
- •Теоретичні основи грошової оцінки земель
- •1.1.Теоретико-методичні засади грошової оцінки земель
- •1.2. Нормативно - правове забезпечення грошової оцінки земель
- •1.3. Методи наукових досліджень
- •2.Аналіз проведення нормативної грошової оцінки на території Сколівського району
- •2.1 Характеристика Сколівського району
- •2.2. Аналіз проведення грошової оцінки Сколівського району
- •2.3. Аналіз продажу земельних ділянок у Сколівському районі
- •3. Застосування даних нормативної грошової оцінки
- •3.1 Уточнення нормативної грошової оцінки на території м.Сколе
- •Вихідні дані по категоріях земель міста Сколе
- •Результати пофакторної оцінки при визначенні комплексного індексу цінності території (id)
- •3.2. Формування земельного податку та орендної плати
- •3.3. Застосування нормативної грошової оцінки при визначенні втрат сільськогосподарського виробництва
- •4. Охорона навколишнього природного середовища
- •4.1. Охорона та раціональне використання ґрунтів
- •4.2. Охорона та ефективне використання водних ресурсів
- •4.3. Охорона атмосферного повітря
- •4.4. Охорона рослинного і тваринного світу
- •5. Охорона праці та захист населення
- •5.1. Аналіз стану охорони праці
- •5.2. Проект заходів по покращенню виробничої санітарії, техніки безпеки і пожежної безпеки при проведенні топографо-геодезичних роботах
- •5.3. Захист населення від надзвичайних ситуацій
- •Висновки та пропозиції
- •Бібліографічний список
- •Додатки
5.2. Проект заходів по покращенню виробничої санітарії, техніки безпеки і пожежної безпеки при проведенні топографо-геодезичних роботах
Впровадження у виробничі, переробні та сервісні галузі АПК держави сучасних технологій поряд із зростанням продуктивності праці на окремих підприємствах призвело до росту рівня виробничого травматизму і кількості смертельних випадків на виробництві. Як наслідок, існує проблема якісно нового підходу до підготовки фахівців з охорони праці.
В даній магістерській роботі проводиться опис охорони праці з геодезії, при виконанні певних видів топографо-геодезичних робіт.
Топографо-геодезичні, в основному, розділяються на два види: польові та камеральні. Кожен з цих видів робіт при існуючій технології проведення землевпорядних робіт має свої специфічні умови праці.
При виконанні окремих процесів в камеральних роботах відбувається виділення шкідливих газів і парів, які змінюють середовище. Дуже часто спостерігається явище викидання в повітря різних шкідливих домішок, які утворюються при технологічних процесах. Часто доводиться працювати при поганому освітленні робочого місця. Шкідливими для здоров'я є підвищений виробничий шум, вібрація, запиленість, які присутні при виконанні деяких технологічних процесів.
При здійснені камеральних робіт для запобігання пожежних ситуацій потрібно слідкувати за справністю електрообладнання, недопущення його перегрівання, забезпечення безпечної віддалі від електроприладів матеріалів, що мають властивість легко загорятися (карти, плани, фотокопії, журнали та ін.).
При проведенні польових робіт основна виробнича небезпека, що найчастіше виникає, головним чином визначається природно-кліматичними умовами району. Як свідчить аналіз травматизму, нещасні випадки на маршрутах найчастіше виникають при пішохідному пересуванні в лісових районах, при переправах у брід через річки і інше. Мають місце випадки травмування працівників (удари, поранення, переломи кінцівок), що викликані поспішністю при пересуванні крутими, особливо нестійкими і зсувними схилами, берегами річок, ділянками буреломного лісу, великими камінними розсипами та іншими важкопрохідними і небезпечними ділянками.
