1. ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі

2. витрати на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону країни

3. плата за використання об’єктів інтелектуальної власності, що належить до даних товарів та інших предметів і яка повинна бути оплачена імпортером (експортером) прямо чи побічно як умова їх ввезення (вивезення)

4. Правильної відповіді немає

$EG00818,13,0,2,0,2

Країну походження товару визначають з метою:

1. застосування тарифних заходів регулювання товарних потоків

2. забезпечення обліку товарів у статистиці міжнародної торгівлі

3. застосування нетарифних заходів регулювання товарних потоків

4. усі наведені вище відповіді правильні

$EG00819,13,0,2,0,2

Митна вартість товару – це:

1. податок на товари й інші предмети, що переміщуються через митний кордон держави

2. ставка мита, якою обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію держави, або вивозяться за межі цієї території

3. ціна, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за товар на момент перетину ним митного кордону

4. підвищення рівня митного обкладання товару в міру зростання ступеня його обробки

$EG00820,13,0,2,0,2

До кількісних обмежень при нетарифному регулюванні міжнародної торгівлі відносять:

1. квоти, ліцензії, добровільні обмеження експорту

2. митні тарифи та митні збори

3. ліцензії, фінансові обмеження

4. добровільні обмеження експорту та імпорту

$EG00821,13,0,2,0,2

Кількісна міра обмеження експорту чи імпорту товару визначеною кількістю або сумою на певний проміжок часу називається:

1. ліцензією

2. ембарго

3. квотою

4. добровільним обмеженням

$EG00822,13,0,2,0,2

За масштабом охоплення квоти поділяють на:

1. експортні та імпортні

2. глобальні та індивідуальні

3. генеральні, разові, відкриті

4. глобальні та специфічні

$EG00823,13,0,2,0,2

Розрізняють такі види ліцензій у ЗЕД:

1. експортні та імпортні

2. глобальні та індивідуальні

3. генеральні, разові, відкриті

4. глобальні та специфічні

$EG00824,13,0,2,0,2

До методів нетарифного регулювання у сфері ЗЕД відносять:

1. кількісні, адміністративні та фінансові обмеження

2. митні, кількісні та фінансові обмеження

3. кількісні, добровільні, адміністративні та валютні обмеження

4. мито, квоти, ліценції, ембарго

$EG00825,13,0,2,0,2

Яка з наведених нижче позицій не належить до економічних наслідків введення квот:

1. введення квот дозволяє утримувати обсяги імпорту на незмінному рівні, незважаючи на зміни попиту

2. квоти не є гнучкими відносно ціни товару

3. квоти встановлюються на основі видачі ліцензій суб’єктам господарювання

4. квоти стримують імпортну конкуренцію

$EG00826,13,0,2,0,2

Технічні, санітарні, фітосанітарні норми, вимоги до маркування чи пакування товарів відносять до групи:

1. адміністративних методів регулювання торгівлі

2. економічних методів регулювання торгівлі

3. обмежувальним методів регулювання торгівлі

4. фінансових методів регулювання торгівлі

$EG00827,13,0,2,0,2

Найпоширенішою формою міжнародної цінової дискримінації є:

1. приховане регулювання торгівлі

2. демпінг

3. ембарго

4. субсидії

$EG00828,13,0,2,0,2

Експортні субсидії, валютні обмеження, експортні кредити – належать до групи:

1. кількісних обмежень

2. адміністративних обмежень

3. валютних обмежень

4. фінансових обмежень

$EG00829,13,0,2,0,2

Вимоги про „вміст місцевих компонентів” відносять до:

1. адміністративних обмежень

2. економічних обмежень

3. фінансових обмежень

4. кількісних обмежень

$EG00830,13,0,2,0,2

Експорт товарів за цінами нижчими від їх собівартості чи принаймні нижчими ніж ціни на внутрішньому ринку називають:

1. ескалацією

2. ембарго

3. демпінгом

4. преференцією

$EG00831,13,0,2,0,2

Світова організація торгівлі була створена на основі ГАТТ у:

