Характеристика і вибір фарб

Фарби (у залежності від використовуваної основи) поділяють на алкідні, клейові, силікатні та емульсійні.

Алкідні фарби бувають масляними (на основі оліфи) і емалевими (на основі лаку).

Олійні фарби чуттєві до сонячних променів, тому не підходять для фарбування будинків зовні і приміщень, сильно освітлюваних сонцем.

Емалеві фарби звичайно застосовують для оштукатурених, дерев’яних і металевих поверхонь.

Клейові фарби за своїми властивостями близькі до емульсійних, але на відміну від них нестійкі до вологи і годяться для сухих приміщень.

Силікатні фарби роблять на основі рідкого скла. Такі властивості, як повітропроникність, стійкість до вогкості і різких перепадів температур, дозволяють використовувати них для обробки кам’яних, бетонних, оштукатурених поверхонь і усередині приміщення, і на відкритому повітрі.

Емульсійні фарби містять у собі акрилові, водоемульсійні і вододисперсійні.

Вододисперсійні фарби – сучасний різновид фарб, створених близько 50 років тому. Цим фарбам не потрібен розчинник, вони розбавляються водою. Їхня хімічна структура дозволяє пофарбованійповерхні «дихати», що позитивно позначається на мікрокліматі приміщення. До достоїнств таких фарб відноситься швидке висихання.

Акрилові фарби сьогодні – одні із найзатребуванійших і популярних фарб у світі, тому що вони не містять розчинників, можуть легко змиватися водою (поки не висохли), швидко висихають, не бояться ультрафіолету, стійкі до хімічних і фізичних впливів, колір зберігається багато років.

Вибір фарби залежить від конкретного приміщення і складності робіт. Тут діє принцип «сім разів відміряй, один раз відріж». Рекомендуємо спочатку пофарбувати невеликий шматок поверхні і подивитися, чи збігається спробний відтінок з тим, що ви хочете. При цьому може зіграти роль фактура стіни, що переважає тип освітлення і багато чого іншого. Домогтися 100–процентного збігу кольору з бажаним нелегко, але реально.

Вибір кольору меблів

Отже, стіни пофарбовані. Наступний етап колірного рішення – вибір меблів. Тут варто врахувати, що світлі меблі краще дивляться на світлому тлі, а громіздка візуально зменшує розміри приміщення.

Стиль меблів повинен збігатися з загальним стилем інтер’єра.

Якщо у вас приміщення пофарбоване в яскраві тони, меблі можуть бути більш спокійними, і навпаки: яскраві колірні плями гармоніюють з нейтральним тлом. Тобто в кімнаті з червоними стінами жовтий або червоний диван можуть бути надмірністю.

Це ж правило відноситься і до інших яскравих аксесуарів (штори, килими, картини, твори декоративно–прикладного мистецтва). Надмірна строкатість припустима тільки в етнічному інтер’єрі (і то в розумних межах).

І нарешті, вищий пілотаж – інтер’єр... в одному кольорі. Наприклад, уся кімната оформлена в різних відтінках зеленого. Подібний варіант може бути цікавим, але він вимагає бездоганного смаку. Якщо ви хочете створити подібний інтер’єр – уникайте сірого, чорного і червоного.

У підсумку відзначимо, що колір інтер’єру – справа смаку і психологічного комфорту мешканця житла, один зі способів висловити свою індивідуальність. До того ж символіка кольору розрізняється в різних країнах і в різні епохи. Словом, якщо вам комфортно в червоній спальні або чорній ванні, фарбуйте так, як вам хочеться. Тому що інтер’єр – для вас, а не ви для нього. Сучасний дизайн індивідуальний. Вищою цінністю є все–таки не мода і стиль, а гарний настрій власника будинку. Тож різнобарвноого вам життя!