Виробничий травматизм на вишукувальних роботах обумовлений, як правило, причинами організаційного характеру. Від правильної організації робіт залежить особиста безпека робітників і якісне проведення робіт. В процесі проведення польових робіт у людей виникає високе психофізіологічне навантаження і почуття особистої небезпеки, що дуже часто трапляється в складних природних умовах. Роботи виконуються без належного відпочинку, що може призвести до виникнення нещасних випадків. Тому при відборі працівників на польові роботи треба зважати на професійні і психофізіологічні особливості характеру.
Перед виїздом на роботи проводять обов'язкове навчання та інструктаж польових робітників.
Перед початком польових робіт всі працівники повинні бути проінструктовані керівником про особливості району, про необхідність дотримання відповідних заходів безпеки. Необхідний для проведення робіт вантаж розподіляється між працівниками з урахуванням фізичних можливостей кожного. Гострі і колючі інструменти треба переносити у чохлах. Польові роботи треба виконувати виключно в світлий час і закінчувати до настання темноти, тільки в хорошу погоду. В сильний дощ, ураган, густий туман необхідно укритись в безпечному місці. Продовжувати роботу можна лише після припинення негоди.
Перебування в польових умовах, в місцях відділених від населених пунктів ускладнює режим харчування, та питний режим. Складними в таких умовах є умови особистої гігієни та санітарії.
Для сучасних топографо-геодезичних робіт характерним є вплив на організм різних технічних, біологічних, інших факторів, що викликані застосуванням машин, механізмів, енергетики, матеріалів та речовин значного рівня шуму, вібрації, випромінювання, а також забрудненість повітря робочої зони.
Перед виїздом у поле складається схема маршруту де показуються особливо небезпечні місця і порядок руху бригади; при виконанні польових робіт переходи і переміщення працюючих в населених пунктах допускаються лише у випадку необхідності; виконання робіт проводиться групами 2-3 чоловік і самовільне відлучення не дозволяється.
Одяг і взуття для праці у польових умовах добирається зручним і теплим, щоб забезпечити захист від застуди, теплових і сонячних ударів. Всі працівники в польових умовах повинні володіти на практиці прийомами і способами орієнтування на місцевості за допомогою карти, компаса, а без них враховувати природні і штучні орієнтири на місцевості. Орієнтирами на місцевості можуть бути річка, озеро, водорозділи, яри, дороги, лінії електропередач і зв’язку, тріангуляційні пункти тощо .
При виконанні пошукових робіт на полотні доріг на робітниках повинні бути сигнальна оранжева форма. При виконанні зйомочних робіт на проїжджій частині дороги необхідно встановити регулювальників за 50-100 м з обох сторін місця роботи і встановити знак обмеження швидкості. Забороняється залишати на проїжджій частині дороги без нагляду інструменти і обладнання.
В сонячну погоду робочий день інженера-геодезиста триває з 6 до 11 год., далі необхідна обідня перерва в проміжку з 11-17 год., тому що в цей час сонце особливо негативно впливає на покази приладів. Закінчується робочий день о 21 год. Але якщо погода хмарна і температура повітря менша 16 Сۨ, то обідню перерву можна зробити з 12 до 13 год. З метою раціонального використання робочого часу, режим праці складається так, щоб не перевищувати 40 робочих годин на тиждень.
