Тема 8. Облік запасів.

Зміст лекції.

1. Визнання і класифікація запасів.

2. Оцінка запасів в бухгалтерському обліку.

3. Методи оцінки вибуття запасів.

4. Синтетичний і аналітичний облік браку у виробництві.

5. Синтетичний і аналітичний облік напівфабрикатів і МШП.

6. Відображення запасів у фінансовій звітності і їх переоцінка.

7. Порядок інвентаризації запасів.

1. Згідно з П(С)БО 9 «Запаси» запаси –

Запаси визнаються активами, якщо існує ймовірність, що підприємство отримає у майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням і їх вартість може бути достовірно оцінена.

Підприємство повинне відображати придбання і продаж запасів у час передачі відповідного права власності.

Класифікація запасів:

• Власні запаси обліковуються

1. Виробничі запаси –

2. Тварини на вирощуванні і відгодівлі –

3. Незавершене виробництво –

4. Готова продукція –

5. Товари –

• Запаси, які не є власністю підприємства, обліковуються

1. Матеріали, прийняті для переробки –

2. Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні –

3. Товари на комісії –

2. Згідно з П(С)БО 19 «Об'єднання підприємств» справедлива вартість запасів – сума, за якою здійснюється обмін активу, або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими сторонами.

Подібні запаси – запаси, призначення яких співпадає і які мають однакову справедливу вартість.

Оцінка запасів при зарахуванні на ББ.

Спосіб придбання запасів	Оцінка первісної вартості
Внесення до зареєстрованого капіталу
Придбання за грошові кошти
Виготовлення власними силами
Обмін на подібні запаси
Обмін на неподібні запаси
Одержання безоплатно

ТЗВ включаються безпосередньо до собівартості придбаних запасів, але якщо це неможливо, то згідно з П(С)БО 9 підприємство може відображати ТЗВ з доставки запасів на окремому субрахунку рахунків обліку запасів –

Відображення операцій по обліку запасів.

№	Зміст	Дебет	Кредит
1.	Внесення запасів до зареєстрованого капіталу
2.	Отримання запасів безоплатно
3.	Отримання запасів від постачальника
4.	Визначення ТЗВ при отриманні запасів
5.	Визначення собівартості запасів при реалізації
6.	Використання запасів на підприємстві

Синтетичний облік

Аналітичний облік – за МВО, місцями зберігання і місцями витрат.

3. Згідно з П(С)БО 9, оцінка запасів при їх відпуску у виробництво, продажі і іншому вибутті, здійснюється за визначеними методами.

Ідентифікована собівартість – за яку ціну куплено, за таку і списано у виробництво, на склад готової продукції чи в реалізацію.

• 

В чисельнику формули проставляються значення в грошовому вимірі, у знаменнику ці ж значення – в фізичних одиницях.

ФІФО (first-in, first-out method – FIFO) – запаси використовуються у тій послідовності, в якій вони надходили: запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів.

ЛІФО (last-in, first-out method – LIFO) – запаси використовуються у послідовності, що є протилежною їх надходженню: запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж), оцінюються за собівартістю останніх за часом надходження запасів.

Нормативні затрати – застосування норм витрат на одиницю продукції, які встановлені з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Нормативна калькуляція – визначення собівартості одиниці продукції (робіт, послуг) за статтями витрат у грошовому вимірі на основі діючих (поточних) норм витрат матеріалів, заробітної плати тощо.

Ціна продажі заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього % торговельної націнки товарів:

1. Собівартість реал. товарів за п. = продажна вартість реал. товарів – торг. націнка на реал. товари.

2. Торг. націнка на реал. товари = продаж. вартість реал. товарів х сер. % торг. націнки.

3. Сер. % торг. націнки = с-до торг. націнок на п. п. + торг. націнки у продаж. вартості одерж. у п. товарів

продаж. вартість с-до товарів на п.п. + продаж. вартість одерж. у п. товарів

4. Брак у виробництві –

Класифікація залежно від місця виявлення:

• Внутрішній брак –

• Зовнішній брак –

Класифікація залежно від характеру відхилень від нормативів:

• Виправний брак –

• Остаточний брак –

Для обліку і узагальнення інформації про втрати від браку у виробництві призначений

Синтетичний облік

Аналітичний облік – за видами виробництва.

