- •1.Версальсько-вашингтонська система мирних договорів.
- •2. Еволюція взаємин Україна-нато.
- •3. Еволюція зовнішньої політики кнр 50-80-і рр..
- •4. Україна в регіональних організаціях.
- •5. Формування ялтинсько-потсдамської системи мв, її витоки та базові засади
- •6. Проблема контролю над ядерними озброєннями та роззброєння на початку ххі ст.
- •7. Брест-Литовська конференція і підписання мирних договорів з Радянською Росією та Україною.
- •8. Проблема реформування оон.
- •9. "Німецьке питання" після Другої світової війни.
- •10. Інтеграційні процеси в Південно-Східній Азії. Створення асеан та її діяльність.
- •11. Проблема та етапи розширення Європейського Союзу.
- •Копенгагенські критерії
- •Політичні критерії
- •Економічні критерії
- •22 Січня 1919 року - акт злуки унр та зунр.
- •13. Об’єднання Німеччини та його наслідки.
- •14. Косовська проблема в міжнародних відносинах.
- •15. Україна в Чорноморсько-Каспійському регіоні.
- •16. Криза та розпад ялтинсько-потсдамської системи міжнародних відносин.
- •17. Завершення “холодної війни ” та блокового протистояння. Еволюція відносин між Україною та Росією.
- •1. "Про статус і умови перебування Чорноморського флоту рф на території України".
- •2. "Про взаєморозрахунки, пов'язані з поділом Чорноморського флоту та перебуванням Чорноморського флоту рф на території України".
- •18. Радянсько-американські відносини у 60-70-і рр.. Хх ст.
- •19. Нато у 90-і рр. Хх ст. – на поч.. Ххі ст. Проблеми реформування та еволюція.
- •20. Місце та роль обсє в європейській політиці.
- •21. Україна в процесі ядерного роззброєння.
- •22. Проблема близькосхідного врегулювання на початку ххі ст.
- •24 Червня 2002 р план Буша «дорожня карта»:
- •23. Дії сша та нато в Афганістані: причини та наслідки.
- •24. Політика сусідства єс та «Східне партнерство».
- •25. Паризька нарада країн-учасниць нбсє. Договір про звичайні збройні сили в Європі.
- •26. Інтеграційні процеси в Західній Європі в 70-80-і роки
- •27. Становлення пост-біполярної системи мв. Її основні характеристики.
- •28. Еволюція доктринальних засад зовнішньої політики срср.
- •29. Створення та еволюція Європейського Союзу
- •30. Мирне врегулювання в Європі та на Далекому Сході після Другої світової війни.
- •31. Інтеграційні процеси в Латинській Америці у 80-і роки хх ст. – на поч. Ххі ст.
- •32. Проблеми ядерної зброї на Корейському півострові.
- •33. Суецька криза.
- •34. "Нова східна політика" фрн.
- •35. Еволюція зовнішньої політики Російської Федерації.
- •36. Становлення блокового протистояння в Європі після Другої світової війни.
- •37. Мюнхенська угода. Політика "умиротворення агресора".
- •38. Війна сша у в’єтнамі: причини та наслідки.
- •39. Проблема розширення нато на Схід.
- •40. Режим чорноморських проток. Етапи створення та сучасність.
- •41. Арабо-ізраїльське протистояння у 60-70-і рр.
- •42. Пакт Молотова - Ріббентропа та політика срср щодо країн Балтії у 1939-1940 рр.
- •43. Карибська криза
- •44. "Нове політичне мислення" у зовнішній політиці срср.
- •45. Американо-китайські відносини в 70-80-і рр.. Хх ст.
- •5) 1969-1978 – Зближення з західними країнами
- •6) 1978 – Кінець 80-х (89?)
- •4 Грудня 1982 р. – 4 конституція. Основні елементи зп Китаю:
- •46. Формування антигітлерівської коаліції.
- •47. Еволюція європейської інтеграції України.
- •48. Врегулювання конфліктів на Африканському континенті в пост біполярний період.
- •49. Війна в Індокитаї і міжнародне врегулювання та наслідки.
- •50. Кіпрська проблема в міжнародних відносинах.
- •51. Американо-китайські відносини в 90-і рр. Хх ст. – на поч.. Ххі ст.
- •52. Міжнародне врегулювання в колишній Югославії: етапи та наслідки.
- •IV етап (лютий 1994 – грудень 1995)
- •V етап (січень 1995 – червень 1999)
- •53. Снд та Україна.
- •54. Радянсько-американські самміти у другій половині 80-их – початку 90-их рр.
