Перша допомога при електротравмі

• Зупинити дію ел. току на постраждалого, додержуючись правил безпеки. (Відключити тік, перервати або відвести провід від постраждалого та інш.).

8

• остеомієліт,

• ушкодження сухожилків, нервових стволів та інш.

Початкові проявлення стс

Місцеві проявлення СТС:

• болі, втрата чутливості кінцівки, неможливість рухів у суглобах,

• садна, вм’ятини від стискаючих предметів, кінцівка бліда, синюшна (мармурість).

• Тканини щільні, холодні на дотик.

• На шкірі пухирі з прозорою або геморагічною рідиною.

• Набряк з’являється через 30-40 хвилин після витягнення постраждалого, через 4-6 годин виражений, а через 12-24 години стає максимальних розмірів.

Одночасно з місцевими проявами погіршується загальний стан постраждалих.

• Загальмованість, блідість, марення, збудженість, порушення свідомості, блювота.

• АТ знижується, тахікардія.

• Язик сухий, обкладений.

• В крові загущення, лейкоцитоз.

• В сечі – брудно-бурого кольору сеча, еритроцити, міоглобін, олігурія до анурії.

• З 2-3 дня діурез 200-400 мл, сеча стає нормального кольору, білок, еритроцити, циліндри.

• В крові азот, мочевина, креатинин наростають, гіперкаліємія, білірубінемія, збільшується вміст фосфору, кальцію.

В перші дні проміжкового періоду загальний стан покращується (покращуються гемодинамічні показники).

• Набряк, болі в ушкодженої кінцівці менше,

• Але це покращення мниме, так як в цей період починає розвиватися гостра ниркова недостатність.

• Сеча кроваво-червона, діурез знижується аж до анурії.

• Остаточний азот в крові підвищується до 400-600 мг/% і більше.

• Посилюється нудота, блювота.

13

2. Середня форма – (до 6 годин). Функція нирок порушена помірно. Виражені розлади гемодинаміки відсутні.

3. Тяжка форма (більше 7-8 годин). Виражені симптоми гострої ниркової недостатності. Летальність 25-30%.

4. Крайнє тяжка форма (стиснення двох кінцівок (більше 8 годин).

• Смерть наступає в перші 2 дня.

Клінічна картина стс

1 період – Шоковий – 24-48 годин після визволення.

Період гемодинамічних розладів.

• Частий пульс, зниження АТ.

• Загальна загальмованість, слабкість.

• Повторна блювота.

В ушкодженій кінцівці:

• блідість, прогресуючий набряк,

• крововиливи, з’являються на шкірі пухирі з серозним або геморагічним вмістом,

• кінцівка холодна на дотик, пульсація артерій відсутня.

При тяжких формах:

• признаки гемоконцентрації,

• в крові остаточний азот, в сечі білок, еритроцити, циліндри.

• Після подання допомоги наступає деяке покращення (в основному суб’єктивне) – світлий проміжок, - однак через 3-4 дня починає формуватися клінічна картина 11 періоду.

ІІ період – Проміжковий – 3-4, 8-12 днів – період гострої ниркової недостатності токсичного походження.

• В’ялість, апатія, блювота,

• Анемія, ацидоз, гіперкаліємія, остаточний азот, знижується діурез до анурії.

• Гинуть від анурії.

На постраждалій кінцівці:

• - набряк, пухирі, нерідко розвивається значний некроз м’язів.

ІІІ період – Пізній – з 3-4 неділі до 3-4 місяців – період відновлення.

• Нормалізуються гемодинамічні показники, функція нирок.

Зміни з боку ушкоджених тканин залишаються вираженими:

• значні рани, некроз ділянок м’яких тканин,

• контрактури суглобів, м’язів,

12

• Відведення току проводити швидко, обережно за допомогою предметів, які не проводять тік (палкою, сухою мотузкою), якщо можливо, надівають гумові черевики, калоші, рукавички або встають на кипу газет, дошку, відтягують за одяг, ремінь.

• При зупинці дихання, серця – ШВЛ + масаж серця. Перед масажем вдарити кулаком по нижньої третини грудини 1-2 рази.

• Загальний масаж тіла, щоб уникнути гіпоциркуляції.

• На опікову рану – асептичну пов’язку.

• Обов’язкове транспортування в лікувальний заклад.

Лікування

• У першу добу від моменту електротравми потерпілі мають лі-куватися в реанімаційному відділенні, щоб уникнути ймовір-ного розвитку дизаритмії серця.

• Інтенсивна терапія включає ліквідацію критичних порушень життєво важливих систем, профілактику печінкової та ниркової недостатності, корекцію розладів серцевого ритму тощо.

• Пізніше лікування продовжують у відповідних травматологічних, комбустіологічних, терапевтичних та інших відділеннях залежно від домінування тих чи інших клінічних проявів електротравми.

• Місцеве лікування опіків носить консервативний характер і не відрізняється від такого при опіках.

Ускладнення

• Прогресивний вторинний некроз і пізні кровотечі, які виника-ють на 7-10 день після травми.

• Рідше перебіг післятравматичного періоду ускладнюють остеомієліт, неврит, невралгії та контрактури.

• Наслідки електротравми включають депігментацію шкіри, випадання волосся та місцеві вегетативні розлади.

• З боку внутрішніх органів після ураження струмом часто спостерігаються тривалі функціональні та органічні розлади.

9