- •1.Етапи розвитку туристског краєзнавства
- •2.Науковий та освітній статус туристського краєзнавства
- •3.Туристичні ресурси Західної України
- •4. Туристичні ресурси Південної України
- •5. Історико-культурні заповідники України
- •6. Пам’ятки світової спадщини юнеско в Україні
- •8.Характеристика сучасного стану і тенденції розвитку туризму в світі
- •9.Всесвітнятуристська організація (вто) та її основні цілі.
- •11.Особливості підготовки і проведення оглядової екскурсії по місту.
- •12.Методичні прийоми показу в екскурсії та їх особливості.
- •13. Методичні прийоми розповіді в екскурсії та їх особливості.
- •14. Які чинники позитивно вплинули на розвиток туризму в першій половині хіх століття?
- •16. Де саме з`явились перші європейські курорти, які з них існують досі.
- •17. Розвиток туризму на теренах Укр. У міжвоєнний період
- •18. Розвиток туризму в урср у 1950 -1980 ті роки
- •21. Експозиційна робота музеїв.
- •22. Культурно-просвітницька робота музеїв.
- •23. Комерційна робота музеїв
- •24. Науково-дослідна робота музею
- •25. Науково-фондова робота музеїв
- •26.Франція
- •27.Польща
- •29.Туреччина
- •30.Тайланд
- •33. Китай
- •36. Іспанія
- •40.Австрія
- •41.Німеччина
- •Роль різних типів підприємств ресторанного господарства у задоволенні потреб туристів
- •44.Класифікаційні підходи до підприємств ресторанного господарства
- •45. Мережі ресторанів та їх особливості
- •46. Послуги ресторанного госп-ва.
- •47. Види меню та особливості їх складання.
- •49. Принципи розміщення підприємств ресторанного господарства
- •50. Виробнича структура ресторану
- •51.Новітні форми організації обслуговування туристів в ресторанах.
- •52. Візові формальності.
- •53. Паспортні формальності
- •54. Митні та валютні формальності
- •55.Об’єкт та предмет наукової діяльності
- •56.Сутність діалектики процесу пізнання та системного методу досліджень
- •57. Претензійна робота в туризмі.
- •59. Контрактне оформлення відносин міжтуроператором і готелем.
- •61. Страхування туристів.
- •62.Поняття про гостинність та її структура
- •63. Класифікація засобів розміщення
- •64.Типова організаційно-управлінська структура готелю та функції служб
- •65. Стандартизація та сертифікація готелів та готельних послуг: підходи, моделі.
- •66.Уніфіковані технології обслуговування в готелі.
- •67. Стандартизовані вимоги до готельної споруди та прилеглої території для готелів різного типу.
- •68 .Стандартизовані вимоги до номерного фонду та його облаштування для готелів різного типу.
- •69. Специфіка організації обслуговування туристів в готелях за різним туристичним класом обслуговування.
- •71.Собівартість готельних послуг. Структура витрат готелю.
- •72.Ціноутворення на готельні послуги.
- •73. Взаємодія готельного та туристичного бізнесу.
- •73. Взаємодія готельного та туристичного бізнесу.
- •74. Форми організації готельного бізнесу.
- •76. Стан готельної справи в Україні та в м. Києві.
- •77.Специфіка реклами та pr в туризмі.
- •78.Співпраця туристичного підприємства з рекламними агенціями в організації рекламного процесу
- •79. Етапи планування рекламних кампаній в туризмі.
- •80. Медіапланування: поняття, основні етапи, підходи до розробки медіа плану.
- •81. Основні напрями практичної реалізації можливостей рr на рівні функціонування конкретного туристичного підприємства.
- •82. Поняття фірмового стилю, основні його елементи
- •84. Особливості використання рекламних засобів у туризмі
- •85.Види та концепції м-нгу в т-мі.
- •86. Модель споживчих уподобань в т-мі.
- •87. Вимірювання ринкового попиту та попиту на про-цію.
- •88. Методи оцінки поточного та перспективного попиту в т-мі.
- •89. Концепція жцт в т-мі, та м-нгові стратегії на стадіях впровадження, зростання, зрілості та занепаду турпродукту.
- •90. Концепція та модель комунікативності в тур-ному м-нгу.
- •91. Структура ціни тур продукту, доходи і видатки тур фірми.
- •92. Цінові стратегії у виїзному, вїзному та внутрішньому туризмі
- •93.Методи збирання та аналізу ринкової інформації в туризмі.
- •94.Маркетингова діяльність туроператорів та турагентів
- •95.Рекреалогія як суспільно-природнича наука.
- •96.Функції рекреаційної діяльності.
- •97. Властивості трс.
- •100. Географія курортно-оздоровчих закладів України та їх медична спеціалізація
- •101. Географія бальнеологічних курортів Європи.
- •102. Географія приморських курортів Європи
- •103. Спеціалізація курортного господарства азійських держав.
- •104.Проблемы рекреаційно-тур. Господарства україни на суч. Етапі та шляхи їх подолання
- •105. Організаційно-управлінський процес в туризмі.
- •106. Основні поняття і управлінські категорії т-му.
- •108. Суб’єкт управління в туризмі
- •109. Туристичний регіон як обєкт управління в туризмі.
- •110. Т. Організація як об’єкт управ. В т.:
- •111. Т. Підприємство як об’єкт у. В т.:
100. Географія курортно-оздоровчих закладів України та їх медична спеціалізація
Хворих практично з усіма захворюваннями, що підлягають санаторно-курортному лікуванню, можна з успіхом лікувати в санаторіях України. На її території поширені практично всі бальнеологічні типи мінеральних вод: вуглекислі - на Закарпатті, радонові - у Вінницькій і Черкаській областях, сульфідні - у Львівській обл., на Закарпатті та в Криму, залізисті - в Донбасі, бромні, йодобромні та йодні - на території Причорномор'я, води з підвищеним вмістом органічних речовин - всесвітньо відома "Нафтуся" - у Львівській та Хмельницькій областях, а також усі типи лікувальних грязей -- торф'яні (родовище "Семереньки", "Любень - Великий"), мулові (Куяльницьке, Сакське, Чокрацьке родовища), сапропелеві ("Шацькі озера"). Термальні води (гарячі джерела) розміщені в двох артезіанських басейнах - Причорноморському та Закарпатському.
Усього в Україні налічують 79 родовищ мінеральних вод на 109 земельних ділянках, на базі яких може розвиватися курортне господарство, однак експлуатується тільки 8,9 %.За медичним профілем в структурі українських санаторіїв переважають ті, які спеціалізуються на лікуванні:
1. органів кровообігу — переважно заклади кліматичних та бальнеологічних курортів АР Крим, Одеської, Донецької, Київської областей; 2. нервової системи — бальнеологічні, грязьові та кліматичні курорти Одеської, Донецької, Запорізької, Закарпатської областей та АР Крим;
3. органів дихання (не туберкульозного характеру) — приморські, бальнеологічні та спелеологічні курорти АР крим, Донецької, Закарпатської, Одеської областей; 4. органів травлення — бальнеологічні курорти Львівської, Закарпатської, Полтавської, Харківської областей; 5. органів опорно-рухової системи — грязьові, бальнеологічні, приморські курорти АР Крим, Одеської, Запорізької, Донецької областей. Фізико-географічні умови курортних зон України придатні для лікування та профілактики і багатьох інших захворювань. В цілому ж структура санаторно-курортних закладів держави відповідає структурі захворюваності українців (органи кровообігу, нервова система, органи травлення, органи дихання).
101. Географія бальнеологічних курортів Європи.
На поч 21 ст першість серед європейських країн за розвитком і значенням бальнеологічних курортів для розвитку лікувально-оздоровчого туризму належала Чехії, Угорщині, Румунії, Німеччині, Швейцарії, Австрії. Курорти сучасної Чехії щороку відв близько 2 млн чол, понад 600 років існує найвідом чеський курорт Карлові-Вари, мін води якого різні за хім складом, температ та властивостями.Ін курорт Маріанське-Лазнє,Подебради. Угорщина славиться своїми термальними банями та бальнеолог курортами. Більшість курортів сконцентровано навколо оз. Балатон ( Шіофок, Тіхань, Балатонфюред).Знамениті європейські бальнеолог кур Баїла-Еркулане та Синджорз-Беі знах в Румунії. Осн лікувальний фактор-термальні,сульфідні,хлорні, натрієві, родонові мін води ( Борсек, Буштені,Сіная,Амара). Всесвітню славу мають бальнеолог, в т.ч. термальні курорти Німеччини,де є високий медич рівень обслугов. Найстаріший курорт Бад-Кіссинген, престижний Баден-баден завдяки гарячим хлоридно-натрієвим мін водам.сучасн им є бад-Фюссінг в Баварії.До найб популярних бальнеолог курортів австрії, які приймають 5 частину усіх туристів належать Баден, Бад-Шаллербах, Бад-Халль, Зауербрунн.Умальовничих швейцарських Альпах розташ всесвітньо відомі Баден, Санкт-Моріц, Бе-ле-Бен, Шінцнах в європейській частині Росії найб популярними серед укр споживачів є курорти Кавказького кукорт району ( Єссентукі, Кісловодськ, Нальчик. Відомі бальнеолог курорти Словенії- Терме-Чатеж, Добрна, рогашка-Слатіна, Раденці. Не менш знамениті в Болгарії.саме на території цієї країни знах найгарячіше джерело мін води в Європі-Сапарєва-Баня. Курорти:овча-купел, Слівенські, Берковиця, стрелча.більша частина бальнеолог курортів Польщі територіально сконцентр в Судетах та Карпатах ( кудова-Здруй, Іванич-Здруй). Найб відомі- абка, Колобжег, Криніца, Свєрадув-Здруй. В сербії навід Враньска-Баня, Соко-Баня, Златібор, Русанда, Буковичка-Баня. Світ слави зажив франзузький бальнеолог курорт Віші, відомі також Мон-Дор, Бурбон-Лансі,Віттель.скреді відомих курортів Італії Абано-Терме, Борміо, Левіко.Греція: Іпаті, Кіліні, Кітнос, Дельфи. Естонія: Пярну, Іспанія: арчена, Верін, Мондаріс, Сестоне. Латвія: Кемері, юрмала, Лієпая. Португалія: Калделаш, Фурнаш. Словаччина: Бардейов, Дудінце,Сляч.