IV. Підсумок уроку

— Чого вас навчило оповідання, над яким ми сьогодні працювали?

V. Домашнє завдання

Підготувати відповіді на запитання (С. 91).

УРОК37

Тема. Чари природи (М. Підгірянка «Ходить, ходить зима гаєм.»; Леся Українка «Краса України, Подолля!»; М. Вінграновський «Сама со­бою річка ця тече.»)

Мета: удосконалювати навички виразного читання; навчати дітей помічати красу і неповторність природи, сприймати змальовані слова­ми образи природи рідної землі у віршованих текстах; розвивати зв'язне мовлення, естетичний смак; виховувати любов до природи.

ХІД УРОКУ

I. Мовна розминка

1. Скоромовка.

Сів шпак на шпаківню, Заспівав шпак півню: — Ти не вмієш так, як я, Так, як ти, не вмію я.

2. Розчитування за складовою таблицею.

3. Чистомовка.

Ози-ози-ози — вдарили морози. Ом-ом-ом — ліс укрився снігом.

Уть-уть-уть — пташки не щебечуть.

Іти-іти-іти — веселяться діти.

4. Гра «Конструктори».

Із букв слова електростанція скласти слова.

Електростанція — лак, танці, роса...

II. Перевірка домашнього завдання

Гра «Ти — мені, я — тобі»

Учні ставлять одне одному запитання, відповіді до яких підготува­ли вдома (С. 91).

III. Повідомлення теми і мети уроку

— Розпочинаємо вивчення нового розділу, прочитайте його назву. («Буду я природі другом: милуюсь, оберігаю, прикрашаю»)

Гра «Мікрофон»

— Про що йтиметься у творах цього розділу?

IV. Опрацювання вірша м. Підгірянки «Ходить, ходить зима гаєм...»

1. Читання вірша вчителем. (Звучитьмузика П. І. Чайковського «Пори року. Зима. Грудень».)

• В якому темпі читається вірш? (Спокійно, тихо, розмірено)

• Чому?

2. Словникова робота.

Узбіччям — збоку від дороги чи стежки.

У чар-розмові — у незвичайній, чарівній розмові.

Гаєм шепоче

перини шелесне

діброві простеляє

шелесне Білосніжка

Читання слів «луною» за вчителем.

— Яке слово зайве у першому стовпчику? (Шелесне) У другому? (Бі-лосніжка)

3. Читання вірша учнями «ланцюжком».

— Якою ви уявляєте собі зиму?

— Із ким із членів родини її можна порівняти? (Добра, турботлива, ласкава, як мама, бабуся)

4. Гра «Сніжинка»

Читає той учень, на парту якого впала сніжинка.

5. Аналіз вірша з елементами вибіркового читання.

— Хто головний герой вірша? Якою ви уявляєте зиму?

— Розгляньте малюнок. Які кольори переважають на малюнку? Щоб ви зобразили по-іншому?

• Назвіть кольори зими.

• Де побувала зима?

• Яку корисну роботу робить зима?

• Для чого зима вкриває ниви?

• Де зима простеляє килимочки?

• Із ким зима розмовляє?

• Яку роботу зими можна побачити? Яку — почути?

6. Гра «Відшукайте риму».

Учні відшукують у вірші слова, що римуються.

7. Гра «Незнайко».

Вчитель читає вірш, замінюючи деякі слова. Учні повинні почути і виправити помилково прочитане слово.

Фізкультхвилинка

V. Опрацювання вірша Лесі Українки «Краса України, Подолля!»

1. Розповідь учителя.

— Видатна українська поетеса Леся Українка (Лариса Петрівна Ко­сач) дуже любила природу. Маленькою вона бігала лісами і луками, пле­ла віночки, співала пісні, заслуховувалася казками й переказами.

Природа щедро обдарувала Лесю — дала не лише поетичний хист, а й неабиякі здібності до музики, малювання. І водночас прирекла на по­стійні муки від тяжкої хвороби.

Взимку 1881 року, коли Лесі було 10 років, в Луцьку на річці Стир дів­чинка застудила ноги в крижаній воді. Саме з того часу вона занедужа­ла — почала боліти нога, потім — рука. На 12-му році Лесі в Києві про­оперували ліву руку, що позбавило її можливості грати на фортепіано. Пізніше, у Берліні, Лесі прооперували ногу, але туберкульоз прокинувся у легенях, а потім вразив нирки. Через хворобу вона ніколи не вчилася у школі, однак зуміла стати високоосвіченою людиною самостійно вив­чила французьку, англійську, італійську, німецьку, польську, болгарську, старогрецьку, латинську мову. Леся стала високоосвіченою людиною за­вдяки своїй надзвичайній силі волі.

Свій вірш «Краса України, Подолля» Леся написала у 17 років. Вона вперше їхала на лікування до Одеси. Важка хвороба гнала її, немов від дерева відірваний листок, із рідної Волині у теплі краї, але перед її пое­тичним зором поставало подільське село.

2. Читання вірша вчителем.

— З яким почуттям читається вірш? (Із любов'ю, замріяно)

3. Словникова робота.

Села кручі

балочка розмовляють

маревом збігаються

стежечки стрічечки

• Читання слів «луною» за вчителем.

• Читання повільно, з прискоренням. Маревом — легкою прозорою пеленою. Красні — гарні.

Балочка — яр із пологими схилами. Круча — високий стрімкий берег, урвище.

4. Гра «Бджілка».

Напівголосне читання учнями тексту, кожен — у своєму темпі.

— Яка картина постає перед вами, коли ви читаєте віри?

5. Гра «Диктор телебачення».

Учень читає вірш, періодично відриваючи погляд, щоб подивити­ся на глядачів.

• Прочитайте вислови, вжиті у переносному значенні. (Балочка ве­села, хати садками вкриті, срібним маревом повиті, розмовляють з вітром в полі, річка плине, берег рвучи.)

• Для чого їх використовує поетеса? (Ці вислови передають уявлен­ня поетеси про красу і багатство подільської землі, відтворюють вічність руху в природі.)

• Знайдіть і прочитайте пестливі слова, що вжиті у вірші.

• Чому поетеса їх вживає? Про що це свідчить?

• Із чим порівнюються стежечки?

6. Доберіть до слів назви ознак. Балочка (яка?) —

Села (які?) — Маревом (яким?) — Ярочки (які?) — Стежечки (які?) —