
- •Тема: вступ. Філософія як наука і специфічний тип знання.
- •Структура уроку:
- •Організаційний момент
- •Актуалізація опорних знань, умінь і навичок
- •1.Світогляд та його історичні типи.
- •Предмет філософії. Місце філософії у самопізнанні людини.
- •3. Функції філософії та їх характеристика.
- •Узагальнення та систематизація знань, умінь і навичок
- •Підсумки уроку
- •Домашнє завдання
Тема: вступ. Філософія як наука і специфічний тип знання.
Мета: розкрити поняття «світогляд» і його структуру; ознайомити студентів із процесом формування світогляду; визначити поняття філософії, його предмет вивчення; охарактеризувати основні функції світогляду; розвивати вміння бачити, відчувати й творити прекрасне; виховувати бажання робити добро, доброзичливо ставитись до навколишнього світу.
Тип заняття: засвоєння нових знань
Основні поняття і терміни: світогляд, міфологія, релігія, філософія
Обладнання уроку: підручник, структурно-логічні схеми.
Література:
Касьян В.І. Філософія: відповіді на питання екзаменаційних білетів: Навч. посіб. – К.: Знання, 2008. – 347 с.
Петрушенко В.Л. Філософія: курс лекцій. Навч. посібник для студентів вищих закладів освіти І- ІV рівнів акредитації. – К.: «Каравела, 2001.- 448 с.
Причепій Є.М. Філософія: підручник/Причепій Є.М.,Черній А.М, Чекаль Л.А. – К.: Академвидав, 2009.- 592 с.
Структура уроку:
Організаційний момент
Актуалізація опорних знань, умінь і навичок
Вивчення нового матеріалу
Світогляд та його історичні типи.
Предмет філософії. Місце філософії у самопізнанні людини.
Функції філософії та їх характеристика.
Узагальнення та систематизація знань, умінь і навичок
Підсумки уроку
Домашнє завдання
Хід заняття: б
Організаційний момент
Актуалізація опорних знань, умінь і навичок
Вступне слово вчителя
Нині наступила епоха Homo educatus — Людини освіченої, яка має виокремлюватися не тільки розумом і знаннями, а й глибиною своєї духовності, масштабом цінностей, усвідомленням відповідальності перед сучасним і майбутніми поколіннями, високою компетентністю. Саме такими людьми вам допоможуть стати найкращі взірці філософської думки.
Кожен із вас не раз розмірковував над вічними питаннями світобудови: хто я? Чому ми народжуємося й помираємо? Для чого живемо? У чому сенс нашого життя? Що являє собою світ, у якому ми живемо? Як довго існує цей світ? Він створений чи існував завжди? Хто є творцем цього прекрасного світу? Що було первинним: ідея створення світу чи матерія, з якої він створений? А може, світ має здатність самостворення? Хто є людина? Яким є суспільство, у якому ми живемо? Що таке ідеї та як вони впливають на ваше життя? Що важливіше: духовне чи матеріальне? Відповіді на ці питання не приходять відразу. Щодо більшості з них існує багато різноманітних думок та ідей. Зрештою, кожен може мати свою думку, але нікому ще не завадило пізнавати думки інших людей і, порівнюючи їх, створювати власну модель світу.
Людина є соціоприродною істотою, єдністю біологічного (природного) та духовного начал. Духовне та природне, як її суттєві якості, існують і виявляють себе у тісному взаємозв'язку. Людина укорінена в життя не тільки інстинктом, а й духом, поєднує в собі природу і культуру, тіло і дух.
Людина живе свідомо, мотивує свої вчинки (не лише пропускає через свідомість, але й певним чином виправдовує). Завдяки свідомості вона організовує своє життя в часі (співвідносить сучасне з минулим і майбутнім), в просторі (бере до уваги співвідношення «ближче — дальше»), враховує в своїй діяльності причинні зв'язки тощо. Свідомість потрібна їй не тільки для організації та підтримання природного існування. Вона духовно укорінює людину в життя. Через релігію, мистецтво, філософію людина духовно входить у життя, живе зі смислом, вносить у життя певний сенс, формує та сповідує певну духовну настанову щодо життя.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу