3. Економічні фактори і їх вплив на конструктивні рішення

Основним узагальнюючим критерієм ефективності конструктивного рішення є вартість конструкції.

До економічних факторів належать, перш за все, вартість будівельно-монтажних робіт, а також витрати на заходи по забезпеченню нормальної експлуатації конструкції протягом усього строку служби.

Структура вартості стальних конструкцій включає витрати на проектування, вартість сталі та інших матеріалів (зварювальні матеріали, ме-тизи), витрати виробництва на виготовлення конструкцій, вартість транс-портування та монтажу.

Вплив цих факторів на вартість конструкцій в ділі досить складний, він в значній мірі залежить від кон’юктурних умов і в кожному конкретному випадку підлягає індивідуальному оцінюванню. Так, збільшення витрат на проектування веде, як правило, до покращання проекту і зменшення витрат на будівництво. Спрощення конструктивної форми збільшує власну вагу (витрати сталі) конструкції, однак зменшує трудомісткість її виготовлення.

Задача зниження трудомісткості виготовлення конструкцій ,а також їх монтажу, вимагає скорочення типорозмірів елементів конструкцій, тобто їх уніфікації.

З метою забезпечення однотипності параметрів промислових будівель, можливості застосування уніфікованих типорозмірів і схем несучих і огороджувальних конструкцій, а також індустріалізації і серійності виготовлення елементів конструкцій, при проектуванні каркасів доцільно дотримуватись вимог уніфікації, викладених у СНиП II-А.4-62 “Единая модульная система. Основные положения проектирования”. Відмітимо проте, що на сьогодні вимоги СНиП II-А.4-62 не є обов’язковими, мають рекомендаційний характер, і тому при відповідному обґрунтуванні можливі відхилення від уніфікованих розмірів.

При проектуванні промислових будівель доцільно дотримуватися також вимог ГОСТ 23838-89 “Здания предприятий. Параметры”, який встановлює основні координаційні розміри – модульні прольоти, модульні кроки і модульні висоти поверхів надземної частини будівель, а також їх сполучення.

Використання сталевих конструкцій забезпечує скорочення строків зведення об’єктів, а це веде до зменшення витрат на будівництво і дозволяє отримати економічний ефект від дострокового випуску продукції.

При проектуванні конструкцій необхідно знайти таке техніко-економі-чне рішення, яке відповідає усім вимогам і забезпечує найменшу вартість будівництва.

В умовах енергетичної кризи значно зростають витрати на опалення промислових будівель під час експлуатації. Для зменшення цих витрат треба приймати такі конструктивні рішення, що забезпечують зменшення внутрішнього об’єму будівлі, який не використовується в технологічному процесі. Так, застосування суцільних ригелів, ефективних типів ферм дозволяють зменшити будівельну висоту конструкцій покриття. Необхідно також використовувати огороджувальні конструкції, опірність теплопередачі яких відповідає вимогам [11].

Прискорений розвиток технічного прогресу, який відбувається в остан-ній час, характеризується частою зміною застарілого технологічного облад-нання і відповідно виробничих умов, що сприяє моральному старінню кон-струкцій. Моральне старіння конструкцій характеризується втратою ними відповідності виробничим або санітарним вимогам, рівню комфорту і зале-жить від ефективності не тільки конструктивних рішень, а й об’ємноплану-вальних.

Тому при проектуванні будівель для виробництв з прогресивними тех-нологіями, що динамічно розвиваються, необхідно приймати такі об’ємно-планувальні й конструктивні рішення, які б допускали можливість викорис-тання будівлі при зміні виробничих умов або можливість його переоблад-нання з мінімальними витратами.

На сьогодні область економічно ефективного використання сталевих каркасів досить широка і охоплює як однопрольотні та багатопрольотні будівлі з прольотами 18 м і більше, обладнані вантажопідйомними кранами, так і безкранові конструкції з меншими прольотами (9-12 м).