
- •1. Центрально-Схдіна Європа нап 18 – п. П. 19 ст.: політична структура регіону і система влади.
- •2. Поширення ідей Просвітницва Великої Французької революції у Центр.-Сх. Європі.
- •3. Економічна модернізація Центрально-Східної Європи в 19 ст.
- •4. Націоналізм та лібералізм у Центрально-Східній Європі п. П. 19 ст.
- •5. Конституційні реформи 1860х в Австрійсбкій імперії
- •9. Суспільно-політична криза Османської імперії в др. П. 18 ст. – п. П. 19 ст.
- •10. Албанський національний рух останньої третини 19 – поч.. 20 ст. Проголошення Албанської держави
- •11. Культурно-просвітницький рух болгар і боротьба за незалежну церкву
- •12. Болгарський революційний рух 1860-1870 рр.
- •13.Відновлення Болгарської держави та її внутрішньополітичний розвиток напр. 19 поч 20 ст.
- •14. Зовнішня політика Болгарії наприкінці 19 – на поч 20 ст.
- •15. Етно-релігійна структура і суспільні рухи в Боснії і Герцоговині під владою Османської.Імперії.
- •16. Австрійська політика і суспільні настрої в Боснії та Герцеговині в 1878-1914
- •17. Грецька війна за незалежність 1821-1830
- •18. Внутрішньополітична боротьба в Греції в 1830-70-х
- •19. Формув зовнішньополітичної концепції Греції і перші спроби її реалізації в 1850-70-х
- •20. Виникнення основних політичних партій і діяльність їхніх урядів у Греції наприкінці 19 – на початку 20 ст.
- •21. Зовнішня політика Греції наприкінці 19 – на початку 20 ст.
- •22. Державно-прововий статус Дунайських князівств в пер. П 19 ст.
- •23.Уніоністський рух в Дунайських князівствах і утворення Румунської держави.
- •24. Конст-й лад і внутр.Політ.Життя Румунії.
- •25. Зовнішня політика Румунії в ост третині хіх поч хх ст.
- •26. Соціально-економічна модернізація Румунії 2 пол.19 поч 20ст.
- •27. Сербські повстання і здобуття Сербією автономії в пер. Третині 19 ст.
- •28. Державний устрій і політичне життя автономного Сербського князівства
- •29. Вироблення зовнішньополітичної програми Сербії та спроба її реалізації в 1860-70-х
- •30. Переворот 1903 та його вплив на політичне життя Сербії
- •31. Соціально-економічна модернізація Сербії на початку хх ст.
- •32. Зовнішня політика Сербії на початку хх ст.
- •33. Македонський національно-визвольний рух кінця 19 – початку 20 ст.
- •34. Державний устрій і внутрішньополітичний р-к Чорногорії в ост. Третині 19п 20 ст.
- •35. Політичне і соціально-економічне становище Словенських земель в п.П. Хіх ст.
- •36. Політичне життя в Словенських землях епохи австрійського конституціоналізму (1867-1914)
- •37. Державно-правове становище Хорватських земель наприкінці 18 – на поч.. 19 ст.
- •38. Культурно-просвітницький рух та ідеологія ілліризму в Хорватських землях
- •39. Генеза хорвато-угорського протистояння. Хорвати в революції 1848-1849
- •40. Хорватська політика в умовах австрійських конституційних реформ. Угорсько-хорватська угода 1868
- •41. Ідейні течії в хорватському національному русі 1860-70-х
- •42. Політична боротьба в Хорватських землях наприкінці 19 – на початку 20 ст.
- •43. Культурно-просвітницький рух словаків наприкінці 18 – пер. Пол.. 19 ст.
- •44. Словацька політика в умовах австрійських конституційних реформ
- •45. Диференціація політичних сил у Словаччині на початку хх ст.
- •46. Державно-правовий статус і націонльні вимоги Угорського королівства напр. 18 –першій третині 19 ст.
- •47. Епоха реформ в Угорщині 1830-1847рр
- •48. Революція 1848-49рр в Угорщині.
- •49. Австро-угорська угода 1867р та її вплив на розклад політичних сил в Угорщині.
- •50. Загостреня австро-угорських суперечностей і політична боротьба в Угорщині
- •51. Національно-культурний рух у Чеських землях наприкінці 18 – пер. Пол.. 19 ст.
- •52. Революція 1848-1849 в Чехії і формування концепції австрославізму
- •53. Чеська політика в умовах австрійських конституційних реформ
- •54. Національно-політична боротьба в Чеських землях у 1880-1890-х рр..
- •55. Виникнення нових політичних партій у Чеських землях і їхня парламентська діяльність наприкінці 19 – на початку 20 ст.
- •56. Національно-визвольна боротьба поляків наприк.18 – на поч.. 19 ст. Варшавське к-во
- •57. Польські повстання 1830-60-х
- •58. «Велика» польська еміграція 1830-40-х: основні напрямки і організації
- •59. Політика Німецької, Російської і Австро-Угорської імперії на польських землях у др.Пол.19 – поч. 20 ст.
