III. Актуалізація знань учнів

• Діти, ми продовжуємо вивчення розділу. А як він називається? («У рідній школі — рідне слово»)

• На які дві теми розподілений розділ? («Наче вулик наша школа»; «Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово!»)

• Саме другу тему розділу ми почнемо вивчати.

• Про що буде йти мова у творах цієї теми?

Так, саме про нашу рідну мову ми будемо читати літературні твори. Читання з плаката строфи:

Велична, щедра і прекрасна мова! Прозора й чиста, як гірська вода. Це українська мова барвінкова, Така багата й вічно молода.

• Про що цей вірш?

• Для кожного народу його мова — найкраща. Нам, українцям, най­ближча до серця українська. Вона нічим не гірша від італійської — така ж співуча, та від російської — така ж багата.

Українська мова — державна мова України. Це записано в Основному Законі — Конституції нашої держави у статті 10. Кожна культурна, вихо­вана, освічена людина повинна досконало знати свою мало. Але ми бу­демо разом навчатися, опановувати мову. Сьогодні на уроці ми будемо читати вірш Любові Забашти «Рідна мова».

IV. Опрацювання вірша л. Забашти «Рідна мова»

1. Виразне читання вірша вчителем.

— З якою інтонацією читається вірш? (Урочисто)

2. Словникова робота. Розвивайся барвінки звеселяйся житом зодягайся життя колосися мовоньку

• Що спільного у словах першого стовпчика? (Відповідають на за­питання «що роби?»)

• Чи є слова-родичі у другому стовпчику? (Жито — життя)

• Що можете сказати про слово мовонька? (Пестливе слово)

3. Демонстрація малюнка барвінку — рослини, яка є одним із символів України.

ПОДОРОЖ У ЛЕГЕНДУ

Життя квітів починається з барвінку. Барвінок — квітка ніжна, але смілива. Ще не зійде сніг, а вже крізь сніжне покриття пнеться тремтли­вий вічнозелений листок барвінку. Все вкриває, все захоплює войовни­чий, непідступний та сміливий барвінок.

Існує така легенда.

Жили колись чоловік із жінкою у злагоді і любові. А найбільшою поті­хою для них був синок на ім'я Бар. Скоро виріс парубком. Багато дівчат мали на думці вийти за нього заміж. Сохло серце за Баром і в однієї дів­чини, що мала за матір відьму. Але Бар посватався до іншої, що назива­лася Вінка. І от настав день весілля. Щасливі молодята чекали тої хвили­ни, щоб піти до святої церкви до шлюбу.

Аж тут де не взялася та ворожка зі своєю дочкою. Ворожка стала пе­ред молодими, проголосила своє прокляття й окропила молодят смердю­чим настоєм якогось зілля. За хвилю, де стояли Бар і Вінка, нічого не бу­ло. Кинулися люди до ворожки, а вона махнула руками і злетіла до хмар сірою галкою. Впала мати на землю, де стояв син із нареченою, й окро­пила землю слізьми.

І сталося диво: на очах у всіх із землі проросло зелене зілля, уквітча­не дрібненькими блакитним цвітом. Назвали його барвінком.

4. Читання учнями вірша мовчки.

• Як поетеса звертається до рідної мови?

• Із чим порівнює рідне слово?

• Який наказ дає нам поетеса?

• Які речення є спонукальними?

5. Відшукування у вірші слів, що римуються.

6. Гра «Відновіть вірш».

Учні читають з плаката:

Колосися житом в..., піснею в..., щоб зростали наші... мудрі і...

7. Заучування вірша.

Всі народи мови мають, Всі пісень своїх співають, Бо хто має мову рідну, — Той багатий, а не бідний.