5. Напівфабрикати –

Для підприємств, у яких напівфабрикати, крім використання у виробництві, реалізуються на сторону як готова продукція, призначений

Для підприємств, на яких напівфабрикати власного виробництва використовуються тільки для власних виробничих потреб, призначений

Для обліку купівельних напівфабрикатів призначений

Згідно з П(С)БО 9 «Запаси» МШП –

МШП визнаються активами, якщо існує ймовірність, що підприємство одержить у майбутньому економічну вигоду від їх використання і їх вартість може бути достовірно визначена.

Для обліку МШП призначений

У Наказі про облікову політику підприємства встановлюється вартісна межа для розміщення ОЗ і МШП.

Для обліку МШП, строк використання яких > ніж 1 рік (спец. інструменти і пристрої), і обліковуються в складі ОЗ як інші необоротні матеріальні активи призначений

Згідно з П(С)БО 9 «Запаси» первісна вартість МШП у процесі їх оприбуткування визначається аналогічно до виробничих запасів.

Синтетичний облік

Аналітичний облік – за видами МШП і напівфабрикатів.

6. Запаси відображаються в БО і ФЗ за найменшою з двох оцінок: первісною або чистою вартістю реалізації.

Чиста вартість реалізації запасів –

Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату ББ їх ціна знизилася або вони зіпсовані, застаріли, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду. Чиста вартість реалізації по кожній од. запасів = очікувана ціна продажу – очікувані витрати на завершення виробництва і збут.

Відображення операцій по обліку уцінки і дооцінки запасів.

№	Зміст	Дебет	Кредит
1.	Сума уцінки запасів до чистої вартості реалізації
2.	Сума дооцінки запасів

7. Інвентаризація запасів – перелік, перерахування, зважування, перемірювання в натурі запасів, що знаходяться в місцях зберігання і зіставлення наявності з даними БО.

Взаємний залік лишків і нестач унаслідок пересортування може бути допущений тільки щодо МЦ одного і того самого найменування і в кількості за умови, що лишки і нестачі утворилися за один і той самий період, що підлягав перевірці, і в тієї самої МВО.

Відображення операцій по обліку інвентаризації запасів.

№	Зміст	Дебет	Кредит
Облік відображення надлишків МЦ
1.	Оприбуткування надлишків МЦ на основі акту інвентаризації
2.	Визначення фінансового результату на основі бух. довідки
Облік відображення нестачі в межах норм природного збитку МЦ
1.	Визначення нестачі МЦ на основі акту інвентаризації і акту списання
2.	Списання витрат на фінансовий результат на основі бух. довідки
Облік відображення нестачі понад норм природного збитку МЦ, у випадку коли винна особа не встановлена
1.	Визначення нестачі МЦ на основі акту інвентаризації
2.	Зарахування суми нестачі на забалансовий рахунок на основі акту інвентаризації
3.	Списання витрат на фінансовий результат на основі бух. довідки
4.	Списання із забалансового рахунку суми нестачі по закінченню строку позивної давнини на основі бух. довідки
Облік відображення нестачі понад норм природного збитку МЦ, у випадку коли винна особа встановлена і компенсує нестачу
1.	Визначення нестачі МЦ на основі акту інвентаризації
2.	Зарахування суми нестачі на забалансовий рахунок на основі акту інвентаризації
3.	Списання витрат на фінансовий результат на основі бух. довідки
4.	Нарахування суми, яка підлягає відшкодуванню винною особою по Порядку №116 на основі рішення суду, згоди робітника, рішення інвентаризаційної комісії
5.	Нарахування суми відшкодування до бюджету на основі бух. довідки
6.	Списання доходу на фінансовий результат на основі бух. довідки
7.	Отримання суми відшкодування збитку від винною особи на основі ПКО, виписки банку, розрахунково-платіжної відомості, накладної
8.	Списання із забалансового рахунку суми нестачі на основі бух. довідки
9.	Перерахування до бюджету частки суми відшкодування на основі платіжного доручення