
- •Технологічний процес
- •Первинна обробка продуктів
- •Теплова обробка продуктів
- •Значення овочів у харчуванні людини
- •Класифікація овочів
- •Характеристика технологічного процесу обробки овочів
- •Обробка картоплі
- •Обробка коренеплодів
- •2.6 Обробка капустяних і цибулевих овочів
- •2.7. Обробка гарбузових, томатних і бобових овочів
- •Насіння; в — фарширований томат
- •2.8. Обробка салатно-шпинатних, пряних і десертних овочів
- •2.9. Види нарізання овочів
- •Обробка консервованих овочів
- •Напівфабрикати консервовані
- •Централізоване виготовлення овочевих напівфабрикатів
- •Відходи овочів та їх використання
- •Обробка грибів
- •Значення риби в харчуванні
- •Характеристика сировини
- •Кулінарна обробка риби
- •Розморожування мороженої риби
- •Вимотування солоної риби
- •Обробка лускатої риби
- •Обробка безлускатоїта окремих видів риби
- •Обробка риби для фарширування
- •Обробка риби з хрящовим скелетом
- •Приготування рибних напівфабрикатів
- •Напівфабрикати з рибної січеної натуральної маси
- •Приготування рибної котлетної маси і напівфабрикатів з неї
- •Централізоване виробництво рибних напівфабрикатів
- •Обробка і використання рибних харчових відходів
- •Обробка нерибних морепродуктів
- •Хімічний склад і харчова цінність м’яса
- •Види і класифікація м’яса
- •Організація технологічного процесу обробки м’яса і виробництва напівфабрикатів
- •Кулінарне розбирання і обвалювання яловичої туші
- •Кулінарне розбирання і обвалювання свинячої, баранячої і телячої туш
- •Приготування натуральних м’ясних напівфабрикатів з яловичини
- •Напівфабрикати з баранини, телятини, свинини натуральні
- •Приготування січеної маси і напівфабрикатів з неї
- •Напівфабрикати з м’ясної котлетної маси
- •Обробка поросят, кроликів і диких тварин
- •Обробка субпродуктів і кісток
- •Значення птиці у харчуванні людини, її класифікація
- •Обробка сільськогосподарської птиці й дичини
- •Способи заправляння птиці і дичини
- •Напівфабрикати з птиці й дичини
- •Обробка субпродуктів птиці й дичини
- •Напівфабрикати, що надходять із заготівельних фабрик
- •Зміни вуглеводів
- •Зміни крохмалю
- •Вуглеводи клітинних стінок
- •Зміни кольору продуктів
- •Смакові, ароматичні і мінеральні речовини
- •Значення перших страв у харчуванні, їх класифікація
- •Приготування бульйонів
- •Заправні перші страви
- •Тривалість теплової обробки продуктів
- •Капусняки
- •Розсольники
- •Солянки
- •Супи картопляні з овочами, крупами, бобовими і макаронними виробами
- •Супи-пюре
- •Прозорі бульйони
- •Молочні супи
- •Холодні супи
- •Солодкі супи
- •Напівфабрикати для перших страв. Приготування перших страв з концентратів і напівфабрикатів
- •Значення соусів у харчуванні, їх класифікація
- •Соуси і приправи промислового виробництва
- •Приготування борошняних пасеровок і бульйонів для соусів
- •Приготування соусів з борошном. Соуси червоні м’ясні
- •Соуси грибні
- •Соуси молочні
- •Соуси сметанні
- •Соуси без борошна
- •Соуси холодні
- •Маринади і желе
- •Солодкі соуси
- •Значення страв і гарнірів з овочів у харчуванні людини. Процеси, що відбуваються в овочах під час теплової кулінарної обробки
- •Страви і гарніри з варених овочів
- •Страви і гарніри з припущених овочів
- •Страви і гарніри з тушкованих овочів і грибів
- •Страви і гарніри із смажених овочів і грибів
- •Запечені страви із овочів і грибів
- •Печені овочі
- •Страви з овочевих напівфабрикатів
- •Підготовка круп до варіння
- •Страви з каш
- •Страви з бобових
- •Страви з макаронних виробів
- •Значення рибних страв у харчуванні, їх класифікація. Процеси, що відбуваються в рибі під час теплової кулінарної обробки
- •Страви з вареної риби
- •Страви з припущеної риби
- •Смажені страви з риби
- •Тушковані страви з риби
- •Запечені страви з риби
- •Страви з січеної натуральної риби і котлетної маси
- •Страви з нерибних морепродуктів
