Контрольні запитання з теми

1. Поняття запасів, їх визнання та класифікація.

2. Характеристика бухгалтерських рахунків класу 2 “Запаси”.

3. Документальне оформлення надходження запасів.

4. Порядок формування первісної вартості запасів, їх обліку в бухгалтерії.

5.Порядок проведення інвентаризації запасів та відображення в обліку її результатів.

6. Якими первинними документами оформлюється відпуск ТМЦ зі складу?

7. В скількох примірниках виписується лімітно-забірна картка?

8. За якими методами здійснюється оцінка запасів при їх відпуску у виробництво?

9. Які особливості методу ідентифікованої собівартості? Поясніть його недоліки і переваги.

10. В чому полягають переваги методу середньозваженої собівартості? Методу ФІФО?

11. В яких випадках застосовується метод оцінки за цінами продажу?

12. Як обчислюється середній відсоток транспортно-заготівельних витрат?

13. За якою оцінкою відображаються запаси в бухгалтерському обліку і

звітності?

14. Чим відрізняється чиста вартість реалізації від справедливої вартості?

15.Яка інформація про запаси наводиться в примітках до фінансової

звітності?

16.Що розуміють під переоцінкою запасів?

17.Дайте визначення МШП. Як їх класифікують?

18.На якому рахунку ведеться облік МШП?

19.Які особливості обліку МШП, переданих в експлуатацію?

20.Який порядок списання вартості МШП?

21.Якими документами оформлюється рух МШП?

Тема 6. Облік дебіторської заборгованості

ПЛАН

1. Облік іншої поточної дебіторської заборгованості

Актуальність теми:

Тема розкриває основні методологічні підходи з організації та ведення обліку операцій з розрахунками з покупцями готової продукції (робіт або послуг) та іншими дебіторами.

Навчальні цілі:

Повинні знати: визначення дебіторської заборгованості, характеристику рахунків для обліку дебіторської заборгованості, сутність резерву сумнівних боргів та необхідність його створення, порядок відображення дебіторської заборгованості у звітності.

Повинні вміти: складати кореспонденцію рахунків з обліку дебіторської заборгованості, розраховувати резерв сумнівних боргів.

Рекомендована література:

1. Лень в.С., Гливенко в.В. Бухгалтерський облік в Україні: основи та практика: 3-тє видання. Навчальний посібник.- к.: Центр учбової літератури, 2008. – 608с., с. 370-376, с. 391-395.

2. Фінансовий облік. Навч. Посібник./За ред. В.К Орлової, м.С. Орлів – 2-ге вид., доп. І перероб. – к: Центр учбової літератури, 2010. – 510.С., с. 122-137.

1. Облік іншої поточної дебіторської заборгованості

Для обліку розрахунків за виданими авансами під поставку матеріальних цінностей (виконання робіт, надання послуг), а також з оплати продукції та робіт, прийнятих замовником за частковою готовністю, передбачено рахунок 371 «Розрахунки за авансами виданими».

Авансові платежі постачальникам та іншим підприємствам здійснюють за допомогою платіжних доручень, у яких міститься посилання на укладений договір. Підтвердженням проведених платежів є виписка банку.

Аналітичний облік розрахунків за авансами виданими ведеться щодо окремих одержувачів грошових коштів у вигляді авансових платежів (за кожним дебітором). На суму виданих авансів підприємство-покупець (замовник) здійснює запис за дебетом рахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами» в кореспонденції з рахунком 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках» та ін. Одночасно відображається сума податкового кредиту з податку на додану вартість записом: Дт 641 «Розрахунки за податками» Кт 644 «Податковий кредит».

Видані, але не повернуті аванси, після закінчення терміну позовної давності списують як безнадійні борги: Дт 944 «Сумнівні та безнадійні борги» Кт 371 «Розрахунки за виданими авансами», одночасно списання дебіторської заборгованості відображається поза балансом за рахунком 071 «Списана дебіторська заборгованість».

Для відображення розрахунків підприємства за належними до отримання відсотками, дивідендами, роялті й іншими доходами від вкладень (інвестицій) в інші підприємства (у тому числі в спільну діяльність без створення юридичної особи), а також доходів від передачі в оренду майна призначений рахунок 373 «Розрахунки за нарахованими доходами».

Роялті — платежі за використання нематеріальних активів підприємства (патентів, торгових марок, авторського права, програмних продуктів тощо).

Відсотки — платежі за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, які заборговані підприємству. Вони визнаються в тому звітному періоді, до якого вони належать, виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповідними активами. Документи, якими оформлюються операції з розрахунків за нарахованими доходами, є довідки та розрахунки бухгалтерії, договори тощо.

