Керування аэп за допомогою магнітних контролерів.
На рис. 8.5 представлена типова схема електропривода для керування за допомогою магнітних контролерів трьох швидкісними трьох обмоточними асинхронними короткозамкненими електродвигунами потужністю 22-90 кВт. Типові механічні характеристики електродвигунів відповідають наведеним на рис. 8.4. Керування електроприводом здійснюється за допомогою командо контролера у двох напрямках обертання. Включення кожної із трьох обмоток електродвигуна здійснюється перекладом командо контролера з нульового положення у відповідне робоче положення. Перша швидкість служить для втягування якоря в клюз і швартування з малою швидкістю. Друга швидкість є основною для нормальних швартовних й якірно-швартовних механізмів. Третя швидкість служить для вибирання швартовного троса при знижених навантаженнях, а для якірно-швартовних механізмів, що працюють із підвищеною швидкістю, є основною при вибиранні якірного ланцюга.
Рис. 8.4. Механічні характеристики електродвигунів при керуванні
по схемах, наведеним на рис. 8.3 й 8.5.
Оскільки при відриві якоря від ґрунту електродвигун переходить у режим зі швидкістю, близької до нуля, у його роторі виділяється енергія, пропорційна добутку синхронної швидкості включеної обмотки на пусковий момент. Для зниження теплового навантаження електродвигуна в тяжких умовах відриву якоря від ґрунту схемою передбачене автоматичне перемикання з найвищої швидкості на середню після 5—10 хвилин роботи при швидкості, близької до нуля. Це перемикання здійснюється під впливом вантажного реле РГ.
При спрацьовуванні реле РГ на третім положенні командо контролера розмикається ланцюг котушки реле РП1; контакти цього реле припиняють живлення котушки контактора великої швидкості й подають живлення на котушку контактора середньої швидкості. Відбувається відповідне перемикання обмоток електродвигуна без перерви живлення ланцюга гальма. На середній швидкості може здійснюватися робота при перевантаженні 200-220 % протягом 1 хвилини, що в 95 % випадків відриву якоря досить для завершення операції.
При особливо несприятливих умовах може виявитися, що час роботи з перевантаженням перевищує припустиме й спрацьовують реле захисту РТЗ, РТ4. Для завершення операції в цьому випадку рукоятку командо контролера повертають у нульове положення, замикають й утримують у такому положенні вимикач ВУ2, а потім командо контролер переводять у друге положення. Робота в цих умовах допускається протягом часу, що не перевищує 1 хвилину. У схемі є амперметр, включений через трансформатор струму в головний ланцюг.
Рис. 8.5. Схема електропривода змінного струму для керування трьох швидкісними електродвигунами за допомогою магнітних контролерів:
4С1-4СЗ, 8С1-8СЗ, 16С1 -16СЗ - затиски обмоток великої, середньої й малої швидкості відповідно; ТМ - гальмовий електромагніт; ТТ - трансформатор струму; РТ1 -РТ5 - теплові реле; РГ - реле вантажного захисту (спрацьовують за час, на 30-40 % менше, чим час спрацьовування реле РТ1-5); KB - контактор напрямку вибирання; КН - контактор напрямку травлення; 1С - контактор малої швидкості; 2С - контактор середньої швидкості; ЗС - контактор великої швидкості; Т - контактор гальмового електромагніта; РН - нульове реле (відпадає з витримкою часу 0,6 с); РП1 - реле автоматики вантажного захисту; РП2 - проміжне реле теплового захисту; РУ - реле прискорення (відпадає з витримкою часу 0,5 с); ВУ1 - вимикач ланцюга керування; ВУ2 – вимикач теплового захисту (має загальний привод з ВУ1); КЗ - К13 - контакти командо контролера.
У деяких випадках для великих якірно-швартовних механізмів змінного струму застосовується двох двигунові електропривод. Звичайно для таких електроприводів використаються два двох швидкісних електродвигуни, з яких один має обмотки з відношенням чисел полюсів 4/8, а іншої - з відношенням 8/16. Чотирьох полюсна обмотка служить для режиму вибирання швартовного троса вхолосту, шістнадцяти-полюсна - для втягування якоря в клюз, а вісім-полюсні обмотки обох електродвигунів включаються одночасно для реалізації основного режиму вибирання ланцюга. Вантажний, тепловий і нульовий захисти виконуються так само, як й у схемі електропривода, представленої на рис. 8.5.