2.Аналіз проведення нормативної грошової оцінки на території Сколівського району

2.1 Характеристика Сколівського району

Сколівський район було утворено в січні 1940 року. У 1963 році, у зв’язку з утворенням територіально-виробничих управлінь, Сколівський район було ліквідовано, а його територію включено до Стрийського району, але 8 грудня 1966 р. район знову було відновлено.

Площа району становить 1474 кв.км., за попередніми даними Всеукраїнського перепису населення на території району проживає 50188 осіб [54].

С колівський район Львівської області розташований в гірській зоні Карпат південної частини, на півдні і сході він межує із Закарпатською та Івано-Франківською областями, на півночі – із Стрийським та Дрогобицьким районами, на заході – з Турківським районом Львівської області (Рис.2.1, Рис.2. 2).

Рис.2.1. Адміністративна карта Львівської області

Рис.2.2. Карта Сколівського району Львівської області

В складі району є 57 населених пунктів, підпорядкованих міській ( м. Сколе ), двом селищним ( смт. Верхнє Синьовидне і Славське ) та 31 сільскій радам (Таблиця 2.1).

Таблиця 2.1

Загальна характеристика Сколівського району

Код	Показник	Розмірність	Значення	%	Примітка
А1	Населення, в т.ч.:	тис.ос.	47,5	100,0
А2	міське населення;	тис.ос.	12,4	26,1	Без міст обл.зн.
А3	сільське населення	тис.ос.	35,1	73,9
А4	Кількість міст районного значення	од.	1	-
А5	Кількість селищ	од.	2	-
А6	Кількість сільських рад	од.	31
А7	Кількість сільських поселень	од.	53	0,0
А8	Загальна площа, в т. ч:	тис.га	147,1	100,0
А9	сільськогосподарські землі;	тис.га	36,3	24,7
А10	землі лісів;	тис.га	104,7	71,2
А11	землі водних об’єктів;	тис.га	6,0	4,1
А12	інші землі	тис.га	0,0	0,0
А13	Міста обласного значення:	од.	-	-
А14	населення;	тис.ос	-	-
А15	площа	тис.га	-	-

Отже, за наведеними даними проводимо короткий аналіз складу земель Сколівського району:

Рис.2.3 Склад земель Сколівського району

Встановлено, що найбільшу і найзначнішу площу району займають землі лісів (71,2%), що зумовлено місцем розташування Сколівського району, друге місце займають землі сільськогосподарського призначення загальною площею 36,3 тис. га, що становить 24,7% від загальної площі. Найменша площа зайнята водними об’єктами всього лише 6,0 тис. га або 4,1%

Рельєф району гористий. Всю його центральну частину займають Сколівські Бескиди, що складаються з ряду хребтів: Сколівського, Параски, Манмальстальського, Зелем’янського та ін. Висота Хребтів 900-1000 м., окремі вершини досягають 1300 м. ( Парашка – 1271 м., Тростян – 1235 м. Писана – 1236 м.). Найбільш розчленований рельєф характерний для південної та південно - західної частини району. Більш рівнинний рельєф характерний для північної і північно – західної частини району.

Радіаційний режим є основним клімато - утворюючим фактором, який визначає основні закономірності внутрішньо річного і просторового розподілу термічних умов на земній поверхні. Географічна широта (49°50'), на якій розташований НПП "Сколівські Бескиди" одержує до 163,3 ккал/см² сумарної радіації за рік. Дійсна сумарна радіація становить лише 60% від можливої, що зумовлено значною хмарністю в регіоні.

Територія району, як і області в цілому знаходиться у смузі атлантико – континентального клімату, характерними ознаками якого є значна кількість опадів, помірні річні температури повітря, швидка зміна погоди, м’яка зима, часто без стійкого снігового покриву, помірно тепле і вологе літо. Середньорічна сума атмосферних опадів становить 645 – 666 мм, причому найбільша кількість днів з опадами припадає на червень – липень місяці.

Весняні приморозки трапляються в середньому в третій декаді квітня, в окремі холодні весни особливо в понижених місцях рельєфу, вони можливі наприкінці другої декади травня. Осінні приморозки починаються у першій та другій декадах жовтня. Середні декадні висоти снігового покриву не перевищують 10 см. Нерідко зимові опади бувають у вигляді дощів.

Абсолютна вологість повітря перебуває в прямій залежності від температури повітря (мінімум у січні, максимум у липні). Найменші значення абсолютної вологості за місяць спостерігаються взимку (4—5 мб), найбільші — влітку (14—15 мб). 3а рік середня абсолютна вологість повітря становить 9 мб.