1. 1980 році

2. 1990 році

3. 1993 році

4. 1995 році

$EG00832,13,0,2,0,2

Головною метою діяльності Світової організації торгівлі є:

1. впровадження протекціоністських заходів

2. надання допомоги країнам, що розвиваються

3. лібералізація торгових відносин

4. стимулювання експорту

$EG00833,13,0,2,0,2

Україна приєдналася до Світової організації торгівлі у:

1. 2003 році

2. 2005 році

3. 2008 році

4. 2009 році

$EG00834,13,0,2,0,2

Сфера діяльності якої з наведених нижче організацій не стосується регулювання міжнародної торгівлі:

1. ЮНКТАД

2. ЮНСІТРАЛ

3. ЕКОСОР

4. СОТ/ГАТТ

$EG00835,13,0,2,0,2

Із інструментів зовнішньоторговельної політики Світова організація торгівлі рекомендує застосовувати:

1. квотування

2. ліцензування

3. митний тариф

4. субсидії

$EG00836,13,0,2,0,2

Прямі іноземні інвестиції в Україну на початок 2011 року склали:

1. 16890,0 млн. дол. США

2. 44708,0 млн. дол. США

3. 40026,8 млн. дол. США

4. 29542,7 млн. дол. США

$EG00837,13,0,2,0,2

Прямі іноземні інвестиції з України на початок 2011 року склали:

1. 6871,1 млн. дол. США

2. 6450,3 млн. дол. США

3. 5100,5 млн. дол. США

4. 4585,0 млн. дол. США

$EG00838,13,0,2,0,2

У товарній структурі експорту України у 2010 році найбільшу частку складав експорт:

1. продуктів рослинного походження

2. недорогоцінних металів та виробів з них

3. механічного обладнання, машин і устаткування

4. продукції хімічної промисловості

$EG00839,13,0,2,0,2

У товарній структурі імпорту України у 2010 році найбільшу частку складав імпорт:

1. продуктів рослинного походження

2. недорогоцінних металів та виробів з них

3. механічного обладнання, машин і устаткування

4. мінеральних продуктів

$EG00840,13,0,2,0,2

У структурі експорту послуг України найбільшу питому вагу традиційно займають:

1. фінансові послуги

2. транспортні послуги

3. туристичні послуги

4. послуги зв’язку

$EG00841,13,0,2,0,2

На яку з наведених нижче країн припадав основний потік прямих іноземних інвестицій в Україну станом на 1 січня 2011 року:

1. Італію

2. Францію

3. Польщу

4. Німеччину

$EG00842,13,0,2,0,2

Основні потоки українського товарного експорту у 2010 році були спрямовані у такі країни Європи:

1. Німеччина, Греція, Польща

2. Італія, Польща, Німеччина

3. Польща, Іспанія, Португалія

4. Польща, Румунія, Болгарія

$EG00843,13,0,2,0,2

За показником експортної квоти Україна відноситься до країн з:

1. відкритою економікою

2. закритою економікою

3. частково відкритою економікою

4. транзитною економікою

$EG00844,13,0,2,0,2

На національному рівні управління ЗЕД основним його інструментом є:

1. послідовне застосування функцій, методів та управлінських рішень, через які здійснюється вплив керуючої системи підприємства на керовану з метою досягнення цілей його діяльності у сфері ЗЕД

2. програми регіонального розвитку, соціально-економічні та адміністративно-правові методи

3. зовнішньоекономічна політика держави

4. принципи, правила, міжнародні угоди і договори, які розробляють міжнародні організації, та відповідно до яких здійснюються зовнішньоекономічні операції між країнами

$EG00845,13,0,2,0,2

На глобальному рівні управління ЗЕД основними його суб’єктами є:

1. суб’єкти господарювання різних організаційно-правових форм і форм власності, транснаціональні корпорації

2. регіональні інтеграційні об’єднання країн

3. міжнародні економічні організації

4. окремі державі в особі їх урядів, органів влади і управління та створені ними організації у сфері регулювання і регламентування ЗЕД

$EG00846,13,0,2,0,2

На мікрорівні управління ЗЕД основними його інструментами є:

1. послідовне застосування функцій, методів та управлінських рішень, через які здійснюється вплив керуючої системи підприємства на керовану з метою досягнення цілей його діяльності у сфері ЗЕД

2. програми регіонального розвитку, соціально-економічні та адміністративно-правові методи

3. зовнішньоекономічна політика держави

4. принципи, правила, міжнародні угоди і договори, які розробляють міжнародні організації, та відповідно до яких здійснюються зовнішньоекономічні операції між країнами

$EG00847,13,0,2,0,2

Комплексне дослідження та моделювання міжнародного середовища у поєднанні із налагодженою взаємодією усіх підрозділів і посадових осіб організації в інтересах продуктивного досягнення визначених зовнішньоекономічних стратегій складає:

1. маркетинг ЗЕД

2. SWOT-аналіз ЗЕД

3. менеджмент ЗЕД

4. оргструктуру управління ЗЕД

$EG00848,13,0,2,0,2

Серед головних рішень, які підприємство ухвалює, розглядаючи можливість розширити свою діяльність закордон, є:

1. вибір зовнішнього ринку, вибір часу входження, визначення масштабів входження

2. визначення причин виходу на зовнішній ринок, форми виходу на зовнішній ринок та методу виходу на зовнішній ринок

3. зниження ризиків підприємницької діяльності за рахунок географічної диверсифікації операцій, отримання визнання за кордоном і завоювання міжнародного іміджу, покращення ліквідності підприємства за рахунок використання закордонних джерел отримання готівкової валюти

4. усі наведені вище відповіді правильні

$EG00849,13,0,2,0,2

Серед головних довгострокових цілей діяльності підприємства на зовнішньому ринку є:

1. вибір зовнішнього ринку, вибір часу входження, визначення масштабів входження

2. визначення причин виходу на зовнішній ринок, форми виходу на зовнішній ринок та методу виходу на зовнішній ринок

3. зниження ризиків підприємницької діяльності за рахунок географічної диверсифікації операцій, отримання визнання за кордоном і завоювання міжнародного іміджу, покращення ліквідності підприємства за рахунок використання закордонних джерел отримання готівкової валюти

4. усі наведені вище відповіді правильні

$EG00850,13,0,2,0,2

До зовнішніх чинників, які впливають на ухвалення підприємством рішення про вихід на зовнішній ринок, можна віднести:

1. національну зовнішньоекономічну політику країни, ринкову інфраструктуру та потенціал внутрішнього ринку, особливості споживчого попиту

2. споживачів, конкурентів, посередників, постачальників і “контактні аудиторії”

3. довгострокові цілі виходу на зовнішній ринок, внутрішній потенціал підприємства, характеристики продукції

4. демографічні, природно-географічні, економічні, науково-технічні, політичні, правові, культурні і соціальні чинники

$EG00851,13,0,2,0,2

До внутрішніх чинників, які впливають на ухвалення підприємством рішення про вихід на зовнішній ринок, можна віднести:

1. споживачів, конкурентів, посередників, постачальників і “контактні аудиторії”

2. довгострокові цілі виходу на зовнішній ринок, внутрішній потенціал підприємства, характеристики продукції

3. національну зовнішньоекономічну політику країни, ринкову інфраструктуру та потенціал внутрішнього ринку, особливості споживчого попиту

4. демографічні, природно-географічні, економічні, науково-технічні, політичні, правові, культурні і соціальні чинники

$EG00852,13,0,2,0,2

При дослідженні зовнішнього середовища управління ЗЕД підприємства доцільно розглядати його у розрізі:

1. національного зовнішнього середовища та міжнародного зовнішнього середовища

2. економічного, політичного, правового та культурного зовнішнього середовища

3. підприємницького макросередовища і мікросередовища

4. усі наведені вище відповіді є правильними

$EG00853,13,0,2,0,2

Російські дослідники С. Пивоваров, Д. Баркан, Л. Тарасевич, А. Майзель пропонують розглядати міжнародне зовнішнє середовище підприємства як сукупність: