5. Історико-культурні заповідники України

Буша ( вінничина) Генуезька фортеця, історико-культурні заповідники "Гетьманська столиця" ( Чернігівщина), "Качанівка"( Чернігівщина "Поле Полтавської битви" полтавщина

"Самчики" ,Хмельниччина "Трахтемирів" ,Черкащина "Нагуєвичі" Львівщина ,Держа істор-культ заповідник у м. Бахчисарай, Держа істор-культ заповідник у м. Глухові ,Держа істор-культ заповідник у м. Керч ,Держа істор-культ заповідник у м. Путивль ,Держа істор-культ заповідник у м.Белз ,Держа істор-культ заповідник у м Вишгороді, Держа істор-культ заповідник у місті Дубно,Державний історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Ігоревім",істор-культ заповідник "Старий Крим",Історико-культурний,заповідник "Личаківський цвинтар" Львівщина,Кам'янський державний історико-культурний заповідник,Кєво-Печерський нац істор-культ заповідник,

Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник

Меджибіж Хмельниччина, Нац заповідн "Батьківщина Тараса Шевченко",

Національний заповідник "Давній Галич",Національн заповідник "Херсонес Таврійський",Наці історико-культур заповідник "Чигирин",Олеський замок Львів,Святогірський держ істор-архітектур заповідн,

Софія Київська, Хортиця,Хотинська фортеця,Чугуївський істор-культур заповід ім. И. Рєпіна,Шевченківський національний заповідник

6. Пам’ятки світової спадщини юнеско в Україні

Є такі об’єкти й в Україні, щоправда, не так уже й багато – лише чотири.

Київ: Собор святої Софії і прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська лавра. В офіційному списку ЮНЕСКО ці дві київські святині зареєстровано під одним номером. Але традиційно про них говорять як про два окремі об’єкти.

Софійський собор – одна з небагатьох пам’яток української архітектури часів Київської держави, що вціліла до наших днів. Собор, як головний храм держави, відігравав роль не тільки духовного, а й політичного та культурного центру. Під склепінням Cв. Софії відбувалися урочисті посадження на великокняжий престол, церковні собори, прийоми послів, затвердження політичних угод. Тут велося літописання й були створені перші відомі на Русі бібліотека та школа.

Вражає своєю величчю й Києво-Печерська лавра, яка нині є державним музейним комплексом. Частково його територія використовується як монастир та резиденція київського митрополита УПЦ. Заснована далекого 1051 року як невеликий печерний монастир, обитель нині охоплює територію площею у 28 га, на якій розміщено понад 80 споруд.

Свого часу Лавра зіграла важливу роль у розвитку давньоруської культури, була центром літописання. Тут перекладалися на церковнослов’янську мову й переписувалися твори іноземних авторів. У лаврі працювали відомі літописці Нестор, Никон, Сильвестр. У ХІІІ столітті було складено «Києво-Печерський патерик» – важливе джерело історії Києва.

На території Лаври поховано багато видатних осіб. У музеях і фондах, розташованих на території Києво-Печерської лаври, можна побачити рукописи стародрукованих книг, колекцію тканин і вишивок.

По-своєму унікальна територія ансамблю історичної частини Львова. Вона займає 120 га давньоруської та середньовічної частини міста Львова та території собору св. Юра на Святоюрській горі. Буферна зона Ансамблю історичного центру визначена межами історичного ареалу і становить близько 3000 (!) га. Львів було прийнято до Світової спадщини за двома критеріями: Критерій ІІ – За своєю міською побудовою та архітектурою Львів є видатним прикладом синтезу архітектурних і художніх традицій Східної Європи з такими ж традиціями Італії та Німеччини;

А ось, мабуть, найменш знаний об’єкт Світової спадщини в Україні. Вона – геодезична дуга Струве, чи «Російсько-Скандинавська дуга», – являє собою мережу з 265 вимірювальних пунктів, що розташовані вздовж одного із меридіанів від узбережжя Північного Льодовитого океану до Чорного моря протяжністю 3 тис. кілометрів. Це перша в історії ЮНЕСКО науково-технічна пам’ятка культури. Цей грандіозний проект, створений у 1815 – 1852 рр., мав на меті довести правоту теоретичних розрахунків Ньютона про те, що Земля сплюснута на полюсах. Для цього було вирішено провести вимірювання безпосередньо на місцевості. На час створення Дуга пролягала територією двох держав – Російської імперії та Швед¬сько-норвезької унії. Нині дуга Струве перетинає території 10 держав

7. Характеристика основних історичних етапів розвитку туризму

Всю історію розвитку туризму можна розділити на чотири основні етапи:

Перший — з найдавніших часів до 1841 року — це початковий етап розвитку туризму. Найдавнішим видом транспорту можна вважати човен. Для першого етапу розвитку подорожей і туризму були характерні такі риси: - Розвиток торгівлі, що, в свою чергу, сприяє соціально-економічному розвиткові суспільства і задоволенню потреб людини в пізнанні оточуючого світу, інших народів, налагодженню економічних, культурних та політичних відносин між ними. - Розвиток різних релігій також сприяв розвиткові подорожей в різні епохи, особливо в епоху Середньовіччя. Виконання віруючими релігійних призначень, прочанство сприяли тому, що для прочан створювалися необхідні умови для проживання, харчування, транспортування та ознайомлення зі святинями.Тобто це були ті ж самі послуги, якими забезпечувалися в подальшому туристи.- Природно, що з'явилася певна категорія подорожуючих з метою ознайомитися зі звичаями, культурою та визначними пам'ятками мистецтва, а також дещо інша категорія мандрівників: ті, що прагнуть отримати освіту в інших країнах, вивчити або вдосконалити іноземні мови Характер подорожей на першому етапі розвитку був здебільшого стихійним і вимушеним.. Другий — з 1841 року до 1914 року — етап становлення організованого туризму. характеризується появою перших туристичних організацій. Одним з перших, хто здійснив організовану подорож для великої кількості людей, був англієць Томас Кук. У 1841 р. він, будучи Головою товариства тверезості, організував подорож для членів цього товариства з Лейстера в Лафборо. важливими ознаками якого були: - розвиток науково-технічного прогресу. - туризм формується як окремий елітний вид відпочинку для заможних верств населення. - створювалася туристична інфраструктура . створювалися нові туристичні центри, курорти, розвивали старі. Третій — з 1914 року до 1945 року — формування індустрії туризму. характерні такі риси: - туризм як галузь економіки вже існує; - швидко формується туристична індустрія; з'являються державні та міжнародні туристичні організації, що свідчить про вихід туризму на державний та міжнародний рівні; - офіційно встановл відпустки для працюючих, що дозволяє здійснювати подорожі людям, зайнятим на виробництві; розширюється географія туристичних подорожей. Четвертий — з 1945 року до наших днів — етап масового туризму та глобалізації туристичної індустрії. характеризується такими рисами: - значне зростання добробуту населення; - збільшення частки вільного часу; - на державному рівні встановлені обов'язкові оплачувані відпустки для працюючих; - активно функціонує та розвивається туристична індустрія; - туризм стає головною галуззю економіки багатьох країн; - створені та функціонують основні міжнародні туристичні організації; - туризм стає масовим явищем у світі, доступним для більшості громадян розвинених країн; - уризм стає одним із чинників глобалізаційних процесів у світі.