок, що відходять від них, підключичної і пахвової вен і їх припливах, про формування плечового сплетення, його коротких гілок, для визначення на подальших кафедрах відхилень від норми, наявність і локалізація патологічних процесів.

Конкретні цілі.

1. Визначити і показати підключичну артерію і вену, їх гілки, анастомози і притоки в різних відділах.

2. Визначити і показати пахвову артерію і вену, їх гілки, анастомози і припливи в різних відділах.

3. Визначити і показати плечове сплетення, його короткі гілки, ділянки їх інервації.

Зміст навчання відповідно до цілей:

Теоретичні питання

1. Загальний план будови пахвової ямки (м'язи, топографічні утворення)

2. Топографія бiчного трикутника шиї; міжсходовий простір

3. Ембріогенез м'язів шиї і плечового поясу.

Граф логічної структури теми

Джерела інформації

1. Привес М.Г.Анатомия человека. – С-Пб, 2001. – с.411-416; 442-443, 558-559

2. Сапин М.Р. Анатомия человека. – М., 1997. – ч.2. с.136-142, 179, 181-182, 427-429

3. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. - М., 1981.- т. 2,3

4. Бобрик I.I. Мiжнародна анатомiчна номенклатура. - К.,2001

5.Свиридов О.І. Анатомія людини-К.,2001.,с.279-284,344-349

6 .Лекція.

Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання