63. Технологічні основи надання послуг сільського зеленого туризму.

Технологічні основи надання послуг сільського зеленого туризму — це певний уніфікований стандартний пакет послуг, яким має надію скористатися турист під час перебування на відпочинку в агрооселі. Загалом, перелік цих послуг і їх якість можуть бути доволі різноманітними. Однак, стандартний набір головних послуг (нічліжна, гастрономічна, гігієнічна тощо) завжди повинні надаватися у певній послідовності. Ця послідовність затрат часу й зусиль на обслуговування одного гостя отримала назву "гостьовий цикл". Гостьовий цикл сільського зеленого туризму — це процес рекреаційного обслуговування гостя від часу його прибуття в агрооселю до остаточного виїзду з неї. Гостьовий цикл сервісного обслуговування гостя агрооселі складається з тісно пов'язаних між собою окремих блоків взаємодії між господарем оселі та його гостем.

Для чіткішого усвідомлення господарем послідовності його дій під час відвідин оселі туристом відобразимо гостьовий цикл їхньої взаємодії у формі технологічної схеми. Вона складається з дев'яти основних послідовних технологічних фаз обслуговування.

І. Реєстрація попереднього замовлення і здійснення запису бронювання у календарному журналі обліку гостей.

II. Друга фаза гостьового циклу сільського зеленого туризму пов'язана з остаточною підготовкою агрооселі до приймання гостей.

III. Третя фаза гостьового циклу полягає в організації трансферу — тобто зустрічі й довезення гостей з вокзалу в агрооселю.

IV. Поселення гостей і забезпечення їхніх гігієнічних потреб (душ, і лазня, сауна).

V. Вітальне частування гостей.

VI. Ініційовані господарем пропозиції щодо організації ним туристичної й анімаційно-дозвільної І програми занять під час відпочинку.

VII. Забезпечення тих чи інших запитів гостей щодо їх повноцінного та різнобічного дозвілля.

VIII. Восьма фаза гостьового циклу зводиться до організації "родинного" прощання з гостями.

IX. "Родинні" проводи від'їжджаючих гостей із несподіваними для них невеликими традиційними сільськими подарунками.

63. Форми організації сільського зеленого туризму.

В. Косенко виділяє такі види сільського зеленого туризму:

—короткотерміновий, у період вихідних днів. Найчастіше він має сезонний характер: рибальство, збирання грибів, полювання, лижі, сані, а також маршрутний — заповідними місцями регіону (різні види пересування);

—відпочинковий (на період відпусток). Його термін може змінюватися в межах 20—40 днів;

—сезонний відпочинок. Він може бути сімейним, колективним чи окремих осіб (художники, краєзнавці, археологи);

—відпочинок іноземців, зокрема діаспори — на предмет поглиблення знання мови, вивчення історичної і культурної спадщини краю.

Традиційним та найцікавішим в організації сільського зеленого туризму, чим славиться Карпатський регіон, виступають:

• Природознавчий туризм. Карпатський регіон приваблює відвідувачів передусім величчю та природою.

• Фольктуризм — участь (і безпосередня задіяність, а не лише стороннє спостереження) у різноманітних традиційних народних обрядах і святкуваннях.

• Кінний туризм на витривалих конях карпатської породи ("гуцулики"), що є найближчими родичами вимерлих диких коней-тарпанів, якими колись так славилися українські степи.

• Водний туризм — рафтинг. Це спуск на надувних човнах, плотах, катамаранах чи каяках гірськими річками.

• Винно дегустаційний туризм. Завдяки багатовіковим традиціям домашнього виноробства, закарпатські вина стали однією з візитних карток цього краю. їх особливі смакові якості неодноразово відзначалися високими нагородами на різних конкурсах, ярмарках, виставках. (В області вирощується понад 50 сортів винограду, і в кожному селі існують свої таємниці приготування вина).

• Історико етнографічний туризм. Людей, незалежно від того, звідки вони приїжджають, цікавить багатовікова історія та культура краю, який вони відвідують. Мешканець великого міста сприймає сільський побут, культуру карпатського села з його традиційною житлово-господарською і сакральною дерев'яною архітектурою як захопливу екзотику.

• Велотуризм. Цей вид має чимало шанувальників. У Карпатському реґіоні прознаковано десятки міжнародних веломаршрутів.