- •1. Центрально-Схдіна Європа нап 18 – п. П. 19 ст.: політична структура регіону і система влади.
- •2. Поширення ідей Просвітницва Великої Французької революції у Центр.-Сх. Європі.
- •3. Економічна модернізація Центрально-Східної Європи в 19 ст.
- •4. Націоналізм та лібералізм у Центрально-Східній Європі п. П. 19 ст.
- •5. Конституційні реформи 1860х в Австрійсбкій імперії
- •9. Суспільно-політична криза Османської імперії в др. П. 18 ст. – п. П. 19 ст.
- •10. Албанський національний рух останньої третини 19 – поч.. 20 ст. Проголошення Албанської держави
- •11. Культурно-просвітницький рух болгар і боротьба за незалежну церкву
- •12. Болгарський революційний рух 1860-1870 рр.
- •13.Відновлення Болгарської держави та її внутрішньополітичний розвиток напр. 19 поч 20 ст.
- •14. Зовнішня політика Болгарії наприкінці 19 – на поч 20 ст.
- •15. Етно-релігійна структура і суспільні рухи в Боснії і Герцоговині під владою Османської.Імперії.
- •16. Австрійська політика і суспільні настрої в Боснії та Герцеговині в 1878-1914
- •17. Грецька війна за незалежність 1821-1830
- •18. Внутрішньополітична боротьба в Греції в 1830-70-х
- •19. Формув зовнішньополітичної концепції Греції і перші спроби її реалізації в 1850-70-х
- •20. Виникнення основних політичних партій і діяльність їхніх урядів у Греції наприкінці 19 – на початку 20 ст.
- •21. Зовнішня політика Греції наприкінці 19 – на початку 20 ст.
- •22. Державно-прововий статус Дунайських князівств в пер. П 19 ст.
- •23.Уніоністський рух в Дунайських князівствах і утворення Румунської держави.
- •24. Конст-й лад і внутр.Політ.Життя Румунії.
- •25. Зовнішня політика Румунії в ост третині хіх поч хх ст.
- •26. Соціально-економічна модернізація Румунії 2 пол.19 поч 20ст.
- •27. Сербські повстання і здобуття Сербією автономії в пер. Третині 19 ст.
- •28. Державний устрій і політичне життя автономного Сербського князівства
- •29. Вироблення зовнішньополітичної програми Сербії та спроба її реалізації в 1860-70-х
- •30. Переворот 1903 та його вплив на політичне життя Сербії
- •31. Соціально-економічна модернізація Сербії на початку хх ст.
- •32. Зовнішня політика Сербії на початку хх ст.
- •33. Македонський національно-визвольний рух кінця 19 – початку 20 ст.
- •34. Державний устрій і внутрішньополітичний р-к Чорногорії в ост. Третині 19п 20 ст.
- •35. Політичне і соціально-економічне становище Словенських земель в п.П. Хіх ст.
- •36. Політичне життя в Словенських землях епохи австрійського конституціоналізму (1867-1914)
- •37. Державно-правове становище Хорватських земель наприкінці 18 – на поч.. 19 ст.
- •38. Культурно-просвітницький рух та ідеологія ілліризму в Хорватських землях
- •39. Генеза хорвато-угорського протистояння. Хорвати в революції 1848-1849
- •40. Хорватська політика в умовах австрійських конституційних реформ. Угорсько-хорватська угода 1868
- •41. Ідейні течії в хорватському національному русі 1860-70-х
- •42. Політична боротьба в Хорватських землях наприкінці 19 – на початку 20 ст.
- •43. Культурно-просвітницький рух словаків наприкінці 18 – пер. Пол.. 19 ст.
- •44. Словацька політика в умовах австрійських конституційних реформ
- •45. Диференціація політичних сил у Словаччині на початку хх ст.
- •46. Державно-правовий статус і націонльні вимоги Угорського королівства напр. 18 –першій третині 19 ст.
- •47. Епоха реформ в Угорщині 1830-1847рр
- •48. Революція 1848-49рр в Угорщині.
- •49. Австро-угорська угода 1867р та її вплив на розклад політичних сил в Угорщині.
- •50. Загостреня австро-угорських суперечностей і політична боротьба в Угорщині
- •51. Національно-культурний рух у Чеських землях наприкінці 18 – пер. Пол.. 19 ст.
- •52. Революція 1848-1849 в Чехії і формування концепції австрославізму
- •53. Чеська політика в умовах австрійських конституційних реформ
- •54. Національно-політична боротьба в Чеських землях у 1880-1890-х рр..
