- •1. Центрально-Схдіна Європа нап 18 – п. П. 19 ст.: політична структура регіону і система влади.
- •2. Поширення ідей Просвітницва Великої Французької революції у Центр.-Сх. Європі.
- •3. Економічна модернізація Центрально-Східної Європи в 19 ст.
- •4. Націоналізм та лібералізм у Центрально-Східній Європі п. П. 19 ст.
- •5. Конституційні реформи 1860х в Австрійсбкій імперії
- •9. Суспільно-політична криза Османської імперії в др. П. 18 ст. – п. П. 19 ст.
- •10. Албанський національний рух останньої третини 19 – поч.. 20 ст. Проголошення Албанської держави
- •11. Культурно-просвітницький рух болгар і боротьба за незалежну церкву
- •12. Болгарський революційний рух 1860-1870 рр.
- •13.Відновлення Болгарської держави та її внутрішньополітичний розвиток напр. 19 поч 20 ст.
- •14. Зовнішня політика Болгарії наприкінці 19 – на поч 20 ст.
- •15. Етно-релігійна структура і суспільні рухи в Боснії і Герцоговині під владою Османської.Імперії.
- •16. Австрійська політика і суспільні настрої в Боснії та Герцеговині в 1878-1914
- •17. Грецька війна за незалежність 1821-1830
- •18. Внутрішньополітична боротьба в Греції в 1830-70-х
- •19. Формув зовнішньополітичної концепції Греції і перші спроби її реалізації в 1850-70-х
- •20. Виникнення основних політичних партій і діяльність їхніх урядів у Греції наприкінці 19 – на початку 20 ст.
- •21. Зовнішня політика Греції наприкінці 19 – на початку 20 ст.
- •22. Державно-прововий статус Дунайських князівств в пер. П 19 ст.
- •23.Уніоністський рух в Дунайських князівствах і утворення Румунської держави.
- •24. Конст-й лад і внутр.Політ.Життя Румунії.
- •25. Зовнішня політика Румунії в ост третині хіх поч хх ст.
- •26. Соціально-економічна модернізація Румунії 2 пол.19 поч 20ст.
- •27. Сербські повстання і здобуття Сербією автономії в пер. Третині 19 ст.
- •28. Державний устрій і політичне життя автономного Сербського князівства
- •29. Вироблення зовнішньополітичної програми Сербії та спроба її реалізації в 1860-70-х
- •30. Переворот 1903 та його вплив на політичне життя Сербії
- •31. Соціально-економічна модернізація Сербії на початку хх ст.
- •32. Зовнішня політика Сербії на початку хх ст.
- •33. Македонський національно-визвольний рух кінця 19 – початку 20 ст.
- •34. Державний устрій і внутрішньополітичний р-к Чорногорії в ост. Третині 19п 20 ст.
- •35. Політичне і соціально-економічне становище Словенських земель в п.П. Хіх ст.
- •36. Політичне життя в Словенських землях епохи австрійського конституціоналізму (1867-1914)
- •37. Державно-правове становище Хорватських земель наприкінці 18 – на поч.. 19 ст.
- •38. Культурно-просвітницький рух та ідеологія ілліризму в Хорватських землях
- •39. Генеза хорвато-угорського протистояння. Хорвати в революції 1848-1849
- •40. Хорватська політика в умовах австрійських конституційних реформ. Угорсько-хорватська угода 1868
- •41. Ідейні течії в хорватському національному русі 1860-70-х
- •42. Політична боротьба в Хорватських землях наприкінці 19 – на початку 20 ст.
- •43. Культурно-просвітницький рух словаків наприкінці 18 – пер. Пол.. 19 ст.
- •44. Словацька політика в умовах австрійських конституційних реформ
- •45. Диференціація політичних сил у Словаччині на початку хх ст.
- •46. Державно-правовий статус і націонльні вимоги Угорського королівства напр. 18 –першій третині 19 ст.
- •47. Епоха реформ в Угорщині 1830-1847рр
- •48. Революція 1848-49рр в Угорщині.
- •49. Австро-угорська угода 1867р та її вплив на розклад політичних сил в Угорщині.
- •50. Загостреня австро-угорських суперечностей і політична боротьба в Угорщині
- •51. Національно-культурний рух у Чеських землях наприкінці 18 – пер. Пол.. 19 ст.
- •52. Революція 1848-1849 в Чехії і формування концепції австрославізму
- •53. Чеська політика в умовах австрійських конституційних реформ
- •54. Національно-політична боротьба в Чеських землях у 1880-1890-х рр..
- •55. Виникнення нових політичних партій у Чеських землях і їхня парламентська діяльність наприкінці 19 – на початку 20 ст.
- •56. Національно-визвольна боротьба поляків наприк.18 – на поч.. 19 ст. Варшавське к-во
- •57. Польські повстання 1830-60-х
- •58. «Велика» польська еміграція 1830-40-х: основні напрямки і організації
- •59. Політика Німецької, Російської і Австро-Угорської імперії на польських землях у др.Пол.19 – поч. 20 ст.
- •60. Формування основних політичних таборів на польських землях у др.. Пол.. 19 – поч.. 20
- •1. Центрально-Схдіна Європа нап 18 – п. П. 19 ст.: політична структура регіону і система влади.
- •2. Поширення ідей Просвітницва Великої Французької революції у Центр.-Сх. Європі.
55. Виникнення нових політичних партій у Чеських землях і їхня парламентська діяльність наприкінці 19 – на початку 20 ст.
Поглиблення наприкінці ХІХ ст. етнічних та соціальних конфліктів на чеських землях сприяло подальшій диференціації національно-політичних сил. У 1878 засновано Чехословянську соціал-демократичну робітничу партію(сер 80- розпуск). 1889 чеські соціалісти зініціювали об’єднавчий з’їзд соціалістичних організацій Цислейтанії. Основною метою інтернаціональної партії проголошувалося встановлення соціалістичного ладу. Вимоги: демократизація країни, запровадження загального виборчого права, прийняття законодавства про працю. На 5ому з’їзді 1896 відбулася федералізація соціал-демократичного руху Цислейтанії, а серед 6 створених за національними ознаками соціал-демократичних армій була й чеська. У 1910 еволюція відносин у робітничому русі спричинила поділ профспілок на чеські і німецькі.
На поч 90-х ХІХ ст. на чеських землях поширюється прогресивний рух, який заснували брати Гайни, Ращин, Клофач. Його соціальну базу складала інтелігенція, студентство та молоді робітники. В 1893 прогресисти висунули вимоги про впровадження загального виборчого права. У 1897 ліве крило цього руху організаційно оформилося Радикально-прогресистська партія під керівництвом Гайна, а праве крило – Радикально-правову партію.
У 1898 Чеську національно-соціальну партію очолив В. Клофач. Партія спираючись на національно свідомих робітників, виступала за національний соціалізм, що протиставлявся інтернаціоналізмові соціал-демократії, і обстоювали «чеське державне право».
1899 ств Чеської аграрної партії на чолі з А. Швеглою→настрої здебільшого середніх прошарків землевласників. Партія виступала за налагодження кооперації, розширення кредитної системи, встановлення диференційованого податку, запровадження прогресивних технологій і техніки.
Чеська народна партія 1900 на чолі з Масариком. Головна програмна вимога реалістів полягала у визнанні «чеського державного історичного права». Вона вимагала запровадження загального виборчого права та пропонувала здійснити реформу системи самоврядування для демократизації чеського суспільства.
Для координації взаємодії партій у 1900 створено Чеську національну раду – громадсько-політичну організацію, завдання якої полягало в обєднанні політичних сил, зорієнтованих у розв’язанні національного питання. У січні 1907 ухвалено закон про загальне виборче право, що знаменувало завершення важливого етапу змагань національно-політичних сил.
восени 1907 було підписано австро-угорську економічну угоду, яка забезпечувала принцип цілковитої свободи у сфері внутрішньої і зовнішньої торгівлі, що відповідало прагненням чеських фінансових і підприємницьких кіл. важливим напрямком діяльності чеських політичних сил була розробка концепцій зовнішньополітичних пріоритетів. Перша з них – «неославізм» - передбачала підтримку австрійсько-російського співробітництва; другу висунули ті, хто орієнтувався на Англію та Францію. Загальноприйнятою вважалася концепція необхідності забезпечення інтересів на Балканах. Чеські політики віддавали перевагу мирній економічній експансії.