НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ АРХЕОЛОГІЇ

УДК 903 (477.4)

ЛИСЕНКО

Сергій Дмитрович

СЕРЕДНЄ ПОДНІПРОВ'Я

ЗА ДОБИ ПІЗНЬОЇ БРОНЗИ

Історичні науки - 07.00.04 - археологія

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Київ-2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділі археології доби міді-бронзи Інституту археології НАН України.

Науковий керівник: кандидат історичних наук КЛОЧКО Віктор Іванович, Інститут пам'яткоохоронних досліджень Міністерства культури і мистецтв України, зав. відділом охоронних археологічних досліджень.

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор БАЛАГУРІ Едуард Альбертович, Ужгородський державний університет, зав. кафедрою історії давнього світу та середніх віків. кандидат історичних наук, старший науковий співробітник ЧЕРНЯКОВ Іван Тихонович, Інститут пам'яткоохоронних досліджень Міністерства культури і мистецтв України, старший науковий співробітник.

Провідна установа: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра археології та музеєзнавства, Міністерство освіти та науки України.

Захист відбудеться 05.03.2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.234.01 по захисту докторських дисертацій при Інституті археології Національної Академії Наук України за адресою: 04210, Україна, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, 12.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту археології НАН України (м.Київ, проспект Героїв Сталінграду, 12).

Автореферат розісланий 03.02.2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат історичних наук В.О.Петрашенко

Загальна характеристика роботи

Актуальнiсть роботи. Винятково вигідне географічне розташування Середнього Подніпров'я на перехресті головної водної артерії Північного Причорномор'я (Дніпра) та її найбільших притоків (Десни та Прип'яті), обумовлює значення вивчення регіону для з'ясування багатьох питань давньої історії України та Східної Європи в цілому. В цьому плані вивчення пам'яток доби пізньої бронзи (18-10 ст. до н.е.) набуває особливого значення, як доби перехідної від первісності до ранньокласових суспільств.

Старожитності доби пізньої бронзи Середнього Подніпров'я в тій або іншій мірі (безпосередньо або генетично) пов'язують з тшинецькою культурою (областю, спільністю, культурним колом), культурами багатоваликової кераміки та зрубною. За минулу чверть сторіччя у Середньому Подніпров'ї було виявлено та дослiджено цілий ряд нових археологічних пам'яток. Значна частина нових матеріалів не вписується в загально визнані культурно-хронологічні схеми, що робить необхідним створення принципово нової моделі утворення і функціонування Тшинецького культурного кола (далі ТКК) та його зв'язків зі "зрубним" світом.

Зв'язок з державними програмами. Робота виконана в рамках планової теми “Історія вивчення археологічних культур неоліту - енеоліту - бронзового віку на території України. Упорядкування джерельної бази.” відділу археології енеоліту - бронзового віку Інституту археології НАН України, державний реєстраційний №0101U000592, і є однією з її частин.

Об'єктом дослідження є історія населення Середнього Подніпров'я доби пізньої бронзи.

Предметом дослідження є археологічні пам'ятки доби пізньої бронзи Середнього Подніпров'я. В порівняльному плані задіяні старожитності доби пізньої бронзи інших регіонів Східної Європи.

Мета роботи полягає у введені в науковий обіг та систематизації матеріалів з пам'яток доби пізньої бронзи Середнього Подніпров'я; висвітленні залежності культурних проявів від екологічного оточення (ландшафтів, гідросистеми, грунтів, рослинності, клімату); виділенні у регіоні в межах ТКК культурних груп, що займають різні екологічні ніші.

Завданням роботи є: 1) визначення ареалів культурних груп ТКК у Середньому Подніпров'ї при співставленні всього комплексу артефактів з географічними характеристиками регіону; 2) характеристика побутових пам'яток регіону; 3) характеристика поховального ритуалу та виявлення його особливостей у різних культурних групах; 4) характеристика речового комплексу; 5) створення хронологічної колонки розвитку культурних груп ТКК у Середньому Подніпров'ї; 6) визначення напрямків зв'язків населення Середнього Подніпров'я доби пізньої бронзи з населенням інших регіонів Східної Європи.

Види джерел: археологічні (монографії, публікації, зводи, звіти, фондові зібрання), географічні (різномасштабні топографічні, ландшафтні карти, довідкова література), прикладні природничі (антропологічні та археозоологічні матеріали; результати датувань за методом С-14), література з етнографії та філософії.

Наукова новизна роботи полягає у новому погляді на структуру ТКК. Відповідно відмінностям у матеріальному комплексі та різній екологічній основі, намічені дві лінії розвитку ТКК: Тшинецька (Лісова) та Комарівська (Прикарпатсько-Лісостепова). На місці Київської групи ТКК (за І.К.Свєшніковим) у Середньому Подніпров'ї виділені дві культурні групи: Києво-Черкаська (Лісостепова) та Києво-Житомирська (Поліська), що відносяться до різних ліній розвитку; перша - до Комарівської, друга - до Тшинецької. Матеріали білогрудівської та лебедівської культур (за С.С.Березанською) розглядаються не як окремі культури, а як заключні етапи відповідних регіональних груп ТКК. У лісостеповому Правобережжі Дніпра виділена група пам'яток з керамікою малополовецького типу, що є з'єднуючою ланкою у регіоні між багатоваликовими та білогрудівськими пам'ятками. Пам'ятки “культури багатоваликової кераміки” Середнього Подніпров'я залучені до характеристики початкового етапу Києво-Черкаської групи ТКК.

У роботі використано значну кількість неопублікованих архівних матеріалів з досліджень попередніх років; вводяться матеріали розкопаного автором на широкій площі могильника Малополовецьке-3 (далі МП-3), а також ряду інших пам'яток, що досліджені за участю автора (Кощіївка-1 та 4, Малополовецьке-2, Недра-3, Нові Петрівці-1, Тарасівка-2, Фарбоване-3, Вел.Бугаївка-2). Складено каталог пам'яток регіону з урахуванням доробку багатьох археологічних експедицій, що працювали у регіоні впродовж 1945-2000 рр.

Методи дослідження визначалися метою роботи. При характеристиці культури регіону були застосовані наступні методи: картографування пам'яток, отримання комплексної фізико-географічної характеристики території, складання банку даних пам'яток регіону, кореляція різних видів джерел, типологічний та типокомплексний методи, статистичний метод обробки даних, метод суцільного обстеження території на рівні мікрорегіону тощо. На ряді пам'яток регіону були проведені стаціонарні дослідження. Для роботи складено комп'ютерний банк данних пам'яток доби пізньої бронзи регіону.

Практичне значення роботи полягає у відтворенні на археологічному матеріалі історії населення одного з ключових регіонів України, частина якого може бути пов'язана з протослов'янським масивом. Викладені у дисертації матеріали можуть бути використані при написанні узагальнюючих робіт з історії та археології Східної Європи доби бронзи; Каталог пам'яток доби пізньої бронзи Середнього Подніпров'я - при створенні Карти археологічних пам'яток України; періодизація пам'яток регіону - при створенні хронологічної шкали суміжних до Середнього Подніпров'я регіонів. Комплексний аналіз території з урахуванням екологічних особливостей та розміщення стародавніх суходольних шляхів дає змогу прогнозувати відкриття нових пам'яток з певними типами артефактів у малодосліджених частинах регіону.

Особистий внесок здобувача. Впродовж 1993-2001 рр. на території Середнього Подніпров'я автором виявлено та досліджено біля 50 пам'яток доби пізньої бронзи. Розкопано більше 0,7 га площі могильника МП-3; проведено розкопки на ряді інших пам'яток регіону. Практично всі результати польових досліджень опубліковані. В статтi у співавторстві з Р.Г.Шишкіним, присвяченнiй відкриттю Малополовецького могильника, автору належить опис та культурна атрибутація наведених артефактів. В статтi у співавторстві з М.М.Ковалюхом, В.В.Скрипкіним, В.І.Клочком, присвяченiй радіовуглецевому датуванню поховань МП-3, автору належить опис поховань та речових знахiдок.

Апробація результатів дослідження здійснена у формі доповідей на наукових конференціях в Бресті (2000), Дніпропетровську (1995, 1999), Донецьку (1996, 2000), Житомирі (1995), Замості (1998), Києві (1993, 1994, 1996, 1997, 1998, 1999, 2001), Львові (1999), Познані (1997), Полтаві (2000), Переяславі-Хмельницькому (1994, 1996), Ростові-на-Дону (1998), Самарі (1998), Санкт-Петербурзі (2001), Саратові (1997), Харкові (1999, 2001), Чернівцях (1998).

Публікації. Основнi результати дисертацii викладено у 7 публiкацiях, в тому числi у 3 статтях фахових видань, 4 - в iнших журналах та матерiалах конференцiй.

Структура та обсяг. Дисертація складається зі вступу, чотирьох роздiлiв, висновків (загалом 196 стор.), списку літератури (582 найменування), архівних матеріалів (244 найменування), 9 додатків (каталоги пам'яток, таблиці радіовуглецевих дат, археозоологічні та палеоботанічні визначення), 133 таблиць ілюстрацій. Загальний обсяг роботи – 633 сторінки.