VI. Опрацювання оповідання в. Сухомлинського «Покинуте кошеня»

1. Самостійне читання оповідання учнями.

— Яке почуття ви переживали, коли читали оповідання? Коли вам було сумно? Чому? Коли зітхнули із полегшенням?

2. Читання оповідання «ланцюжком».

• Чому кошеня опинилося на дорозі? Чи випадково це трапи­лося?

• Чому кошеня нявчало?

• Як люди ставилися до кошеняти?

• Чому вони не допомогли кошеняті?

• Скільки часу сиділо самотнім кошенятко?

• Де Наталочка почула кошенятко?

• Що зробила дівчинка?

• Хто з людей виявився найдобрішим, а хто — найжорстокішим? (Той, хто виніс кошеня.)

3. Гра «Дослідники».

— Скільки разів у тексті зустрічається слово кошеня?

4. Гра «Мікрофон».

• Як можна продовжити це оповідання?

• Чого навчає нас оповідання?

VII. Опрацювання вірша в. Сухомлинського «Бабусина радість»

1. Читання вірша учнями самостійно.

• Чому вірш має таку назву?

• Хто головний герой вірша?

2. Читання вірша «ланцюжком».

• Як хлопчик допомагає бабусі?

• Із чим поетеса порівнює хлопчика?

3. Гра «Диктор телебачення».

— Чи зрозуміли ви звертання поетеси: «А може, це ти?» До чого воно вас спонукає?

VIII. Підсумок за темою (за питаннями підручника)

_{ІІ СЕМЕСТР}

УРОК 1

Тема. Знайомство з Кобзарем (Д. Красицький «Тарас Шевченко) Мета: продовжувати знайомити учнів із життям і творчістю Т. Г. Шев­ченка; удосконалювати навички читання прозових творів; збагачувати словниковий запас; розвивати зв'язне мовлення учнів.

Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка; «Кобзар» Т. Г. Шевченка; скла­дова таблиця.

ХІД УРОКУ

І. Мовна розминка

1. Скоромовка.

Летів горобчик, сів на стовпчик. Прибіг хлопчик, утік горобчик.

2. Чистомовка.

Ку-ку-ку, ку-ку-ку! Сидить пташка на сучку! Ки-ки-ки, ки-ки-ки! Посадили огірки! Ко-ко-ко, ко-ко-ко! Люблю свіже молоко!

3. Гра «Продовжте чистомовку».

Вчитель пропонує склад, а діти намагаються скласти чистомовку.

4. Гра «Зоряна година». Завдання: з букв слова скласти слова. Хуртовина — хутро, рот, рута, хор, нора...

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

(Шевченко Тарас — наче сонце для нас.)

— Сьогоднішній наш урок присвячений геніальній людині — поетові і художникові. Кому саме — дізнаємося, коли розшифруємо прислів'я.

— Майже два сторіччя тому народився в селі Моринцях, що на Чер­кащині, хлопчик Тарас. Рано померли його батьки, і на долю сироти ви­пали тяжкі поневіряння.

Т. Г. Шевченко прожив лише 47 років, із них 24 роки він був кріпа­ком, 10 — в засланні і лише 13 — на волі...

Доля переслідувала його в житті, скільки лиш могла, та вона не зумі­ла перетворити золото його душі на іржу, а його любов до людей — на не­нависть і погорду.

Т. Г. Шевченко — уславлений народний поет, геніальний Кобзар Ук­раїни — був також видатним художником. У підручнику (С. 3) ви бачите автопортрет Т. Г. Шевченка.

Автопортрет — це робота, виконана самим автором із самого себе. Портрет виконаний у 1840 році, на ньому Тарас зображений у 26-річно-му віці.

На сьогоднішньому уроці ви дізнаєтеся про дитинство поета. Його творчість і життєвий шлях ви будете вивчати протягом усіх шкільних років, а до його «Кобзаря» повертатиметеся усе життя.

ІІІ. Опрацювання оповідання Д. Красицького «Тарас Шевченко»

1. Читання оповідання вчителем.

— Яким було дитинство поета?

2. Словникова робота.

Хура панщина

вишняк благенька

кріпак застудився

свита плекають

Хура — великий віз або сани для перевезення вантажів. Вишняк — вишневий садок.

Кріпак — селянин, який був власністю поміщика за часів кріпац­тва. Пан міг торгувати кріпаками, міг розлучати назавжди батька, матір із дітьми, чоловіка — з дружиною, навіть проміняти кріпака на мис­ливського пса.

Свита — старовинний довгополий верхній одяг, зазвичай з домотка­ного грубого сукна.

Панщина — робота, яку кріпаки виконували для пана.

Благенька — бідна, стара, латана.

Застудився — захворів на застуду.

Плекають — доглядають, пестять, турбуються.

3. Читання оповідання учнями «ланцюжком».

• Якою була мама Тараса?

• Коли вона померла? Чому?

• Де поховали маму?

• Яке життя настало для сиріт?

• Чому помер батько?

• Що сказав батько перед смертю про Тараса?

4. Гра «Диктор телебачення».

Читати текст потрібно, періодично відриваючи погляд, щоб поди­витися на глядачів.

5. Розподіл тексту за частинами.

1. Померла ненька.

2. Тяжке сирітське життя.

3. Смерть батька.

4. Пророцтво батька збулося.

6. Переказ оповідання за планом.