Аналітичний облік доходів ведеться у розрізі їх видів.

Підприємства ведуть розрахунки зі своїми працівниками з відшкодування матеріальних збитків, завданих ними в результаті нестач і розкрадань грошей і ТМЦ, виявлених втрат від псування майна та матеріалів, допущеного браку, а також інших видів шкоди.

Збитки — це виражена в грошовій формі шкода, завдана одній особі протиправними діями іншої. Збиток, завданий підприємству, належить до відшкодування особою, яка завдала збиток, у повному обсязі, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Для обліку розрахунків за відшкодуванням підприємству завданих збитків у результаті недостач і розкрадання грошових коштів, якщо винуватця виявлено, призначено рахунок 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків». Покриття працівниками шкоди в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, відбувається за розпорядженням власника або уповноваженої ним особи, а в інших випадках — шляхом подання власником позову до суду. Тому підставами записів сум за дебетом рахунка будуть наказ керівника або відповідне рішення суду, а їх списання з кредиту — документи, що підтверджують погашення заборгованості (ПКО, виписка банку, накладна тощо) або утримання сум із заробітної плати (розрахунково-платіжна відомість, платіжна відомість тощо).

Аналітичний облік розрахунків ведеться за кожною винною особою.

Кореспонденція рахунків щодо обліку розрахунків за відшкодуванням завданих збитків наведена в таблиці 6.1.

Таблиця 6.1.

Кореспонденція рахунків з обліку розрахунків за відшкодуванням завданих збитків

Зміст операції	Дебет	Кредит
Віднесено на винну особу фактичну нестачу, що підлягає відшкодуванню	375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»	716 «Відшкодування раніше списаних активів»
Відображено різницю між сумою до відшкодування, розрахованою згідно з діючим законодавством, та фактичною сумою нестачі	375 «Розрахунки за від шкодуванням завданих збитків»	719 «Інші доходи від операційної діяльності»
Погашено заборгованість винною особою: – грошовими коштами – матеріальними цінностями	30 «Каса», 31 «Рахунки в банках» 20 «Виробничі запаси», 22 «МШП»	375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»
Утримано суму недостачі із заробітної плати	66 «Розрахунки з оплати праці»	375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»

Облік розрахунків за цими видами позик у кредитних спілках ведеться на рахунку 376 «Розрахунки за позиками членам кредитних спілок». Підставою для записів за дебетом рахунка є договір між членами кредитних спілок, ВКО, платіжні доручення, за кредитом — авізо щодо оприбуткування майна учасником, який веде спільні справи, накладна, прибутковий ордер тощо. Аналітичний облік ведеться за кожною виданою позикою, кожним членом спілки.

Одержання позики членами кредитної спілки відображається проводкою:

Дт 376 «Розрахунки за позиками членам кредитних спілок»

Кт 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках».

Повернення виданих коштів учасником зі спілки:

Дт «Каса», 31 «Рахунки в банках»

Кт 376 «Розрахунки за позиками членам кредитних спілок».

Аналітичний облік на рахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» ведеться за кожним дебітором, видами заборгованості, термінами її виникнення та погашення.

Синтетичний облік ведеться в журналі за рахунком 377 «Розрахунки з іншими дебіторами», який складається в бухгалтерії.

На рахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» також обліковуються розрахунки з працівниками підприємства за товари, продані в кредит, за надані позики.

Позики можуть надаватися на індивідуальне та корпоративне житлове будівництво,

придбання або будівництво присадибних будинків і благоустрій присадибних ділянок тощо.

Інвентаризація дебіторської заборгованості полягає у виявленні за відповідними документами її залишків і ретельній перевірці обґрунтованості сум, які обліковуються на рахунках. Члени інвентаризаційної комісії встановлюють терміни виникнення дебіторської заборгованості, її реальність, осіб, винних у пропущенні термінів позовної давності, перевіряють вжиті заходи щодо стягнення заборгованості. У процесі інвентаризації стану розрахунків із працівниками підприємства перевіряються звіти підзвітних осіб за виданими авансами із врахуванням їхнього цільового призначення; виявляються невиплачені суми заробітної плати, які підлягають депонуванню, а також суми та причини виникнення зайвих виплат працівникам; обґрунтованість відображеної в бухгалтерському обліку заборгованості за нестачами та крадіжками.

Особливу увагу інвентаризаційна комісія приділяє перевірці дат виникнення і строків погашення дебіторської заборгованості, простроченій заборгованості, а також оцінюванню дебіторської заборгованості.

У процесі проведення інвентаризації заборгованостей складається акт інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими кредиторами та дебіторами. До акта інвентаризації розрахунків додається довідка про дебіторську та кредиторську заборгованість, за якою строк позовної давності минув.