
- •Технологічний процес
- •Первинна обробка продуктів
- •Теплова обробка продуктів
- •Значення овочів у харчуванні людини
- •Класифікація овочів
- •Характеристика технологічного процесу обробки овочів
- •Обробка картоплі
- •Обробка коренеплодів
- •2.6 Обробка капустяних і цибулевих овочів
- •2.7. Обробка гарбузових, томатних і бобових овочів
- •Насіння; в — фарширований томат
- •2.8. Обробка салатно-шпинатних, пряних і десертних овочів
- •2.9. Види нарізання овочів
- •Обробка консервованих овочів
- •Напівфабрикати консервовані
- •Централізоване виготовлення овочевих напівфабрикатів
- •Відходи овочів та їх використання
- •Обробка грибів
- •Значення риби в харчуванні
- •Характеристика сировини
- •Кулінарна обробка риби
- •Розморожування мороженої риби
- •Вимотування солоної риби
- •Обробка лускатої риби
- •Обробка безлускатоїта окремих видів риби
- •Обробка риби для фарширування
- •Обробка риби з хрящовим скелетом
- •Приготування рибних напівфабрикатів
- •Напівфабрикати з рибної січеної натуральної маси
- •Приготування рибної котлетної маси і напівфабрикатів з неї
- •Централізоване виробництво рибних напівфабрикатів
- •Обробка і використання рибних харчових відходів
- •Обробка нерибних морепродуктів
- •Хімічний склад і харчова цінність м’яса
- •Види і класифікація м’яса
- •Організація технологічного процесу обробки м’яса і виробництва напівфабрикатів
- •Кулінарне розбирання і обвалювання яловичої туші
- •Кулінарне розбирання і обвалювання свинячої, баранячої і телячої туш
- •Приготування натуральних м’ясних напівфабрикатів з яловичини
- •Напівфабрикати з баранини, телятини, свинини натуральні
- •Приготування січеної маси і напівфабрикатів з неї
- •Напівфабрикати з м’ясної котлетної маси
- •Обробка поросят, кроликів і диких тварин
- •Обробка субпродуктів і кісток
- •Значення птиці у харчуванні людини, її класифікація
- •Обробка сільськогосподарської птиці й дичини
- •Способи заправляння птиці і дичини
- •Напівфабрикати з птиці й дичини
- •Обробка субпродуктів птиці й дичини
- •Напівфабрикати, що надходять із заготівельних фабрик
- •Зміни вуглеводів
- •Зміни крохмалю
- •Вуглеводи клітинних стінок
- •Зміни кольору продуктів
- •Смакові, ароматичні і мінеральні речовини
- •Значення перших страв у харчуванні, їх класифікація
- •Приготування бульйонів
- •Заправні перші страви
- •Тривалість теплової обробки продуктів
- •Капусняки
- •Розсольники
- •Солянки
- •Супи картопляні з овочами, крупами, бобовими і макаронними виробами
- •Супи-пюре
- •Прозорі бульйони
- •Молочні супи
- •Холодні супи
- •Солодкі супи
- •Напівфабрикати для перших страв. Приготування перших страв з концентратів і напівфабрикатів
- •Значення соусів у харчуванні, їх класифікація
- •Соуси і приправи промислового виробництва
- •Приготування борошняних пасеровок і бульйонів для соусів
- •Приготування соусів з борошном. Соуси червоні м’ясні
- •Соуси грибні
- •Соуси молочні
- •Соуси сметанні
- •Соуси без борошна
- •Соуси холодні
- •Маринади і желе
- •Солодкі соуси
- •Значення страв і гарнірів з овочів у харчуванні людини. Процеси, що відбуваються в овочах під час теплової кулінарної обробки
- •Страви і гарніри з варених овочів
- •Страви і гарніри з припущених овочів
- •Страви і гарніри з тушкованих овочів і грибів
- •Страви і гарніри із смажених овочів і грибів
- •Запечені страви із овочів і грибів
- •Печені овочі
- •Страви з овочевих напівфабрикатів
- •Підготовка круп до варіння
- •Страви з каш
- •Страви з бобових
- •Страви з макаронних виробів
- •Значення рибних страв у харчуванні, їх класифікація. Процеси, що відбуваються в рибі під час теплової кулінарної обробки
- •Страви з вареної риби
- •Страви з припущеної риби
- •Смажені страви з риби
- •Тушковані страви з риби
- •Запечені страви з риби
