IV. Опрацювання оповідання н. Забіли «Древній Київ»

1. Читання оповідання вчителем.

— Про кого розповідається в легенді?

2. Словникова робота.

Поляни Кий Київ

дрімучі Щек Щековиця

працьовиті

поселився

Хорив Либідь

Хоревиця Либідь

— Що означають слова II стовпчика, III стовпчика? Чи є ці слова ро­дичами?

Фізкультхвилинка

3. Читання оповідання учнями «ланцюжком».

4. Робота над аналізом змісту оповідання.

• Як називався давній народ, який оселився над Дніпром?

• Як жили поляни?

• Де поселилися три брати та їхня сестра?

• На чию честь назвали Київ?

• Якою була місцевість навколо міста у давні часи?

• Чи схожа ця розповідь на казку? Чим?

• Вперше про походження Києва згадується у літописі, який на­зивається «Повість минулих літ» Записав цю легенду монах Києво-Пе­черського монастиря Нестор. (Демонстрація ілюстрацій Києво-Печерської лаври. )

• Легенда — це народне оповідання про якісь події чи життя людей з елементами казковості, фантастики.

5. Гра «Диктор телебачення».

Читати текст, періодично відриваючи погляд, щоб подивитися на гля­дачів.

V. Опрацювання вірша м. Познанської «Зацвіли каштани»

— Яке дерево є на гербі Києва?

1. Читання вірша учнями мовчки.

— Яке словосполучення часто зустрічається у вірші? (Зацвіли каш­тани. )

2. Гра «Дощик». Діти читають хором:

• накрапає дощ (тихо);

• дощ пускається сильніше (голосніше);

• злива (голосно);

• дощ слабшає (тихіше);

• дощ перестав (читання припиняється).

3. Повторне читання вірша.

• Прочитайте вірш, передаючи голосом замилування красою міста.

• В яку пору року змальовано Київ?

• Коли зацвіли каштани? Прочитайте.

VI. Підсумок уроку

— Що нового дізналися сьогодні на уроці?

VIII. Домашнє завдання

Читати і переказувати оповідання.

УРОК25

Тема. Хліб, мов сонце (П. Тичина «Де не глянь — колоски»; Т. Коло-мієць «Хліб»)

Мета: продовжувати роботу над удосконаленням техніки читання уч­нів; навчати аналізувати прочитанні твори; збагачувати словниковий за­пас учнів; формувати уміння переказувати; виховувати бережливе став­лення до хліба.

ХІД УРОКУ

I. Мовна розминка

1. Скоромовка.

Чуки, чуки, сухарики! Кортять Насті сухарики, Хрумкає Настя Сухарі хрумчасті.

(Г. Бойко)

2. Чистомовка.

Ель-ець-ель — віє жаркий вітерець. Ва-ва-ва — в полі йдуть уже жнива. Уть-уть-уть — комбайни цілий день гудуть. Ато-ато-ато — буде хліба в нас багато.

(Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.)

II. Перевірка домашнього завдання

Гра «Обличчям до обличчя»

3. Розчитування за складовою таблицею.

4. Прочитайте прислів'я, «пропливши» очима по хвильках.

III. Повідомлення теми і мети уроку

1. Загадка.

Круглий, мов сонечко, Щедрий, мов сонечко, На черінь посунеться — І стоїть, красується. З печі — та на блюдо: Їжте мене, люди, На здоров'ячко! (Хліб)

2. Розповідь вчителя.

Звучить пісня «Хліб — усьому голова» (сл. М. Драгомирецького, муз. А. Яво-рика).

— Кажуть в народі правдиві слова: «Хліб-годувальник — всьому го­лова».

Тисячі років минуло з того часу, як людина почала вживати хліб.

Не завжди щастило нашим пращурам на полюванні. Щоб вгамувати голод, вони їли зерна дикорослих рослин. Згодом зерна почали розмо­чувати у воді, подрібнювати на камені. Минуло ще багато років, і люди навчилися випікати на розпечених каменях прісні коржі. Це і був пер­ший хліб.

Від темної, твердої, з кам'яною пилюкою паляниці до випеченого пухкого хліба-калача, короваю минуло тисячі років. За цей час у різних країнах світу хлібороби навчилися з диких, зернових рослин вирощува­ти високоврожайні сорти пшениці, жита, ячменю, а пекарі — випікати величезну кількість хлібних виробів — близько 800 видів.

Про хліб складено пісні, приказки, прислів'я, вірші, загадки.

Сьогодні ми ознайомимося з творами про хліб.