6. Заохочення за успіхи в роботі

За сумлінне виконання трудових обов'язків, тривалу й бездоганну роботу, новаторство та за інші досягнення в роботі застосовуються такі види заохочення працівників:

- оголошення подяки;

- преміювання;

- нагородження почесною грамотою;

- інші заохочення, передбачені колективним договором підприємства.

За особливі трудові заслуги працівники представляються у вищі органи виконавчої влади до заохочення, до нагородження орденами, медалями, нагрудними знаками й до присвоєння почесних звань, а також звання найкращого працівника за даною професією.

7. Стягнення за порушення трудової дисципліни

За порушення трудової дисципліни або невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків накладається дисциплінарне стягнення.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосоване лише одне з таких стягнень:

- оголошення догани;

- звільнення.

Стягнення накладається адміністрацією безпосередньо за фактом проступку, але не пізніше ніж за один місяць із дня його виявлення, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше ніж через шість місяців із дня вчинення проступку.

Під час накладання дисциплінарного стягнення мають ураховуватися тяжкість провини й заподіяна шкода, обставини, за яких учинено проступок, попередні робота й поведінка працівника.

Дисциплінарне стягнення оформляється в наказі (розпорядженні), з яким працівника ознайомлюють під розписку.

Наказ (розпорядження) доводиться до відома працівників підприємства.

Якщо протягом року з дня накладання дисциплінарного стягнення працівник не мав нових дисциплінарних стягнень, то це дисциплінарне стягнення знімається.

Якщо працівник не допускав нових порушень трудової дисципліни й до того ж виявив сумлінність у роботі, то стягнення може бути зняте достроково.

Протягом строку дисциплінарного стягнення заохочення до працівника не застосовуються.

1.3 Складське господарство, транспортне обслуговування підприємства.

Складське господарство є найважливішою частиною будь-якого підприємства, оскільки безпосередньо впливає на хід виробничих процесів. Більшість матеріальних цінностей підприємств проходить через склади, тому вони займають значну частину заводської території.

Під структурою складського господарства розуміють склад складів заводу, їх кількість, ємність та спеціалізація матеріалів, які знаходяться в складі. Кількість складів на кожному заводі, їх розмір, спеціалізація, характер роботи залежить від більшого числа конкретних обставин. До основних факторів, які впливають на структуру складського господарства відносять: характер виготовленої підприємством продукції, масштаб і тип організації виробництва, рівня його спеціалізації і кооперування, номенклатури і кількості використання в виробничому процесі матеріальних ресурсів та умов матеріально-технічного оснащення, особливості технічного оснащення підприємства.

До основних завдань складського господарства належать:

- організація постійного і безперервного постачання виробництва відповідними матеріальними ресурсами;

- забезпечення їх кількісної та якісної схоронності;

- максимальне скорочення витрат, пов'язаних зі здійсненням складських операцій;

- комплектування деталей та інших матеріальних цінностей, підбір, дозування та інші операції підготовчого або заключного характеру.

Великий вплив на кількість та розміри складів, а також їх спеціалізацію і характер роботи, впливає крім того і сама організація складського господарства, особливо його механізація.

Складське господарство автомобільного заводу, наприклад, взагалі відрізняється від складського господарства підшипникового заводу.

Взагалі впливає на структуру складського господарства масштаб виробництва і тип його організації. Потрібно вказати, що чим більший масштаб виробництва кожного з видів продукції, тим при різних рівнях умов повинен бути більше об’єм складського господарства обслуговуючи дане підприємство. В той же час більший об’єм складського господарства дає більші можливості для спеціалізації складів.

При масовому типу організації виробництва склад пристосовується до одних і тих самих виробів. При одиничному типу організації виробництва склад повинен бути пристосований для задоволення універсальних необхідностей, вимоги на різні матеріали, на різні їх кількості.

Рівень спеціалізації даного підприємства і його кооперування з іншими підприємствами також показує великий вплив на структуру складського господарства.

Чим нижче спеціалізоване підприємство і чим вище рівень його кооперування, тим при різних рівнях умов його складське господарство простіше. Вузька спеціалізація підприємства скорочує, як правило, номенклатуру матеріальних цінностей і тим самим складає умови для спеціалізації складських приміщень.