- •55. Виникнення нових політичних партій у Чеських землях і їхня парламентська діяльність наприкінці 19 – на початку 20 ст.
- •56. Національно-визвольна боротьба поляків наприк.18 – на поч.. 19 ст. Варшавське к-во
- •57. Польські повстання 1830-60-х
- •58. «Велика» польська еміграція 1830-40-х: основні напрямки і організації
- •59. Політика Німецької, Російської і Австро-Угорської імперії на польських землях у др.Пол.19 – поч. 20 ст.
- •60. Формування основних політичних таборів на польських землях у др.. Пол.. 19 – поч.. 20
- •1. Центрально-Схдіна Європа нап 18 – п. П. 19 ст.: політична структура регіону і система влади.
- •2. Поширення ідей Просвітницва Великої Французької революції у Центр.-Сх. Європі.
25. Зовнішня політика Румунії в ост третині хіх поч хх ст.
В грудні 1861 р було офіційно проголошено обєднання Волощини та Молдови в єдине Румунське князівство. Господарем обох князівств став Александр Куза. 4 квітня 1877 р. Бухарест підписав політичну та військову конвенції з Росією, а 12 квітня того ж року Румунія оголосила війну Туреччині. Угоди з Росією були схвалені обома палатами Установчих зборів. У відповідь турки розпочали набіги на прикордонні провінції. 9 травня 1877 р. зібрання депутатів 79 голосами при 2, що утрималися, проголосило повну незалежність Румунії.
Зовнішня політика після Берлінського конгресу зазнала суттєвих змін. 1883р вона приєдналася до Троїстого созу(Німеччина, Австро-Угорщина, Італія) і тим віддалилась від Росії, з якою підтримувала дружні стосунки. Це було зумовлено тим, що Росія відібрала у Румунії Південну Бессарабію. Зближення з Австро-Угорщиною суперечило національним інтересам Румунії, оскільки вона змушена була відмовитися від претензій на Трансільванію (тут багато румунів). У зв’язку з цим Румунія намагалась триматись нейтральних позицій. Під тиском Берліна в жовтні 1883 р. було укладено союзний австро-румунський договір, до якого приєдналася і Німеччина, а у травні 1888 р. - й Італія. Тому відхід від співробітництва з Росією пояснювався тим, що в Бухаресті починають виношувати плани створення Великої Румунії, до якої б увійшли усі населені румунами землі, зокрема, включена до складу Російської імперії Бессарабія. 1931р підписання Бухарестського миру:Румунія отр Південну Добруджу, населену в основному болгарами.
26. Соціально-економічна модернізація Румунії 2 пол.19 поч 20ст.
За правління Кузи було проведено секуляризацію монастирських земель. Зростання селянських повстань і потреба в найманій робочій силі спонукали Кузу провести в 1864р аграрну р-му. Ліквідація кріпосницьких відносин проводилась за викуп, який треба було сплати впродовж 15р. До селян загалом відійшло бл 30% орних земель-закон передбачав, що скупне селянське поле не повинно за площею перевищувати 2 третини поміщицького лану.
Малоземельним селянам заборонялося продавати свою землю протягом 30 р, що ств для поміщика широкі можливості викор працю селян-наймитів.
Видав закон щодо освіти→єдина на всій терит д-ви, встановлювалтсь терміни навчання: початкове 4р(обов’язкове і безкоштовне),7-3 університетське.
Грудень 1864: Кримінальний кодекс і Цивільний кодекс. Обєднав 2 армії, збільшив к-сть призовників, оснащення суч зброєю. Велике боярство і буржуазія вважали р-ми Кузи дуже радикальними→організувати змову і скинули Кузу 1866.
Практично всі румунські уряди даного періоду дбали про розвиток вітчизняної промисл. З цією метою приймалися протекційні закони, велося буд-во шляхів та інших засобів сполучення. Водночас, особливо у періоди перебування при владі Консерв-ї партії, виявлялося піклування про великі землевласницькі господарства. Натомість дуже мало уваги приділялося селянам, які страждали від надмірних повинностей, частина яких зберігалася від часів османського панування. На поч.20 ст.в багатьох місцевостях Румунії відбувалися селянські заворушення, наймасовішим з яких стало повст.1907. Воно було придушене за доп.війська, але представники владної еліти усвідомили, що на селі потрібні зміни. Головним провідником політики "селянських реформ" був Й.Бретіану молодший, який у 1909 став прем'єром. Він видав низку законів ( про розмір оренди, про заборону відробітків, про користування пасовищами тощо), які мали на меті захистити інтереси бідніших верств.