63. Фактори, принципи та функції менеджменту в туризмі.

Менеджмент (українською - управління) — це процес планування, організації, приведення в дію та контроль організації з метою досягнення координації людських і матеріальних ресурсів, необхідних для ефективного досягнення завдань. Менеджмент пронизує всю організацію, торкається практично всіх сфер її діяльності.

Термін менеджмент утворився від англійського дієслова to manage (керувати), яке, в свою чергу, походить від кореня латинського слова manus (рука).

Функції управління — це конкретний вид управлінської діяльності, який здійснюється спеціальними прийомами і способами, а також відповідна організація роботи. Функції управління можна представити як види управлінської праці, пов'язані з дією на керований об'єкт. Існує декілька підходів до класифікації функцій управління. Для туристської індустрії найважливіше розглянути планування, організацію, мотивацію і контроль.

Управлінська діяльність є специфічним різновидом трудового процесу і для неї є характерними всі притаманні йому елементи. Предметом і продуктом діяльності менеджерів виступає інформація. Як предмет праці вона є певними даними (так звана сира інформація). В результаті управлінської діяльності на її основі приймається рішення (тобто вона перетворюється у продукт), що реалізовуються у формі конкретних дій. При цьому рівень і якість менеджменту залежить від ряду факторів, а саме:

- технічних (рівень механізації й автоматизації виробничих процесів, укомплектованість засобами виробництва, використову­вані технології, засоби комунікації тощо);

- організаційних (територіальне розташування виробництва, організаційна структура підприємства, форми організації виробни­чого процесу, чисельність і склад персоналу);

- економічних (розміри підприємства та його спеціалізація, рі­вень економічного розвитку, використання виробничого потен­ціалу, рентабельність виробництва);

- соціальних (розвиток соціальної інфраструктури, демо­графічна ситуація, потреби працівників, ціннісні пріорітети, згур­тованість колективу).

Фактори туристичного менеджменту прийнято поділяти на домінантні і побічні. До домінантних факторів належать: економічні (рівень доходів, структура витрат, платоспроможність) і соціальні (вік, сімейний стан, стан здоров'я, належність до того чи іншого соціального класу, рівень освіти). До побічних — особливості менталітету, віросповідання, рівень культури, політичну орієнтацію.

Принципи менеджменту

Принципи управління фірмою визначають вимоги до системи, структури і організації управління. Менеджмент туризму здійснюється за допомогою основних вихідних положень і правил, якими керуються керівники всіх рівнів.

Принцип застосовності означає, що менеджмент розробляє свого роду керівництво до дії для всіх співробітників, що працюють на фірмі.

Принцип системності передбачає, що менеджмент охоплює всю систему, враховуючи її зовнішні і внутрішні взаємозв'язки, взаємозалежності і відвертість власної структури або системи туризму в цілому.

Принцип багатофункціональності виражається в тому, що менеджмент охоплює різні аспекти діяльності: матеріальні (ресурси, послуги), функціональні (організація праці) і смислові (досягнення кінцевої мети).

Принцип інтеграції передбачає, що усередині системи різні способи стосунків і погляди співробітників повинні інтегруватися, а поза фірмою може відбуватися розділення на свої світи.

Принцип орієнтації на цінності означає, що менеджмент туризму включений в навколишній світ з певними уявленнями про такі цінності, як гостинність, чесні послуги, вигідне співвідношення цін і послуг і тому подібне.

Всі ці принципи необхідно не лише враховувати, але і неухильно дотримувати.