- •60. Формування основних політичних таборів на польських землях у др.. Пол.. 19 – поч.. 20
- •1. Центрально-Схдіна Європа нап 18 – п. П. 19 ст.: політична структура регіону і система влади.
- •2. Поширення ідей Просвітницва Великої Французької революції у Центр.-Сх. Європі.
45. Диференціація політичних сил у Словаччині на початку хх ст.
Режим абсолютизму тривав до кінця 60-х. Видання імператором декретів Жовтень 1860 і лютий 1861. Словаки особливе становище – під подвійним гнітом. На поч. 60-х авст уряд закони про товариства. Обумовлювалися певні пункти яких дотр при засн того чи іншого товариства, засн нових періодичних видань. 1863 у місті Турчанський Святий Мартін конституйовано першу словацьку орг «Матиця Словацька» - головою став єпископ Шимон Мойзес. Кожного року в серпні звітні вибори, перетворювалися у світ словацьких лідерів перед народом. Ощадна каса. 3 словацькі гімназії. Після австро-угорської угоди 1867 остаточний розкол – дві течії Меморандисти і нова школа (підтер молоді словацькі підприємці) Бобула. 1872 Будин і Пешт – Будапешт. 1870 оформилася Словацька національна партія. З основні течії консервативна, ліберальна, клерикальна. На форм ідеології нац руху мала вплив церква обох конфесій. Представники католицтва – нац будительська і освітня праця; євангелистські кола дотр словацької мови у Церкві. На виборах 1872, 75, 85 до угорського сейму національна партія жодного депутата. 1885 банк «Татра» - великий зал для зібрань. Будівн Народного дому у Мартіні, 1891 переговори з нац питання між партіями Угорського королівства, 1893 у Відні конференція словаків, сербів і румун – висунута вимога національної автономії – восени 1893 у Будапешті. 1895 Бухарест і Новий Сад. І з’їзд поневолених народів угорського королівства – серпень 1895 – 800 делегатів – прийняли вимогу федералізувати Угорщину. 1901 словацька нац партія повернулася до політ життя, здобули 4 мандати. Аграрний напрям – Мілош Годжа. 1913 з нац партії вийшла Словацька народна партія – Андрей Глінка. У Петербурзі 1907 сусп-політ обєднання «Словацька ліга».
46. Державно-правовий статус і націонльні вимоги Угорського королівства напр. 18 –першій третині 19 ст.
Напр.18ст.в Угорщині склались три основні політичні течії. Найміцніші позиції посідала партія Деака опозиційними були до неї "лівоцентристи"Тіса та партія незалежності. У результаті обєднаня 1875р партія Деака і лівоцентристів виникла Ліберальна партія яка взяла курс на посилену мадяризацію інших народів королівства. Однак така політика спричинила піднесеня національних рухів немадярських народів Угорщини.
У 1905р на угорських сеймових виборах ліберальна партія зазнала поразки. У 1910р коаліційна влада поступилась уряду Тіси який сформувала національна партія праці. На поч 20ст виникли нові угорські політичні партії Селянська Партія Державна партія незалежності партія дрібних господарів. Напередодні світової війни завершилося організаційне оформленя Всенародної Радикальної партії. Які сприйняли соціалістичну ідею і співпрацювали соціалістами.
У 18 ст поч угорський національний рух за незалежність. Пауза зі смерті Марії Терезії 29 листопада 1780р. Йосиф І розпоч здійснення реформ: патент про віротерпимість. Про селянство (відповідав інтересам угорців);скасував податки на імпорт до Угорщини промислових товарів, а замість тго вів мито на угорські товари. Адміністративні р-ми: поділив Угорське королівство на 10 округів. Лише військовий кордон зберігав свій особливий статус. Керівництво здйсювали чиновники з Відня. В 19 ст охоплювала не лише етнічні території, але й хорватські, словацькі і трансільванські.1790 помер Йосип І наступником став Леопольд І, який зрбовязався залишити У їх старі права та привілеї: раз на 3 р скликати парламент, угор мову вивч у початковій школі.
Франц І під час коронації угорською короною підтвердив ухилення від будь-яких реформ.
В Угорщині була радикальна опозиція на чолі з Іваном Матриновичем. 1812 він розпустив парламент і протягом 13 р правив самостійно.
1825р національно-культурні проблеми поступилися політичним. Головними з них були питання надання офіційного статусу угорській мові та втілення в життя гасла «єдина д-ва єдина нація». Було взято курс на повну мадярнізацію в Угорському королівстві. Упродож 1832-36рр сейм ухвалив закон, який зобов’язав поступово вводити до всіх установ угорську мову. В результаті у 1844р угорський сейм ухвалив угорську мову державною в межах королівства.
В 30-40хрр 19 ст угорські лідери сформулювали національно-політичні програми (Сечіні, Кошут, Танчич, Петефі), які за змістом значно різнилися. Процес поляризація сил національно-визвольного руху спричинив виникнення у 1847 Консервативної (Апонні, Вай) Опизиційної (Батяні, Кошут, Деак) політичних партій.
Під час революції 184809рр угорські національні лідери виступили за політисну самостійність країни.