Характеристики розвитку дітей старшої групи

(12-14 років)

Фізичний ріст і розвиток:

• період уповільненого росту;

• дівчата значно вище хлопчиків;

• дозрівання статевих органів;

• швидкий ріст мускулатури;

• небезпека перевтоми;

• дівчата менш активні

Особливості поведінки:

• хлопчики схильні до групової поведінки;

• діти почувають себе постійно неспокійно і незручно;

• розвиток антагонізму між хлопчиками і дівчатами, дражнять один одного;

• думка групи більш важлива, ніж думка дорослих

• опір критиці;

• з'являється інтерес до заробітку;

• кумироманія;

• посилення любові до деяких дорослих.

Поради для взаємодії:

• організовувати колективні ігри (різні для хлопчиків і дівчат);

• віддати перевагу колективним іграм;

• прагнути до змагання;

• використовувати загальний ентузіазм.

Характеристики розвитку дітей-підлітків

(15-16 років)

Фізичний ріст і розвиток:

• статева зрілість, супроводжувана фізичними й емоційними змінами;

• завершення росту кістяка;

• статева зрілість досягається в хлопчиків до 15 років, а в дівчат до 13 (у середньому);

• розходження підсилюються, тому що деякі діти вже подорослішали, а деякі тільки починають дорослішати;

• хлопчики відстають у розвитку на 2 роки;

• очевидне прагнення стежити за шкірою обличчя.

Особливості поведінки:

• дівчата цікавляться хлопчиками раніш, ніж хлопчики дівчатами;

• занепокоєння про зовнішність;

• ріст соціальної активності;

• звикання до свого тіла;

• проблема досягнення незалежності від своєї родини;

• пошук себе;

• визначення у виборі професії;

• виникнення першої любові;

• з'являються крайності в поводженні, наприклад, «я знаю все!»

Поради для взаємодії:

• важливе прийняття дитини дітьми того ж віку;

• керівництво поведінкою повинно бути без зайвого втручання і погроз з боку дорослих;

• необхідні умови для відпочинку;

• необхідне розуміння взаємовідносин статей;

• хлопчиків можливо концентрувати на спортивних змаганнях, дівчат – на активних справах у приміщенні, в організації зустрічей із друзями.

Примітки:

• Ніколи не можна забороняти те, що не в силах заборонити.

• Враховувати те, що дитина не може швидко переключатися на інший вид діяльності (особливо якщо не бажає: спати, наприклад).

• Не слід грати в гучні ігри.

Як попередити надзвичайні події

Практика виховання показує, що дуже часто причиною конфліктних ситуацій служить незнання своїх прав і обов'язків вихователями (вожатими), директорами оздоровчих таборів, відсутність власних дітей у силу віку, незнання правил поведінки, розгубленість. Відповіді на питання, можливо, наштовхнуть на продуктивні ідеї, підкажуть шляхи рішення проблем. Навіть схожі ситуації мають потребу у творчому рішенні в залежності від конкретних умов, вимагають пошуку нових способів реагування.

* Що робити, якщо дитина боїться темряви?

Не можна применшувати серйозність страхів. Не кажіть дитині, що вона маленька і дурна. Не висміюйте її, вислухайте. Дайте їй висловитись. Зізнайтесь, що острах темряви або чогось безіменного і невимовного – річ цілком зрозуміла. Переконайте дитину, що більшість людей, коли були маленькими, почували те ж саме. Скажіть їй, що ви в дитинстві були боягузкою, а потім, пожуривши себе, розсмішіть її і весело посмійтеся над цим.

* Що треба знати про дитину?

Стан здоров'я, темперамент (холерик, сангвінік, меланхолік, флегматик); чи емоційна стабільно або невротично (підвищена нервова збудливість); замкнута або товариська; спрямованість особистості (особистісна, ділова, колективістська).

* Яка тактика поводження з нервовими дітьми?

Таким дітям необхідні розуміння дорослих і емоційна підтримка, визнання в середовищі однолітків, безпосередність почуттів, впевненість у діях і вчинках, здатність легко встановлювати контакти і підтримувати їх, гнучкість у відносинах.

* Як можна покарати дитину?

З огляду на психологічний ризик , пов'язаний з покаранням, його можна замінити. Як? Терпінням, це найбільша чеснота, що може бути у вихователя (вожатого). Поясненням, дуже коротким, чому поводження дитини неправильно. Відволіканням, запропонувавши що-небудь більш привабливе, ніж те, що хочеться. Неквапливістю. Нагородами, вони більш ефективні, ніж покарання.

* Як сприймати ідеї та вчинки дитини, що виглядають неспокійними і не відповідають прийнятим стандартам?

Потрібно допомогти дитині в нормальній реалізації її ідей, краще розібратися в її здібностях і можливостях.

* Як зняти стресовий стан?

Можна організувати прогулянку або пробігтися, потанцювати, позайматись спортом, підняти що-небудь важке, поспівати або зіграти на музичному інструменті, написати що почуваєш у даний момент, поговорити з другом...

* Що потрібно робити в процесі виховання людини?

Приймати дитину такою, якою вона є.

Прагнути зрозуміти, про що вона думає, чого хоче, чому поводиться так, а не інакше.

Вселяти в дитину переконання, що вона все зможе, якщо тільки повірить у себе і буде працювати.

Жити з дитиною загальним життям.

Частіше згадувати, якими ви були у віці дитини.

Пам'ятати, що виховують не слова, а особистий приклад.

* Що не можна робити в процесі виховання?

Розраховувати, що хтось з дітей найкращий і найздібнішийє Кожна дитина особлива по-своєму.

Чекати від дитини подяки за те, що ви для неї зробили.

Використовувати дитину як засіб для досягнення своїх цілей.

Відноситись до дитини, як до неповноцінної людини.

Перекладати відповідальність за виховання на інших.

* Як вийти з конфлікту, якщо він почався?

Кращий спосіб вийти з конфлікту – не доводити до нього.

Усунути назріваючий конфлікт можна:

- методом згладжування розбіжностей, тобто переконанням або умовлянням іншого, що все не так страшно, особливих причин для конфлікту немає і т.д.;

- методом спільного обговорення розбіжностей.

* Яка техніка безпеки при конфлікті?

Зупиніться в гніві.

Обмежуйте територію конфлікту.

Не оголюйте конфлікт перед сторонніми людьми.

Не шукайте в конфлікті винних, а шукайте вихід.

Говоріть неприємні речі приємними словами.

Не принижуйте особистість іншої людини.

Не затягуйте конфлікт, вчіться швидко забувати про нього.

* Як відноситись до недоліків один одного?

Терпимо.

* Як поставити запитання дитині, щоб одержати правдиву відповідь?

Як стверджують вчені, абстрактне питання не сковує уяву дитини і не змушує її виправдуватись в очах дорослих.

* До кого звернутись в оздоровчому таборі у випадку виникнення проблем з дітьми?

До старшого вихователя, далі - до директора оздоровчого табору.

* Про що варто говорити з батьками?

Про все, що хвилює вихователя (вожатого) і має сенс для вирішення питань, що стосується виховання дітей.

* Про що не слід говорити з батьками?

Плануючи свою розмову з батьками дитини, бажано попередньо поговорити з нею на предмет майбутньої розмови. Не можна виключати можливість спілкування дитини з батьками на „важкі„ теми, про які хотів би попередити вихователь (вожатий).

* Чи правильно говорити з батьками у присутності дитини?

Щоб уникнути неправильного тлумачення сказаного вихователями (вожатими) батькам про дитину, необхідно вести розмову в її присутності. І тільки в окремих випадках, коли необхідно (наприклад, проблеми енурезу), потрібно розмовляти окремо.

* Як вести розмову з батьками ?

Винятково коректно. Покажіть батькам, що їх дитина вам не байдужа. Розкажіть про найкращі досягнення дитини, покажіть, що ви знайшли в ній „изюминку”.

* Як пишеться розписка батьками?

Директорові ДОТ „Заря”

Іванову І.І.

Павлової Валентини Павлівни

З А Я В А

Прошу відпустити мою доньку Павлову Тетяну, загін 4, під особисту відповідальність

10 червня з 10.00. до 15.00.

10.06.2009 р. Підпис: