- •34. Основні первинні документи, якими оформлюються операції з руху виробничих запасів. Призначення та основні реквізити довіреності.
- •35. Поняття малоцінні предмети та критерії їх віднесення до оборотних чи необоротних активів. Основні документи, якими оформлюється рух мшп та облік.
- •38. Характеристика й облік прямих та непрямих затрат.
- •39. Порядок обліку та розподілу загальновиробничих витрат.
- •40. Оцінка та облік готової продукції.
- •41. Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов’язання. Види оцінок балансової вартості зобов’язань. Суть розрахунків за зобов'язаннями
- •Які терміни використовуються для визначення зобов'язань?
- •Як поділяються зобов'язання?
- •Що належить до довгострокових зобов'язань?
- •Що належить до поточних зобов'язань?
- •Які види оцінок використовуються для визначення балансової вартості зобов'язань ?
- •42. Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками.
- •43. Облік позик банка.
- •44. Облік розрахунків з кредиторами, заборгованість за якими забезпечена виданими векселями. Обпік довгострокових та короткострокових векселів виданих
- •45. Документальне оформлення операцій по нарахуванню та виплаті заробітної плати. Синтетичний облік нарахування заробітної плати.
- •46. Нарахування та облік щорічних відпусток та допомоги по тимчасовій непрацездатності.
- •48. Облік розрахунку по єсв.
- •Які повноваження Пенсійного фонду щодо збору та обліку єдиного внеску?
- •Хто є страхувальниками та застрахованими особами?
- •49. Визначення та облік податку на додану вартість
- •50. Об’єкт оподаткування податку на прибуток. Суб’єкти та база оподаткування прибутку підприємств.
- •51. Узгодження прибутку підприємства за даними бухгалтерського обліку та оподатковуваного прибутку.
- •52. Облік місцевих податків та зборів.
- •53. Облік розрахунків з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами, заборгованість за якими забезпечена виданими векселями.
- •54. Відображення довгострокових кредитів банку у обліку позичальника.
- •55. Облік довгострокових зобов’язань за облігаціями. Порядок нарахування та сплати відсотків за облігаціями.
- •56. Облік амортизації премії та дисконту за випущеними облігаціями.
- •57. Сутність та відображення в обліку фінансової оренди.
- •58. Облік витрат операційної діяльності.
- •59. Облік витрат інвестиційної та фінансової діяльності.
- •60. Облік доходів операційної діяльності.
- •61. Облік доходів інвестиційної та фінансової діяльності. Інвестиційна діяльність
- •Фінансова діяльність
- •62. Облік формування фінансового результату.
- •63. Шляхи та облік змін статутного капіталу в акціонерних товариствах.
- •64. Порядок нарахування та виплати дивідендів.
- •65. Облік додаткового, резервного, вилученого капіталу.
- •66. Облік використання прибутку. Облік цільового фінансування та цільових надходжень.
- •67. Облік забезпечення майбутніх витрат і платежів.
38. Характеристика й облік прямих та непрямих затрат.
Прямими витратами називаються економічно однорідні витрати, що відносяться на собівартість конкретного виду продукції прямо, безпосередньо у відповідності з обґрунтованими нормами та нормативами. До них відносяться витрати на сировину та основні матеріали, заробітна плата працівників сільського господарства, відрахування на соціальні заходи.
Непрямі витрати - це витрати, що не можуть бути віднесені до певного об'єкта витрат економічно можливим шляхом.
Віднесення витрат до прямих або непрямих залежить від того, що є об'єктом витрат. Наприклад, амортизація та витрати на поточний ремонт тракторів і причіпних сільськогосподарських машин є прямими витратами на утримання та експлуатацію машинно-тракторного парку, але є непрямими витратами щодо окремих сільськогосподарських культур та видів сільськогосподарської продукції, яка виробляється за допомогою тракторів та причіпних сільськогосподарських машин.
39. Порядок обліку та розподілу загальновиробничих витрат.
Під загальновиробничими розуміють витрати по обслуговуванню виробництва й управлінню роботою цехів та інших підрозділів основних і допоміжного виробництв. До них належать зокрема: витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо); витрати на соціальні заходи і медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на службові відрядження персоналу цехів, дільниць тощо; амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення; амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення; витрати на утримання, експлуатацію і ремонт, страхування, операційну оренду основних, інших необоротних активів загальновиробничого призначення; витрати на удосконалення технології і організації виробництва (оплата праці і відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології та організації виробництва, покращенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів) купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо); витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідвід та інше утримання виробничих приміщень; витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи, медичне страхування працівників апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами й якістю продукції, робіт, послуг); витрати на охорону праці, техніку безпеки та охорону навколишнього середовища та ін.
Синтетичний облік зазначених витрат ведеться на збірно-розподільчому рахунку 91 «Загальновиробничі витрати». Аналітичний облік загальновиробничих витрат ведуть по кожному цеху, окремо за прийнятою номенклатурою статей у відомості № 12 (або відповідній машинограмі). Місячні підсумки відомостей переносять до журналу-ордера № 10. Розподіл загальновиробничих витрат. Загальновиробничі витрати поділяються на постійні і перемінні. До перемінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування й управління виробництвом (цехів, дільниць), які змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до змін обсягу діяльності. Такі витрати наприкінці місяця списуються з кредита рахунка 91 «Загальновиробничі витрати» на дебет рахунка 23 «Виробництво». До постійних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування й управління виробництвом, які залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Такі витрати розподіляють між затратами на виробництво і собівартістю реалізованої продукції (робіт, послуг) згідно з методикою, наведеною в додатку до Положення (стандарту) 16. Положення передбачає віднесення до складу витрат звітного періоду постійних накладних загальновиробничих витрат виходячи з нормальної виробничої потужності. Різниця між сумою постійних загальновиробничих витрат і їх сумою, обчисленою з урахуванням нормальної виробничої потужності, підлягає включенню до собівартості реалізованої готової продукції. Розподілена сума загальновиробничих витрат списується з кредита рахунка 91 «Загальновиробничі витрати» на дебет рахунків: 23 «Виробництво» (в сумі, що відноситься до затрат виробництва), 90 «Собівартість реалізації» (в сумі, що відноситься до собівартості реалізованої продукції}. Загальновиробничі витрати, списані на рахунок виробництва, розподіляються між окремими об'єктами витрат (видами продукції, що виготовляється, роботами, послугами) пропорційно заробітній платі виробничих робітників або іншому базису, встановленому галузевою інструкцією. Так, на підприємствах хімічної і нафтопереробної промисловості загальновиробничі витрати розподіляються пропорційно сумі прямих затрат по переробці; на підприємствах кольорової металургії) добувної промисловості — пропорційно кількості добутої продукції; на підприємствах енергетики — пропорційно витратам умовного палива тощо.