- •55. Корейська війна.
- •56. Нарада з безпеки і співробітництва в Європі. Гельсінський Заключний Акт.
- •57. Еволюція зовнішньої політики сша в постбіполярний період.
- •58. Ліга арабських держав: створення, еволюція та роль в міжнародних відносинах.
- •59. Становлення та розгортання «холодної війни».
- •60. Еволюція українсько-американських відносин.
- •61. Еволюція російсько-американських відносин.
- •62. Берлінські кризи 1948-1949 рр. Та 1958-1961 рр.
- •63. Проблеми реформування та еволюція нато після завершення «холодної війни».
- •64. Тайванська проблема в міжнародних відносинах.
- •65. Близькосхідне врегулювання у 80-і рр. Хх ст.
- •66. Режим нерозповсюдження ядерної зброї в пост біполярний період.
- •67. Близькосхідне врегулювання в 90-і рр. Хх ст.
- •69. Політика сша в Європі по завершенні Другої світової війни. «План Маршалла».
- •70. Війна сша та їх союзників проти Іраку (2003 р.): причини та наслідки.
- •71. Питання про відкриття «другого фронту» в Європі у 1941-1944 рр.
- •72. Питання ядерного роззброєння у другій половині 80-их – на початку 90-их рр.
- •73. Агресія Іраку проти Кувейту. Війна у Перській затоці.
- •74. Криза політики розрядки. "Друга холодна війна".
- •75. Концептуальні засади і головні напрями зовнішньої політики незалежної України.
- •76. Деколонізація Африканського континенту. Створення та діяльність оає.
- •77. Створення держави Ізраїль. Перша арабо-ізраїльська війна.
- •78. Джерела та еволюція індо-пакистанського конфлікту.
- •79. Війна в Індокитаї і міжнародне врегулювання та наслідки.
- •80. Французько-німецьке партнерство в європейських інтеграційних процесах
27. Становлення пост-біполярної системи мв. Її основні характеристики.
Розпад Ялтинсько-Потсдамської системи відбувався спокійно, тому сучасні МВ містять багато елементів попередньої системи, тому що не було краху, пов’язаного з війною. Відбувається оновлення тенденцій та принципів організації нових МВ. Система зараз не є сталою, йде трансформування МВ, цей процес не є завершеним, актори не досягли згоди щодо правил створення і функціонування системи.
Особливості:
Система не є усталеною.
Зростання транснаціональних відносин, а не типових міждержавних. Підвищується значення недержавних утворень.
Активізація процесу глобалізації МВ, формування глобалізованого світу. (Глобалізація – процес інтенсифікації взаємозв’язків між різними формами організації суспільного життя, внаслідок якого посилюється взаємозалежність міжнародних акторів. Поняття характеризує виникнення нової системи економічних та політичних відносин).
Процеси інтеграції та дезінтеграції.
Демократизація МВ – різке зменшення за останні 15 років диктаторських, авторитарних режимів, тобто зменшення їх впливу на регіональні та світові процеси.
зростання загальної взаємозалежності та взаємозв'язку міжнародних акторів різних типів та рівнів
диверсифікація загроз та якісні зміни в наборі заходів щодо їх попередження та нейтралізації.
Зростання ролі цивілізаційного чинника Хантінгтон
За своєю природою пост-біполярна система є перехідною. Отже, аналізувати постбіполярність доцільно не як власне систему міжнародних відносин, але як комплексний трансформаційний процес у міжнародних відносинах, систему трансформації міжнародних відносин.
У сучасній системі міжнародних відносин держава зберігає свою традиційну роль ключового актора, продовжує визначати умови функціонування системи міжнародних відносин та значною мірою впливає на визначення напрямів еволюції системи. Однак значення державного суверенітету як фундаментального елементу традиційного міжнародного устрою радикальним чином змінюється, що впливає і на функціонування міжнародної системи.
У військовому, економічному, культурному, технологічному відношенні Сполучені Штати здатні здійснити й здійснюють найбільш вагомий вплив на сучасну систему міжнародних відносин. Унілатералізм – плюралістична одно полярність. А втім, після подій 11 вересня 2001 р. було поставлено під сумнів здатність США гарантувати стабільність у глобальному масштабі.
28. Еволюція доктринальних засад зовнішньої політики срср.
