1) Демократичний

2) ліберальний

3) авторитарний

4) усі перераховані вище

$EG00243,4,0,2,0,2

Хто є автором двомірної теорії лідерства:

1) Мітчел і Р. Хаус

2) Р. Блейк і Д. Мутон

3) Р. Лайкерт

4) Ф. Фідлер

$EG00244,4,0,2,0,2

Хто є автором шкали «найменш бажаний колега» у ситуаційній моделі керівництва:

1) Р. Хаус

2) Р. Лайкерт

3) В. Врум

4) Ф. Фідлер

$EG00245,4,0,2,0,2

Хто є автором ситуаційної теорії життєвого циклу:

1) П. Хорсі та К. Бланшар

2) Р. Блейк і Д. Мутон

3) Ф. Фідлер

4) В. Врум

$EG00246,4,0,2,0,2

Керівництво – це:

1) можливість впливати на поведінку інших людей, яку надають формальні повноваження посади

2) вид управлінської діяльності, який на засадах лідерства і влади забезпечує виконання функцій менеджменту, формування методів менеджменту та їх трансформацію в управлінські рішення через використання комунікацій

3) здатність завдяки особистим якостям здійснювати вплив на поведінку окремих осіб та груп працівників з метою зосередження їх зусиль на досягненні цілей організації

4) будь-яка поведінка одного працівника, яка вносить зміни у поведінку іншого

$EG00247,4,0,2,0,2

Під владою розуміють:

1) можливість впливати на поведінку інших людей, яку надають формальні повноваження посади

2) вид управлінської діяльності, який на засадах лідерства і влади забезпечує виконання функцій менеджменту, формування методів менеджменту та їх трансформацію в управлінські рішення через використання комунікацій

3) здатність завдяки особистим якостям здійснювати вплив на поведінку окремих осіб та груп працівників з метою зосередження їх зусиль на досягненні цілей організації

4) будь-яка поведінка одного працівника, яка вносить зміни у поведінку іншого

$EG00248,4,0,2,0,2

Влада примусу – це:

1) влада власного прикладу того керівника, який впливає

2) вплив через страх і передбачає, що виконавець вірить в те, що влада може заважати задоволенню певної потреби або спричинити інші неприємності

3) коли виконавець вірить у те, що влада може надати йому можливість на певних умовах отримати цінну винагороду

4) коли виконавець вірить в те, що керівник має законне право віддавати накази, а його обов’язок – виконувати їх

$EG00249,4,0,2,0,2

Влада винагороди – це:

1) влада власного прикладу того керівника, який впливає

2) вплив через страх і передбачає, що виконавець вірить в те, що влада може заважати задоволенню певної потреби або спричинити інші неприємності

3) коли виконавець вірить у те, що влада може надати йому можливість на певних умовах отримати цінну винагороду

4) коли виконавець вірить в те, що керівник має законне право віддавати накази, а його обов’язок – виконувати їх

$EG00250,4,0,2,0,2

Автократичний тип керівника:

1) відрізняється схильністю до єдиноначальності в гіпертрофованих формах, надмірною централізацією влади, особистим вирішенням не тільки значущих, а й порівняно дрібних питань, свідомими обмеженнями контактів з підлеглими

2) прагне до надання підлеглим самостійності відповідно до їх кваліфікації і функцій, які вони виконують, залучає їх до таких видів діяльності як визначення цілей, оцінка роботи, підготовка та ухвалення рішень, створює необ­хідні для виконання роботи передумови і справедливо оцінює їх зусилля, з повагою ставиться до людей і турбується про них

3) відрізняється відсутністю розмаху в діяльності, безініціативністю і постійним очікуванням вказівок зверху, небажанням приймати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки

4) залучає працівників до таких видів діяльності як визначення цілей, оцінка роботи, підготовка та ухвалення рішень

$EG00251,4,0,2,0,2

Демократичний тип керівника:

1) відрізняється схильністю до єдиноначальності в гіпертрофованих формах, надмірною централізацією влади, особистим вирішенням не тільки значущих, а й порівняно дрібних питань, свідомими обмеженнями контактів з підлеглими

2) прагне до надання підлеглим самостійності відповідно до їх кваліфікації і функцій, які вони виконують, залучає їх до таких видів діяльності як визначення цілей, оцінка роботи, підготовка та ухвалення рішень, створює необ­хідні для виконання роботи передумови і справедливо оцінює їх зусилля, з повагою ставиться до людей і турбується про них

3) відрізняється відсутністю розмаху в діяльності, безініціативністю і постійним очікуванням вказівок зверху, небажанням приймати на себе відповідальність за рішення і їх наслідки

4) залучає працівників до таких видів діяльності як визначення цілей, оцінка роботи, підготовка та ухвалення рішень

$EG00252,4,0,2,0,2

Розрізняють наступні форми влади над підлеглими:

1) інструментальна і експресивна

2) внутрішньособова, міжособова, між особистістю і групою, міжгрупова

3) примус, винагорода, експертна, еталонна, законна

4) заохочення

$EG00253,5,0,2,0,2

П’ять стилів керівництва, які враховують інтереси людей та інтереси виробництва сформувала теорія:

1) "управлінська решітка" Блейка і Моутона

2) модель Фідлера

3) система Лайкерта

4) теорія життєвого циклу Херсі і Бланшара

$EG00254,5,0,2,0,2

Ренсіс Лайкерт узагальнив дві головні форми лідерської поведінки:

1) авторитарна та демократична

2) урахування інтересів працівника та інтересів виробництва

3) зосередженість на роботі й зосередженість на працівниках

4) структура та увага до підлеглих

$EG00255,5,0,2,0,2

Згідно Ґратки лідерства існують наступні типи управлінської поведінки:

1) управління на засадах приміського клубу, групове управління, організаційне управління, збіднене управління, влада-диктат

2) демократ, організатор, маніпулятор, ліберал, диктатор

3) песиміст, маніпулятор, організатор, диктатор, ліберал

4) менеджмент сільського клубу, груповий менеджмент, зрівноважений менеджмент, слабкий менеджмент, влада-поступливість

$EG00256,5,0,2,0,2

Концепція заміни лідерства застосовується у випадках:

1) відсутності потреби у лідері

2) наявності двох і більше лідерів

3) тимчасової нездатності лідера виконувати свої обов’язки

4) концепція немає практичного підґрунтя

$EG00257,5,0,2,0,2

Елементи харизматичного лідерства в організаціях:

1) передбачення майбутнього та визначення цілей, надихання інших особистим прикладом, забезпечення підлеглих своєю підтримкою і співчуттям

2) влада, надихання власним прикладом та уособлення найбажаніших рис працівників

3) надихання власним прикладом та уособлення „божественності” для підлеглих

4) турбота та підтримка підлеглих, надихання власним прикладом, влада

$EG00258,5,0,2,0,2

Політична поведінка – це:

1) вид поведінки осіб, які здійснюють виконавчу та законодавчу владу у суспільстві і характеризується досягненням бажаного консенсусу та збагачення

2) стиль поведінки, характерний для керівників стратегічного рівня, який передбачає застосування влади для досягнення

3) спосіб досягнення власних цілей і захисту власних інтересів політиками усіх рівнів у суспільстві

4) діяльність, спрямована на здобуття, зміцнення і застосування влади та інших ресурсів з метою отримання бажаних результатів

$EG00259,5,0,2,0,2

Група – це:

1) стандарти поведінки, що їх команди приймають для своїх членів

2) група робітників, яка працює як цілісна одиниця, часто з обмеженим наглядом або й без нагляду, для виконання завдань, функцій та дій, пов’язаних з роботою

3) об’єднання людей і юридичних осіб з метою досягнення поставленого результату

4) двоє або більше людей, які постійно взаємодіють між собою для досягнення спільної мети

$EG00260,5,0,2,0,2

Неформальна група – це:

1) група, створена членами організації з метою, яка може і не відповідати її цілям

2) постійна група, створена організацією для досягнення цілої низки організаційних цілей без обмеження часу

3) група, створена організацією для досягнення порівняно вузького кола цілей у межах визначеного або потрібного часу

4) група, яка складається переважно з різних функційних менеджерів, координує роботу інших груп

$EG00261,5,0,2,0,2

Цільова група – це:

1) група, створена членами організації з метою, яка може і не відповідати її цілям

2) постійна група, створена організацією для досягнення цілої низки організаційних дій без обмеження часу

3) група, створена організацією для досягнення порівняно вузького кола цілей у межах визначеного або потрібного часу

4) група, яка складається переважно з різних функційних менеджерів, координує роботу інших груп

$EG00262,5,0,2,0,2

Команда – це:

1) неформальна група працівників в організації, які виконують різні завдання, що не пов’язані між собою

2) група працівників, яка працює як цілісна одиниця, часто з обмеженим наглядом або й без нагляду, для виконання завдань, функцій та дій, пов’язаних з роботою

3) об’єднання людей і юридичних осіб з метою досягнення поставленого результату

4) двоє або більше людей, які постійно взаємодіють для досягнення спільної мети

$EG00263,5,0,2,0,2

Видами команд є:

1) осередок якості, віртуальна команда

2) формальна і неформальна команда

3) цільова і нецільова команда

4) система і фінансова команда

$EG00264,5,0,2,0,2

Причинами об’єднання людей у групи і команди в організаціях є:

1) вік та досвід

2) вигода, особисті зацікавлення, потреба належності

3) удосконалення професійних навичок, підвищення кваліфікації

4) бажання самовираження

$EG00265,5,0,2,0,2

До стадій розвитку груп в організаціях належать:

1) створення, зростання, ліквідація

2) зацікавлення, об’єднання, занепад

3) формування, збурення, нормалізація

4) створення, реорганізація, занепад, відродження

$EG00266,5,0,2,0,2

Основними рисами груп і команд в організаціях є:

1) потреба в належності, діяльність груп, особисті зацікавлення

2) формування, нормалізація, збурення

3) структура обов’язків, норми поведінки, згуртованість, неформальне лідерство

4) кількість членів групи, спеціалізація членів групи, термін, на який вони створюються

$EG00267,5,0,2,0,2

Структура обов’язків групи – це:

1) визначена роль групи

2) набір визначених обов’язків та взаємозв’язки між цими обов’язками, що їх члени групи та команди визначають та сприймають

3) стандарти поведінки, що їх групи або команди приймають для своїх членів

4) повноваження, які виконують члени групи

$EG00268,5,0,2,0,2

Норми поведінки груп і команд – це:

1) визначена роль групи

2) набір визначених обов’язків та взаємозв’язки між цими обов’язками, що їх члени групи та команди визначають та сприймають

3) стандарти поведінки, що їх групи або команди приймають для своїх членів

4) повноваження, які виконують члени групи

$EG00269,5,0,2,0,2

Згуртованість груп і команд – це:

1) визначена роль групи

2) набір визначених обов’язків та взаємозв’язки між цими обов’язками, що їх члени групи та команди визначають та сприймають

3) стандарти поведінки, що їх групи або команди приймають для своїх членів

4) ступінь, до якого члени лояльні та віддані групі

$EG00270,5,0,2,0,2

Соціалізація групи – це:

1) узагальнене дотримання норм, яке трапляється, коли особа переходить зі стану аутсайдера до інсайдера

2) процес формування соціальної приналежності

3) неможливість індивіда існувати без групи

4) ступінь, до якого члени лояльні та віддані групі

$EG00271,5,0,2,0,2

Що не належить до елементів комунікаційного процесу:

1) посередник

2) повідомлення

3) зворотній зв`язок

4) відправник

$EG00272,5,0,2,0,2

Які типи каналів комунікацій розглядають:

1) офіційні і неофіційні

2) формальні і неформальні

3) лінійні і функціональні

4) стаціонарні і пересувні

$EG00273,5,0,2,0,2

Що представляє собою інформація в процесі управління:

1) предмет праці

2) засіб праці

3) кінцевий результат

4) суб’єкт управління

$EG00274,5,0,2,0,2

Що не включається до основних компонентів інформаційної системи управління підприємством:

1) документообіг

2) бази даних

3) програмне забезпечення

4) усі відповіді правильні

$EG00275,5,0,2,0,2

Що таке автоматзоване робоче місце (АРМ):

1) це певним чином облаштоване робоче місце працівника відповідно до виконуваних ним завдань

2) це робоче місце працівника організації, яке облаштоване новітніми комп’ютерними технологіями

3) це проблемно зорієнтований апаратно-програмний комплекс для вирішення користувачем своїх завдань безпосередньо на його робочому місці в режимі діалогу з комп`ютером

4) це робоче місце керівника організації, яке облаштоване відповідно до його особистих запитів

$EG00276,5,0,2,0,2

Що не належить до заходів удосконалення міжособистісних комунікацій:

1) забезпечення активності слухача

2) забезпечення розуміння цілей організації

3) удосконалення персональних стосунків

4) правильний вибір засобів комунікацій

$EG00277,5,0,2,0,2

Що таке комунікації в організації:

1) це обмін виключно друкованою інформацією між підрозділами організації

2) це зв’язки, які встановлюються виключно між підрозділами організації

3) це обмін інформацією, на основі якої керівник отримує дані, необхідні для ухвалення рішень, і доводить їх до працівників організації

