
- •Навчальна програма
- •«Автоматизовані електроприводи»
- •Цільова настанова
- •Головні цільові настанови.
- •Визначальні цільові настанови.
- •Бути ознайомленим:
- •Організаційно-методичні вказівки.
- •Тема 1. Механіка електроприводу.
- •Тема 2. Механічні і електромеханічні характеристики електроприводів.
- •Тема 3. Регулювання кутовій швидкості корабельних електроприводів.
- •Тема 4. Електричні апараті і елементі керуючих пристроїв електроприводів.
- •Тема 5. Принципи управління електроприводів.
- •Тема 6. Типові комплектні пристрої управління корабельними електроприводами.
- •Розподіл навчального часу за розділами, темами і видами навчальних занять
- •5. Інформаційно-методичне забезпечення.
- •1. Загальні відомості про електроприводи і їх класифікація
- •2. Електричні двигуни постійного струму
- •2.1. Устрій машин постійного струму.
- •2.2. Способи збудження і електричні рівняння машин постійного струму.
- •3. Електричні двигуни змінного струму
- •3.1. Устрій і основні співвідношення асинхронних двигунів.
- •3.2. Електричні рівняння і схеми асинхронного двигуна.
- •Моменти на валу двигуна й корабельного виконавчого механізму
- •2. Механічні характеристики корабельних виконавчих механізмів
- •3. Рівняння руху електропривода і його аналіз
- •4. Приведення моментів виконавчого механізму до валу двигуна
- •1. Механічні характеристики асинхронного двигуна
- •2. Механічні й електромеханічні характеристики двигуна постійного струму.
- •Електромеханічна і механічна характеристики двигуна постійного струму.
- •Гальмівні режими двигуна постійного струму.
- •3.4. Механічні характеристики в рухових і гальмівних режимах.
- •Висновки
- •План лабораторного заняття Тема: лз № 1. Дослідження механічних і електромеханічних характеристик аеп постійного струму.
- •Додаткова
- •4. Зміст лабораторного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета лабораторного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і виконанню робіт.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.4. Вимоги до оформлення звітів і захисту результатів роботи.
- •План лабораторного заняття Тема: лз-2. Дослідження механічних і електромеханічних характеристик аеп змінного струму.
- •Додаткова
- •4. Зміст лабораторного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета лабораторного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і виконанню робіт.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.4. Вимоги до оформлення звітів і захисту результатів роботи.
- •1. Основні показники регулювання швидкості обертання аеп.
- •2. Регулювання швидкості обертання аеп постійного струму
- •3. Регулювання швидкості обертання аеп змінного струму.
- •3.1. Регулювання асинхронного електропривода перемиканням числа полюсів.
- •Реостатне і частотне регулювання ад.
- •Висновки
- •План лабораторного заняття Тема: лз-3. Регулювання кутовій швидкості електроприводів постійного струму.
- •Додаткова
- •4. Зміст лабораторного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета лабораторного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і виконанню робіт.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Вимоги до оформлення звітів і захисту результатів роботи.
- •План лабораторного заняття Тема: лз-4. Регулювання кутовій швидкості електроприводів змінного струму.
- •Додаткова
- •4. Зміст лабораторного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета лабораторного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і виконанню робіт.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Вимоги до оформлення звітів і захисту результатів роботи.
- •Введення
- •1. Призначення й класифікація апаратів й елементів керуючих пристроїв аеп
- •2. Основи побудови й принцип дії контактно-релейних апаратів
- •2.1. Основні системи електромагнітних апаратів.
- •2.2. Способи гасіння електричної дуги в дугагасильних системах апаратів
- •3. Основні характеристики електромагнітних апаратів
- •Введення
- •1. Порядок побудови й читання електричних схем керування аэп.
- •1.1. Зображення й позначення елементів електричних схем.
- •1.2. Зображення й позначення принципових електричних схем керування аэп.
- •2. Принципи автоматизації пуску, реверса й захисту аеп.
- •2.1. Принципи автоматизації пуску двигунів постійного струму.
- •Автоматизація режимів гальмування й реверсу двигунів.
- •Автоматизація режимів захисту двигунів.
- •План практичного заняття Тема: пз № 1. Побудова і експлуатація електричної контактної і безконтактної апаратурі управління електроприводами.
- •Навчальни питання і розподіл часу
- •4. Зміст практичного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета практичного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і участі в заняттях.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Підведення підсумків практичного заняття.
- •План практичного заняття
- •Навчальни питання і розподіл часу
- •4. Зміст практичного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета практичного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і участі в заняттях.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Підведення підсумків практичного заняття.
- •Введення
- •1. Управління аеп постійного струму за допомогою магнітних пускачів і станцій.
- •1.1. Принципи пуску двигуна у функції ерс і струму.
- •1.2. Принципи пуску двигуна у функції часу.
- •1.3. Електричні схеми корабельних пускачів і станцій постійного струму.
- •2. Управління аеп змінного струму за допомогою магнітних пускачів
- •2.1. Принципи управління аеп змінного струму.
- •2.2. Електричні схеми безконтактних пускачів змінного струму.
- •Висновки
- •Введення
- •Керування аеп за допомогою силових кулачкових контролерів
- •Керування аэп за допомогою магнітних контролерів.
- •3. Керування аеп за допомогою тиристорних контролерів.
- •Висновки
- •План семінарського заняття
- •Додаткова
- •Методичні вказівки курсантам (слухачам) щодо підготовки до семінарського заняття
- •План практичного заняття
- •Навчальни питання і розподіл часу
- •4. Зміст практичного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета практичного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і участі в заняттях.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Підведення підсумків практичного заняття.
- •План практичного заняття
- •Навчальни питання і розподіл часу
- •4. Зміст практичного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета практичного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і участі в заняттях.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Підведення підсумків практичного заняття.
- •Контрольні питання
- •Література
2.2. Способи гасіння електричної дуги в дугагасильних системах апаратів
При відключенні електричного ланцюга між контактами апарата виникає електрична дуга, що при відсутності спеціальних засобів для її гасіння приводить до швидкого електричного зношування контактів. Оскільки температура дуги досягає декількох тисяч градусів, то під її дією метал згоряє й випаровується, поверхня контактів ушкоджується.
Сутність гасіння електричної дуги зводиться до де іонізації простору між контактами. Розрізняють наступні форми де іонізації: рекомбінація, нейтралізації й дифузія.
Для гасіння дуги й обмеження області поширення її полум'я в апаратах передбачається застосування спеціальних дугогасильних систем. Найважливішою частиною дугогасильних системи є дугогасильна камера, усередині якої створюються необхідні умови для гасіння дуги. Рекомбінація іонів дуги відбувається як в обмеженому обсязі усередині камери, так й біля її стінок. Явище нейтралізації спостерігається при ударі іонізованих часток об стінки камери гасіння. Сутність дифузії складається у виході іонізованих часток у навколишній простір.
Для найбільш ефективного гасіння електричної дуги в дугогасильних системах сучасних апаратів знаходять застосування наступні способи (і їх комбінації):
магнітне гасіння дуги;
гасіння дуги в камерах з вузькими щілинами;
гасіння дуги шляхом розподілу її на частині;
гасіння дуги при підвищеному тиску.
Принцип магнітного гасіння електричної дуги, запропонований М. О. Доливо-Добровольским, показаний на рис. 5.5.
При розмиканні електричного ланцюга між контактами утвориться дуга. Струм, що протікає по дузі, створює навколо її магнітне поле, напрямок магнітних силових ліній якого показано на малюнку у вигляді крапок і хрестиків, обведених кружками. Поле дуги взаємодіє з магнітним полем послідовний дугогасильний котушки, обтічної тим же струмом (напрямок силових ліній поля котушки показано хрестиками). У результаті виникає електродинамічна сила F, що пропорційна величині струму, напруженості поля гасіння й довжині дуги, що спричиняє переміщення дуги з контактів на дугогасильні рога, а потім й у навколишній простір.
Конструкція камери з вузькою зиґзаґоподібною щілиною показана на рис. 5.6. Виступи на внутрішній поверхні камери утворюють лабіринти. У міру переходу від внутрішніх частин лабіринту до зовнішніх зиґзаґоподібна щілина поступово звужується, досягаючи на виході ширини 1-2 мм.
Рис. 5.5. Принцип магнітного гасіння електричній дуги:
1 – нерухомий контакт; 2 – дугогасильні роги;
3 – дугогасильна котушка; 4 – рухомий контакт.
Механізм гасіння дуги в такій камері зводиться до наступного: при вштовхуванні дуги в лабіринт вона швидко подовжується й інтенсивно де іонізується в результаті зіткнення зі стінками камери.
Для обмеження області горіння дуга й виключення виходу дуги в навколишній простір у дугогасильних системах деяких апаратів установлюють вогнегасники.
Рис. 5.6. Камера з вузькою щілиною у вигляду зиґзаґу:
1 – стінка; 2 – виступи; 3 - щілина.
Вогнегасник являє собою малогабаритні сталеві ґрати з висотою в 4-5 мм, розташовані в корпусі, що діють на дугогасильні камері з боку зиґзаґоподібної щілини (рис. 5.7).
Застосування гасителів полум'я значно обмежує іонізований простір за межами дугогасильних камер, що має велике значення для зниження габаритів комплектних пристроїв.
Спосіб гасіння дуги шляхом розподілу її на частині реалізується в контактах із двома розривами, якими є мостикові контакти, і в дугогасильних камерах із ґратами.
У мостикових контактах застосовується дворазове розмикання, що збільшує діелектричну міцність дугового проміжку у два рази.
У дугогасильних камерах, де передбачається розподіл дуги на частині, на шляху руху дуги встановлюються ґрати зі сталевих обміднених пластин. Дуга, потрапляючи в простір між пластинками, ділиться ними на короткі ділянки. Ці короткі дуги рухаються з різними швидкостями, інтенсивно прохолоджуючись об пластини й стінки камери, і швидко гаснуть.
Рис.5.7. Вогнегасник:
1 – дугогасильна камера; 2 – корпус вогнегаснику; 3 - решітка.
Гасіння дуги при підвищеному тиску засновано на де іонізації дуги в закритих камерах, стінки яких володіють газогенеруючими властивостями під дією високої температури дуги. Усередині такої камери в момент горіння дуги створюється підвищений тиск, що сприяє рекомбінації іонів дуги в обмеженому обсязі камери. Цей спосіб гасіння дуги знайшов широке застосування в контакторах змінного струму.