
- •1.Етапи розвитку туристског краєзнавства
- •2.Науковий та освітній статус туристського краєзнавства
- •3.Туристичні ресурси Західної України
- •4. Туристичні ресурси Південної України
- •5. Історико-культурні заповідники України
- •6. Пам’ятки світової спадщини юнеско в Україні
- •8.Характеристика сучасного стану і тенденції розвитку туризму в світі
- •9.Всесвітнятуристська організація (вто) та її основні цілі.
- •11.Особливості підготовки і проведення оглядової екскурсії по місту.
- •12.Методичні прийоми показу в екскурсії та їх особливості.
- •13. Методичні прийоми розповіді в екскурсії та їх особливості.
- •14. Які чинники позитивно вплинули на розвиток туризму в першій половині хіх століття?
- •16. Де саме з`явились перші європейські курорти, які з них існують досі.
- •17. Розвиток туризму на теренах Укр. У міжвоєнний період
- •18. Розвиток туризму в урср у 1950 -1980 ті роки
- •21. Експозиційна робота музеїв.
- •22. Культурно-просвітницька робота музеїв.
- •23. Комерційна робота музеїв
- •24. Науково-дослідна робота музею
- •25. Науково-фондова робота музеїв
- •26.Франція
- •27.Польща
- •29.Туреччина
- •30.Тайланд
- •33. Китай
- •36. Іспанія
- •40.Австрія
- •41.Німеччина
- •Роль різних типів підприємств ресторанного господарства у задоволенні потреб туристів
- •44.Класифікаційні підходи до підприємств ресторанного господарства
- •45. Мережі ресторанів та їх особливості
- •46. Послуги ресторанного госп-ва.
- •47. Види меню та особливості їх складання.
- •49. Принципи розміщення підприємств ресторанного господарства
- •50. Виробнича структура ресторану
- •51.Новітні форми організації обслуговування туристів в ресторанах.
- •52. Візові формальності.
- •53. Паспортні формальності
- •54. Митні та валютні формальності
- •55.Об’єкт та предмет наукової діяльності
- •56.Сутність діалектики процесу пізнання та системного методу досліджень
- •57. Претензійна робота в туризмі.
- •59. Контрактне оформлення відносин міжтуроператором і готелем.
- •61. Страхування туристів.
- •62.Поняття про гостинність та її структура
- •63. Класифікація засобів розміщення
- •64.Типова організаційно-управлінська структура готелю та функції служб
- •65. Стандартизація та сертифікація готелів та готельних послуг: підходи, моделі.
- •66.Уніфіковані технології обслуговування в готелі.
- •67. Стандартизовані вимоги до готельної споруди та прилеглої території для готелів різного типу.
- •68 .Стандартизовані вимоги до номерного фонду та його облаштування для готелів різного типу.
- •69. Специфіка організації обслуговування туристів в готелях за різним туристичним класом обслуговування.
- •71.Собівартість готельних послуг. Структура витрат готелю.
- •72.Ціноутворення на готельні послуги.
- •73. Взаємодія готельного та туристичного бізнесу.
- •73. Взаємодія готельного та туристичного бізнесу.
- •74. Форми організації готельного бізнесу.
- •76. Стан готельної справи в Україні та в м. Києві.
- •77.Специфіка реклами та pr в туризмі.
- •78.Співпраця туристичного підприємства з рекламними агенціями в організації рекламного процесу
- •79. Етапи планування рекламних кампаній в туризмі.
- •80. Медіапланування: поняття, основні етапи, підходи до розробки медіа плану.
- •81. Основні напрями практичної реалізації можливостей рr на рівні функціонування конкретного туристичного підприємства.
- •82. Поняття фірмового стилю, основні його елементи
- •84. Особливості використання рекламних засобів у туризмі
- •85.Види та концепції м-нгу в т-мі.
- •86. Модель споживчих уподобань в т-мі.
- •87. Вимірювання ринкового попиту та попиту на про-цію.
- •88. Методи оцінки поточного та перспективного попиту в т-мі.
- •89. Концепція жцт в т-мі, та м-нгові стратегії на стадіях впровадження, зростання, зрілості та занепаду турпродукту.
- •90. Концепція та модель комунікативності в тур-ному м-нгу.
- •91. Структура ціни тур продукту, доходи і видатки тур фірми.
- •92. Цінові стратегії у виїзному, вїзному та внутрішньому туризмі
- •93.Методи збирання та аналізу ринкової інформації в туризмі.
- •94.Маркетингова діяльність туроператорів та турагентів
- •95.Рекреалогія як суспільно-природнича наука.
- •96.Функції рекреаційної діяльності.
- •97. Властивості трс.
- •100. Географія курортно-оздоровчих закладів України та їх медична спеціалізація
- •101. Географія бальнеологічних курортів Європи.
- •102. Географія приморських курортів Європи
- •103. Спеціалізація курортного господарства азійських держав.
- •104.Проблемы рекреаційно-тур. Господарства україни на суч. Етапі та шляхи їх подолання
- •105. Організаційно-управлінський процес в туризмі.
- •106. Основні поняття і управлінські категорії т-му.
- •108. Суб’єкт управління в туризмі
- •109. Туристичний регіон як обєкт управління в туризмі.
- •110. Т. Організація як об’єкт управ. В т.:
- •111. Т. Підприємство як об’єкт у. В т.:
95.Рекреалогія як суспільно-природнича наука.
Про рекреалогію як самостійну галузь наукового пізнання почали говорити в 90-х роках ХХ століття. Становлення рекреалогії відбувалося принайні у двох напрямах. Один із них представлений теоретико-методологічними розробками в різних галузях природничих і суспільних наук, а другий полягає в осмисленні рекреації як специфічної сфери суспільної діяльності, пов’язаної з відновленням здоров’я людини. Так у широкому розумінні це – система суспільно-природничих наук, яка вивчає відтворення здоров’я людей шляхом відновлення їх сутнісних сил. У вузькому розумінні рекреалогія є теоретичною дисципліною, що вивчає закони і закономірності функціонування і розвиток сфери відтворення здоров’я , механізми, які є основою соціальної політики і стратегії вдосконалення суспільної практики формування і відтворення здоров’я людини, та їх прояви і взаємодію. Рекреалогія – це комплексна суспільно-природнича наука про передумови, способи здійснення, наслідки та закономірності процесів відтворення психофізіологічного здоров’я людини. Об’єктом рекреалогії виступає рекреаційна система як об’єктивне і соціальне утворення, яка охоплює рекреантів, природні комплекси, технічну інфраструктуру, сферу обслуговування, виробничу сферу, трудові ресурси, систему розселення. Таким чином, рекреаційна система – це комплексна геосистема, що поєднує в собі соціальні, техногенні та природні комплекси і має своєю метою відтворення психофізіологічних сил людини. Рекреаційна система одночасно може розглядатись як складова суспільної системи, суспільного життя, суспільного виробництва, певної сфери людської діяльності. Виокремлення об’єкта рекреалогії є результатом рекреаційного природокористування як форми взаємодії суспільства і природного середовища, яка реалізується через систему заходів з освоєння, використання, перетворення та охорони природних комплексів. Предметом рекреалогії є різноманітні аспекти і об’єктивні закономірності становлення, функціонування і перспективи розвитку рекреаційних систем загалом та їх підсистем, зокрема, включаючи основні поняття рекреалогії. Предмет рекреалогії змінюється в залежності від зміни об’єкта в різних соціокультурних системах. На відміну від багатьох інших наук, у рекреалогії має місце також суб’єкт, яким виступає людина як носій рекреаційних потреб.
96.Функції рекреаційної діяльності.
Рекреаційна діяльність-являє собою систему заходів, повязаних із використанням вільного часу для оздоровчої та культурно-пізнавальної діяльності людей на спеціалізованих територіях, розташ поза межами її постійного проживання.. В найбільш загальному вигляді ф-ції можуть бути віднесені до 3 вел груп. Медико-біологічні – реалізовуються через санаторно-курортне лікування і оздоровлення і мають розглядатися в аспектах лікування і оздоровлення.передбач такі аспекти організації рекреац діяльн: широкий розвиток активних видів відпочинку, урізноманітнення діяльності як необхідна умова ефективності заходів, врахування особливостей усіх вікових і соц професійних груп. В основі культурних і духовних потреб лежить потреба в пізнанні. Рекреація має величезні можливості для їх задоволення, що сприяє гармонійному розвитку особистості. Це шлях реалізації соціокультурних ф-цій. Основними економічними ф-ціями є просте і розширене відтворення робочої сили; формування сфери послуг і звязків з ін галузями господарства; розвиток окремих територій і розширення зайнятості населення; збільшення валютних надходжень до бюджету.