Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
філос. 1.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
51.66 Кб
Скачать

Тема: вступ. Філософія як наука і специфічний тип знання.

Мета: розкрити поняття «світогляд» і його структуру; ознайомити студентів із процесом формування світогляду; визначити поняття філософії, його предмет вивчення; охарактеризувати основні функції світогляду; розвивати вміння бачити, відчувати й творити прекрасне; виховувати бажання робити добро, доброзичливо ставитись до навколишнього світу.

Тип заняття: засвоєння нових знань

Основні поняття і терміни: світогляд, міфологія, релігія, філософія

Обладнання уроку: підручник, структурно-логічні схеми.

Література:

Касьян В.І. Філософія: відповіді на питання екзаменаційних білетів: Навч. посіб. – К.: Знання, 2008. – 347 с.

Петрушенко В.Л. Філософія: курс лекцій. Навч. посібник для студентів вищих закладів освіти І- ІV рівнів акредитації. – К.: «Каравела, 2001.- 448 с.

Причепій Є.М. Філософія: підручник/Причепій Є.М.,Черній А.М, Чекаль Л.А. – К.: Академвидав, 2009.- 592 с.

Структура уроку:

  1. Організаційний момент

  2. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

  3. Вивчення нового матеріалу

  1. Світогляд та його історичні типи.

  2. Предмет філософії. Місце філософії у самопізнанні людини.

  3. Функції філософії та їх характеристика.

  1. Узагальнення та систематизація знань, умінь і навичок

  2. Підсумки уроку

  3. Домашнє завдання

Хід заняття: б

  1. Організаційний момент

  1. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

Вступне слово вчителя

Нині наступила епоха Homo educatus — Людини освіченої, яка має виокремлюватися не тільки розумом і знаннями, а й глибиною своєї духовності, масштабом цінностей, усвідомленням відповідальності перед сучасним і майбутніми поколіннями, високою компетентністю. Саме такими людьми вам допоможуть стати найкращі взірці філософської думки.

Кожен із вас не раз розмірковував над вічними питаннями світобудови: хто я? Чому ми народжуємося й помираємо? Для чого живемо? У чому сенс нашого життя? Що являє собою світ, у якому ми живемо? Як довго існує цей світ? Він створений чи існував завжди? Хто є творцем цього прекрасного світу? Що було первинним: ідея створення світу чи матерія, з якої він створений? А може, світ має здатність самостворення? Хто є людина? Яким є суспільство, у якому ми живемо? Що таке ідеї та як вони впливають на ваше життя? Що важливіше: духовне чи матеріальне? Відповіді на ці питання не приходять відразу. Щодо більшості з них існує багато різноманітних думок та ідей. Зрештою, кожен може мати свою думку, але нікому ще не завадило пізнавати думки інших людей і, порівнюючи їх, створювати власну модель світу.

Людина є соціоприродною істотою, єдністю біологічно­го (природного) та духовного начал. Духовне та природне, як її суттєві якості, існують і виявляють себе у тісному взаємозв'язку. Людина укорінена в життя не тільки ін­стинктом, а й духом, поєднує в собі природу і культуру, тіло і дух.

Людина живе свідомо, мотивує свої вчинки (не лише пропускає через свідомість, але й певним чином виправ­довує). Завдяки свідомості вона організовує своє життя в часі (співвідносить сучасне з минулим і майбутнім), в про­сторі (бере до уваги співвідношення «ближче — дальше»), враховує в своїй діяльності причинні зв'язки тощо. Свідо­мість потрібна їй не тільки для організації та підтриман­ня природного існування. Вона духовно укорінює людину в життя. Через релігію, мистецтво, філософію людина ду­ховно входить у життя, живе зі смислом, вносить у життя певний сенс, формує та сповідує певну духовну настанову щодо життя.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу