Іспанія

1. «Порт Авентура»- єдиний у своєму роді тематичний парк у Європі розташований неподалік від теплих сонячних пляжів узбережжя Коста Дорада. Парк розбитий на п'ять тематичних зон. Тут подана культура колоніальної Мексики і руїн Майя, екзотика Полінезії - останнього райського кутка світу, китайської імперії, Дикого Заходу. Парк займає площу більш ніж сто гектарів. На території парку є 23 ресторани, що подають національні страви з п'ятьох світів.

2. «Земля міфів» (Terra Mitika) - парк розкинувся в Іспанії, поруч з містом Бенідорм. Парк зображує великі стародавні цивілізації: Єгипет, Грецію, Рим.

ДАНІЯ

1. «Леголенд» - данський парк розташувався в місті Белунд (Данія). Саме тут в 1934 р. був створений перший конструктор «Лего». У парку представлені зібрані з конструктора моделі найбільших європейських міст, ландшафти Африки, поселення стародавніх індійців, і.т.д.

ЯПОНІЯ

1. «Діснейленд» в Японії, розташ. поблизу Токіо, створений по типу «Діснейленду» у Каліфорнії

Австралія

1. Тематичні парки «Світ Кіно», «Світ Мрій», «Світ Моря». Знаходяться на східному узбережжі Австралії, на міжнародному курорті Золотий Берег.

32. Подорожі до унікальних історичних і культурних об’єктів зарубіжних країн.

СІМ ЧУДЕС СВІТУ – найбільш знамениті пам’ятники скульптури та архітектури, описані стародавніми істориками і мандрівниками, У це число входять:

• давньоєгипетські піраміди (2550р. до н.е., Гиза, Єгипет), До наших днів дійшли майже повністю тільки піраміди. Стародавня єгипетська архітектура навіть у наші дні вражає міццю своїх величезних кам’яних споруд. Біля входу в ці храми, як грізна сторожа, стоять величезні статуї фараонів, лежать кам’яні сфінкси. Сфінкс – у Стародавньому Єгипті – втілення царської влади, статуя, що зображає фантастична істота з тілом лева і головою людини або священної тварини

• «висячі сади» Семіраміди у Вавилоні (600 р. до н.е.), знаходився в Месопотамії (Дворіччя), – один з найбільших осередків цивілізації Стародавнього Сходу. Ці сади звелів спорудити сам Навуходоносор для найулюбленішої зі своїх дружин Амітіс, щоб на плоских рівнинах Вавилона створити хоча б подобу рідних їй лісистих гір.

• мавзолей в Галікарнасі (351 р. до н.е., Туреччина), цей мавзолей також пам’ятник любові, як Вавілонські сади. Галікарнаський мавзолей, зберігаючи багато в чому грецькі традиції і будівельні прийоми, несе в собі явний вплив східної архітектур.

• храм Артеміди в Ефесі (550 р. до н.е., Мала Азія), будувався багаторазово. Але ранні дерев’яні будівлі приходили у ветхість, згорали або гинули від нерідких тут землетрусів і тому в середині VI століття до нашої ери було вирішено побудувати, не шкодуючи коштів і часу, чудове житло для богині-покровительки.

• Колос Родоський (292-280 рр. до н.е., о. Родос, Греція), молодший сучасник мавзолею й храму Артеміди. Блискучого бога було видно за багато кілометрів від Родосу, і незабаром чутка про нього поширилась по всьому античному світі. Але вже через півстоліття сильний землетрус, що зруйнував Родос, повалило колоса на землю, найбільш уразливим місцем виявилися коліна статуї. Звідси і пішов вираз “колос на глиняних ногах”.

• статуя Зевса в Олімпії (435 р. до н.е., Греція), єдине чудо світу, що опинилося на Європейському материку. Жоден з храмів Еллади не показався грекам гідним звання дива. І, вибравши як дива Олімпію, вони запам’ятали не храм, не святилище, а тільки статую, що стояла всередині.

• маяк на о.Фарос в Олександрії (ІІІ ст .до н.е., Єгипет). Остання з класичних чудес, так чи інакше пов’язаних з ім’ям Олександра Македонського.

Сім нових чудес світу — проект організований фондом «Нові сім див світу» (NOWC), який намагався об'єднати сім чудес стародавнього світу із списком сучасних чудес з метою збереження культурної спадщини для майбутніх поколінь, аби уникнути повторення ситуації з сімома стародавніми дивами світу. Засновник фонду — швейцарський міліонер Бернард Вебер. Переможці оголошені 7 липня 2007 року в Лісабоні (Португалія). Голосування проходило за допомогою SMS, телефону або Інтернету.