- •Страви з січеної натуральної риби і котлетної маси
- •Страви з нерибних морепродуктів
- •Значення м’ясних страву харчуванні. Процеси, що відбуваються в м’ясі під час теплової обробки
- •Варені м’ясні страви
- •Смажені страви з м’яса
- •Страви з м’яса, смаженого малими шматками
- •Запечені м’ясні страви
- •Тушковані м’ясні страви
- •Страви з січеного натурального м’яса і котлетної маси
- •Значення страв з птиці, дичини і кролика у харчуванні
- •Варені й припущені страви з птиці, дичини, кролика
- •Смажені страви з птиці, дичини, кролика
- •Тушковані страви з птиці, кролика
- •Будова, хімічний склад і харчова цінність яєць
- •Класифікація яєць, продукти їх переробки
- •Підготовка яєць і продуктів їх переробки до кулінарноїтепловоїобробки. Процеси, що відбуваються в яйці під час теплової обробки
- •Способи варіння яєць. Страви з варених яєць
- •Смажені і запечені страви з яєць
- •Значення страв з сиру в харчуванні
- •Приготування холодних страв з сиру
- •Варені страви з сиру
- •Смажені страви з сиру
- •Запечені страви з сиру
- •Значення холодних страв і закусок у харчуванні
- •Особливості організації роботи холодного цеху
- •Вимоги до оформлення холодних страв і закусок
- •Підготовка продуктів для приготування холодних закусок
- •16.5. Бутерброди
- •Салати-коктейлі
- •Вінегрети
- •Страви і закуски з овочів
- •Холодні страви і закуски з риби
- •Холодні страви і закуски з м’яса і яєць
- •Гарячі закуски
- •Значення солодких страв, їх класифікація
- •Організація процесу приготування солодких страв
- •Натуральні плоди і ягоди
- •Компоти і фрукти в сиропі
- •Приготування киселів
- •Самбуки
- •Гарячі солодкі страви
- •Какао і шоколад
- •Прохолодні напої
- •Молочні коктейлі
- •Харчова цінність страв та виробів з борошна. Зміни, що відбуваються під час приготування страв і виробів з борошна
- •Технологічні властивості борошна
- •Приготування начинок
- •21.4. Види розпушувачів тіста
- •Страви з борошна
- •Дріжджове тісто і вироби з нього
- •Листкове тісто і вироби з нього
- •Пісочне тісто і вироби з нього
- •Бісквітне тісто і вироби з нього
- •Заварне тісто і вироби з нього
- •Оздоблюючі напівфабрикати для виробів з тіста
- •Організація лікувального і лікувально- профілактичного харчування
- •Характеристика дієт
- •Холодні дієтичні страви і закуски
- •Страви з овочів для дієтичного харчування
- •Страви з круп для дієтичного харчування
- •Страви з макаронних виробів для дієтичного харчування
- •Страви з риби для дієтичного харчування
- •М’ясні страви для дієтичного харчування
- •Страви з яєць для дієтичного харчування
- •Страви з сиру для дієтичного харчування
- •Солодкі страви для дієтичного харчування
- •Напої для дієтичного харчування
- •Дієтичні кисломолочні продукти
- •Вироби з тіста для дієтичного харчування
- •Страви для хворих діабетом
- •Маскуючі страви
- •Страви з гематогену
- •Страви з дріжджів
- •Особливості харчування школярів
- •Особливості харчування учнів пту
- •Хімічний склад, г, і енергетична цінність, ккал (кДж),
- •100 Г їстівної частини продуктів
- •Порівняльна таблиця маси й міри деяких продуктів
- •32300, Хмельницька обл., м. Кам’янець-Подільський, вул. П’ятницька, 9а,
Хімічний склад і харчова цінність м’яса
М’ясо і м’ясні продукти — важливі продукти харчування, оскільки містять усі необхідні для організмулюдини речовини: білки —16—21 %, жири — 0,5—37, вуглеводи — 0,4—0,8, екстрактивні речовини — 2,5— 3%, мінеральні речовини — 0,7—1,3, ферменти, вітаміни — А, О, РР, групи В.
Сировиною для виробництва м’яса і м’ясних продуктів є велика рогата худоба, свині, вівці, кози, дикі тварини, кролі, коні.
М’ясо — це сукупність м’язової (50—60%), сполучної (10—12%), кісткової (9—32%), жирової тканин у їх природному співвідношенні і залишкової кількості крові.