9 лютого 1946 року – виступ Сталіна перед виборцями. Закликав радянський народ до нових жертв заради зміцнення обороноздатності держави. Капіталізм – джерело війни. Жодного слова не було сказано про можливості співпраці із Заходом. Слід зауважити, що в передвиборному зверненні ЦК ВКП(б) від 2 лютого 1946 р. співпраця з союзниками визначалась як головна складова повоєнного світового устрою. Але наступного ж дня — 3 лютого — у США розпочалася пропагандистська кампанія з приводу радянського «атомного шпіонажу»
Вересень 1946 р. підготовлений радян варіант «довгої телеграми» Новикова «Зовнішня політика США в післявоєнний період» (відповідь на телеграму Кеннана, але протилежні позиції): 1. прагнення США до світового панування; 2. ств глобальної системи баз; 3. зростання міці армії; 4. ведеться підготовка до майбутньої війни проти СРСР, який є перешкодою для світового панування.
Вересень 1947 р. нарада компартій в Польщі доповідь Жданова (секретар ВКП): після війни два табори – імперіалістичний (мета – підготовка нової війни, підтримка антидемократичних рухів) і демократичний (проти загрози нової війни, експансії, зміцнення миру). Дві головні тези: 1. СРСР – його ЗП відображає прагнення всього людства; 2. США перейшли до політики експансіонізму. Хоча визнавалася доктрина співіснування, але загострення відносин. 1949 р. на нараді Інформбюро до лідерів імперіалістичного блоку додано GB. Знов про невідворотність нової війни.
Ядерна сфера: розробка, паралельно ініціативи щодо знищення. СРСР – ядерна зброя не визначає хід війни (недолік доктрин США), а є засобом залякування (Сталін 1946), кін 40-поч 50 в СРСР теза про переоцінкау техн засобів війни (особливо ЯЗ) і недооцінка люського фактору (в цей час СРСР значно відстає від США по ЯЗ). За Сталіна мирне співіснування рідко згадується і в основному як військове перемир’я і відсутність війни.
Після 1953 зміни в ВП і ЗП, більш реалістична оцінка. Боротьба між прихильниками лібералізації МВ та сталіністами. ХХ з’їзд КПРС (лютий 1956): 1. ревізія сталін моделі; 2. криза капіталізму не означає застой і деградацію, тому потрібно брати все краще від світового технічного прогресу; 3. мирне співіснування не тактика, а основа ЗП; 4. не є метою експорт революцій. 5. перевага соц способу ви-цтва; 6. необхідність розвитку мирного співіснування. 7. війна не є невідворотною, хоча будуть виникати авантюри; 8. можливість нових форм переходу до соціалізму, необхідність переглянути відносини між соц-демократами і комуністами. Ще раз підтверджено на ХХІ зїзі КПРС (відсутність капіталіс ворожого оточення, невідворотність перемоги соціалізму). Відхід від сталінської моделі зафіксовано в Програмі КПРС 1961 р. ХХІІ з’їзд: протирічливий характер документу, але остаточно відмовились від невідворотності війни, оскільки перевага соц сил, 4 розділ цілком про кризу капіталізму; дано визначення мирному співіснуванню, але як основа мирного суперництва між двома системами, як специфічна форма класової боротьби. Тому далі про необх зміц соц табору і підтримка нац-визвол боротьби як «інтернаціонал обов’язку».
1964 р. прихід Брежнєва У зв’язку з тонкынським інцидентом поміняв місцями зп пріоритети СРСР 1) зміцнення соц. табору 2) підтримка нац. визв рухів 3) мирне співіснування. Формування доктрини «обмеженого суверенітету»: 1. ніхто не має права втручатися у внутрішні справи будівництва соціалізму; 2. але навпаки коли загроза існуванню соціалізму; 3. нічого не говориться хто визначає загрозу.
70-ті ядерний паритет – СРСР звертається до концепції ядерного стримування (залякування). Але друга пол 70-их поч 80 критичні зауваження щодо концепції, яка не може гарантувати безпеку. Як наслідок промова Брежнєва 1977 (Тула): 1.СРСР не прагне стратегічної переваги над США; 2. не розглядає превентивний удар. Таким чином гонка озброєнь не гарантує виграш у війні.
«НПМ»: 1. досягти компромісу з США; 2. зближення з Заходом, поступки щодо Нім; 3. нормалізація з КНР; 4. співробітництво із Заходом для врегулювання регіональних конфліктів; 5. реформування режимів Східної Європи 6. гармонізація законодавства СРСР до міжн, особливо прав людини. Відмова від доктрини «обмеженого суверенітету» щодо Сх. Європи, формування «доктрини Сенатри» (право кожному вибирати шлях розвитку).