
- •1.1. Зміст та аспекти управлінського обліку
- •11.3. Класифікація витрат в управлінському обліку
- •Організація управлінського обліку
- •Системи та методи обліку витрат і калькулювання собівартості продукції
- •Тема 8. Аналіз взаємозв'язку витрат, обсягу діяльності та прибутку (воп-аналіз)
- •8.1. Мета аналізу взаємозв'язку "витрати - обсяг - прибуток"
- •8.2. Методи аналізу взаємозв'язку "витрати - обсяг - прибуток"
- •1.1. Метод рівняння
- •1.2. Метод маржинального доходу
- •2.1. Важливо усвідомити етапи побудови графіка беззбитковості
- •2.2. Графік взаємозв'язку "прибуток-обсяг".
- •2.3. Графік маржинального доходу.
- •Тема 9. Аналіз релевантної інформації для прийняття управлінських рішень
- •9.1. Характеристика інформації в системі управлінського обліку
- •9.1.1. Якісні характеристики інформації, що використовується для прийняття управлінських рішень
- •9.1.2. Поняття, призначення, зміст та вимоги до управлінської звітності
- •9.1.3. Поняття про диференціальний аналіз
- •Тема 11. Облік і контроль за центрами відповідальності
- •11.1. Концепція центрів та обліку відповідальності
Організація управлінського обліку
Оскільки управлінський облік не підлягає регламентації та регулюванню зі сторони держави, то доцільність його ведення визначається керівництвом підприємства згідно з принципами і методами, які розробляються національними і міжнародними професійними організаціями у галузі бухгалтерського обліку.
Однією з таких організацій є Міжнародна федерація бухгалтерів, яка має у своїй структурі спеціальний комітет з фінансового та управлінського обліку. Цей комітет сприяє розвитку управлінського обліку, надає поради та рекомендації щодо його ведення, підгримує дослідження, що стосуються важливих питань у даній сфері.
Комітет з фінансового та управлінського обліку уповноважений розробляти та видавати матеріали з питань управлінського обліку у вигляді досліджень та практичних положень, які призначені для гармонізації принципів його ведення. На сьогодні комітет розробив і опублікував 7 положень з практики управлінського обліку та 12 досліджень у галузі управлінського обліку. Більшість з них є діючими (6 положень і 10 досліджень).
Підходи до організації управлінського обліку в різних країнах відрізняються між собою. Крім цього, навіть в межах однієї країни підприємства можуть застосовувати різні підходи до організації* та ведення управлінського обліку. В більшості випадків на підприємстві створюється спеціальна служба управлінського обліку або контролінгу (залежно від концепції, яку застосовує підприємство - американську чи німецьку), яка підпорядковується керівнику з виробництва або головному менеджеру. На цю службу покладено функції управління витратами, надання оперативних даних, необхідних для прийняття управлінських рішень з метою підвищення ефективності виробництва.
Для більшості транснаціональних корпорацій характерна децентралізована побудова управлінського обліку з метою наближення його до місць виникнення витрат і прийняття рішень.
Формування даних управлінського обліку в значній мірі здійснюється на рахунках бухгалтерського обліку і залежить від того, яку систему обліку використовує підприємство - загальну, інтегровану чи переплетену.
Загальна система обліку характерна для підприємств сфери послуг, торгівлі, та невеликих промислових підприємств. Облік витрат ведеться за елементами, доходів - за видами. В кінці звітного періоду всі рахунки витрат і доходів закриваються шляхом списання їхнього сальдо на рахунок "Прибутки і збитки", за даними якого визначається фінансовий результат.
При інтегрованій системі через "монтування" рахунків виробничого обліку в загальну систему рахунків відображається кореспонденція цих рахунків з рахунками фінансового обліку.
Переплетена система обліку передбачає роздільне ведення рахунків фінансового та виробничого обліку, які не кореспондують одні з одним 4. Взаємозв'язок фінансового та виробничого обліку досягається з допомогою спеціальних контрольних рахунків ("Контрольний рахунок фінансового обліку", "Контрольний рахунок виробничого обліку").
Основними об'єктами управлінського обліку є витрати і доходи, які перегруповуються за їх цільовим призначенням (видами продукції, замовленнями, процесами, центрами відповідальності тощо).