Хімічний склад і анатомічна будова різних тканин неоднакова, тому властивості і харчова цінність м’яса залежать від їх кількісного співвідношення в туші, що, в свою чергу, залежить від виду і породи тварин, їх статі, віку і вгодованості.
М’язова тканина — основна їстівна частина, яка складається з окремих довгих тонких волокон, вкритих тон кою напі впрозорою обол он кою (сарколемою). Найніжніше м’ясо з м’язових волокон, розміщених вздовж хребта. Його використовують для смаження. М’язи шиї, черева і нижніх кінцівок мають щільну грубоволокнисту будову. Його варять, тушкують, а також з нього готують січену масу. М ’язова тканина містить повноцінні білки: міозин, міоген, актин, міоглобін, міоглобулін, міоаль- булін, які легко засвоюються організмом. Білок міоглобін забарвлює м’ясо в червоний колір. При взаємодії з киснем повітря міоглобін змінює забарвлення від світло- до темно-червоного. Білок добре розчиняється у воді, тому заморожене м’ясо розморожують тільки на повітрі. Міоген міститься в м’язах і м’ясному соку, він зсідається при температурі 55— 66°С. Крім білків м’язова тканина містить жири, вуглеводи (глікоген) і мінеральні речовини (солі кальцію, фосфору, заліза, натрію). Глікоген (тваринний крохмаль) відкладається в м’язах і печінці. Він є запасною речовиною для поповнення крові глюкозою. Після забою тварини глікоген відіграє важливу роль при дозріванні м’яса.
Сполучна тканина з’єднує окремі тканини між собою і з скелетом (плівки, сухожилки, суглобові зв’язки, хрящі, окіст) і містить неповноцінні білки — колаген і еластин.
У холодній воді колаген набухає, а при нагріванні з водою переходить у розчинний глютин, який при застиганні утворює драглі і засвоюється організмом людини.
Еластин дуже стійкий проти нагрівання, в гарячій воді він тільки набухає. Чим більше в м’ясі колагену й еластину, тим воно твердіше, а його харчова цінність нижча.
Основою сполучної тканини є колагенові й еластинові волокна. Залежно від їхнього співвідношення і розміщення розрізняють такі види сполучної тканини: пухку, щільну, еластинову і сітчасту.
Пухка сполучна тканина містить колагенові волокна, які зв’язані між собою неміцно і безладно. Вона знаходиться між м’язами в шкірі і в підшкірній клітковині, входить до складу всіх органів.
Щільна сполучна тканина має дуже розвинені колагенові волокна, які розміщені паралельними пучками. Вона дуже міцна, стійка проти нагрівання і механічної обробки, входить до складу сухожилків, зв’язок, оболонок м’язів, кісток, хрящів.
Еластинова сполучна тканина містить велику кількість еластинових волокон їх багато у потилично-шийній зв’язці.
Сітчаста сполучна тканина міститься в кістковому мозку, селезінці, лімфатичних вузлах. Вона знижує харчову цінність м’яса і робить його твердим.
Жирова тканина складається з кульок жиру, оточених міцними оболонками сполучної тканини. Жир, який відкладається біля внутрішніх органів, називається внутрішнім, у підшкірній клітковині — підшкірним (жиром-сирцем), між м’язовими волокнами — м’язовим жиром Внутрішньом’язовий жир робить м’ясо соковитим, ніжним, поліпшує смакові якості і підвищує його харчову цінність.
Кісткова тканина — основа скелета тварин, найміцніша тканина в організмі. Вона складається з особливих клітин, основою яких є осеїн
речовина, яка за своїм складом близька до колагену. За будовою і формою кістки бувають трубчасті (кістки кінцівок), плоскі (кістки лопатки, ребер, таза, черепа), зубчасті (хребці).
Кістки містять жир (до 24%) і екстрактивні речовини, які при варінні переходять у бульйон і надають йому приємного смаку й аромату. Особливо цінні кістки таза і пористі закінчення трубчастих кісток.Харчова цінність м’яса залежить від кількості і співвідношення білків, жирів, вітамінів, мінеральних речовин, а також ступеня засвоюваності їх організмом людини. Білки м’язової тканини засвоюються на 96%, тваринні жири — на 92,4—97,5%. Енергетична цінність м’яса залежно від виду, вгодованості і віку тварин становить у середньому 377-2046 кДж.