9. Поняття екскурсії та її сутність.

Екскурсія (''excirsio'', що озн. "поїздка", "прогулянка) – колективна поїздка або прогулянка з метою наочного, безпосереднього пізнання об'єктів у якій беруть участь екскурсанти, на яких спрямований процес пізнання і екскурсовод, який спрямовує цей процес. При цьому, окрім пізнання, екскурсія ще забезпечує відпочинок.

З самого початку екскурсія розумілась як цілеспрямована прогулянка. Цілеспрямованість передбачає, що є певна дестинація, куди прямує особа з певною метою. Саме в такому розумінні тлумачилось це слово у словнику Даля у 1882 році. "Екскурсія" – прогулянка, вихід на пошук чогось (н/д, на збирання трав).З часом екскурсія змінює цілі. Перед нею постають наукові завдання. Це могли бути виходи з метою пошуку експонатів для музеїв та ін. Завдяки розвитку освіти поняття "екскурсія" набуває майже сучасного розуміння.

Процес пізнання в екскурсії виходить на перший план. Екскурсія починає переслідувати інші цілі із збільшенням вільного часу, доходів населення, підвищення заг.-освітнього рівня екскурсія починає розглядатись як форма відпочинку, тобто в екскурсії поруч із пізнавальною ціллю з'являється ін. мета – відпочинок. Тому перед екскурсоводом постає проблема, яка полягає в тому, що екскурсант повинен відпочивати і разом з тим отримати нові знання. Не можна обтяжувати екскурсанта знаннями, оскільки для нього це довільно і розглядається як вільний час.

В ході екскурсійного процесу екскурсовод допомагає екскурсантам побачити об'єкти, на основі яких розкривається тема (перше завдання), почути про ці об'єкти необхідну інформацію (друге завдання), відчути велич подвигу, значення історичної події (третє завдання) опанувати практичні навики самостійного спостереження і аналізу екскурсійних об'єктів (четверте завдання). У рішенні останньої задачі велике місце займає формування уміння бачити. Матеріал екскурсії ,професійна майстерність екскурсовода в його викладі дають можливість екскурсантам аналізувати, робити необхідні виводи. Ці вміння в ході показу і розповіді екскурсантам дає екскурсовод. При цьому активними помічниками екскурсовода виступають автори екскурсії.

Екскурсія — методично продуманий показ визначних місць, пам'ятників історії і культури у основі якого лежить аналіз об'єктів, що знаходяться перед очима екскурсантів, а також уміла розповідь про події, пов'язані з ними. Отже, екскурсія є наочним процесом пізнання людиною навколишнього світу, побудований на заздалегідь підібраних об'єктах підприємств, що знаходяться в природних умовах або розташованих в приміщеннях, лабораторій, науково-дослідних інститутів і так далі. Показ об'єктів відбувається під керівництвом кваліфікованого фахівця — екскурсовода. Процес сприйняття об'єктів екскурсантами підпорядкований завданню розкриття певної теми. Екскурсовод передає аудиторії бачення об'єкту, оцінку пам'ятного місця, розуміння історичної події, пов'язаної з цим об'єктом. Йому важливо, що побачить екскурсант, як він зрозуміє і сприйме побачене і почуте. Він своїми поясненнями підводить екскурсантів до необхідних виводів і оцінок, добиваючись тим самим потрібної ефективності заходу. У короткій формі суть екскурсії можна визначити так: екскурсія — сума знань у специфічній формі що повідомляються групі людей, і певна система дій з їх передачі.

Основа екскурсії — наявність двох основних елементів: показу і розповіді. Правильне поєднання показу і розповіді дозволяє добитися необхідного рівня проведення екскурсії, її високої ефективності. Всі екскурсії поділ на оглядові і тематичні. Оглядова ознайомлює з краєм в цілому(як розвив,як виникло те чи ін місто,особливості). Залежно від об’єктів огляду тематичні екс поділ на: арх.-ні, літ-рні, мистецтвознавчі, природознавчі, виробничі, істор, культово-релігійні.

Таким чином, екскурсія - це методично продуманий показ визначних місць, пам'яток історії та культури, показ, в основі якого лежить аналіз перебувають перед очима екскурсантів об'єктів, а так же подій, з ними пов'язаних.