
- •1. Центрально-Схдіна Європа нап 18 – п. П. 19 ст.: політична структура регіону і система влади.
- •2. Поширення ідей Просвітницва Великої Французької революції у Центр.-Сх. Європі.
- •3. Економічна модернізація Центрально-Східної Європи в 19 ст.
- •4. Націоналізм та лібералізм у Центрально-Східній Європі п. П. 19 ст.
- •5. Конституційні реформи 1860х в Австрійсбкій імперії
- •9. Суспільно-політична криза Османської імперії в др. П. 18 ст. – п. П. 19 ст.
- •10. Албанський національний рух останньої третини 19 – поч.. 20 ст. Проголошення Албанської держави
- •11. Культурно-просвітницький рух болгар і боротьба за незалежну церкву
- •12. Болгарський революційний рух 1860-1870 рр.
- •13.Відновлення Болгарської держави та її внутрішньополітичний розвиток напр. 19 поч 20 ст.
- •14. Зовнішня політика Болгарії наприкінці 19 – на поч 20 ст.
- •15. Етно-релігійна структура і суспільні рухи в Боснії і Герцоговині під владою Османської.Імперії.
- •16. Австрійська політика і суспільні настрої в Боснії та Герцеговині в 1878-1914
- •17. Грецька війна за незалежність 1821-1830
- •18. Внутрішньополітична боротьба в Греції в 1830-70-х
- •19. Формув зовнішньополітичної концепції Греції і перші спроби її реалізації в 1850-70-х
- •20. Виникнення основних політичних партій і діяльність їхніх урядів у Греції наприкінці 19 – на початку 20 ст.
- •21. Зовнішня політика Греції наприкінці 19 – на початку 20 ст.
- •22. Державно-прововий статус Дунайських князівств в пер. П 19 ст.
- •23.Уніоністський рух в Дунайських князівствах і утворення Румунської держави.
- •24. Конст-й лад і внутр.Політ.Життя Румунії.
- •25. Зовнішня політика Румунії в ост третині хіх поч хх ст.
- •26. Соціально-економічна модернізація Румунії 2 пол.19 поч 20ст.
- •27. Сербські повстання і здобуття Сербією автономії в пер. Третині 19 ст.
- •28. Державний устрій і політичне життя автономного Сербського князівства
- •29. Вироблення зовнішньополітичної програми Сербії та спроба її реалізації в 1860-70-х
- •30. Переворот 1903 та його вплив на політичне життя Сербії
- •31. Соціально-економічна модернізація Сербії на початку хх ст.
- •32. Зовнішня політика Сербії на початку хх ст.
- •33. Македонський національно-визвольний рух кінця 19 – початку 20 ст.
- •34. Державний устрій і внутрішньополітичний р-к Чорногорії в ост. Третині 19п 20 ст.
- •35. Політичне і соціально-економічне становище Словенських земель в п.П. Хіх ст.
- •36. Політичне життя в Словенських землях епохи австрійського конституціоналізму (1867-1914)
- •37. Державно-правове становище Хорватських земель наприкінці 18 – на поч.. 19 ст.
- •38. Культурно-просвітницький рух та ідеологія ілліризму в Хорватських землях
- •39. Генеза хорвато-угорського протистояння. Хорвати в революції 1848-1849
- •40. Хорватська політика в умовах австрійських конституційних реформ. Угорсько-хорватська угода 1868
- •41. Ідейні течії в хорватському національному русі 1860-70-х
- •42. Політична боротьба в Хорватських землях наприкінці 19 – на початку 20 ст.
- •43. Культурно-просвітницький рух словаків наприкінці 18 – пер. Пол.. 19 ст.
- •44. Словацька політика в умовах австрійських конституційних реформ
- •45. Диференціація політичних сил у Словаччині на початку хх ст.
- •46. Державно-правовий статус і націонльні вимоги Угорського королівства напр. 18 –першій третині 19 ст.
- •47. Епоха реформ в Угорщині 1830-1847рр
- •48. Революція 1848-49рр в Угорщині.
- •49. Австро-угорська угода 1867р та її вплив на розклад політичних сил в Угорщині.
- •50. Загостреня австро-угорських суперечностей і політична боротьба в Угорщині
- •51. Національно-культурний рух у Чеських землях наприкінці 18 – пер. Пол.. 19 ст.
- •52. Революція 1848-1849 в Чехії і формування концепції австрославізму
- •53. Чеська політика в умовах австрійських конституційних реформ
- •54. Національно-політична боротьба в Чеських землях у 1880-1890-х рр..
- •55. Виникнення нових політичних партій у Чеських землях і їхня парламентська діяльність наприкінці 19 – на початку 20 ст.
- •56. Національно-визвольна боротьба поляків наприк.18 – на поч.. 19 ст. Варшавське к-во
- •57. Польські повстання 1830-60-х
- •58. «Велика» польська еміграція 1830-40-х: основні напрямки і організації
- •59. Політика Німецької, Російської і Австро-Угорської імперії на польських землях у др.Пол.19 – поч. 20 ст.
- •60. Формування основних політичних таборів на польських землях у др.. Пол.. 19 – поч.. 20
- •1. Центрально-Схдіна Європа нап 18 – п. П. 19 ст.: політична структура регіону і система влади.
- •2. Поширення ідей Просвітницва Великої Французької революції у Центр.-Сх. Європі.
37. Державно-правове становище Хорватських земель наприкінці 18 – на поч.. 19 ст.
Впродовж 18 ст. хорватські землі перебували під владою Австрії. Австрійський уряд здійснив низку реформ, спрямованих на обмеження хорватської автономії. У 1767 «септемвірат» перетворено на «намісницьку раду», яка виконувала роль своєрідного хорватського уряду з певними автономними правами, але через кілька років раду було ліквідовано, а замість неї створено «угорську намісницьку раду».
Централізована політика австрійського двору посилилась за правління імператора Йосифа ІІ (1780-1790). Одноосібне управління областю здійснював спеціальний комісар, призначений з Відня. Основні посади в органах місцевої влади отримали етнічні німці. Німецька мова запроваджувалася як обов’язкова в школах та органах державного й місцевого управління всіх рівнів. Паралельно з централізацією та понімеченням хорвати в цей період зіткнулися з новим спалахом мадяризації: угорський парламент ухвалив постанову про запровадження угорської мови в суспільному житті Хорватії.
Напр 18 ст. зявляються у хорватському суспільстві представники, які виступають з модерними ідеями самозбереження нації. Таким був Ігнатій Мартинович, організатор угорсько-хорватської якобінської змови, спрямованої на повалення феодального ладу в Угорщині та Хорватії. Проте у 1795 його було заарештовано і страчено. Завдяки його діяльності, яка розгорнулася в Будапешті, імператор Леопольд поновив для хорватів окремі привілеї в галузі місцевого самоврядування, давши дозвіл на скликання Сабору.
Поч ХІХ ст. хорвати у стані територіальної та суспільно-політичної роз’єднаності. У 1809 частина Хорватії і Славонії до річки Сави та вся Далмація відійшла до складу Іллірійських провінцій наполеонівської Франції, проте їхнє перебування у складі нової держави не було тривалим. Після Віденського конгресу 1814-1815 землі, загарбані Францією, було повернуто Габсбургам ,які розширили свої володіння в Далмації за рахунок колишніх венеціанських територій. Під зверхність Відня потрапив і Дуброник.
Таким чином, на початку ХІХ ст. всі хорватські області опинилися у складі Австрії, хоча частина з них при цьому була визнана землями Угорської корони.
38. Культурно-просвітницький рух та ідеологія ілліризму в Хорватських землях
Ілліризм - політичний та культурний рух в Хорватії та Славонії, що виник в 30 - 40-х рр. ХІХ і вплинув також на суспільне життя інших пд..словянских областей. У ньому брали участь різні суспільні верстви. Керівництво рухом здійснювалося ліберально налаштованим дворянство і інтелігенція.
Організована національна боротьба почалася в Хорватії та Славонії в 1835 році, коли Людевіт Гай випустив у світ політичну газету хорватською мовою «Novine horvatske». Представники «іллірізму» відкрили в Хорватії і Славонії слов'янську друкарню (у 1837 р.), в декількох містах організували читальні, на основі читальні в Загребі відкрили фонд «Матица Ілірійська»,; створили в 1841 році Економічний т-во; З початку 40-х років XIX ст. «іллірізм» набуває сильне політичне значення, хоча продовжує також здійснювати і культурно-ідеологічні функції. У цей час всередині руху намітилися 2 напрямки. Праве, консервативне крило, очолюване графом Я. Драшковічем, бачили майбутнє Хорватії усередині імперії Габсбургів, однак визнавали необхідність проведення різних реформ. Ліве, ліберальне крило, яке очолювали Л. Гай, І.Кукулевіч-Сакцінській, І. Л. Вукотіновіч, домагалися забезпечення автономії Хорватії та Славонії всередині Угорського королівства, вимагали зробити хорватську мову офіційною, прагнули до політичного возз'єднання хорватських земель - Хорватії, Славонії, Військової кордону, Далмації. поч. утворюватися і третє, демократична течія, очолюване адвокатом С. Врбанчічем.
На початку 40-х років «іллірісти» вступають у політичну боротьбу. У Хорватії та Славонії в 1841 з'явилася проугорська організація «Хорват-угорська партія», яка виступає проти пд..славянского об'єднання і за тісний союз Хорватії та Славонії з Угорщиною. Австрійський двір спочатку надавав «іллірізму» сприяння, однак у 1843 році уряд ввів проти «іллірістів» ряд обмежувальних заходів.
У 1848 році почався новий етап визвольного руху в Хорватії та Славонії під гаслами політичного об'єднання австрійських пд..славян в автономію в рамках імперії. Але деякі діячі продовжували відстоювати ідеї «Великої Ілліріі». Перемога контрреволюції в Австрії поклала кінець національно-визвольному руху в Хорватії. Основною ідеєю «іллірістів» була думка про «Велику Іллірію», яка, за поданням хорватських національних діячів, займала все пд..славянскі і деякі неславянскі території.