- •Поняття туристичної подорожі та її ознаки
- •2. Поняття рекреації та рекреаційного туризму
- •3 . Поняття екскурсії та пізнавального туризму.
- •5. Міжнародний туризм та його форми.
- •6. Внутрішній туризм та його особливості
- •7. Сезонність в туризмі та її чинники
- •8. Організований і самодіяльний туризм.
- •9. Поняття екскурсії та її сутність.
- •10. Ознаки екскурсії. Функції екскурсії.
- •11. Сутність та особливості екскурсійного пізнання
- •12. Контрольний та індивідуальний текст екскурсії
- •13. Класифікація екскурсій за змістом.
- •14. Розробка екскурсійного маршруту
- •15. Зміст, мета й завдання оздоровчо-спортивного туризму
- •16. Особливості спеціальної топографічної підготовки організатора спортивного туризму.
- •18. Медичне забезпечення оздоровчо-спортивного туризму.
- •19. Оцінка небезпек у спорт. Туризмі та способи їх подолання.
- •20. Особливості проектування оздоровчо-спортив. Турів
- •22. Рекреаційні ресурси україни.
- •23. Рекреаційне районування території україни
- •25.Територіальна Карпатська рекреаційна система.
- •26. Територіальна причорноморська рекреаційна система
- •27.Організація і планування туристичних комплексів
- •28. Організація і планування туристичного табору.
- •29. Організація і планування гірських туристичних баз.
- •30. Основні терміни і поняття рекр. Географії.
- •31. „Торгівельний” туризм.
- •Тематичні парки сша.
- •Тематичні парки за межами сша.
- •Найвідоміші тематичні парки світу
- •Фінляндія
- •Іспанія
- •Австралія
- •Подорожі до унікальних історичних і культурних об’єктів зарубіжних країн.
- •Сафарі.
- •Світові курорти.
- •Круїзи і туристичні потяги.
- •Основні етапи розвитку готельного господарства.
- •Внесок найвидатніших представників галузі у розвиток готельної індустрії (елсворта м.Статлера…).
- •Характеристика основних блоків приміщень готелів.
- •Назвати основні служби готелів.
- •Етапи виробництва вина.
- •Головні регіони виробництва вина в європі та світі.
- •Види міцних спиртних напоїв поширені в різних країнах світу.
- •Загальні правила обслуговування клієнтів у ресторанах.
- •Характеристика типів бронювання номерів у готелях.
- •Етапи реєстраційного процесу у готелях та їх х-ка.
- •62. Які тарифи існують у готельному господарстві?
- •Осн. Правила оплати за проживання в готелях, які діють в україні.
- •Послідовність виконання різних видів прибирання житлових номерів.
- •Види послуг, що надаються в готелях.
- •Обов’язки працівників готелів з дотримання правил техніки безпеки та охорони праці.
- •Напрями розвитку анімацій в туризмі.
- •Види та функції анімацій в туризмі.
- •Підготовка та розробка анімаційних програм
- •Спортивно-оздоровчий напрям в анімаційній діяльності.
- •Робота міні-клубу.
- •Культурно-розважальні та святкові заходи як анімаційні об‘єкти.
- •Структура менеджменту анімацій в готелях.
- •Туристичні ресурси: поняття, основні принципи та структура.
- •Етапи формування та становлення туристичного комплексу україни.
- •Проблеми раціонального використання рекреаційно-туристських ресурсів україни.
- •Регіональні пріоритети та перспективи розвитку туристичного бізнесу карпатського економічного району.
- •Краєзнавчо-туристична характеристика західно-поліського економічного району.
- •Сутність менеджменту в туризмі.
- •Фактори, принципи та функції менеджменту в туризмі.
- •Організація виробництва послуг функція тур. Менеджменту.
- •Мотивація і стимулювання в туризмі.
- •Функція контролю в туризмі.
- •Планування як функція менеджменту тур. Підприємства.
- •Система методів менеджменту у роботі підприємств туристичного сервісу
- •Управлінські рішення у менеджменті тур. Підприємств.
- •Ефективність менеджменту в туризмі
- •Основні цілі та способи державного регулювання в галузі туризму.
- •Правові засади туроператорської і турагентської діяльності.
- •Зміст та порядок ліцензування туристичної діяльності.
- •Контроль за дотриманням ліцензійних умов суб'єктами туристичної діяльності.
- •Правові аспекти екскурсійної діяльності.
- •Стандартизація та сертифікація у сфері туризму.
- •Види страхування туристів під час подорожі.
- •Особливості туристичного маркетингу.
- •Туристичний попит.
- •Ємність туристичного ринку.
- •Сегментація туристичного ринку.
- •Закріплення позиції турпродукту на ринку.
- •Поняття турпродукту.
- •Ціна турпродукту.
- •Розповсюдження турпродукту.
- •Просування турпродуктів
- •Сутність стратегії високих і середніх цін, цін за обсягом продажі та швидкістю оплати.
- •Особливості поділу цін на туристичному ринку.
- •Способи впливу держави на способи ціноутворення.
- •Затратний підхід до ціноутворення.
- •Особливості формування ціни на туристичний продукт туроператором.
- •Формування ціни на турпродукт турагентами.
- •Основні функції „спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму”.
- •Європейський досвід організації сільськ. Зел. Туризму.
- •Технологічні основи надання послуг сільського зеленого туризму.
- •Форми організації сільського зеленого туризму.
- •Організація сільського зеленого туризму в україні.
- •Види оздоровчо-спортивного туризму.
- •Дайте визначення міжнародного туризму та класифікуйте його.
- •Що таке екскурсії та як вони класифікуються?
- •Поняття та систематизація туристичних ресурсів.
- •Географія туристичних ресурсів україни.
- •Сформулюйте та охарактеризуйте поняття рекреаційного комплексу.
- •Особливості географії рекреаційних систем.
- •Види готельних служб та функції їхніх працівників
- •Класифікація закладів харчування.
- •Організація готельного бізнесу.
- •Організація ресторанного бізнесу.
- •Суть поняття «анімація» в туризмі.
- •Правові аспекти діяльності туристичних підприємств.
- •Особливості туристичного районування україни.
- •Управлінські рішення в менеджменті туризму.
- •Поняття та особливості туристичного маркетингу.
- •Загальна особливість економіки та ціноутворення в галузі туризму.
- •133.Перспективи розвитку сільського зелен. Туризму в україні
16. Особливості спеціальної топографічної підготовки організатора спортивного туризму.
Організатор спортивного туризму є активним пропагандистом спортивного туризму, діяльність якого спрямована на залучення широких верств населення до активних і систематичних занять спортивним туризмом, фізичною культурою та спортом, формування здорового способу життя.
Спеціальна туристська підготовка – формування специфічних для кожного виду туризму ЗВН, за таких ознак: 1. організація спортивного туристського походу (організаційна підготовка); 2. топографія туризму (топографічна підготовка); 3. техніка спортивного туризму (технічна підготовка); 4. тактика спортивного туризму (тактична підготовка); 5. психологія спортивного туризму (психологічна підготовка); 6. забезпечення безпеки (підготовка по забезпеченню безпеки). Основу спеціальної туристської підготовки складає формування практичних умінь і навичок за вказаними розділами підготовки із значним акцентом на вид туризму. У спеціальній туристській підготовці теорія і практика взаємозв'язані. У позначених розділах підготовки є питання загальні і специфічні для кожного виду туризму. В процесі формування знань, умінь і навичок зі спеціальної туристської підготовки спочатку розглядаються найпростіші загальні питання і далі специфічні для кожного виду туризму.
Для організатора туризму вміння орієнтуватись є ознакою професіоналізму. Для фахівця експедиційні роботи подорожування по незнайомій місцевості без компаса, картографічних матеріалів попереднього вивчення цієї території не припустимі. У процесі фахової підготовки вміння орієнтуватися, користуватися картою, компасом набувають, вивчаючи комплекс навчальних дисциплін з топографії, геодезії, картографії тощо.
Правильне орієнтування дозволяє проходити маршрути без суттєвих відхилень від наміченого напрямку, від графіка руху, зберігає час для продуктивної роботи і повноцінного відпочинку.
Наприклад, топографічна підготовка, пов’язана з умінням «читати карту», передує підготовці з техніки і орієнтування на місцевості за допомогою карти і компасу. У технічній підготовці туриста техніка установки намету передуватиме техніці установки притулків в лижному туризмі. Набір знань, умінь і навичок зі спеціальної туристської підготовки диференціюється залежно від спеціалізації і кваліфікації туристів. Практично неможливо бути фахівцем зі всіх видів туризму. Наприклад, взимку - лижний туризм, літом - гірський. В той же час на початковому етапі підготовки доцільно випробувати багато видів туризму для усвідомленого вибору.
17. ОС-СТІ ОРІЄНТУВАННЯ НА МІСЦЕВОСТІ В СПОРТИВНОМУ ТУРИЗМІ
Під орієнтуванням на місцевості розуміють сукупність дій із визначення місця свого знаходження відносно оточуючих об'єктів або орієнтирів, сторін горизонту. Орієнтування включає також вміння швидко і точно запам'ятовувати незнайому місцевість, впевнено рухатись наміченим маршрутом, а за необхідності знаходити зворотну дорогу.
Для організатора туризму вміння орієнтуватись є ознакою професіоналізму. Для фахівця експедиційні роботи подорожування по незнайомій місцевості без компаса, картографічних матеріалів попереднього вивчення цієї території не припустимі. У процесі фахової підготовки вміння орієнтуватися, користуватися картою, компасом набувають, вивчаючи комплекс навчальних дисциплін з топографії, геодезії, картографії тощо.
Правильне орієнтування дозволяє проходити маршрути без суттєвих відхилень від наміченого напрямку, від графіка руху, зберігає час для продуктивної роботи і повноцінного відпочинку. Із усього різноманіття об'єктів на місцевості для орієнтування використовують природні або штучні предмети-орієнтири - точкові, лінійні, площинні.
Точкові орієнтири - об'єкти, що зображуються на топографічних картах позамасштабними умовними позначками або на місцевості мають вигляд точки (окремі вершини, пункти геодезичної мережі, окремі споруди, вежі тощо*.
Лінійні орієнтири - об'єкти, що мають суттєву довжину і зображуються на карті лінійними позначками (річки, канали, шляхи сполучення, лінії зв'язку та електропередач, лісові просіки, урвища, берегова лінія тощо*.
Площинні орієнтири - об'єкти, що мають добре виявлені контури і займають певну площу (озера, болота, лісові галявини, ділянки сільгоспугідь, населені пункти тощо*.
Орієнтування на місцевості прийнято поділяти на загальне і детальне. Загальним називають таке орієнтування, при якому відомі напрямок руху, район місцезнаходження, відстані до найближчих великих об'єктів. Загальним орієнтуванням обмежуються тоді, коли немає необхідності в детальному вивченні території, точному визначенні точки знаходження або при прямуванні до певного конкретного орієнтира.
При детальному орієнтуванні точно визначається положення точки знаходження спостерігача (групи*, напрямки сторін горизонту і азимут руху, розпізнаються навколишні географічні об'єкти, намічаються орієнтири для подальшого шляху.
За своєю складністю орієнтування на територіях з різним ступенем вивченості значно відрізняються за обсягом і змістом. Орієнтування на території, яка добре відома, обмежується впізнаванням об'єктів-орієнтирів і вибором найзручнішого шляху для продовження руху. На територіях, які знайомі з текстових описів і вивчення картографічних джерел та для яких складені великомасштабні топографічні карти (або є аерофотознімки*, орієнтування вимагає детальної ідентифікації зображених об'єктів на карті і на місцевості, постійного орієнтування карти відносно сторін горизонту. Найбільш складно орієнтуватись на незнайомих територіях, користуючись описами, розповідями місцевих жителів, рукописними схемами тощо.
Щодо матеріалів для орієнтування, то найкраще використовувати великомасштабні топографічні карти. Доповнюють і збагачують зміст карти матеріали аерофотозйомки, геологічні та ґрунтові карти, схеми земле- та лісовпорядкування, лоції водних об'єктів, туристські карти та схеми. Мало придатними для орієнтування вважаються рукописні копії, фрагменти карт або аматорські фотокопії без позначення масштабу, матеріали окомірної зйомки, замальовки з пам'яті тощо.
Основними засобами для детального (точного* орієнтування служать геодезичні бусолі, компаси (Адріанова, рідинні, спортивні, туристські тощо*. Додатковими, підпорядкованими засобами орієнтування, без точного визначення азимутів, можна вважати визначення сторін горизонту за допомогою небесних тіл (Сонця, Місяця, Полярної зірки та ін.*. Для правильного орієнтування необхідно мати навички роботи з картою та компасом.