Середня річна швидкість вітру в межах району коливається від 1,8 до 2,7 м/сек. На території району загальна площа лісових площ та інших лісовкритих площ становить 104877,8 га. Ліси району відіграють виключно важливу роль як водоохоронні, ґрунтозахисні, кліматорегулюючі, санітарно – гігієнічні об’єкти живої природи. Вони є також джерелом задоволення потреб народного господарства в деревині.

Лісові урочища поширені серед сільськогосподарських угідь. Протиерозійна роль насаджень неоцінима. В поєднанні з агротехнічними, гідротехнічними заходами ліс є могучим засобом підвищення врожайності сільськогосподарських угідь, сприяє процесу накопичення та зберігання вологи в ґрунті, запобігає зменшенню шкідливих поверхневих стоків [54].

Головними лісоутворюючими породами є дуб, граб, сосна. Переважають в основному молодняки І та ІІ класу віку. Стиглих насаджень немає. Бонітет насаджень ІІ та ІІІ. Середній запас на один гектар 39м³.

Гідрологічні умови району порівняно сприятливі. Велике значення в балансі води в господарствах належить ґрунтовим водам. Підземні водоносні горизонти залягають на різних глибинах. Води в пісках і вапняках є найбільш надійним джерелом водозабезпечення. По своєму хімічному і бактеріологічному показниках вода водоносних горизонтів задовільної якості.

В районі є два гірськолижні центри: спорткомплекс «Тисовець» та Славське. У 2001 році відбувся відчутний зріст промислового виробництва та зменшення безробіття.

Промислову спеціалізацію району визначають галузі харчової, промисловості будівельних матеріалів, а також обробної і легкої промисловості, а також лісопереробка. Однією з основних проблем усіх галузей промисловості є зростаючі темпи зносу основних промислово-виробничих фондів. Це зумовлюється відомими економічними обставинами, насамперед – відсутністю фінансових можливостей для придбання нового устаткування та запасних частин до діючого обладнання. Цілком очевидно, що навіть за умови успішного вирішення основних організаційних проблем (фінансових, сировинних та інших), відновлення досягнених у середині 80-х років рівнів промислового виробництва неможливе без корінного оновлення та реставрації виробничих ліній і устаткування, що вже саме по собі визначає складність і тривалість процесу промислового відродження. І все ж, попри всі негаразди сучасного перехідного періоду, можна говорити про існування в районі досить різноманітного промислового виробництва.

Лісогосподарська та лісопереробна галузі є домінуючими в районі. На території району є два держлісгоспи (Сколівський і Славський), два ДП «Галсільліс» (Сколівське і Славське) та військове лісництво. Також діють лісообробні підприємства ВАТ «Сколівський ДОК», Комбінат будівельних матеріалів, Тухлянське ЛПП, ВАТ «Ростислав», Фабрика сувенірів та ряд приватних підприємств [54].

Інформацію за формою 2-зем по району відображено у додатку А.

Рис. 2.4. Розподіл земель, які входять до адміністративно-територіальних одиниць

За попередніми даними наведеними в додатку А та рис. 2.4 встановлено, що найбільшу питому вагу у розподілі земель за власниками землі та користувачами, які входять до адміністративно-територіальних одиниць, займають землі лісогосподарських підприємств (51,1 %) протягом трьох останніх років. Найменшу питому вагу займають землі промислових та інших підприємств, а саме 0,1 % відносно всіх земель. Громадяни, яким надані землі у власність і користування у розподілі земель складають 18 % і займають друге місце після земель лісогосподарських підприємств, даний показник змінився лише у 2013 році на 0,1%. Землі закладів, установ і організацій складають 0,2 % питомої ваги відносно всіх земель, підприємств та організацій транспорту, зв’язку складають 0,7 %, частин, підприємств, організацій, установ, навчальних закладів оборони – 7,4 %, організацій, підприємств і установ природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення – 14,6 %, водогосподарських підприємств – 0,3 %, землі запасу та землі, не надані у власність та постійне користування в межах населених пунктів складають 7,5 % відносно всіх земель.

