I. Мовна розминка

1. Швидко, чітко читати слова в стовпчиках, знайди «пеньок».

Пеньок пеньок деньок пеньок річка річка річка нічка кішка кіска кішка кішка

б'ємо п'ємо б'ємо б'ємо

2. Скоромовка.

Біжить стежина поміж ожини, І вже у Жені ожини жменя.

3. Чистомовка.

Усь-усь-усь — розповів казку дідусь. На-на-на — казочка смішна. Ще-ще-ще — хочем казку ще. Ся-ся-ся — любимо ми дідуся. Ар-ар-ар — він найкращий казкар.

4. Розплутайте клубочок, прочитайте прислів'я, поясніть його значення.

сло) (во) Іпам'] ( я ) ( та ) (єть) І ся ,

уд ) ( ар ) за ) бу) І ва ) І єть) І ся,

(Удар забувається, а слово пам'ятається.)

II. Опрацювання вірша т. Коломієць «Дідів обід»

1. Гра «Бджілки».

Напівголосне читання вірша учнями.

• Продовжте речення: «Є безконечна пісенька, безконечна байка...»

• Як називається цей вірш? (Безконечна казка)

2. Словникова робота.

Сивий

ослін

з'їдав

горщик

житиме

варитиме

смішну

почну

Миттєве читання слів учнями. Читання «луною» за вчителем.

• Що цікавого ви помітили у словах першого стовпчика? (Пари слів римуються)

• В яких словах першого стовпчика звуків більше, ніж букв? Чому? (З'їдав, горщик)

Ослін — лава для сидіння.

3. Читання вірша учнями «ланцюжком».

• Хто головний герой вірша?

• Що робив дід?

• Чому казці не видно кінця?

4. Гра «Буксир».

Створюється пара із «сильнішого» учня і «слабшого». «Сильніший» учень веде у читанні, а «слабший» намагається досягти темпу читання «сильнішого» учня.

— Чому казка ця хитра?

— Доберіть антоніми до слів. Кривий — (прямий, рівний); смішну — (сумну);

кінця — (початку).

5. Прочитати казку, вставляючи пропущені рядки.

6. Добирання споріднених слів. Обід — обідати, обідній, пообідав. З'їдав — їжа, поїв, наївся.

Жив — жити, життя, живучий.

7. Гра «Диктор телебачення».

Читати текст, періодично відриваючи погляд, щоб подивитися на гля-

дачів.

III. Опрацювання вірша о. Орача «Пташко-літашко»

1. Читання вірша вчителем.

— Хто головний герой цього вірша?

2. Словникова робота.

Лечу гніздечко

летиш комишинки

літашко пташенят

літашенят дітлашата

Читання слів «буксиром» за вчителем.

— Що спільного в словах першого стовпчика? (Спільнокореневі)

• Що спільного в словах другого стовпчика? (Пестливо-зменшуваль­ні слова)

• Доберіть такі слова до слів пташка (пташечка); сірих (сіреньких, сіресеньких); любих (любесеньких).

3. Читання вірша учнями хором «дощиком».

4. Робота над аналізом змісту вірша з елементами вибіркового читання.

• Куди летить пташка?

• Чому вона туди летить?

• Що лежить у гніздечку? Скільки було яєчок? Які вони були?

• Про що мріє мама-пташка?

• Що вона робить для того, щоб виросли її пташенята?

— Яким є ставлення поета до пташки? З чого це видно? Назвіть всі пестливі слова, які автор вживає у вірші.

— Як можна продовжити вірш?

5. Читання вірша «ланцюжком».

6. Гра «Актори». Прочитати:

а) здивовано;

б) захоплено;

в) байдуже.