Нікопольське педагогічне училище

ДВНЗ «Криворізький національний університет»

На допомогу практиканту

Організація

літнього відпочинку дітей

в дитячих оздоровчих закладах

(методичний посібник)

м. Нікополь

2012 р.

На допомогу практиканту

Організація літнього відпочинку дітей

в дитячих оздоровчих закладах

(методичний посібник)

У навчально-методичному посібнику розкрито особливості, зміст, форми і методи роботи з дітьми різного віку в літніх оздоровчих закладах.

Для педагогічних працівників літніх оздоровчих закладів, для студентів педагогічного училища.

Відповідальний за випуск: доктор філософії

Крамаренко Л.І., директор, викладач-методист вищої кваліфікаційної категорії,

Відмінник освіти України

Укладач: Пеліван А.Д., викладач-методист вищої кваліфікаційної категорії, Відмінник освіти України

О Р І Є Н Т О В Н А П Р О Г Р А М А і завдання літньої педагогічної практики студентів

Нікопольського педагогічнго училища Криворізького державного педагогічного університету

Відповідно до навчальних планів літня педагогічна практика студентів проходить в дитячих оздоровчих таборах. Протягом цієї практики студенти працюють вихователями та вожатими загонів у дитячих оздоровчих закладах одну оздоровчу зміну. Літня педагогічна практика має ряд специфічних особливостей. По-перше, вона проходить в умовах позаміського оздоровчого закладу в період літніх канікул , коли немає навчального процесу, відсутній на дітей вплив сім'ї, вплив різних колективів. По-друге, студент потрапляє в середовище різноманітних контактів з вихованцями і виконує всі функції педагога-вчителя.

Даний вид практики виступає як самостійна робота студентів, бо вони є повноправними членами педагогічного колективу, несуть відповідальність за життя і здоров'я дітей. Усі ці особливості й обумовлюють специфіку завдань, змісту й організації літньої педагогічної практики. Під час її проведення студенти не тільки закріплюють свої теоретичні знання , але і набувають вмінь і навичок педагогічної праці. Звичайно, все це не прийде одразу. Педагогічна майстерність буде вдосконалюватись у повсякденній роботі з дітьми, у спілкуванні з ними, у пошуках власних педагогічних наробок.

Адже кожен прожитий день у таборі по-своєму незабутній. У ньому – і відкриття нового, і хвилини розчарування, і цікаві творчі знахідки, і серйозні роздуми, і колективний аналіз, і мрії, і радість успіху.

На основі застосування набутих знань і вмінь при вивченні педагогіки, психології, вікової фізіології, гігієни, а також з власного досвіду, вирішуються завдання професійного становлення студента як педагога-вихователя.

Йдучи на педагогічну практику, студент повинен вміти:

• визначати мету і завдання виховної роботи в таборі;

• планувати роботу групи, загону на зміну і на кожний день;

• здійснювати колективні творчі справи;

• організовувати і проводити туристичні походи, змагання, ігрові, спортивні і пізнавальні програми;

• залучати дітей до проведення трудових та екологічних справ, природоохоронних операцій, натуралістичних заходів;

• навчити дітей різноманітним іграм, уміти готувати концертні програми, проводити конкурси народної творчості, свята фольклору і ремесел;

• вести туристично-краєзнавчу і пошукову роботу, знайомити дітей з історією України, традиціями і звичаями українського народу;

• дотримуватись і виконувати адміністративні обов'язки (контроль за виконанням санітарно-гігієнічних правил, організація чергування в таборі, проведення підсумків діяльності дитячого колективу).

Звичайно, дитячий оздоровчий заклад повинен вирішувати як загальні завдання виховання школярів, так і специфічні. Як позашкільний заклад він враховує специфіку позашкільного виховання, добровільність участі в різних справах, вільний набір занять, варіантність програм діяльності, сприятливі умови природного і соціального оточення. Знайомство з народною культурою, звичаями і святами, ремеслами – все це допоможе дітям глибоко пізнавати історію рідного краю.

Свої виховні можливості має і тимчасовий дитячий колектив. У новому товаристві хочеться показати всі свої здібності, сили, уміння, проявити якості характеру. Під час тісного активного спілкування повніше розкривається особистість дитини. Інколи в такому оточенні швидше можна помітити те, що в школі залишається прихованим. У таборі дитина більш самостійна, ніж дома. Тут значно менше заборон , більше можливостей реалізувати свої вміння і здібності, побачити результати своєї роботи. Велика кількість виховних завдань, які потрібно розв'язати протягом зміни, створюють напружений ритм всього педагогічного колективу, мобілізують всі його творчі сили, знання й уміння.

Студент, який працює в оздоровчому закладі, повинен знати, що зміна триває 18-24 дні. Умовно її можна поділити на три періоди:

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ,

ОСНОВНИЙ,

ПІДСУМКОВИЙ.

Організаційний період табірної зміни

Організаційним періодом називається час від приїзду дитини в табір до свята відкриття табірної зміни. За цей час проходить адаптація дітей у таборі, закладаються основи створення тимчасового дитячого колективу. Даний період надзвичайно насичений різноманітними конкретними справами, які потрібно виконати протягом дня:

1. Познайомити дітей з вимогами, режимом та законами табору.

2. Розповісти дітям про табір, його історію, традиції, про людей, які там працюють.

3. Дати можливість дітям ознайомитись один з одним, а вихователям, вожатим – зі своїми загонами.

4. Підготувати дітей до загальнотабірного вечора знайомств і візитних карток груп-загонів.

5. Спланувати роботу на зміну.

6. Завершується організаційний період проведенням свята початку табірної зміни, яке включає: лінійку відкриття табірної зміни, святковий концерт, музично-танцювальну програму та вогнище.

Основний період табірної зміни

Він розпочинається після відкриття табірної зміни. За роки своєї роботи оздоровчі табори визначили найбільш педагогічно виправдану логіку табірного дня, яка співпадає з режимними моментами. Кожний день починається з ранкової гімнастики. Потім – самообслуговування, загонові справи, перегляд кінофільмів, конкурси, спортивні змагання, ігрові програми. Програма діяльності дитячих колективів може мати такі напрямки:

• Я – громадянин;

• Екологія і праця;

• Стежками батьківського краю;

• Народна творчість;

• Спорт, музика та ін.

Підсумковий період табірної зміни

Головна мета цього періоду - підвести підсумки виховної діяльності табору, виявити причини успіхів і невдач, дати оцінку роботи загонів, визначити вміння і навички дітей, набуті в таборі. В цей час аналізується робота педагогічного колективу табору, оцінюється робота кожного вихователя зокрема.

Це вимагає від студента повної готовності до виконання усіх функцій педагога-вихователя, сумлінного ставлення до роботи і, головне, бажання працювати з дитячим колективом, враховуючи вікові та індивідуальні особливості школярів.

ДОКУМЕНТАЦІЯ ПРАКТИКАНТА

Після закінчення педагогічної практики студенти здають методистам училища звітну документацію:

1. Характеристика на студента-практиканта за підписом начальника табору, ст.вожатого, вихователя і методиста.

1. Звіт про проведення роботи під час педагогічної практики (творчий звіт).

2. Колективний творчий звіт.

3. Розробку проведеного виховного заходу.

Ці документи потрібно здати викладачу-методисту до 10 вересня нового навчального року.

Зразок оформлення папки звітної документації:

НАЗВА ТАБОРУ.

ЗМІНА.

ПРІЗВИЩЕ, ІМЯ ПО БАТЬКОВІ СТУДЕНТА.

ВІДДІЛЕННЯ.

КУРС, ГРУПА.

ПРІЗВИЩЕ, ІМЯ ПО БАТЬКОВІ МЕТОДИСТА УЧИЛИЩА.

ОЦІНКА

За результатами педагогічної практики виставляється оцінка, яка вноситися в залікову книжку студента.

Від чого залежить успіх вожатого в загоні?

Успіх діяльності вожатого залежить насамперед від:

1. Знання студента про психології дитини, її вікових та індивідуальних особливостей.

На практиці вожатий працює з дітьми різного віку. І якщо у дітей молодшого шкільного віку домінуючою сферою діяльності є ігрова, то старшим дітям до душі – серйозні справи, що вимагають витрати сил. Ці діти на перше місце ставлять спілкування. З урахуванням цього і визначаються виховні завдання та технологія їх розв’язання.

2. Розуміння закономірностей розвитку підлітка, процесу формування спрямованості особистості.

3. Уміння створювати необхідні умови для діяльності колективу, де головною умовою успіху вожатого є здорова, нормальна, дружня атмосфера, безконфліктні відносини в загоні. Термін перебування в таборі невеликий, але за цей час при бажанні можна згуртувати тимчасовий колектив і через нього впливати на поведінку, погляди і відносини дітей.

4. Успіх загальної справи, робота загону визначається захопленнями вожатого.

Якщо вожатий співає, танцює, розбирається в різних проблемах, то це передається і дітям. Улюблена справа вожатого найчастіше стає загальною для всього загону.

5. Дуже важливо вибрати правильний тон у відносинах із дітьми. Добрі відносини без лементу, метушні неодмінно сприяють успіхові.

6. Особистий приклад вожатого в усьому - найважливіший фактор його успішної роботи з дітьми. Дріб'язків у роботі вожатого немає: його вчинки, слова, жести, уміння одягатися - міцно відкладаються у свідомості дітей. На основі цього для них вимальовується образ вожатого.

Найцінніша якість вожатих – молодість. Її нічим не замінити. Молодість допомагає слухати дітей СЕРЦЕМ, коли найзвичайніші звуки б’ють не в барабанні перетинки, а в груди.

Співають діти біля багаття свою улюблену пісню, злилися з нею і тому їхні голоси задзвеніли тонко, і забилося серце вожатого, захвилювалося чомусь. Заплакало маля - серце зупинилося.

Крокують діти похідним строєм, відчули красу і радість загального руху, і серце вожатого відраховує кожен крок.

Грає мідна труба сигнал тривоги, пробиваючи серце вожатого гострими звуками.

Таких вожатих розуміють ті дуже люблять діти, навіть якщо вони трішки суворі та небагатослівні. Дітям необхідна особистість вожатого, особистість вольова і значна, особистість, що поважає себе й інших. Найважливіша риса вожатого – чуйність до різноманітних змін дитячого життя, будь то перше почуття дівчинки чи лихо хлопчика.

Гарний вожатий – це відкрита, щира, відверта людина , позбавлена фальші, прихованості, підозрілості, тобто всього того, що іноді представляється як складність і значущість особистості, що дуже заважає взаєморозумінню з дітьми.

Поради вожатому

1. Нещасливий вожатий ніколи не виховає щасливих дітей.

2. Посмішка і гарний настрій – запорука успіху вожатого.

3. Говори чітко, коротко, голосно.

4. Вожатого повинні бачити усі.

5. Заздалегідь знайди собі помічників. Не роби сам того, що можеш доручити дітям.

6. Підбираючи ігри, подумай про вік дітей, про місце проведення.

7. Будь готовий запропонувати іншу гру, справу, якщо попередня не вийшла.

8. Ніколи не принижуй людську гідність вихованців. Не допускай образ по відношенню до дітей з боку інших дітей.

9. Вожатий уболіває, переживає за всіх.

10. Умій підбадьорити і похвалити.

11. Не захоплюйся нотаціями. Вони нічого не викликають у дітей, окрім бажання затиснути вуха.

12. Не зловживайте наказами, прохання завжди виконати легше і приємніше.

13. ПАМЯТАЙ: кожна дитина має право на власну думку. Висловлюючи свої міркування, запитуй: “А ви як думаєте?”.

14. У вожатого завжди повинна бути активна позиція добра!

15. Завжди будь охайним, чистим, доброзичливим.

16. Вожатий цікавий не стільки сьогоднішнім днем, скільки майбутнім задумом – довжиною майбутньої дороги, великою кількістю супутників, спільників і справ

Заповеди лагерной жизни

1. Думай, разведывай, решай!

2. Решения и планы выполняй.

Получишь дело – не пищи,

лучшей работы себе не ищи.

3. У каждой вещи свое место.

4. Лагерь - твой дом и ты хозяин в нем.

5. Никогда никого не обижай, старайся помочь.

Закон лагеря

Для ребят, детей и взрослых

Должен быть закон един:

Если дружен ты, серьезен,

Значит, наш ты гражданин!

Закон леса и реки

Как прекрасен этот лес,

Полный сказок и чудес!

Будь хозяином в лесу:

Сохрани его красу.

Речка чисто-голубая

По соседству протекает,

В ней купаться очень любим,

На песочке загорать,

С удовольствием мы будем

Нашу речку охранять!

Закон уюта и чистоты

Мы трудиться не боимся,

Нет лентяев здесь сейчас,

Беспорядка сторонимся,

Чистота - закон для нас!

Закон границы

Охраняем мы границы

От ненастья и невзгод,

Скука здесь не поселится;

Дружелюбен наш народ.

Встрече мы с друзьями рады -

Нет у нас для них преграды!

Закон взаимопонимания и дружбы

Вежливость у нас в почете,

Коль в страну к нам попадете

По закону станем жить:

Дружбой будем дорожить,

Малышей не обижать

Старших будем уважать!

Закон радости

Чтобы весело нам жить,

Нужно петь, играть, шутить,

Улыбаться и мечтать,

Бегать, прыгать, танцевать,

И угрюмым не ходить

Людям радость приносить!

Закон здоровья

Плавать, прыгать, кувыркаться,

Загорать и закаляться,

С физкультурою дружить

И всегда здоровым быть!

Закон тишины

Чтоб могли мы отдыхать,

Нужно ночью сладко спать

И соседям не мешать,

Друга не перебивать,

Слышать поля тишину,

Ночью - песню соловья

И тогда поймем друг друга:

Ты - меня, а я - тебя!

Організаційний період у таборі

Організаційний період у таборі – це перші 2-3 дні.

Організаційний період – це час звикання дітей до нових умов, до нових вимог, до нового режиму дня і навіть до нового раціону харчування. Оргперіод – це перехід з одного життя в інше. Звичайно, для дітей цей період проходить легко, майже непомітно. Але для окремих дітей цей процес настільки болісний, настільки тривожний, що вони не витримують та при першій же появі в таборі батьків улаштовують «концерт» зі сльозами, заявами «тут усе погано» і вимогою зараз же їхати додому. Намагайтеся у своїй роботі орієнтуватися саме на таких дітей. Якщо для них за три дні табір стане звичним і приємним, то для тих, хто не відчуває проблем з адаптацією, він тим більше перетвориться в «будинок рідний».

Мета організаційного періоду:

- розкрити перспективи діяльності дітей у таборі;

• закласти основи тимчасового дитячого колективу, опираючись на минулий досвід дітей і традиції табору;

- висунути єдині педагогічні вимоги до виконання режиму дня, дотримання дисципліни;

- забезпечити творчу атмосферу діяльності дитячого колективу;

- сформувати органи дитячого самоврядування, визначити стиль взаємовідноси у тимчасовому колективі.

Щоб процес входження дітей у нове (не домашнє) життя пройшов плавно і безболісно, важатому необхідно:

- якомога швидше познайомити дітей один з одним, для чого провести ігри і загонові справи, що сприяють інтенсивному знайомству;

- привчити дітей до виконання розпорядку дня і дотримання санітарно-гігієнічних норм, для чого висунути перед дітьми «єдині педагогічні вимоги»;

- створити відчуття затишку і комфорту, для чого красиво оформити кімнати і весь корпус;

- зробити дітей «керованими», для чого поділити загін на маленькі групи, які можна назвати «ланки», «екіпажі», «команди», «зірочки»;

- дати можливість дітям виявити себе, самоствердитися, для чого запропонувати набір загонових справ різноманітної спрямованості: спортивної, інтелектуальної, художньо-прикладної, трудової, творчої;

- сформувати в дітей уявлення про те, що чекає на них у найближчому майбутньому, для чого познайомити їх із планом роботи зміни, а по можливості і залучати дітей до його складання....

Щоб усе це здійснити, потрібно спланувати перші три дні зміни погодинно. Якщо не буде плану – буде метушня і плутанина. Кожна справа повинна бути короткою за часом, але яскравою і незвичайною.

Ось мозаїка організаційного періоду в загоні малят:

1. Конкурс брехунів «Як мене збирали в табір».

2. Перша організована вилазка в ліс.

3. Операція «Вперед, рятувальники!» – по «порятунку» території навколо корпусу від сміття.

4. Конкурс на найшвидшого «шнурувальника» черевиків.

5. Виготовлення перехідного вимпелу і нагородження ним того, хто перший вибігає на зарядку.

6. Читання вголос моторошно-цікавої казки.

7. Випуск газети-аплікації «Це ми!».

8. Показові виступи кращих чистильників зубів.

9. Весела спортивна естафета «Ведмедики Гаммі» з біганням і стрибками.

10. Музична година з розучуванням нової пісні.

11. Складання графіку чергування по кімнатах.

12. Конкурс на вигадування нового закінчення до казки «Курочка Ряба».

13. Загадковий вечір, тобто вечір по відгадуванню загадок.

14. Складання листа з малюнками для улюбленої мами або бабусі.

15. Організація телестудії «Надобраніч, діти!».

16. Виготовлення перехідного вимпела і нагородження ним того, хто останній приходить у їдальню.

17. Оформлення перших сторінок бортжурналу «День за днем».

18. Конкурс на найчистішу носову хустку з попереднім пранням.

19. Вікторина «У країні Мульті-Пульті».

20. Обладнання загонового місця з викладанням із шишок і камінчиків емблеми і назви загону.

21. Конкурс на найохайнішу валізу або тумбочку.

22. Турнір по міні-футболу.

23. Екскурсія в бібліотеку і година тихого читання.

24. Збір загону по вигадуванню назви, виборах командирів та затвердженню плану справ на зміну.

А от з цих 25-ти шматочків можна скласти мозаїку організаційного періоду в загоні, де дітям по 10-14 років:

1. Збір-інструктаж по організації чергування в корпусі.

2. Вечір «Будьмо знайомі».

3. Операція «Полундра!» по швидкісному покиданню кімнат у напрямку місця проведення зарядки.

4. Відкриття «Дизайну-інтер'єр-клубу» і розробка оформлення кімнат з наступним втіленням проектів.

5. Розучування спортивної гри «Снайпер».

6. «Пісенна перестрілка» на тему: «Вода, вода, навкруги вода....».

7. «Ти та я, та ми з тобою» – збір по формуванню мікроколективів.

8. Парі на якнайшвидше застелання ліжок.

9. «Подорож по ближньому зарубіжжю» – дослідження визначних місць найближчого лісу.

10. Виготовлення рекламного стенду «Гей, друже, глянь на нас».

11. Ерудит-Шоу «Усе про літо».

12. Година знайомства з табірною бібліотекою.

13. Сюжетно-рольова гра «Передвиборна компанія», підсумок якої – вибори командира (спікера, поводиря, верховного координатора) загону.

14. Конкурс «Моя тумбочка краща за всі».

15. Обладнання загонового місця.

16. Спортивно-ігрова естафета «Молодецькі забави».

17. Урочисте заповнення першої сторінки «Літопису загону».

18. Екологічна акція «Чистота врятує світ» – прибирання території, закріпленої за загоном.

19. Перше загонове багаття зі співом пісень і розмовою про минулий день.

20. «Розвідка цікавих справ».

21. Творчий конкурс «Шоу» на кращий комплімент і т.д.

22. Відкриття загонової «Настільної ігротеки».

23. «Футбол без кордонів» - просто «гоніння» м’ячика по футбольному полю.

24. Операція «Прощавай, булочка!» – з’їдання останніх запасів батьківських харчів.

25. «Конституційні збори» – збір загону із затвердженням плану зміни й основних законів загонового життя.

Методи знайомств

Г р у п и.

Дітям пропонується за 30 секунд об'єднатися в групи за різними ознаками: колір волосся, очі і т.д. Усередині груп діти знайомляться.

Варіант: педагог пропонує дітям пошикуватися за різними ознаками:

- по роту,

- за розміром взуття,

- за кольором волосся (від найсвітліших до найтемніших),

- за кількістю ґудзиків,

- за довжиною нігтів і т.п.

«Сніжний клубок»

Цю гру добре проводити на «вогнику знайомств», коли діти сидять у великому тісному колі. Починати гру повинен вихователь (вожатий), назвавши своє ім'я. Той, хто сидить ліворуч від нього повинен назвати ім'я вожатого і своє. Наступний далі по годинній стрілці повинен уже буде назвати двоє попередніх імен, своє і так далі по колу. Закінчити повинен вихователь (вожатий), назвавши по іменах весь загін.

«Сніжний клубок-2»

Проводиться за правилами гри «Сніжний клубок», але учасник гри називає своє ім'я з прикметником, що починається з тієї ж букви, що й ім'я, що характеризує свою позитивну якість.

«Плескання в долоні»

Учасники гри встають у коло. Умови гри: учасник, який розташований ближче до екрану, буде ведучим. Коли він лясне в долоні, ті ,що знаходяться ліворуч, за годинниковою стрілкою, по черзі теж плещуть по одному разу, назвавши своє ім’я. Таким чином, плескання передаються по колу. Потім ведучий може підійти до будь-якого місця кола, і, після того як він плесне в долоні, напрямок ударів змінюється на протилежний, саме з того місця, а точніше – починаючи з того учасника гри, напроти якого зупиниться ведучий. Таким чином ведучий задає і змінює напрямок плескання по колу з місця.

Ускладнення гри: плеснути і назвати ім'я своє і попереднього гравця. Необхідно дотримуватись єдиного темпу.

«Знайомство на дискотеці»

Загін розбивається на пари в обмеженому просторі. Кожна пара вибирає собі сигнал – звук будь-якої тварини. Потім усі розходяться в різні сторони, виключається світло і... видаючи звуки, пари повинні знайти один одного.

«Математика»

Діти сидять у колі. Вихователь ( вожатий) дає завдання: «Почнемо рахувати по колу. Той, на кого приходиться число, кратне трьом, вимовляє замість цифри своє ім'я».

«Всі Олі ...»

Учасники гри сідають у коло. Вихователь (вожатий) просить піднятися всіх Оль , Тетян, Ірин, Михайликів, Маш...

«Лідер»

Для проведення цієї гри візьміть мотузку і зв'яжіть її кінці так, щоб було утворене кільце. (Довжина мотузки залежить від кількості дітей, що беруть участь у грі).

Хлопці встають у коло і беруться двома руками за мотузку, що знаходиться усередині кола. Завдання: «Зараз необхідно закрити очі, не відкриваючи очей, не випускаючи з рук мотузку, побудувати трикутник». Спочатку виникає пауза і повна бездіяльність дітей, потім хтось з учасників пропонує якийсь варіант рішення: наприклад, розрахуватися і далі будувати трикутник за порядковими номерами, і потім керує діями.

Практика показує, що ці функції на себе беруть лідери.

Гру можна ускладнювати, і запропонувати побудувати квадрат, зірку, шестикутник.

«Свічка»

Учасники гри сідають у коло навколо свічки, багаття. Вихователь (вожатий) бере в руки талісман і починає знайомство. «Дозвольте представитись: Маша... Ріст... Вага...Об’єм... Розмір ноги...Освіта...» Представлення залежить від змісту того, що хоче почути вихователь (вожатий).

Якщо мета – довідатися що-небудь цікаве про захоплення дітей, то вихователь (вожатий) розповідає про свої захоплення в такому ж віці, якщо мета – зміст майбутньої діяльності, вихователь (вожатий) розповідає про те, чим він займався в оздоровчому таборі в такому ж віці; якщо мета - зрозуміти внутрішній стан дитини, то вихователь (вожатий) розповідає про свої переживання в цьому віці. Талісман передається тому , хто розповідає. Ведучий задає тему, ритм, зміст, направляє і регулює хід гри.

«Крига та полум’я»

Граючі сідають у коло. Ведучий дає завдання: задуматися над тим, що в характері кожного із сидячих є важливим, істотним. Спробуйте знайти цьому коротку форму вираження. Наприклад:

« Крига та полум’я », «Тиха, сумна, мовчазна».

Представлення йде по колу: ім'я, кілька слів про себе, про свою суть, те, що ви щойно придумали. Це крок назустріч один одному.

«Міхур»

Хлопці, взявшись за руки, зі словами «місимо, місимо тісто» спочатку сходяться в коло, а потім, повторюючи «Роздувайся міхур, роздувайся великий, та не лопайся», намагаються розійтися якнайдалі. На яких учасниках коло розривається – ті вибувають із гри. Так визначають найсильніших.

«Л а в а т а»

Відома гра-танок. Усі беруться за руки, ходять по колу, наспівуючи: «Дружно танцюємо ми, тра-та-та, тра-та-та, танець веселий наш – це «Лавата». Ведучий усіх запитує: «Руки були? Усі: «Були!». Ведучий: «Плечі були?» Усі: «Не були!». Усі беруться за плечі, і гра продовжується за цією схемою, тільки ведучий змінює місця тіла, за які беруться учасники гри: ноги, п'яти, ніс, вуха і т.д.

«Паперова гармонія»

Аркуші бажано не м'яти, а складати, загинаючи смугами , якнайбільшу кількість разів (як гармошку). За правилами тут можна згинати аркуші двома руками, особливе правило - якомога більшу кількість разів скласти лист. Після того, як завдання виконане, ведучий просить кожного учасника розповісти про себе. При цьому після кожного факту біографії відгинається та або інша смуга «гармоні». Перемагає та команда, чиї «біографії» будуть цікавіші та різноманітніші. Так «паперові гармоні» допоможуть краще довідатися дітям одне про одного.

«Живий календар»

Кожен учасник команди одержує лист, на якому написана будь-яка подія. Команда повинна зібрати свій «календар», пояснюючи зв'язок між подіями. Ведучий повідомляє лише місяць, про який йде мова. Тематика «живого календаря» може бути різною. Наприклад: «Святкові дати», «Відомі винаходи і відкриття», «Дні народження великих людей».

Прогноз»

Група поділяється на дві команди. Кожна з команд одержує 4 листки паперу з написами: сварка, смуток, дружба, щастя. Командам треба зробити на кожнім листі невеликий малюнок, «що зображує» з їхньої точки зору це слово.

Інша команда повинна відгадати (зробити прогноз), що зображено на цих малюнках.

«Сніжний клубок»

Усі діти сідають у коло. Перша дитина називає своє ім'я , друга називає ім'я першого і своє, третя – ім'я першої, другої і своє і т.д. Гру можна ускладнити, якщо діти вже знайомі: до імені можна додати якусь якість (Вася веселий, Надя розумна і т.д.) або предмет (Ася – ананас, Вова – велосипед і т.п.).

«Знайди пари»

Граючим на спину кріпляться таблички з іменами казкових героїв (старий, баба) або частини імен (цар, Горох). Необхідно знайти свою пару (царю знайти Гороха, Івану-царевичу – жабу, т.д.). Не можна запитувати прямо: «Що написано в мене на спині?».

«Вірю – не вірю»

Гра проводиться в темному приміщенні. Граючі сідають у коло, по черзі беруть свічу і говорять три слова, що характеризують себе. З протилежної сторони, за указівкою ведучих хтось говорить: «Вірю» або «Не вірю».

«П а р и»

Ведучий пропонує усім розбитися на пари. Пари сідають на підлогу, беруться за руки , витягають ноги й упираються стопами. За командою ведучого одночасно встають.

Груповий малюнок

Почніть малювати щось важливе для себе. Потім передайте малюнок сусідові праворуч, одержавши інший малюнок від лівого сусіда. Малюйте, поки ваш малюнок не повернеться до вас. Потім можна зробити виставку групових малюнків.

« Таємниці підсвідомості»

Ведучий задає питання, кидає м'яч гравцеві, котрий повинний відповісти: «так», «ні» або «не знаю».

Варіанти питань:

1. Чи вірите ви в життя після смерті?

2. Чи вірите ви в любов з першого погляду? І т.д.

«Нескінченне слово»

Ведучий називає першу букву слова. Наступний гравець – другу, т.д., поки слово не закінчиться. Останній, що назвав слово, виходить із гри.

«Із зав'язаними очима»

Реквізит – пов'язка на очі по числу учасників. Вільне приміщення.

Спробуємо поставити цікавий експеримент. Для цього всім учасникам гри потрібно щільно зав'язати очі пов'язкою так, щоб нічого не було видно. Спочатку всі хаотично рухаються по кімнаті,, намагаючись не штовхати один одного. Потім пропонується гравцям чоловічої статі спробувати утворити свій кружок в одній частині приміщення, а гравцям жіночої статі – в іншій частині. Отут буде потрібна інтуїція, чуття, тому що розмовляти і узагалі видавати які-небудь звуки – не можна. За цим строго стежить ведучий. Можна торкатися один до одного, визначаючи один одного навпомацки.

«Торкання спинами»

Об'єднаєтеся в пари різної статі і сідайте з партнером на один стілець, торкаючись спинами. Сидячи спинами один до одного, спробуйте описати один одного: колір очей та і волосся, зачіску, вираження обличчя. Можете задавати один одному питання з приводу своєї зовнішності.

«Рука до руки»

Ведучий вимовляє фразу, наприклад: «Рука до руки! Усі міняються місцями!» - і всі учасники гри, у тому числі і ведучий, повинні знайти собі пари і доторкнутися до свого партнеру руками. Той, хто не встиг знайти вільного партнера, - стає ведучим. Новий ведучий говорить, наприклад: «Спина до спини! Усі міняються місцями!». Усі гравці знову намагаються якнайшвидше знайти собі нового партнера і встати з ним спина до спини. Той, хто залишився сам, - водить. Продовжувати можна гру з найрізноманітнішими командами: «Ніс до носа!», «Плече до плеча!», «Хвіст до хвоста!» і т.п.

«Як у дзеркалі»

Розбийтеся в довільному порядку на пари, бажано протилежної статі. Потрібно встати обличчям один до одного на відстань витягнутої руки. Один з вас у кожній парі буде відігравати роль дзеркала. Йому потрібно копіювати як можна точніше всі рухи партнера. Ті з вас, хто стоїть перед нібито «дзеркалом», буде як би розглядати в цьому дзеркалі свою особу, змінюючи при цьому свою міміку: супитися або посміхатися, робити здивоване обличчя, підморгувати – взагалі, як фантазія підкаже. Потім поміняйтеся ролями. І ваш партнер повинен точно повторити все. А ті , хто засміялися - одержують штрафне очко.

А крім цього, кожну вільну хвилину, коли ви очікуєте запрошення в їдальню, поки не почалась програма мультфільмів по телевізору, під час руху на стадіон, в проміжках медогляду, на пляжі можна організовувати найрізноманітніші ігри і ПРОСТО РОЗМОВЛЯТИ.

„Заборонені” теми для розмови в присутності дітей:

• з'ясування відносин між вихователями (вожатими);

• обговорення дітей;

• обговорення адміністрації оздоровчого табору, її вказівок;

• рішення питань особистого характеру.

