63. Управлінські рішення у менеджменті тур. Підприємств.

Будь-які зміни в процесі управління (передбачені чи непередбачені) вимагають їх координування, тобто реакції суб'єкта управління на зміну кількісних та якісних параметрів об'єкта управління. Таке координування здійснюється шляхом прийняття управлінських рішень.

Управлінське рішення розглядають як основний вид управлінської праці, сукупність взаємопов'язаних, цілеспрямованих і логічно послідовних управлінських дій, що забезпечують реалізацію управлінських завдань. Кожне туристичне підприємство є не тільки виробником туристичного продукту, але й складовою частиною суспільства. Тому при прийнятті управлінського рішення необхідно враховувати не тільки економічну сторону діяльності, а сукупність соціальних, ідеологічних, моральних та інших відносин. Рішення можна класифікувати за численними ознаками:

- за терміном дії наслідків рішення: довго-, середньо-і короткострокові

- рішення;за частотою прийняття: одноразові (випадкові) і повторювані;

- за широтою охоплення: загальні (стосуються всіх співробітників) і вузькоспеціалізовані;

- за формою підготовки: одноосібні, групові та колективні;

- за складностю: прості і складні;

- за жорсткосю регламентації: контурні, структуровані та алгоритмічні.

Для того, щоб управлінське рішення було ефективним і забезпечувало досягнення цілей туристичного підприємства, воно повинно відповідати певним вимогам:

— мати чітку цільову спрямованість та бути всебічно обґрунтованим;

— адресуватися конкретним виконавцям;

— містити механізми реалізації;

— бути узгодженим із раніше прийнятими та іншими рішеннями,

— бути правомірним та економічним і ефективним;

— бути своєчасним;

— бути повним, стислим і чітким.

Класичний підхід до прийняття управлінського рішення полягає в дотриманні певної процедури і виконанні обов'язкових дій:

1. Визначення проблеми. 2. Виявлення обмежень і визначення альтернатив.

3. Ухвалення рішення. 4. Реалізація рішення.

5. Контроль за виконанням.

Теорією та практикою менеджменту вироблено чимало методів прийняття ефективних управлінських рішень. Ми розглянемо чотири з них: метод мозкової атаки, метод номінальної групи, метод "рінгі" та ділової гри.

1. Метод мозкової атаки( передбачає прийняття рішення менеджером з тієї чи іншої проблеми на основі індивідуальної точки зору колективу.)

2. Метод номінальної групи ( цей метод передбачає прийняття рішення з проблеми різних типів)

3. Метод «рінгі» ( метод прийняття рішення шляхом опитування працівників підприємства без скликання засідання).

Метод ділових ігор ( цей метод дає змогу керівникам моделювати майбутні дії, психологічно готуватися до виконання завдання в умовах можливих і конфліктних ситуацій.)

63. Ефективність менеджменту в туризмі

Розглядаючи змістову сутність поняття "ефективність менеджменту в туризмі", насамперед слід враховувати, що туризм — важливе соціально-економічне явище. Наслідки туристичної діяльності дедалі більше відчувають як кожна людина, так і суспільство в цілому. 3 огляду на зростання впливу туризму на суспільство виникає необхідність дослідження його ефективності. Правильна оцінка менеджменту в туризмі дає змогу активно впливати на поточний стан та тенденції розвитку туристичних фірм, встановлювати їхню величину, відстежувати та корегувати явища і процеси, створювати прогнози й плани розвитку фірм та їхніх структурних підрозділів. У загальному розумінні ефект від туризму вимірюється або кількістю туристів-відвідувачів, або обсягами діяльності комерційних туристичних структур, які виробляють специфічний туристичний продукт.

Ефективність менеджменту в туризмі — така якість управління, яка забезпечує успішне функціонування та розвиток кожної організаційно-господарської ланки. Успішність будь-якої організації визначається кількома складниками. Можливість існувати якомога довше є найголовнішим завданням більшості організацій. Однак для того, щоб залишатися сильними більшість організацій змушені періодично змінювати свої цілі відповідно до змін у зовнішньому середовищі.

Досвід практичної діяльності свідчить, що в індустрії туризму результативність праці залежить:

— від державної підтримки туризму;

— умов життя і добробуту населення;

— забезпечення нормального економічного розвитку фірм-туроператорів, турагентств, готелів і ресторанів (зокрема, потреба у персоналі — економістах, менеджерах, спеціалістах з маркетингу);

— відкритості держави міжнародній спільноті;

— управління налагодженою економічною структурою (адміністративним персоналом, керуючими службами, турфірмами, готелями, ресторанами);

— забезпечення роботою сервісних служб у контактній зоні з туристами;

— забезпечення і підтримки необхідної якості надання рекламних, туристичних та готельних послуг, а також безпеки подорожей туристів і екскурсантів (робота управлінського та виробничого персоналу);

— ефективності рекламної діяльності компаній.

Кількісним вираженням ефективності вважають продуктивність. Цей показник включають до звітів, різних типів аналізу діяльності організації. У широкому значенні продуктивність — це відношення кількості одиниць на виході до кількості одиниць на вході.

Визначивши споживача туристичного продукту як найважливіший елемент ефективності, маємо на увазі те, що його гроші обмінюються на туристський товар або послугу, а це веде до «туристським витрат». Будь-які витрати, в тому числі і в туризмі, прямо впливають на ефективність функціонування галузі. У зв'язку з цим дані, що відносяться до туристських витрат, являють собою головний компонент, покладений в основу управління туризмом. Він використовується для спостереження і оцінки впливу туризму на національну економіку і різні сектори туристської індустрії.