
- •1.Етапи розвитку туристског краєзнавства
- •2.Науковий та освітній статус туристського краєзнавства
- •3.Туристичні ресурси Західної України
- •4. Туристичні ресурси Південної України
- •5. Історико-культурні заповідники України
- •6. Пам’ятки світової спадщини юнеско в Україні
- •8.Характеристика сучасного стану і тенденції розвитку туризму в світі
- •9.Всесвітнятуристська організація (вто) та її основні цілі.
- •11.Особливості підготовки і проведення оглядової екскурсії по місту.
- •12.Методичні прийоми показу в екскурсії та їх особливості.
- •13. Методичні прийоми розповіді в екскурсії та їх особливості.
- •14. Які чинники позитивно вплинули на розвиток туризму в першій половині хіх століття?
- •16. Де саме з`явились перші європейські курорти, які з них існують досі.
- •17. Розвиток туризму на теренах Укр. У міжвоєнний період
- •18. Розвиток туризму в урср у 1950 -1980 ті роки
- •21. Експозиційна робота музеїв.
- •22. Культурно-просвітницька робота музеїв.
- •23. Комерційна робота музеїв
- •24. Науково-дослідна робота музею
- •25. Науково-фондова робота музеїв
- •26.Франція
- •27.Польща
- •29.Туреччина
- •30.Тайланд
- •33. Китай
- •36. Іспанія
- •40.Австрія
- •41.Німеччина
- •Роль різних типів підприємств ресторанного господарства у задоволенні потреб туристів
- •44.Класифікаційні підходи до підприємств ресторанного господарства
- •45. Мережі ресторанів та їх особливості
- •46. Послуги ресторанного госп-ва.
- •47. Види меню та особливості їх складання.
- •49. Принципи розміщення підприємств ресторанного господарства
- •50. Виробнича структура ресторану
- •51.Новітні форми організації обслуговування туристів в ресторанах.
- •52. Візові формальності.
- •53. Паспортні формальності
- •54. Митні та валютні формальності
- •55.Об’єкт та предмет наукової діяльності
- •56.Сутність діалектики процесу пізнання та системного методу досліджень
- •57. Претензійна робота в туризмі.
- •59. Контрактне оформлення відносин міжтуроператором і готелем.
- •61. Страхування туристів.
- •62.Поняття про гостинність та її структура
- •63. Класифікація засобів розміщення
- •64.Типова організаційно-управлінська структура готелю та функції служб
- •65. Стандартизація та сертифікація готелів та готельних послуг: підходи, моделі.
- •66.Уніфіковані технології обслуговування в готелі.
- •67. Стандартизовані вимоги до готельної споруди та прилеглої території для готелів різного типу.
- •68 .Стандартизовані вимоги до номерного фонду та його облаштування для готелів різного типу.
- •69. Специфіка організації обслуговування туристів в готелях за різним туристичним класом обслуговування.
- •71.Собівартість готельних послуг. Структура витрат готелю.
- •72.Ціноутворення на готельні послуги.
- •73. Взаємодія готельного та туристичного бізнесу.
- •73. Взаємодія готельного та туристичного бізнесу.
- •74. Форми організації готельного бізнесу.
- •76. Стан готельної справи в Україні та в м. Києві.
- •77.Специфіка реклами та pr в туризмі.
- •78.Співпраця туристичного підприємства з рекламними агенціями в організації рекламного процесу
- •79. Етапи планування рекламних кампаній в туризмі.
- •80. Медіапланування: поняття, основні етапи, підходи до розробки медіа плану.
- •81. Основні напрями практичної реалізації можливостей рr на рівні функціонування конкретного туристичного підприємства.
- •82. Поняття фірмового стилю, основні його елементи
- •84. Особливості використання рекламних засобів у туризмі
- •85.Види та концепції м-нгу в т-мі.
- •86. Модель споживчих уподобань в т-мі.
- •87. Вимірювання ринкового попиту та попиту на про-цію.
- •88. Методи оцінки поточного та перспективного попиту в т-мі.
- •89. Концепція жцт в т-мі, та м-нгові стратегії на стадіях впровадження, зростання, зрілості та занепаду турпродукту.
- •90. Концепція та модель комунікативності в тур-ному м-нгу.
- •91. Структура ціни тур продукту, доходи і видатки тур фірми.
- •92. Цінові стратегії у виїзному, вїзному та внутрішньому туризмі
- •93.Методи збирання та аналізу ринкової інформації в туризмі.
- •94.Маркетингова діяльність туроператорів та турагентів
- •95.Рекреалогія як суспільно-природнича наука.
- •96.Функції рекреаційної діяльності.
- •97. Властивості трс.
- •100. Географія курортно-оздоровчих закладів України та їх медична спеціалізація
- •101. Географія бальнеологічних курортів Європи.
- •102. Географія приморських курортів Європи
- •103. Спеціалізація курортного господарства азійських держав.
- •104.Проблемы рекреаційно-тур. Господарства україни на суч. Етапі та шляхи їх подолання
- •105. Організаційно-управлінський процес в туризмі.
- •106. Основні поняття і управлінські категорії т-му.
- •108. Суб’єкт управління в туризмі
- •109. Туристичний регіон як обєкт управління в туризмі.
- •110. Т. Організація як об’єкт управ. В т.:
- •111. Т. Підприємство як об’єкт у. В т.:
102. Географія приморських курортів Європи
найпотужніші приморські курортні зони сформувались в Чорномор-Середземноморськ регіоні. Саме розвиток курорт госп примор районів забезпеч цілому ряду країн регіону ( Італія, Франція, Іспанія, Греція, Мальта, Монако, Хорватія, Болгаія) не лише провідні позиції на світ тур ринку, ай розвязання важливих соціально-економ проблем.Найб сприятливими впродовж усього року є курорти Італії, розташ на Канарських островах. винятково сприятливі кліматичні умови визначили місце острівної Мальти в числі провідних тур ринків Середземноморя. Греція:найб популярні курорти континент Греції простяг 70-ти км смугою вздовж берега Аполлона від Афін у пд напрямку до півострова Аттика.динамічно розвив примор курорти і курортні місцевості на численних островах Егейського і Крітського морів. Перевага Франції в тому що вона омивається водами одночасно Середземного та Північного морів і біскайської затоки.найважливіший курортний район країни-Лазуровий берег, який наліч 25 курортів. Динамічно розвив курорт госп сх узбережжя Адріатики. Значна частина примор смуги належить Хорватії. Популярними курортами є: Дубровнік, Спліт, пула, Опатія, рієка. Азово-Чорноморський регіон дещо поступається перед Середземноморям своїми рекреац можливостями. Перлинами болгарського узбережжя є Златні-Пясци, та Слинчев-Бряг. Найкращі курорти на Атлантиці знах в Португалії ( Лагуш,Сагріш, Албуфейра). ВелБританія – Борнмут, Брайтон, Уайт. Загалом європейські примор курорти можуть бути ранжируванні за їх рекреаційною цінністю таким чином: 1 Острови Атлантики,2 континентальне узбережжя атлантики,3 пн середземноморя.4 пд-зх середземномор.5. Пн і зх причорноморя, 6. Кавказ. 7. Узбережжя Біскайської затоки. 8 узбереж Пн і Балтійського морів.
103. Спеціалізація курортного господарства азійських держав.
Курортне господарство Азії протягом останных років можна охарактеизувати як найбільш динамічне.на світ ринку тур послуг зявилиь нові азійські субєкти. Сьогодні його неможливо уявити без Китаю, туреччини, Таїланду, Малайзії, Індонезії, Мальдівських островів та ін країн регіону. Азія володіє унікальними бальнеологічними ресурсами.має найб довжину берегової лінії, надзвичайно багата і неповторна її культурно-історична спадщина.найб привабливість на вітчизняном ринку мають Туреччина, Ізраїль, ОАЕ, Таїланд, Китай, Оман, Вірменія, Сирія. За рівнеммрозвитку і значенням бальнеолог курортів у першу чергу слід відзначити Росію, Грузію, Ізраїль, Туреччину, Японію, Азербайджан. Найважливішою рекреац зоною Росіїї є пд частина Сибіру, де є джерела мін води різних типів. В пн частині Азії малосприятливі ландшафтно-кліматичні умови, транспортні обмеження і не достатня дослідженість гідромінеральної бази обумовлюють слабку розвиненість курортної мережі. Унікальні можливості для розвитку бальнеолог курортів має Грузія. ( Боржомі, Цхалтубо, Бакуріані). Головним бальнеолог ресурсом ізраїлю та Йорданії є унікальне Мертве море ( Неве-Зохар, Ейн-Букек).В туреччині – памуккале.специфічним типом курортів степових районів Центр Азії є кліматокумисолікувальні. Вони спеціаліз на лікуванні туберкульозу легенів,органів травлення,приблизно половина цих курортів діє в Росії( Алкіно, Чехово, Аксаково).подібні є і в Казахстані( Боровоє0, Туркменістані, Монголії. Ривок азійських країн на тур ринку світу значною мірою обумовлений розбудовою приморських курортів.однак це здебільшого сучасні розважально-відпочинкові комплекси, розрах переважно на здорових клієнтів. Суттєвим чинником, що обмежує розвиток кліматичних курортів у тропічних та екваторіальних широтах, є несприятлива для європейців медико-географічна ситуація. Прекрасними кліматичними умовами для цілорічного відпочинку характериз тропічне узбережжя країн Аравійського півострова, Ірану і Пакистану. Чудові природно-кліматичні умови для розвитку курортного госп мають Індія, Китай, Вєтнам, Філіпіни, Шрі-Ланка. Важливу рекреац роль, обумовлену специфічним мікрокліматом, у внутрішніх материкових районах виконують озера. Довкола Каспійського моря виникли курортні зони на Апшеронському півострові. В азії знах відомі гірські системи: Гімалаї, Памір, Тібет, Кунь-Лунь, Тянь-Шань, Кавказ, Алтай, саяни, рекреаційні можливості яких майже не використовуються з метою кліматолікування. Гірськолижні курорти Азії: Аршак у росії, Медео в Казахстані, Меса в Таїланді, Муррі в пакистані, Сімла в Індії, тощо.