
- •Навчальна програма
- •«Автоматизовані електроприводи»
- •Цільова настанова
- •Головні цільові настанови.
- •Визначальні цільові настанови.
- •Бути ознайомленим:
- •Організаційно-методичні вказівки.
- •Тема 1. Механіка електроприводу.
- •Тема 2. Механічні і електромеханічні характеристики електроприводів.
- •Тема 3. Регулювання кутовій швидкості корабельних електроприводів.
- •Тема 4. Електричні апараті і елементі керуючих пристроїв електроприводів.
- •Тема 5. Принципи управління електроприводів.
- •Тема 6. Типові комплектні пристрої управління корабельними електроприводами.
- •Розподіл навчального часу за розділами, темами і видами навчальних занять
- •5. Інформаційно-методичне забезпечення.
- •1. Загальні відомості про електроприводи і їх класифікація
- •2. Електричні двигуни постійного струму
- •2.1. Устрій машин постійного струму.
- •2.2. Способи збудження і електричні рівняння машин постійного струму.
- •3. Електричні двигуни змінного струму
- •3.1. Устрій і основні співвідношення асинхронних двигунів.
- •3.2. Електричні рівняння і схеми асинхронного двигуна.
- •Моменти на валу двигуна й корабельного виконавчого механізму
- •2. Механічні характеристики корабельних виконавчих механізмів
- •3. Рівняння руху електропривода і його аналіз
- •4. Приведення моментів виконавчого механізму до валу двигуна
- •1. Механічні характеристики асинхронного двигуна
- •2. Механічні й електромеханічні характеристики двигуна постійного струму.
- •Електромеханічна і механічна характеристики двигуна постійного струму.
- •Гальмівні режими двигуна постійного струму.
- •3.4. Механічні характеристики в рухових і гальмівних режимах.
- •Висновки
- •План лабораторного заняття Тема: лз № 1. Дослідження механічних і електромеханічних характеристик аеп постійного струму.
- •Додаткова
- •4. Зміст лабораторного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета лабораторного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і виконанню робіт.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.4. Вимоги до оформлення звітів і захисту результатів роботи.
- •План лабораторного заняття Тема: лз-2. Дослідження механічних і електромеханічних характеристик аеп змінного струму.
- •Додаткова
- •4. Зміст лабораторного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета лабораторного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і виконанню робіт.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.4. Вимоги до оформлення звітів і захисту результатів роботи.
- •1. Основні показники регулювання швидкості обертання аеп.
- •2. Регулювання швидкості обертання аеп постійного струму
- •3. Регулювання швидкості обертання аеп змінного струму.
- •3.1. Регулювання асинхронного електропривода перемиканням числа полюсів.
- •Реостатне і частотне регулювання ад.
- •Висновки
- •План лабораторного заняття Тема: лз-3. Регулювання кутовій швидкості електроприводів постійного струму.
- •Додаткова
- •4. Зміст лабораторного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета лабораторного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і виконанню робіт.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Вимоги до оформлення звітів і захисту результатів роботи.
- •План лабораторного заняття Тема: лз-4. Регулювання кутовій швидкості електроприводів змінного струму.
- •Додаткова
- •4. Зміст лабораторного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета лабораторного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і виконанню робіт.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Вимоги до оформлення звітів і захисту результатів роботи.
- •Введення
- •1. Призначення й класифікація апаратів й елементів керуючих пристроїв аеп
- •2. Основи побудови й принцип дії контактно-релейних апаратів
- •2.1. Основні системи електромагнітних апаратів.
- •2.2. Способи гасіння електричної дуги в дугагасильних системах апаратів
- •3. Основні характеристики електромагнітних апаратів
- •Введення
- •1. Порядок побудови й читання електричних схем керування аэп.
- •1.1. Зображення й позначення елементів електричних схем.
- •1.2. Зображення й позначення принципових електричних схем керування аэп.
- •2. Принципи автоматизації пуску, реверса й захисту аеп.
- •2.1. Принципи автоматизації пуску двигунів постійного струму.
- •Автоматизація режимів гальмування й реверсу двигунів.
- •Автоматизація режимів захисту двигунів.
- •План практичного заняття Тема: пз № 1. Побудова і експлуатація електричної контактної і безконтактної апаратурі управління електроприводами.
- •Навчальни питання і розподіл часу
- •4. Зміст практичного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета практичного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і участі в заняттях.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Підведення підсумків практичного заняття.
- •План практичного заняття
- •Навчальни питання і розподіл часу
- •4. Зміст практичного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета практичного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і участі в заняттях.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Підведення підсумків практичного заняття.
- •Введення
- •1. Управління аеп постійного струму за допомогою магнітних пускачів і станцій.
- •1.1. Принципи пуску двигуна у функції ерс і струму.
- •1.2. Принципи пуску двигуна у функції часу.
- •1.3. Електричні схеми корабельних пускачів і станцій постійного струму.
- •2. Управління аеп змінного струму за допомогою магнітних пускачів
- •2.1. Принципи управління аеп змінного струму.
- •2.2. Електричні схеми безконтактних пускачів змінного струму.
- •Висновки
- •Введення
- •Керування аеп за допомогою силових кулачкових контролерів
- •Керування аэп за допомогою магнітних контролерів.
- •3. Керування аеп за допомогою тиристорних контролерів.
- •Висновки
- •План семінарського заняття
- •Додаткова
- •Методичні вказівки курсантам (слухачам) щодо підготовки до семінарського заняття
- •План практичного заняття
- •Навчальни питання і розподіл часу
- •4. Зміст практичного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета практичного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і участі в заняттях.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Підведення підсумків практичного заняття.
- •План практичного заняття
- •Навчальни питання і розподіл часу
- •4. Зміст практичного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета практичного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і участі в заняттях.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Підведення підсумків практичного заняття.
- •Контрольні питання
- •Література
1.2. Принципи пуску двигуна у функції часу.
При цьому способі пуску двигунів застосовують апарати, які контролюють час розгону електроприводу. У корабельному приводі для цих цілей використовують реле часу серій РЕМ 200, РЕМ 20 і таймтакторі (контактори з витримкою часу) серії КУВ. Дія цих апаратів не пов'язана з зміною швидкості й струму в головному ланцюгу, тому пуск у функції часу застосовується в корабельних електроприводах з частими або тяжкими умовами пуску (поршневі насоси, компресори, палубні механізми).
Витримка часу для апаратів розраховується, виходячи з електромагнітного моменту двигуна, статичного моменту на валу й моменту інерції приводу. Ця витримка визначається часом розгону на кожному рівні пуску.
З рівняння руху приводу (16-5) час розгону двигуна на кожному рівні при постійних моментах (пусковому, статичному й моменті інерції) визначається вираженням
.
Якщо двигун пускається при різних навантаженнях на валу, то витримку часу апаратів прискорення необхідно встановлювати відповідно нормальним умовам пуску при середньому навантаженні. Витримка часу спрацювання встановлюється за допомогою зворотних пружин, що впливають на якір апарату, а так саме немагнітними прокладками якоря й демпферними кільцями, що встановлюються на їх магнітопровіди.
Робота де якого електромагнітного апарата (реле часу або таймтактору) пояснюється тяговою та механічною характеристиками. Перша є залежність електромагнітного тягового зусилля від ходу якоря Fем=f(x), та при де яких умовах - від часу. Друга - залежність зусилля пружин від ходу якоря F=f(x), від часу практично не залежіть. Тягове зусилля розраховується як похідна електромагнітній енергії від руху х, яка може бути представлена у функції магнітного потоку, магнітного опору зазору й ходу якоря:
,
де
- МРС;
- магнітний опор зазору х;
- магнітна постійна;
- перетин зазору під якорем; С – постійна
величина.
Тоді тягове зусилля
,
тобто пропорційно квадрату магнітного потоку.
Під час відключення котушки реле, електричній стум і магнітній потік в ній зникає повільно. Це явище пояснюється принципом Ленца. Потік, що спадає, призводить до появи вихрового струму, який створює свій магнітний потік, що протидіє основному потоку. Для посилення цього явища основу реле часу виконують масивним, та використовують демпфери у вигляду кілець і циліндрів, що одягають на магнітопровід, рис. 7.4. Крим того під якір ставлять немагнітні прокладки, що регулюють початковий зазор і магнітній потік.
Диференціальне
рівняння, що описує зміну потоку, надає
відоме рішення
,
тоді електромагнітне тягове зусилля
має вигляд
,
де
- початковий потік;
- постійна часу, що розраховується
відношенням індуктивності котушки L до
Ії електричного опору R.
Рис.7.4. Демпфер і тимчасова діаграма дії апарату з витримкою часу:
1- без демпфера; 2-тількі з демпфером; 3 - з демпфером і прокладкою під якорем.
Регулювання витримки часу реле може бути здійснене в значних межах підбором товщини немагнітної прокладки та зміною натиску відтискної пружини.
Схема пуску двигуна постійного струму у функції часу, рис.7.5, містить головний контактор КМ, призначений для підключення двигуна до мережі, і контактор прискорення КТ (таймтактор) з витримкою часу на відпущення апарату, який своїми нормально замкненими контактами шунтує пусковий резистор R.
Рис. 7.5. Схема пуску двигуна у функції часу.
При подачі живлення на затиски схеми отримує живлення котушка контактору прискорення КТ, при цьому контактор розриває свої контакти, що шунтують пусковий опір і вводити його в ланцюг якоря. При натисненні кнопки SB1 «Пуск» отримує живлення контактор КМ, який головними контактами підключає двигун до мережі через пусковий опір.
Одночасно головний контактор КМ розмикає свій нормально замкнений контакт у ланцюгу котушки контактору прискорення КТ. Після закінчення встановленої витримки часу контактор прискорення відпускає свій якір і шунтує пусковий опір. Двигун переходить з реостатної 1 на природну характеристику 2, рис.7.1. Зміна струмів під часі розгону показана на тимчасовій діаграмі, рис.7. 3.
При пуску двигуна в декілька ступенів кількість апаратів, що здійснюють витримку, повинне дорівнювати числу пускових ступенів.
Пуск двигунів за часом володіє наступними достоїнствами: пуск відбувається чітко по заздалегідь наміченому графіку; можливість уставлення пускового опору в ланцюгу виключається; витримка години апаратів прискорення практично не залежить від коливань напруги мережі. Завдяки цим перевагам пуск у функції часу отримав найбільш широке застосування для корабельних електроприводів з важкими умовами пуску. До них відносяться приводи гвинтових і поршневих насосів, компресорів, лебідок, шпілевих, швартовних й інших корабельних пристроїв.