- •Значення м’ясних страву харчуванні. Процеси, що відбуваються в м’ясі під час теплової обробки
- •Варені м’ясні страви
- •Смажені страви з м’яса
- •Страви з м’яса, смаженого малими шматками
- •Запечені м’ясні страви
- •Тушковані м’ясні страви
- •Страви з січеного натурального м’яса і котлетної маси
- •Значення страв з птиці, дичини і кролика у харчуванні
- •Варені й припущені страви з птиці, дичини, кролика
- •Смажені страви з птиці, дичини, кролика
- •Тушковані страви з птиці, кролика
- •Будова, хімічний склад і харчова цінність яєць
- •Класифікація яєць, продукти їх переробки
- •Підготовка яєць і продуктів їх переробки до кулінарноїтепловоїобробки. Процеси, що відбуваються в яйці під час теплової обробки
- •Способи варіння яєць. Страви з варених яєць
- •Смажені і запечені страви з яєць
- •Значення страв з сиру в харчуванні
- •Приготування холодних страв з сиру
- •Варені страви з сиру
- •Смажені страви з сиру
- •Запечені страви з сиру
- •Значення холодних страв і закусок у харчуванні
- •Особливості організації роботи холодного цеху
- •Вимоги до оформлення холодних страв і закусок
- •Підготовка продуктів для приготування холодних закусок
- •16.5. Бутерброди
- •Салати-коктейлі
- •Вінегрети
- •Страви і закуски з овочів
- •Холодні страви і закуски з риби
- •Холодні страви і закуски з м’яса і яєць
- •Гарячі закуски
- •Значення солодких страв, їх класифікація
- •Організація процесу приготування солодких страв
- •Натуральні плоди і ягоди
- •Компоти і фрукти в сиропі
- •Приготування киселів
- •Самбуки
- •Гарячі солодкі страви
- •Какао і шоколад
- •Прохолодні напої
- •Молочні коктейлі
- •Харчова цінність страв та виробів з борошна. Зміни, що відбуваються під час приготування страв і виробів з борошна
- •Технологічні властивості борошна
- •Приготування начинок
- •21.4. Види розпушувачів тіста
- •Страви з борошна
- •Дріжджове тісто і вироби з нього
- •Листкове тісто і вироби з нього
- •Пісочне тісто і вироби з нього
- •Бісквітне тісто і вироби з нього
- •Заварне тісто і вироби з нього
- •Оздоблюючі напівфабрикати для виробів з тіста
- •Організація лікувального і лікувально- профілактичного харчування
- •Характеристика дієт
- •Холодні дієтичні страви і закуски
- •Страви з овочів для дієтичного харчування
- •Страви з круп для дієтичного харчування
- •Страви з макаронних виробів для дієтичного харчування
- •Страви з риби для дієтичного харчування
- •М’ясні страви для дієтичного харчування
- •Страви з яєць для дієтичного харчування
- •Страви з сиру для дієтичного харчування
- •Солодкі страви для дієтичного харчування
- •Напої для дієтичного харчування
- •Дієтичні кисломолочні продукти
- •Вироби з тіста для дієтичного харчування
- •Страви для хворих діабетом
- •Маскуючі страви
- •Страви з гематогену
- •Страви з дріжджів
- •Особливості харчування школярів
- •Особливості харчування учнів пту
- •Хімічний склад, г, і енергетична цінність, ккал (кДж),
- •100 Г їстівної частини продуктів
- •Порівняльна таблиця маси й міри деяких продуктів
- •32300, Хмельницька обл., м. Кам’янець-Подільський, вул. П’ятницька, 9а,
Способи заправляння птиці і дичини
Перед заправлянням птицю і дичину сортують: тушки з пошкодженими шкірою і філе не заправляють, а використовують для приготування напівфабрикатів.
Тушки сільськогосподарської птиці формують «у кишеньку», «в одну нитку», «у дві нитки» або без проколювання (рис. 48 і 49).
INCLUDEPICTURE
"media/image64.png" \* MERGEFORMAT
Рис.
48. Заправляння птиці: а — «в кишеньку»;
б — «в одну нитку»; в — «в дві нитки»;
1
— проколювання голкою з ниткою окорочків;
2 — прикріплювання крилець і шкіри
шиї до м’язів спинки; 3 — проколювання
через кістки таза; 4 - пропускання голки
з ниткою через філейну частину
INCLUDEPICTURE
"media/image65.png" \* MERGEFORMAT
INCLUDEPICTURE
"media/image66.png" \* MERGEFORMAT
Рис.