Сюди увійшли: Римський Колізей (Італія)- найбільший амфітеатр у Стародавньому Римі, символ могутності імператорського Риму; Статуя Христа Спасителя в Ріо-де-Жанейро (Бразилія)- який руками немов обіймає усе місто, була зведена на горі Корвокадо у 1931 році; Велика Китайська стіна (КНР) - кріпосна стіна на півночі Китаю, грандіозний пам'ятник архітектури китайської цивілізації; Священне місто інків Мачу-Пікчу (Перу) - нараховує більше 200 приміщень і окремих будівель, храмів, житлових споруд, оборонних стін з кам'яних блоків; Піраміда майя Чічен-Ітца на півострові Юкатан (Мексика)- Піраміда орієнтована суворо на чотири сторони світу; Палац-мавзолей Тадж-Махал (Індія)- мавзолей збудовано султаном Шах-Джаханом з династії Великих Моголів над гробницею своєї коханої дружини Мумтаз Махал; Покинуте античне місто Петра (Йорданія)- була столицею давньої імперії Набатеїв і розташовувалася на перехресті караванних шляхів Аравійської пустелі.

32. „ВИННІ” ТУРИ.

Винний туризм — спеціалізований вид туризму, що має на меті дегустацію, споживання, купівлю вина безпосередньо у виробника.

Винний туризм включає в себе:

• відвідування плантацій виноградників;

• дегустаційних залів та підвалів;

• ресторанів, що пропонують послуги дегустації вина;

• відвідування винних фестивалів;

• відвідування інших спеціалізованих заходів

Вино з давніх часів вважалося даром богів. Ця думка червоною ниткою проходить через всю міфологію Середземноморської цивілізації.З кожним роком винний туризм стає більш актуальним.

По-перше це прекрасний привід продовжити курортний сезон. Причому, сезон без моря. Досвід європейських країн показує, що пік відвідувань винних маршрутів припадає на осінь. Тому є обєктивні причини: час збирання винограду і свята, присвячені новому виноробного сезону. По-друге, винний туризм, розкручений туристичний тренд завдяки не тільки виробникам вина, але і виробникам турпродукту. І по-третє, винний туризм набуває особливої актуальності в світлі останніх прогнозів, згідно з якими час, який люди виділяють на свій відпочинок, буде скорочуватися, тому туристи будуть шукати туристський продукт, який дає максимум вражень у мінімальний відрізок часу. У силу цілого ряду обставин — і побутових, і економічних — скорочується загальне споживання вина, низькосортних видів, про які французи кажуть, що вони залишають плями на скатертині і дірки в шлунку. Якісних же сортів виробляють і споживають усе більше. На сьогоднішній день найпопулярнішою країною з точки зору винного туризму є Франція: кращі туристичні компанії пропонують винні тури з проживанням в замках Бордо, Шампані, Бургундії та Луарської долини. Справжній винний туризм розрахований на тих, кого цікавить не стільки кінцевий продукт, скільки таємниця його походження і технологічний ланцюжок виготовлення. Справжні поціновувачі вин сприймають винні тури як можливість доторкнутися до древніх традицій і зануритися в особливу атмосферу спілкування. Найбільший інтерес у професіоналів і любителів викликають винні тури до Італії та Франції, після відвідування яких кожен новий учасник туру переглядає своє ставлення не тільки до улюбленого напою, але і до культури його споживання.

Якщо ж говорити про Україну, то винний туризм тут зовсім не популярний, не дивлячись на нашу багату винну історію. Чого лише коштують Кримські вина – «Массандрівські» вина продають на аукціонах Sotheby”s, а вино «Наддніпрянське» з винограду Магарача отримало вищу винагороду у виноробстві – Гран-прі у Франції. Також не можна не відзначити, що знамениті у всьому виноробному світі князі Л.С. Голіцин і П.Н. Трубецькой є засновниками класичного виноробства саме в Україні. Маєток Трубецького, вкритий таємничими легендами, стає справжнім джерелом винного туризму. Такі і багато інших пам’яток дають право говорити про великі перспективи його розвитку. Винний туризм має аристократичне забарвлення, адже дегустації вин в рамках подібних турів часто проходять з врахуванням всіх традицій і норм, які вироблялися століттями і підтверджені досвідом. Це і форма келихів, і черговість вин і освітлення.