4) це зв’язки, які встановлюються між керівником та підлеглими в організації

$EG00278,5,0,2,0,2

Що таке комунікаційна мережа:

1) це сукупність засобів комунікацій, які використовуються в організації

2) це обмін інформацією між двома і більше особами

3) це сукупність індивідів, які постійно взаємодіють між собою на основі створених та функціонуючих інформаційних каналів

4) це процес передачі інформації від керівника до підлеглих

$EG00279,5,0,2,0,2

Які типи каналів комунікацій розглядають:

1) офіційні і неофіційні

2) прямі і непрямі

3) лінійні і функціональні

4) формальні і неформальні

$EG00280,5,0,2,0,2

Чим передбачається побудова формальних каналів комунікації:

1) організаційною структурою

2) масштабами діяльності

3) видами діяльності

4) цілями організації

$EG00281,5,0,2,0,2

Чим передбачається побудова неформальних каналів комунікації:

1) наявністю неформальних організацій в рамках організації

2) наявністю неформальних відносин між керівництвом та підлеглими працівниками

3) наявністю неформальних лідерів в організації

4) використанням неофіційних (неформальних) даних

$EG00282,5,0,2,0,2

Як розшифровується система «5 «С» комунікацій:

1) точність, лаконічність, конкретність, офіційність, доступність

2) ясність, лаконічність, економність, доступність, коректність

3) ясність, повнота, лаконічність, конкретність, коректність

4) оперативність, точність, доступність, конкретність, коректність

$EG00283,5,0,2,0,2

Як називаються джерела деформації інформаційних потоків:

1) пошкодження

2) шуми (бар’єри)

3) перешкоди

4) помилки

$EG00284,5,0,2,0,2

Які види інформації виділяють залежно від рівня обробки:

1) документована і недокументована

2) первинна і вторинна

3) вхідна і вихідна

4) внутрішня і зовнішня

$EG00285,5,0,2,0,2

Що не належить до комунікаційних бар’єрів:

1) сприйняття повідомлення адресатом

2) конкуренція між повідомленнями

3) опір змінам

4) оперативність повідомлення

$EG00286,5,0,2,0,2

Комунікації, що здійснюються між особами, які перебувають на різних рівнях ієрархії, в межах різних функціональних підрозділів, називають:

1) горизонтальними

2) вертикальними

3) діагональними

4) ієрархічними

$EG00287,5,0,2,0,2

Комунікації, які відбуваються між колегами та співробітниками на одному управлінському рівні, називають:

1) горизонтальними

2) вертикальними

3) діагональними

4) ієрархічними

$EG00288,5,0,2,0,2

Назвіть основні елементи комунікаційного процесу:

1) засіб передавання інформації, рівень ризику, час і зміни оточення, інформаційні обмеження, форми відображення

2) відправник, повідомлення, канал передавання інформації, одержувач, зворотній зв`язок

3) відправник, канал, засоби обміну усною і письмовою інформацією, канал для доставлення повідомлення, одержувач

4) канал або засіб передавання інформації

$EG00289,5,0,2,0,2

Мета контролю як функції менеджменту:

1) перевірити діяльність підлеглих працівників стосовно виконання ними поточних завдань

2) перевірити реальний стан процесів стосовно існуючих планів, чинних інструкцій, положень та встановлених норм

3) виявити помилки в діяльності працівників

4) перевірити діяльність працівників стосовно дотримання ними встановлених норм та нормативів

$EG00290,5,0,2,0,2

Що не належить до принципів контролю:

1) врахування людського фактора

2) стратегічна направленість на вирішення конкретних проблем

3) ув’язка з процесом планування

4) послідовність

$EG00291,5,0,2,0,2

Який перший етап процесу контролю:

1) розробка стандартів і критеріїв

2) перегляд стандартів

3) виявлення помилок

4) оцінка виконання

$EG00292,5,0,2,0,2

Який останній етап процесу контролю:

1) ухвалення необхідних коригуючи дій

2) співставлення досягнутих результатів зі встановленими стандартами

3) оцінка виявлених відхилень

4) розробка стандартів і критеріїв

$EG00293,5,0,2,0,2

Яка мета попереднього контролю:

1) виявити помилки на ранніх стадіях діяльності організації

2) попередити виникнення помилок

3) передбачити і запобігти помилки

4) оцінити готовність організації до діяльності

$EG00284,5,0,2,0,2

Що таке стандарти контролю:

1) це бажаний результат (мета), якого організація прагне досягти у своїй діяльності і який піддається вимірюванню, характеризується наявністю часових рамок і конкретних критеріїв

