39. Рада Економічної Взаємодопомоги (рев) Council for Mutual Economic Assistance (cmed)

Ця міжурядова організація соціалістичних країн існувала протя­гом 1949-1991 pp. Албанія залишила її в 1961 р., НДР — у 1990 p. Крім цих країн до складу РЕВ входили Болгарія, В'єтнам, Куба, Мон­голія, Польща, Румунія, Радянський Союз, Угорщина, Чехословаччина. Югославія вважалася асоційованим членом. Секретаріат був розта­шований у Москві.

Існували комітети з питань співробітництва у плановій діяльності, науки і техніки та машинобудування. Було створено 20 комісій з різ­них аспектів діяльності РЕВ.

Вищим органом РЕВ була сесія, яка скликалася щонайменше раз на рік на рівні глав урядів. Керівництво діяльністю РЕВ у міжсесій­ний період здійснював виконавчий комітет. Він складався із заступ­ників глав урядів країн-членів і скликався щонайменше раз на три місяці.

На Заході РЕВ називали COMECON (скорочено від Communist economy). Організацію було створено з ініціативи Й. Сталіна з метою сприяння взаємозалежності соціалістичних країн у виробничо-торго­вельній сфері. Вважалася однією з двох найважливіших опор соціа­лістичного табору; другою була Організація Варшавського догово­ру. Розпалася РЕВ внаслідок падіння комуністичних режимів у країнах-членах. На 46-й сесії РЕВ, що відбулась у червні 1991 p., було прийняте рішення про припинення існування.

Проіснувала РЕВ 42 роки. Свою діяльність здійснювала на основі Статуту та Конвенції про правоздатність, які були підписані 14 груд­ня 1959 р. у Софії — столиці Болгарії та набрали чинності 13 квітня 1960 р. після ратифікації цих документів країнами-членами РЕВ. До наріжних документів РЕВ належать: Основні принципи міжнародного соціалістичного поділу праці (1962 p.), Комплексна програма подаль­шого поглиблення і вдосконалення співробітництва і розвитку со­ціалістичної економічної інтеграції РЕВ (1971 p.), Комплексна про­грама науково-технічного прогресу країн-членів РЕВ до 2000 р. (1985 р.).

Рада сприяла розвитку народного господарства країн—членів на планових засадах, прискоренню економічного і технічного прогресу, підвищенню рівня індустріалізації країн, які історично мали невели­кий промисловий потенціал; РЕВ намагалася поступово зблизити і вирівняти рівні економічного розвитку країн-членів.

Країни співробітничали на засадах суверенної рівності та цілкови­тої добровільності. Рішення РЕВ з організаційних і процедурних пи­тань мали для країн-членів обов'язковий характер. Якщо ж рішення РЕВ стосувались економічного та науково-технічного співробітницт­ва, то вони мали рекомендаційний характер. Такі рекомендації над­силалися країнам-членам і якщо вони їх приймали, то ці рекомен­дації набирали статусу обов'язкових.

Рада Економічної Взаємодопомоги співробітничала з Фінляндією, Іраном, Мексикою, Нікарагуа та деякими іншими країнами. З РЕВ співробітничали понад 20 міжнародних організацій.

40. Рада Європи (рє) Council of Europe (ce)

Це найбільш представницька міждержавна консультативна орга­нізація Європейського континенту. Заснована в 1949 р. 10 західно­європейськими країнами з метою сприяння "європейській згуртова­ності". Штаб-квартира розташована у Страсбурзі (Франція). Поряд з іншими питаннями організація приділяє увагу і соціально-економіч­ному співробітництву.

Двічі на рік відбуваються засідання на рівні міністрів закордонних справ. При Раді Європи акредитуються постійні представники. Пов­сякденною роботою керує Бюро у складі голови та двох заступ­ників.

Парламентська асамблея Ради Європи виконує дорадчі функції. Складається з 286 представників і такої ж кількості їх заступників. Квота для країни визначається чисельністю її населення. Існує п'ять партійних фракцій. Під час голосування представники керуються не національними, а партійними інтересами. Серед 14 галузевих комі­тетів Парламентської асамблеї є й економічний. Більшість рішень РЄ має форму "Європейських конвенцій".