Збільшення номенклатури напівфабрикатів та виробів, які отримує підприємство по кооперації, приводить до збільшення кількості складів кооперативної продукції і в той же час до зниження маси складів сировини та матеріалів.

На структуру складського господарства впливають також особливості технологічного процесу на підприємстві та його технічного оснащення. Так на заводах з великою вагою ливарного виробництва широко розвинуті склади шихтових і формовочних матеріалів, а також склади відливок, моделей; збільшення у виробництві кузневої обробки пропонує розширення складів поковок і штамповок, переобладнання технологічних процесів механічної обробки металу надаються широко розвинуті склади прокату і заготовок, різний рівень технічного оснащення в свою чергу впливає на структуру складського господарства. Так, на розвиток штамповочного господарства потрібне утворення складів штампів, впровадження лиття під тиском - складів прес-форм.

Всі склади машинобудівного заводу діляться на: склади предметів праці; склади пристроїв і засобів праці; склади готової продукції.

Склади готової продукції збирають і комплектують готову продукцію для відправки її споживачам.

Склади пристроїв і засобів праці обслуговують виробничий процес виробничим обладнанням, інструментом та іншою технологічною оснасткою. До них відносять інструментальні склади, склади штампів, моделей, пристроїв, склади обладнання та запасних деталей і частин до нього.

Група складів забезпечення займає початкове місце у виробничому процесі підприємства. На ці склади покладаються задачі по прийому матеріалів, які надходять від інших підприємств, палива, напівфабрикатів та інших матеріальних цінностей, їх збирання та відпуск у виробництво.

Група складів по збуту займає кінцеве положення у виробничому процесі підприємства. Сюди направляється вся продукція, яка підлягає збуту. Крім складів готової продукції в цю групу включаються склади відходів, які підлягають реалізації.

Центральні склади всі або більшість цехів заводу незалежно від їх спеціалізації і місцезнаходження. Вони організовуються для зберігання таких матеріалів, які споживаються різними або всім цехами заводу.

Дільничні цехи обслуговують групу цехів, розташованих на перетині дільниць на території заводу. Вони організовуються в окремих випадках використання окремих видів матеріальних цінностей групою разом розташованих цехів.

На організацію роботи складів впливає степінь їх спеціалізації. По степені спеціалізації всі заводи діляться на 2-5 груп - універсальні і спеціальні.

Універсальні склади пристосовані для зберігання різних видів матеріальних цінностей, що визначає універсальність їх обладнання та механізації. Типовими їх представниками являється центральний матеріальний склад заводу.

Спеціалізовані склади призначені для окремого виду або групи матеріальних цінностей, для збереження яких пристосовано технічні пристрої та обладнання (для збереження однорідних матеріалів, наприклад чорних, кольорових металів, пального та ін.).

За технічними пристроями й залежно від властивостей матеріалів: відкриті (облаштовані площадки), напівзакриті (площадки з навісами) та закриті (опалювальні і неопалювані).

Склади оснащуються різними стелажами й уніфікованою тарою, мостовими кранами, кран-балками, монорейками і тельферами, конвеєрами, штабелерами, авто- і електрокарами, робоелектрокарами. У гнучких виробничих системах використовуються спеціальні стелажі, призначені для розміщення плоских і ящикових піддонів. Такі стелажі є системою осередків по вертикалі і горизонталі, що дає змогу застосовувати кодову шифровку і засоби автоматизації вантажно-розвантажувальних робіт. Склади з цими стелажами є невід'ємною частиною автоматизовано-транспортної системи гнучкого автоматизованого виробництва.

Склади також повинні бути оснащені вимірювальним устаткуванням: вагами, кружками, мірниками, лічильниками, лінійними мірами для виміру довжини, висоти і діаметрів (метрами, рулетками, штангенциркулями та ін.).

Технічне оснащення складів залежить від виду, форми і кількості збережених матеріалів, типу, характеру і розташування складських приміщень, а також від існуючої системи позаскладського транспортування матеріалів.

Основними принципами розміщення складського господарства на підприємстві являються: прямолінійність вантажопотоків та їх скорочення, просте транспортування вантажів та найкращий зв’язок з під'їзними шляхами, зближення зберігаючих матеріальних цінностей для споживачів з метою найкращого їх обслуговування між цехами підприємства.

.