Отже, можемо побачити з додатку А та рис. 2.5., що найбільшу питому вагу у розподілі земель за власниками землі та користувачами, в тому числі в межах населених пунктів, займають землі, які є у власності та користуванні громадян, а саме 66,3 % у 2011 та 2013 роках. Найменшу питому вагу займають протягом трьох останніх років сільськогосподарські підприємства та лісогосподарські підприємства (показники коливаються в межах від 0,1 до 0,2 %) відносно всіх земель. Землі закладів, установ, організацій сладають 1,9%, підприємств та організацій транспорту, зв’язку – 4%, організацій, підприємств і установ природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення – 0,3% за 2011 рік, 0,4% за два наступних роки, водогосподарських підприємств – 0,3 %, землі запасу та землі, не надані у власність та постійне користування в межах населених пунктів складають 26,0 % за 2011 рік, 26,3 % за 2012 рік та за останній рік цей показник складає 20,4% відносно всіх земель.

Розподіл земель за власниками землі та користувачами

Рис. 2.6. Склад земель на території Сколівського району ( 2013 рік)

На основі попереднього рисунку 2.6 можна провести короткий аналіз даних, в результаті чого встановлено, що найзначнішу питому вагу у складі земель на території Сколівського району за 2013 рік займають сільськогосподарські угіддя - 5723,64 га, а це 66,9 % від загальної площі району. Найменша площа зайнята землями технічної інфраструктури - 5,24 га, що складає 0,1 % відносно складу всіх земель на території Сколівського району. Землі змішаного використання складають 32,14 га або 0,4 %, інші землі – 1281 га або 15 %, землі транспорту, зв’язку складають 274,1 га або 3,2 %, землі громадського призначення 125,65 га, що складає 1,5 %, комерційного використання – 56,22 га або 0,7 %, землі промисловості – 43,01 га або 0,5 %, землі житлової забудови складають 1014,4 га або 11,9 % відносно складу всіх земель на території Сколівського району.

За даними діаграми встановлено, що найбільшу частину сільськогосподарських земель займають сіножаті, а саме 13430,1212 га протягом 2011 року, 13436,4562 га протягом 2012 року, 13438,5665 га припадає на 2013 рік. Найменша площа сільськогосподарських земель зайнята багаторічними насадження, а саме у 2011 році вони складали 174,02 га, 2012 року – 174,07 га, на 2013 рік їх площа збільшилася і становить 178,05 га. Відповідно, інша частина сільськогосподарських земель зайнята ріллею та пасовищами, де рілля становить 12928,2311 га за 2011 рік, 12929,2235 га за 2012 рік, 12938,2628 на 2013 рік. Що стосується пасовищ, то вони займають 10054,3808 га за 2011 та 12 роки, 10059, 3321 га на 2013 рік.

На основі додатку А по формі 2-зем можемо провести короткий аналіз земель по всіх формах власності за три останніх роки. Відображаємо отримані результати у вигляді діаграм.

Рис.2.8 Землі, які перебувають у державній формі власності

Виходячи з отриманих результатів, встановлено, що найбільш питому вагу землі державної форми власності становили у 2011 році, це зумовлено початковими етапами реформування. Що стосується наступних років, то ці показники суттєво змінились, це пов’язано з тим, що у районі спостерігається позитивна динаміка росту приватної форми власності.

Аналогічно проводимо аналіз земель, які знаходяться у приватній формі власності, отримані результати відображаємо у вигляді діаграми.

Рис.2.9 Землі, які перебувають у приватній формі власності

Щодо земель, які перебувають у приватній власності, то слід зазначити, що найбільшу питому вагу вони становлять саме у 2013 ріці. Що стосується попередніх років, то ці показники були значно меншими.

Крім форми 2-зем, в якій наведено перелік всіх землевласників та землекористувачів за формами власності є ще форма 6-зем [50], яка становить одну з найважливіших форм звітності, як і по кожному населеному пункту, так і по району в цілому. Вона відображає кількість землевласників та землекористувачів у розрізі угідь. Тому вказуємо необхідну інформацію в Додатку Б. Дані по цій таблиці дають змогу охарактеризувати весь район за земельним фондом та господарською діяльністю. Крім зазначених форм звітності існує ще форма 6а-зем та 6б-зем, які як і дві попередньо вказані виконуються за допомогою програмного забезпечення «Земля».

Доцільно навести характеристику районного центру м. Сколе.

Сколе – місто районного підпорядкування на березі р. Опір, правої притоки р. Стрий на території однойменного адміністративного району Львівської області.

Розташоване місто на віддалі 106 км від обласного центру – м. Львова. В системі населених місць Львівської області м. Сколе займає 36 місце по чисельності населення серед 77 міських поселень області.

