Вимоги до проектованого асортименту одягу і тканин

Даний фірмовий одяг, може бути призначений для повсякденного носіння. Тому в порядку значимості до обраного виробу (футболки) ставляться такі вимоги:

1. гігієнічні - захист людини від впливу несприятливих факторів зовнішнього середовища, забезпечення нормальної життєдіяльності організму (шкіряне дихання, газообмін); вентиляція пододежного шару повітря; підтримка теплового балансу завдяки вибору матеріалу з асортименту вовняних тканин для пошиття даного виробу.

2. експлуатаційні - забезпечення зручності в носінні завдяки достатньої свободи рухів і зносостійкість матеріалів.

3. естетичні - художнє оформлення одягу, що виражається у виборі.

4. функціональні - відповідність своїм основним призначенням, відповідність властивостей тканини призначенням.

5. економічні - проектована виріб характеризується мінімальною площею деталей і, відповідно, мінімальними відходами матеріалів при розкрої.

6. технологічні - зменшення трудомісткості обробки за рахунок ліквідації окремих операцій, спрощення способів обробки, створення умов для максимальної механізації технологічних процесів і підвищення продуктивності праці [22].

При виготовленні фірмового одягу різної сезонності використовують хлопчато-бумажні тканини, тому що її фізико-механічні властивості найбільш повно задовольняють перерахованим вище вимогам.

Гарні гігієнічні властивості виробам забезпечують гігроскопічність і вологовіддача використовуваних для шиття матеріалів (бавовни та поліефірних волокон – лавсан) [18].

У реальних умовах експлуатації якість і довговічність тканинивизначається стійкістю до стирання. Вона, у свою чергу, залежить від виду волокнистого матеріалу, виду переплетення, твердості, обробки і іншихфакторів. Норми стійкості до стирання камвольних тканин до повногоруйнування відповідно до вимог ГОСТ 15966-70. Міцність і надійність матеріалу характеризується розривною навантаженням: по основі [12; c. 53]

В обраному асортименті матеріалів найбільше повно виявляються такіцінні властивості поліефірних волокон як несмінаемость, безусадочность,стійкість до стирання, здатність зберігати заутюжені складки. Вироби з них не вимагають частого прасування, завдяки малому водопоглинанню чисткаїх як у мокрому, так і в сухому стані дуже проста.

Аналіз практики використання фірмового стилю на прикладі компанії “Кока-Кола”

Яскравим прикладом успішного використання і розробки фірмового стилю є компанія Кока-Кола. Формула напою Кока-Кола залишається незмінної протягом більш сотні років, але при цьому компанія постійно розробляє безліч маркетингових новацій, демонструючи феноменальну здатність до розвитку.

Найпопулярніший напій за всю історію компанії Кока-Кола, був придуманий аптекарем Доктором Джоном Пембертоном в Атланті, штат Джорджія 8 травня 1886. Ніхто не пам’ятає, яким чином сироп доктора Пембертона змішали з газованою водою, але новий прохолодний напій був відразу визнаний одночасно смачним і освіжаючим. Одержаний напій був запатентований як ліки від всіх нервових розладів і містив у своєму складі кокаїн. Пембертон також стверджував, що кока-кола зціляє від імпотенції, і що на неї можна перейти тим, хто пристрастився до морфію.

Якщо формулу Кока-Кола – один з найбільш ретельно оберігає комерційних секретів всіх часів і народів – створив Джон Пембертон, то своєю назвою освіжаючий напій зобов'язаний партнеру і бухгалтеру тієї ж аптеки Френку Робінсону. Саме він розсудив, що дві букви “C” будуть виглядати привабливо, і тут же від руки вивів: Coca-Cola.

Спочатку напій щодня купували в середньому лише 9 осіб. Виручка з продажів протягом першого року склала всього 50 доларів. Цікаво, що на виробництво кока-коли було витрачено 70 доларів, тобто в перший рік напій був збитковим. Але поступово популярність кока-коли зростала, і прибутки від її продажу теж. У 1888 році Пембертон продав права на випуск напою. А в 1892 році бізнесмен Аса Гріггс Кендлер, що володів правами на Кока-Колу, заснував компанію “The Coca-Cola Company”, зареєструвавши її 31 січня 1893. Товарний знак “Кока-Кола”, який використовується з 1886 року, був офіційно зареєстрований в США 31 січня 1893. У тому ж році були виплачені і перші дивіденди по акціях Компанії (20 доларів на акцію).

У 1902 році з оборотом у $ 120 тисяч Кока-Кола стала найвідомішим напоєм в США.

До 1894 Кока-Кола продавалася в розлив. Це відбувалося до тих пір, поки власник магазину в місті Віксбург Джозеф Біденхарн, розмірковуючи над тим, як краще доставляти напій на плантації уздовж річки Міссісіпі, не встановив у своїй лавці устаткування з розливу Кока-Коли у пляшки. Так він став першим виробником напоїв The Coca-Cola Company. Але, по-справжньому система виробництва розгорнулася 5 роками пізніше. Два підприємця Бенджамін Томас і Джозеф Уайтхед отримали від Кендлер ексклюзивні права на розлив і продаж напою практично на всій території Сполучених Штатів за символічну плату – всього за 1 долар. Власне, з цього моменту і починається історія всесвітньої Системи Кока-Коли, системи боттлінга – виробництва і збуту напоїв через партнерів – франчайзі.

У 1915 році дизайнер Ерл Р. Дін придумав нову пляшку в 6,5 унцій. Форма пляшки була натхненна плодом какао (за однією версією, Дін сплутав слова coca і cocoa, за іншою – не зміг знайти в бібліотеці нічого ні про коку, ні про колу). Щоб пляшка краще стояла на транспортері, внизу зроблено розширення. У 1977 році контурна пляшка була зареєстрована як один з товарних знаків The Coca-Cola Company.

4 грудня 2007 Кока-Кола представила нову скляну пляшку ємністю 0,33 л, яка стала коротше на 13 мм і ширше на 0,1 мм і важить 210 грамів, що на 20% менше попередньої. Зміни дозволяють скоротити використання скла – наприклад, у Великобританії – до 3500 тонн щорічно, - а викид вуглекислого газу – до 2400 тонн на рік [2].

Для розвитку бізнесу потрібні дві речі – гарний продукт та гарна реклама. Компанія Кока-Кола розпочала свою діяльність зі створення відділу реалізації. Аза залучив молодих, енергійних співробітників торгового відділу. А оскільки хороша реклама не обмежується логотипом та гаслом, Аза Кендлер застосовував і нові для того часу форми рекламної діяльності. Він почав розсилати поштою купони на отримання безкоштовної порції Кока-Коли, а також різноманітні сувеніри із зображенням товарного знаку Кока-Кола.

Виробництво сувенірної продукції, що рекламує товарний знак “Кока-Кола”, принесло компанії нечуваний успіх. Легко впізнаваний товарний знак увійшов в повсякденне життя і почав свій тріумфальний хід по всьому світу. Логотип “Кока-Кола” читачі знаходили на обкладинках модних журналів, на величезних плакатах уздовж доріг. Реклама “Кока-Коли” завжди відрізнялася яскравими та помітними образами, які були до душі кожному американцеві. Напій рекламували найвідоміші артисти та спортсмени. Висока якість напою та гарна реклама принесли “Кока-Колі” небачений успіх.

У 1923 році новий президент компанії Кока-Кола зробив основний акцент на якості напою. В період свого президентства Роберт Вудрафф створює корпорацію “Кока-Кола Експорт Корпорейшен”, що займається розвитком бізнесу компанії “Кока-Кола” по всьому світу. У тому ж році були затверджені єдині стандарти виробництва і продажу бутильованої коли: від рецептури змішування напою до розстановки пляшок на полицях магазинів.

У березні 1923, “Кока-Кола” винайшла картонну упаковку на шість пляшок.

У 1927 році, The Coca-Cola Co. вперше почала рекламну діяльність на радіо. Влітку 1928 року американська команда привезла 1000 ящиків “Кока-Кола” на Олімпійські ігри в Амстердам. З того моменту “Кока-Кола” є постійний спонсор Олімпійських ігор, Світового чемпіонату з хокею, Кубку ФІФА з футболу, світових тенісних турнірів і інших спортивних змагань.

У 1929 році Компанія здійснила вдалий проект: уперше був використаний металевий кулер – холодильник без верхньої кришки, що дає можливість продавати охолоджений напій у будь-яку спеку.

Сьогодні світова імперія Coca-Cola виглядає таким чином: 11 великих компаній-боттлерів, що працюють у масштабах декількох держав, і кілька десятків окремих підприємств-неконсолідованих боттлерів. Наприклад, Coca-Cola Enterprises Inc. працює в США (де виробляє приблизно 70% споживаних американцями напоїв) і в ряді країн Західної Європи. У 1996 році компанія придбала концентратів на 1,6 млрд доларів. Інший великий боттлерів-Coca-Cola Amatil Ltd. займає аналогічні позиції в країнах Азіатсько-Тихоокеанського регіону. У країнах Східної Європи працює Coca-Cola Helenic Botling Company.