2) це найвищий рівень виконання робіт працівниками організації

3) це плани коригуючи дій, які можна використати у разі виявлення помилок

4) це контрольна цифра у вартісному виразі по виконанню плану

$EG00295,5,0,2,0,2

Що таке аудит:

1) це перевірка виключно фінансово-господарської діяльності організації

2) це перевірка виключно фінансових документів організації

3) це процес отримання та оцінки об’єктивних даних про діяльність підприємства, їх відповідність певним критеріям і доведення наслідків перевірки до зацікавлених осіб

4) це перевірка фінансово-господарської діяльності організації виключно сторонніми організаціями (особами) на замовлення

$EG00296,5,0,2,0,2

Що таке контролінг:

1) це те ж саме, що і контроль

2) це контроль у сфері обліку та фінансів підприємства

3) це перевірка фінансово-господарської діяльності організації виключно сторонніми організаціями (особами) на замовлення

4) це система управління процесом досягнення кінцевої мети підприємства та результатів його діяльності з метою запобігання помилок та відхилень

$EG00297,5,0,2,0,2

Контроль як функція менеджменту – це:

1) процес спонукання працівників до високопродуктивної діяльності завдяки використання наявних або створення нових мотивів

2) процес забезпечення досягнення цілей організації за допомогою оцінки та аналізу результатів діяльності, оперативного втручання у виробничий процес і застосування коригуючих дій

3) сукупність типових і відносно стабільних прийомів впливу керівника на підлеглих з метою ефективного виконання управлінських функцій і тим самим завдань, які стоять перед господарською системою

4) визначення організаційних цілей та рішень, як краще досягти цих цілей

$EG00298,5,0,2,0,2

Послідовність та повнота процесу контролю передбачає:

1) визначення мети, встановлення нормативів, співставлення фактичної діяльності з нормативами

2) встановлення нормативів, коригування відхилень від планів і нормативів

3) визначення мети, корегування нормативів

4) встановлення стандартів, оцінка виконання, порівняння фактичної діяльності із стандартами, коригування відхилень від планів і стандартів

$EG00299,5,0,2,0,2

За етапами здійснення виробничо-господарської діяльності розрізняють такі види контролю:

1) централізований та децентралізований

2) попередній, поточний, підсумковий

3) структурний, операційний, фінансовий

4) приватний і державний

$EG00300,5,0,2,0,2

За рівнем централізації управління розрізняють такі види контролю:

1) попередній, поточний, підсумковий

2) централізований та децентралізований

3) структурний, операційний, фінансовий

4) приватний і державний

$EG00301,5,0,2,0,2

За сферами застосування виділяють такі види контролю:

1) централізований та децентралізований

2) попередній, поточний, підсумковий

3) структурний, операційний, фінансовий

4) приватний і державний

$EG00302,5,0,2,0,2

Вид управлінської діяльності, який має метою усунути усі недоліки, які були виявлені у процесі контролювання, називають:

1) контролюванням

2) плануванням

3) регулюванням

4) аудитом

$EG00303,5,0,2,0,2

Вид управлінської діяльності, метою якого є розроблення економічних показників ефективності використання об’єктів управління, відстеження цих показників та забезпечення інформацією усіх зацікавлених осіб щодо використання ресурсів у процесі постачання, виробництва і збуту продукції, називають:

1) контролюванням

2) контролінгом

3) регулюванням

4) аудитом

$EG00304,5,0,2,0,2

Що є об’єктами фінансового контролю:

1) контроль, який концентрує увагу на процесах, які організація використовує для трансформації ресурсів у продукцію або послуги

2) контроль, який полягає у контролюванні фінансових ресурсів організації

3) контроль, який визначає як організаційні структурні елементи слугують своїм цілям

4) зовнішній та внутрішній аудит

$EG00305,5,0,2,0,2

Операційний контроль - це:

1) контроль, який концентрує увагу на процесах, які організація використовує для трансформації ресурсів у продукцію або послуги

2) контроль, який полягає у контролюванні фінансових ресурсів організації

3) контроль, який визначає як організаційні структурні елементи слугують своїм цілям

4) контроль фінансово-господарської діяльності

$EG00306,5,0,2,0,2

Ефективність у широкому значенні цього слова означає:

1) економічні переваги одного варіанту над іншим щодо раціонального використання ресурсів і витрат

2) результат праці людини у процесі виробництва матеріальних благ

3) співвідношення між результатом (ефектом) та витратами