Через місто проходять автомобільні шляхи регіонального значення Львів – Мукачево – Держкордон IІІ технічної категорії, місцевого значення Сколе – Славське та Верхнє Синьовидне – Стрілки - Держкордон ІV технічної категорії та електрифікована залізнична колія Львів – Батєво - Чоп, по яких здійснюється зв'язок міста з іншими населеними пунктами.

Згідно плану міських земель, територія міста складає 437,4 га, з них під забудовою 173,4 га.

Станом на 15 грудня 2001 р. чисельність постійного населення м. Сколе складала 6,7 тис. чол.

Економічною основою розвитку міста у даний час є промисловість, яка базується, в основному, на переробці місцевої сільськогосподарської, лісової та будівельної сировини і представлена підприємствами лісової та деревообробної промисловості, будівельних матеріалів, харчової і легкої галузей.

Найбільшими промисловими підприємствами є хлібокомбінат, молочний цех, ТзОВ «Сколівський деревообробний комбінат», лісгоспзаг, фабрика сувенірно-художніх виробів, Сколівське кар'єроуправління тощо.

Всього у промисловості міста зайнято близько 58,0% усіх містоутворюючих кадрів.

За останній час у містоутворюючій базі м. Сколе відбулись значні структурні зміни в плані активного формування малих і спільних підприємств та кооперативів, подальшого розвитку приватного підприємництва, індивідуальної житлової забудови.

Характерною особливістю структури зайнятості населення міста є наявність маятникової міграції, яка має негативне сальдо.

Згідно даних управління статистики Львівської обласної державної адміністрації станом на 1.01.2000 р. житловий фонд м. Сколе складав 105,1 тис.кв.м загальної площі, в тому числі в державному секторі – 27,8 тис.кв.м (26,5%), приватному секторі – 77,3 тис.кв.м (73,5%).

Середня житлова забезпеченість по місту складає 16,7 кв.м загальної площі на 1 людину.

В м.Сколе розвинута мережа установ та підприємств сфери обслуговування різного рангу, які здійснюють обслуговування як населення міста, так і жителів всього Сколівського адміністративного району.

В цілому соціальна інфраструктура м. Сколе недостатньо задовольняє потреби населення в його обслуговуванні. Сучасна забезпеченість деякими закладами інфраструктури міста відповідно до нормативних показників становить:

- дитячими дошкільними установами – 80,4%

- загальноосвітніми школами – 91,5%

- лікарнями – 85,4%

- поліклініками – 78,5%

- будинками просвіти – 75,5%

- підприємствами торгівлі – 88,8%.

За забезпеченістю закладами інфраструктури міста складаємо графік:

За даними графіка встановлено, що найбільше у відсотковому значенні до нормативних показників становлять загальноосвітні школи та підприємства торгівлі, а найменше – будинки просвіти.

В м. Сколе існує централізована система водопостачання. Джерелом живлення системи служать підруслові води р. Опір, розкриті свердловинами.

Відведення господарсько-побутових і виробничих стічних вод здійснюється по системі господарсько-побутової каналізації, яка охоплює всю каналізовану забудову міста. По цій каналізації стічні води поступають на міські очисні споруди, де проходять повну біологічну очистку. Очищені стічні води скидаються в р. Опір.

Централізованим теплопостачанням забезпечується лише багатоповерхова житлова забудова, громадські та промислово-виробничі об'єкти.

Індивідуальні житлові будинки садибної забудови та частина об'єктів обслуговування мають пічне опалення на газовому паливі або поквартирне водяне від локальних водонагрівачів. Централізованим постачанням природного газу забезпечені всі споживачі міста. Джерелом живлення служить ГРС “Нова Стинава”.

Електропостачання міста здійснюється від Львівської енергосистеми через ПС-110/10 кВ “Сколе-тяга”, яка отримує живлення по ПЛ-110 кВ від районної ПС-220/110/35/10 кВ “Стрий”.

Екологічну ситуацію міста Сколе можна вважати достатньо сприятливою. Забруднення, що поступають в атмосферу від основних забруднювачів (автотранспорт, промислові підприємства – деревообробний комбінат, лісгоспзаг), не перевищують ГДК.

В зимовий час значний внесок в забруднення атмосфери дають опалювальні котельні, печі та локальні нагрівальні прилади.

Водний басейн забруднюється в основному неочищеними поверхневими стічними водами.

Основним джерелом шумового дискомфорту є автотранспорт, залізниця, деревообробний комбінат.

Підвищений рівень напруженості електромагнітного поля має місце в охоронних зонах повітряної ліній електропередачі напругою 110 кВ, що перетинає територію міста.