49. Заправляння птиці без проколювання:
а — перший спосіб; б — другий спосіб
Заправляння
«в кишеньку». І с
п
о
с і
б. На черевці роблять надрізи і вставляють
в них ніжки. Шкіру з шиї загортають на
спинку, закриваючи шийний отвір,
крильця підгортають до спинки так, щоб
вони підтримували шкіру шиї.
II спосіб. Ніжки відрубують на 1 — 1,5 см нижче від п’яткового суглоба під кутом 30°, щоб кінці були загострені. Ніжки кладуть одна на другу (навхрест) і просовують усередину розрізу черевця до хвостового жировика. Цей спосіб заправляння використовують для гусей і качок, призначених для смаження, а також курей, курчат і індиків для варіння.
Заправляння «в одну нитку». Шкіру з шиї загортають на спинку, крильця підгортають до спинки. Тушку кладуть на спинку і проколюють голкою з ниткою в центрі окорочків, пропускаючи голку з ниткою під філейною частиною. Кінець нитки залишають біля першого проколу. Тушку повертають на бік, проколюють одне крило, прикріплюють ниткою шкіру шиї до м’язів спини, а потім друге крило, кінці ниток зв’язують. «В одну нитку» заправляють птицю для смаження.
Заправляння «в дві нитки». Тушку кладуть на дошку спинкою донизу. Голкою з ниткою проколюють ніжку в тому місці, де вона згинається, пропускають її під філейною частиною і проколюють другий окі- сточок, протягують голку з ниткою, залишаючи кінець біля першого проколу. Потім тушку повертають на бік, шкіру з шиї загортають на спинку, закриваючи горловий отвір. Спершу проколюють одне крило, захоплюючи шкіру шиї і спини, потім друге, кінці ниток зав’язують.
Другою ниткою прикріплюють ніжки до тушки. Для цього тушку кладуть на спинку, проколюють голкою з ниткою під ніжками, накидають нитку на ніжку і проколюють під ніжками у зворотному напрямі, кінці ниток стягують і зав’язують. Таким способом заправляють курей, курчат, індиків для смаження.
Заправляння без проколювання. І спосіб. Шкіру шиї і крильця заправляють так само, як і при заправлянні «в кишеньку». Тушку птиці кладуть спинкою донизу. Беруть нитку 0,5—0,6 м завдовжки, складають вдвоє, роблять петлю, накидають її на кінець кілевої кістки і затягують. Кінці ниток виводять на середину крилець, переводять їх на спинку, перехрещують і накладають на кінці ніжок, стягують, притискуючи ними ніжки до тушки, і зв’язують. Цей спосіб використовують для заправляння курей, курчат.
II спосіб. Підготовлену тушку так само, як для першого способу, кладуть спинкою донизу. Беруть нитку 0,7—0,8 м завдовжки, зав’язують петлю на хвостовому жировику, потім накидають петлі на кінці ніжок, кінці ниток переводять на спинку і обв’язують тушку хрест-на- вхрест. Кінці ниток виводять на середину крилець, нитки стягують і зав’язують на філейній частині грудки. Цим способом краще заправляти тушки великої птиці.
Тушки дичини заправляють «в одну нитку» (хрестом), «ніжка в ніжку», «дзьобом».
Заправляння «в одну нитку» (хрестом). Ніжки притискують до тушки, проколюють центр окісточків підфілейної частини, протягують голку з ниткою на другий бік, залишаючи кінці нитки біля проколу. Після цього голку з ниткою переносять під тушкою, накидають на ніжку, проколюють під виступом філейної частини, накидають на другу ніжку. Кінці ниток стягують і зав’язують. Таким способом заправляють рябчиків, куріпок, тетеруків, фазанів.
Заправляння «ніжка в ніжку». У дичини (в основному малої) роблять розріз по кістці на одній ніжці ближче до колінного суглоба і в цей розріз вставляють другу ніжку.
Заправляння «дзьобом». Сікачем роздроблюють гомілкові кістки ніжок, потім їх переплітають і притискують до грудної частини. Голівку з шиєю прикладають до тушки з правого боку, роблять голкою прокол в окісточках, дзьоб пропускають у прокол, скріплюючи переплетені ніжки. Цим способом заправляють болотяну дичину.
Пісну дичину шпигують охолодженим салом-шпиком, нарізаним шматочками. Щоб поліпшити зовнішній вигляд тушок, їх занурюють у гарячий бульйон або воду (60—70°С) на 3—5 хв. Філейну частину малої дичини загортають у тонкі смужки шпику і перев’язують шпагатом.