Транспорт при виконанні геодезичних робіт відіграє дуже важливу роль. Оскільки виконання всіх польових геодезичних робіт по тріангуляції, полігонометрії, нівелювання і зніманню пов’язане з постійним переміщенням від пункту до пункту. Більш того, різні транспортні засоби: автомашини, літаки – беруть участь в процесі геодезичних робіт як засоби праці. Переїзди та переходи при геодезичних роботах складають особливу категорію норми часу і в різних видах робіт, в різних географічних умовах вони складають від 30 до 40 % норми часу. Тому травматизм при переїздах на топографо-геодезичних роботах складає від 20 до 30% від всіх нещасних випадків. Перерахуємо основні вимоги, які забезпечують безпеку переїздів на всіх видах транспорту, виконання яких може скоротити випадки травматизму на транспорті на 70 – 80 %. Такими вимогами є:
відповідність наявних транспортних засобів процесу робіт, якості доріг і мостів, умовам прохідності;
придатність погодних умов для польоту, плавання, переїзду;
технічна справність і придатність транспортних засобів;
наявність кваліфікаційних і дисциплінарних водіїв і контроль за станом їхнього здоров’я;
наявність комплекту слюсарних інструментів, запасних частин і матеріалів для дорожнього ремонту;
забезпечення продуктами харчування, горючими і змазочними матеріалами;
наявність протиаварійних і рятувальних засобів;
правильна упаковка і рівномірне розміщення вантажу без перевищення маси і габаритів;
зручне, рівномірне і безпечне розміщення сидячих місць для пасажирів;
дотримання правил руху.
Щорічно перед польовими топографо-геодезичними роботами кожна машина проходить технічний огляд. Машина закріплюється за певним водієм, який являється відповідальним за техніку безпеки при переїздах на автомашинах людей і при перевезенні вантажів.
Грузові бортові машини, призначені для перевезення людей, повинні бути обладнанні надійно закріпленими лавками, драбинами для посадки і висадки пасажирів, твердим металічним каркасом, надійно закритим тентом.
Вся бригада, яка виконує топографо-геодезичні роботи, забезпечена радіозв’язком. Режим радіозв’язку діловий. Переговори допускаються короткі, конкретні і необхідні. Всі переговори записуються в апаратні журнали радіозв’язку.
Важливим питанням охорони праці є забезпечення безпечних умов роботи із сторони пожежної безпеки. Виходячи з того, що пожежу легше попередити ніж погасити особливу увагу слід звернути на пожежну профілактику.
При проведенні поточних інструктажів з загальних питань охорони праці потрібно проводити інструктажі і з пожежної безпеки.
При проведенні польових топографо-геодезичних робіт необхідно дотримуватись наступних правил пожежної безпеки: уникати розведення багать в посушливу погоду, при високій температурі повітря, при сильному вітрі; при необхідності розведення багаття для приготування їжі, запобігання переохолодження працівників уникати заліснених місць, посівів зернових (при їх достиганні) та інших місць, де велике скупчення рослин та матеріалів, що мають властивість легко загорятися; перед розведенням багаття потрібно приготувати для цього місце наступним чином — зняти задернований верхній шар ґрунту і обкопати це місце по периметру. Місцеперебування бригади в польових умовах повинно бути обладнане пожежним щитом, на якому потрібно розмістити ручні вогнегасники, лопати, сокири, відра, посудини з водою та піском.
Важливим елементом забезпечення гігієни праці є правильна організація режиму харчування та приготування їжі. Своєчасний регулярний прийом їжі вирішальним чином впливає на працездатність і її життєдіяльність. Через це при плануванні польових робіт в експедиційних умовах важливо завчасно передбачити визначений розпорядок дня з трьохразовим харчуванням та відпочинком.
Проміжки між прийомами їжі не повинні перевищувати 5-6 годин. По калорійності їжу необхідно розподіляти наступним чином: сніданок — 35%, обід — 45-50%, вечеря — 15-20%. При систематичному недоотриманні організмом людини необхідної кількості калорій можливе виснаження організму. При важких фізичних роботах добовий раціон повинен складати не менше 4500 ккал.
Необхідно забезпечити працівників в польових умовах питною водою, адже водний режим є важливим фактором працездатності та дотримання особистої гігієни. За нормальних умов праці добова потреба в воді становить 35 г на 1 кг ваги людини. В польових умовах ця потреба збільшується. Слід звернути увагу, що забороняється вживати воду з річок та струмків на яких вище по течії розміщені населені пункти, з закинутих колодязів та малих водойм.
Перед початком польових робіт необхідно провести інструктаж працівників на предмет надання першої медичної допомоги при нещасних випадках.