
- •1.Етапи розвитку туристског краєзнавства
- •2.Науковий та освітній статус туристського краєзнавства
- •3.Туристичні ресурси Західної України
- •4. Туристичні ресурси Південної України
- •5. Історико-культурні заповідники України
- •6. Пам’ятки світової спадщини юнеско в Україні
- •8.Характеристика сучасного стану і тенденції розвитку туризму в світі
- •9.Всесвітнятуристська організація (вто) та її основні цілі.
- •11.Особливості підготовки і проведення оглядової екскурсії по місту.
- •12.Методичні прийоми показу в екскурсії та їх особливості.
- •13. Методичні прийоми розповіді в екскурсії та їх особливості.
- •14. Які чинники позитивно вплинули на розвиток туризму в першій половині хіх століття?
- •16. Де саме з`явились перші європейські курорти, які з них існують досі.
- •17. Розвиток туризму на теренах Укр. У міжвоєнний період
- •18. Розвиток туризму в урср у 1950 -1980 ті роки
- •21. Експозиційна робота музеїв.
- •22. Культурно-просвітницька робота музеїв.
- •23. Комерційна робота музеїв
- •24. Науково-дослідна робота музею
- •25. Науково-фондова робота музеїв
- •26.Франція
- •27.Польща
- •29.Туреччина
- •30.Тайланд
- •33. Китай
- •36. Іспанія
- •40.Австрія
- •41.Німеччина
- •Роль різних типів підприємств ресторанного господарства у задоволенні потреб туристів
- •44.Класифікаційні підходи до підприємств ресторанного господарства
- •45. Мережі ресторанів та їх особливості
- •46. Послуги ресторанного госп-ва.
- •47. Види меню та особливості їх складання.
- •49. Принципи розміщення підприємств ресторанного господарства
- •50. Виробнича структура ресторану
- •51.Новітні форми організації обслуговування туристів в ресторанах.
- •52. Візові формальності.
- •53. Паспортні формальності
- •54. Митні та валютні формальності
- •55.Об’єкт та предмет наукової діяльності
- •56.Сутність діалектики процесу пізнання та системного методу досліджень
- •57. Претензійна робота в туризмі.
- •59. Контрактне оформлення відносин міжтуроператором і готелем.
- •61. Страхування туристів.
- •62.Поняття про гостинність та її структура
- •63. Класифікація засобів розміщення
- •64.Типова організаційно-управлінська структура готелю та функції служб
- •65. Стандартизація та сертифікація готелів та готельних послуг: підходи, моделі.
- •66.Уніфіковані технології обслуговування в готелі.
- •67. Стандартизовані вимоги до готельної споруди та прилеглої території для готелів різного типу.
- •68 .Стандартизовані вимоги до номерного фонду та його облаштування для готелів різного типу.
- •69. Специфіка організації обслуговування туристів в готелях за різним туристичним класом обслуговування.
- •71.Собівартість готельних послуг. Структура витрат готелю.
- •72.Ціноутворення на готельні послуги.
- •73. Взаємодія готельного та туристичного бізнесу.
- •73. Взаємодія готельного та туристичного бізнесу.
- •74. Форми організації готельного бізнесу.
- •76. Стан готельної справи в Україні та в м. Києві.
- •77.Специфіка реклами та pr в туризмі.
- •78.Співпраця туристичного підприємства з рекламними агенціями в організації рекламного процесу
- •79. Етапи планування рекламних кампаній в туризмі.
- •80. Медіапланування: поняття, основні етапи, підходи до розробки медіа плану.
- •81. Основні напрями практичної реалізації можливостей рr на рівні функціонування конкретного туристичного підприємства.
- •82. Поняття фірмового стилю, основні його елементи
- •84. Особливості використання рекламних засобів у туризмі
- •85.Види та концепції м-нгу в т-мі.
- •86. Модель споживчих уподобань в т-мі.
- •87. Вимірювання ринкового попиту та попиту на про-цію.
- •88. Методи оцінки поточного та перспективного попиту в т-мі.
- •89. Концепція жцт в т-мі, та м-нгові стратегії на стадіях впровадження, зростання, зрілості та занепаду турпродукту.
- •90. Концепція та модель комунікативності в тур-ному м-нгу.
- •91. Структура ціни тур продукту, доходи і видатки тур фірми.
- •92. Цінові стратегії у виїзному, вїзному та внутрішньому туризмі
- •93.Методи збирання та аналізу ринкової інформації в туризмі.
- •94.Маркетингова діяльність туроператорів та турагентів
- •95.Рекреалогія як суспільно-природнича наука.
- •96.Функції рекреаційної діяльності.
- •97. Властивості трс.
- •100. Географія курортно-оздоровчих закладів України та їх медична спеціалізація
- •101. Географія бальнеологічних курортів Європи.
- •102. Географія приморських курортів Європи
- •103. Спеціалізація курортного господарства азійських держав.
- •104.Проблемы рекреаційно-тур. Господарства україни на суч. Етапі та шляхи їх подолання
- •105. Організаційно-управлінський процес в туризмі.
- •106. Основні поняття і управлінські категорії т-му.
- •108. Суб’єкт управління в туризмі
- •109. Туристичний регіон як обєкт управління в туризмі.
- •110. Т. Організація як об’єкт управ. В т.:
- •111. Т. Підприємство як об’єкт у. В т.:
44.Класифікаційні підходи до підприємств ресторанного господарства
Заклади ресторанного господарства класифікують за видами економічної діяльності, торговельно-виробничими ознаками, класами, комплексом продукції і послуг, сезонністю, потужністю, характером контингенту, використовуваними методами обслуговування .
За видами економічної діяльності заклади ресторанного господарства поділяються на такі групи:
заклади, які здійснюють продаж їжі і напоїв, як правило, призначених для споживання на місці, з показом розважальних вистав або без них;
заклади, які здійснюють продаж напоїв та обмеженого асортименту страв до них, як правило, призначених для споживання на місці, з показом розважальних вистав або без них;
заклади, в яких здійснюється продаж їжі і напоїв, переважно за зниженими цінами, для споживачів, об'єднаних за професійними ознаками;
заклади, які постачають їжу, приготовлену централізовано, для споживання в інших місцях.
До першої групи входять ресторан, кафе, кафетерій, закусочна; до другої - бар; до третьої - їдальня і буфет; до четвертої - фабрика-заготівельня, фабрика-кухня, домова кухня, ресторан за спеціальним замовленням.
За торговельною ознакою заклади ресторанного господарства поділяються на дві групи (рис. 1.1):
заклади, що продають продукцію і організовують її споживання в торговельному залі (ресторани, бари, кафе тощо);
заклади, що продають продукцію для споживання за його межами (фабрика-заготівельня, фабрика-кухня, домова кухня тощо).
За виробничою ознакою заклади ресторанного господарства поділяються на ті, що мають власне виробництно, і ті, що не мають його. Заклади, що мають власне виробництво, в свою чергу, поділяються на три групи:
Ті, що здійснюють виробництво кулінарної продукції - фабрика-кухня, фабрика-заготівельня тощо. Вони переробляють сировину індустріальними методами, виготовляють напівфабрикати, напів-готову та готову продукцію для постачання прикріплених до них дрібних і середніх закладів ресторанного господарства.
Ті, що поєднують функції виробництва та обслуговування споживачів, причому вони працюють на сировині і можуть частково використовувати напівфабрикати. До закладів, що працюють на сировині, відносять великі їдальні, ресторани тощо. Вони характеризуються закінченим виробничо-торговим циклом: виготовлену продукцію реалізують і організовують її споживання у власному торговельному залі.
Ті, що працюють на напівфабрикатах і готовій продукції. До цієї групи закладів відносять їдальні-доготівельні, вагони-ресторани, заклади швидкого обслуговування, що мають доготівельні цехи, у яких напівфабрикати піддають подальшій обробці, доводячи до готовності. Продукцію реалізують споживачам у власних торговельних залах. Вони можуть реалізовувати і готові вироби: наприклад, борошняні кондитерські і кулінарні вироби.
До закладів, що не мають власного виробництва, відносять: їда-льні-роздавальні, буфети, в яких реалізують холодні і гарячі страви та напої тощо. Вони здійснюють короткотермінове зберігання, розігрів та реалізацію готових страв, кулінарних та борошняних кондитерських виробів, які постачають підприємства із власним виробництвом.
За ознакою комплексу продукції і послуг розрізняють заклади основного типу, спеціалізовані, комбіновані, комплексні.
До закладів основного типу належать: ресторан, кафе, закусочні,, їдальні, бар, кафетерій, буфет, фабрика-заготівельня, фабрика-кухня, домова кухня, ресторан за спеціальнім замовленнями..
До спеціалізованих закладів відносять ресторани, кафе, закусочні, що реалізують специфічний асортимент страв:ресторани з національною кухнею, кафе певного типу: пиріжкова, млинцева, піцерія.
Комбінований заклад - це об'єднання декількох закладі» різних типів в одній будівлі. Вони надають споживачу можливість вибору в одному місці кількох видів послуг: послуг, що надають ресторани і бари, більярдний клуб і кафе-бар тощо (рис. 1.2).,
На певній території компактно може бути розміщений комплекс закладів ресторанного господарства. У ДСТу 4281:2004 "Заклади ресторанного господарства. Класифікація" введено поняття: майдан харчування. Це комплекс закладів ресторанного господарства, що мають загальний торговельний зал.
За сезонністю розрізняють постійно діючі заклади ресторанного господарства, що працюють цілий рік, та сезонні, що працюють у весняно-літній період. Заклади ресторанного господарства можуть бути стаціонарними та пересувними - автоїдальні, автобуфети, вагони-ресторани, тощо.
За потужністю заклади різного типу характеризуються кількістю місць або обсягом продукції, що виробляється. Типовими проектами передбачено будівництво їдалень на 50, 100, 150, 200, 300, 400, 500 і більше місць; ресторанів - на 100, 150, 200, 400, 500 місць; комплексних підприємств, які розміщені у житловому районі, на 150 та 200 місць, у зоні міського поселення - 300, 400, 500 місць; фабри-ки-заготівельні з потужністю виробництва 15,25,40 тонн тощо.
За характером контингенту, який обслуговується, розрізняють: - загальнодоступний заклад ресторанного господарства, продукцію та послуги в якому може одержати будь-який споживач; закритий заклад ресторанного господарства, продукцію та послуги и якому може одержати певний контингент споживачів за місцем роботи, служби чи нинчашш (харчування особистого складу збройних сил, па підприємствах, будівництві, установах, у навчальних закладах);
заклади ресторанного господарства, які обслуговують визначений контингент споживачів: мешканців готелів, мотелів, глядачів і відвідувачів спортивних установ, глядачів у закладах культури та мистецтва, пасажирів на вокзалах, пристанях, в аеропортах, тобто в основному пов'язані з обслуговуванням певного контингенту споживачів.
Іноді послугами закладів ресторанного господарства при готелях користується населення міста.
Заклади можна поділити на групи залежно від методу обслуговування, що застосовується в них. Так, ресторани можна поділити на дві групи: з обслуговуванням офіціантами та самообслуговуванням. У першу групу ввійшли загальнодоступні ресторани класу "люкс" та "вищого", у другу групу ввійшли ресторани при службових закладах для організації сніданків, обідів, вечер. Ресторани з самообслуговуванням можуть мати широкий і вузький асортимент страв. За рівнем послуг вони належать до першого.
За характером вир-цтва:
-під-ва з повним виробнич циклом(переробл сировину,виробн. напівфабрикатів, готову продукцію, реалізов готову прод-цію.
- заготівельні(заготів фабрики,комбінати напівфабрикатів, спеціалізов цехи, кордит цехи)
- доготівельні під-ва.
За асортиментом продукції:
Універсальні, спеціалізовані(з одного виду сировини).
За сукупністю ознак,що визнач якість: люкс, вищий,перший.
За терміном функціонування постійно діючі,сезонні.
За ступенем мобільності: стаціонарні,мобільні(в потягах,літаках)
Від специфіки контингенту: заг-доступні, клубні,за місцем роботи,навчання
За ступенем автономності: автономні,під-ва,які входять до складу мережі
За інтер’єром залів: історичні стилі(бароко,рококо,готика,класи цикл,ампір,модерн, мінімалізм,хай-тек,етнічні,неокласицизм)
Бароко-величність,вишуканість,безліч деталей, бронзові рами,підсвічники. Рококо-форми у вигляді мушлі,посуд фарфор,скатертини вишиті. Готика-для ресторанів у підземельному розміщенні,каміни,елементи з металу. Класицизм-гармонійність,червоні стіни,білі скатертини і штори,меблі деревяні. Модерн-пастельні тона,природні матеріали. Неокласицизм-прикоаси,мушлі,драпіровані скатертини.