Методика організації планування роботи на зміну.

Основа для ефективної роботи в оздоровчому таборі – планування роботи вихователів (вожатих). До виїзду в оздоровчий табір вихователеві (вожатому) необхідно розробити перспективний план. Це основа для його роботи.

План – документ, у якому відображена система виховної діяльності (вожатого). Це проект розвитку особистості і дитячого колективу, у якому буде проходити ця виховна робота. План – це стратегія і тактика виховної діяльності вихователя (вожатого), основний напрямок його діяльності.

Вихідними даними для планування можуть служити :

* календар літніх свят;

* „я” – вихователь (вожатий) у своєму піонерському дитинстві, мої очікування;

* традиції оздоровчого табору;

* інформація про дітей;

* плановані очікування дітей;

* задачі оздоровчого періоду;

* принципи планування;

* модель зміни.

Кращий план роботи – план, схвалений, підказаними дітьми. Вихователеві (вожатому) необхідно мати такі форми планів:

• перспективний (план-сітка),

• щоденний план (ранок-день-вечір).

ПОРАДИ ЩОДО ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ В ОЗДОРОВЧОМУ ТАБОРІ.

1. З напарником визначите мету і завдання зміни.

2. Вивчіть вікові особливості дітей.

3. Зверніть особливу увагу на очікування дітей у даному віці.

4. Вивчіть можливості оздоровчого табору (традиції, періодичність дружинних, загонових справ), у якому маєте працювати, і подумайте, як можна їх використовувати у вашій роботі.

5. Відберіть засоби, форми, методи, якими володієте.

6. Складіть модель зміни з урахуванням можливостей оздоровчого табору.

7. Використовуйте дані з дитячих анкет (захоплення, очікування, бажані доручення, уміння й ін..)

8. Створіть творчу атмосферу в загоні.

9. Враховуйте інтереси дітей, а не вихователів (вожатих).

10. Плануйте!

Вимоги до плану роботи.

* Цілеспрямованість – відображення соціального замовлення на формування якостей особистості.

* Врахування інтересів, потреб дітей (ст..15, ч.1 Конвенція про права дитини).

* Розмаїття змісту, форм, методів виховної діяльності.

* Наступність, систематичність, послідовність у виборі видів діяльності.

* Реальність планів (за видами діяльності, за термінами).

* Узгодження плану загону з планом роботи оздоровчого табору.

Структура плану роботи вихователя

(вожатого)

* Характеристика віку.

* Виховні завдання.

* Програма діяльності оздоровчого табору.

* Зміст роботи з дітьми.

* Взаємодія з адміністрацією оздоровчого табору.

* Робота гуртків, секцій.

Коректуйте план роботи щодня в залежності від погоди, з урахуванням інтересів дітей.

Форма оформлення плану може бути довільною.

„ЦВЕТОПИСЬ”.

Як можна визначити настрій дитини після проведеного дня?

Розумно використовувати „цветопись”: вираження власного настрою за допомогою кольору. На заняттях по підготовці до роботи в оздоровчому таборі можна за допомогою кольору визначати:

* корисність, потребу тієї або іншої форми роботи;

* можливість зміни настрою слухачів.

В кінці кожного дня діти напроти свого прізвища кольором визначають свій настрій за допомогою чого можна спостерігати настрій кожної дитини щодня, проаналізувати причини зміни настрою. Пропонуємо умовні позначки за відомим за відомим тестом Макса Люшера:

* червоний – захоплений настрій;

* жовтогарячий – радісний;

* жовтий – спокійний;

* зелений –врівноважений;

* синій – смутний;

* фіолетовий – тривожний;

* чорний – нудьга.

„Цветопись” – це матеріал до міркування, роздуму. Це рефлексія дня. Вихователь(вожатий) відразу побачить, хто „сидить” у чорному або фіолетовому кольорі, або , навпаки, у червоному надовго, - потрібно чекати зриву в поведінці. Нескінченний нудотний настрій – привід для міркування.

Що може вплинути на настрій дитини?

* стан здоров'я;

* тривожні повідомлення від батьків;

* відсутність інформації від рідних;

* життя в загоні;

* загальна справа;

* відносини з дітьми;

* відносини з дорослими;

* успіхи, невдачі;

* відсутність нового;

* відсутність волі;

* утома;

* туга за батьками;

* невдоволення собою;

* похід, спортивне заняття;

* добре або погане харчування;

* щось ще...

* дуже особисте;

* погода.