- •Білки, будова, біологічна роль. Властивості білків, класифікація.
- •Біосфера як цілісна система, її структура та межі. Біогенний кругообіг.
- •Біоценоз та природна система. Трофічна і просторова структури біоценозу. Екологічні ніші.
- •Трофічна структура біогеоценозу
- •Бродіння як спосіб отримання енергії мікроорганізмами. Види бродіння, хімізм. Промислове значення різних видів бродіння.
- •Будова і функціонування органів дихання людини.
- •Будова метафазної хромосоми. Поняття про каріотип. Мітоз та його біологічне значення.
- •Будова та біологічна роль рнк.
- •Взаємодія неалельних генів (компліментарність, епістаз, полімерія). Дія генів-модифікаторів.
- •Вища нервова діяльність. Умови і механізми утворення умовних рефлексів.
- •Відділ Лишайники. Компоненти лишайників. Життєві форми та анатомічна будова лишайників. Представники, їх характеристика, роль в природі і значення в господарстві.
- •Відділ Мохоподібні. Особливості морфологічної та анатомічної будови. Поширення та значення в природі.
- •Відділ Папоротеподібні. Морфологічна та анатомічна будова. Класифікація сучасних видів.
- •Відділ Плауновидні. Загальна характеристика. Клас Плауновидні. Морфологічна та анатомічна будова. Рівноспоровість у циклі відтворення. Характерні представники, необхідність їх охорони.
- •Відхилення від законів г. Менделя. Наддомінування, кодомінування, множинний алелізм, пенентрантність і експресивність.
- •37. Імунітет, види, фактори імунітету. Вакцини, сироватки, їх застосування.
- •38. Клас Аскоміцети. Ознаки аскоміцетів, їх географічне поширення та умови існування. Будова міцелію, способи розмноження. Принципи класифікації
- •39. Клас Дводольні. Ознаки дводольних. Поділ на підкласи.
- •40. Клас Ліліопсиди. Спільні ознаки однодольних. Їх морфологічна та анатомічна будова. Принципи класифікації.
- •41. Клас Ооміцети. Спільні ознаки. Поширення та умови існування. Будова тіла, розмноження. Класифікація. Їх значення в природі та заходи боротьби з паразитуючими видами.
- •42. Клас Плазуни, загальна характеристика та класифікація.
- •44. Клас Ссавці. Загальна характеристика. Особливості будови, розмноження і розвитку на прикладі типового представника.
- •45. Клас Хвойні. Особливості морфологічної і анатомічної будови. Значення в природі. Підклас Хвойні. Загальна характеристика і типові представники.
- •46. Клітинна інженерія. Культура калусних клітин. Мікроклональне розмноження.
- •47. Ліпіди, будова, біологічна роль. Прості і складні ліпіди, значення.
- •48. Мейоз. Характеристика етапів і стадій. Біологічне значення мейозу.
- •49. Механізм фотосинтезу. Світлова фаза фотосинтезу.
- •50. Механізми визначення статі: сингамний, прогамний, епігамний. Зчеплене зі статтю успадкування.
- •52. Надклас Риби. Особливості будови тіла у зв’язку з існуванням у водному середовищі.
- •53. Неспадкова та спадк мінливість. Мутації. Мутаційні фактори, класиф. Мут.
- •54. Нормальна мікрофлора організму людини (мікроорганізми шкіри, ротової порожнини, шлункового тракту, дихальних шляхів). Значення аутофлори в життєдіяльності людини.
- •55. Обмін вуглеводів, перетворення вуглеводів в процесі травлення. Внутрішньоклітинне перетворення вуглеводів (гліколіз, цикл Кребса, енергетичний вихід, значення).
- •3. Процеси перетворення вуглеводів на клітинному рівні
- •56. Опорно-рухова система людини. Будова та функціонування. М’язи та їх робота.
- •57. Організація генетичного матеріалу в еукаріот. Експресія генів.
- •59. Осмос. Клітина осмотична система. Явище плазмолізу, деплазмолізу. Тургор.
- •60. Основи селекції. Основні методи селекції. Закон гомологічних рядів спадкової мінливості м.І. Вавилова.
- •61. Основні двомембранні компоненти клітини, їх організація і функції
- •63. Основні одномембранні компоненти клітини, їх організація і функції.
- •66. Особливості будови тіла, фізіологічних функцій та розмноження типових представників класу Земноводн
- •67. Первиннопорожнинні тварини. Круглі черви – паразити рослинних та тваринних організмів.
- •68. Підклас Лілііди. Спільні ознаки підкласу. Характеристика родини Злакові. Характерні представники. Їх поширення в природі. Значення в господарстві.
- •69. Підклас Розиди. Загальна характеристика родин Розоцвіті, Бобові. Будова квіток, плодів. Значення. Характерні представники, їх поширення в природі і значення.
- •70. Поняття про гормони, класифікація за хімічною будовою, значення.
- •1 Група - б-пептидні гормони
- •2 Група - похідні а.К.
- •3 Група - стероїдні гормони
- •71. Порівняльна характеристика апоптозу та некрозу.
- •Сечостатева система людини. Механізм сечоутворення.
- •Синтез днк на матриці днк. Особливості реплікації днк у прокаріотів та еукаріотів.
- •Синтез рнк на матриці днк. Особливості транскрипції у прокаріотів та еукаріотів.
- •Спороутворення у бактерій та його біологічний сенс, будова та хімічний склад дозрілої спори, види розміщення ендоспор в бактеріальній клітині. Проростання спори.
- •Стійкість рослин як адаптивне пристосування до конкретних умов існування. Поняття про стреси, їх різноманітність.
- •Сучасні глобальні екологічні проблеми. Стан навколишнього середовища України.
- •Темнова фаза фотосинтезу. Масштаби і значення фотосинтезу.
- •Температура як екологічний фактор. Вплив температури на життєві процеси. Пойкілотермні та гомойотермні організми. Стратегії теплообміну.
- •Тип м’якуни. Анатомічні особливості первинноводних та вторинноводних м’якунів.
- •Тип плоскі черви. Будова тіла та особливості фізіологічних функцій типових представників.
- •Типи росту органів рослин. Інтенсивність росту. Крива Сакса і регуляція ростових процесів у рослин на різних рівнях організації. C.9
- •Ферменти, хімічна природа, будова, властивості. Особливості дії ферментів як біологічних каталізаторів, механізм дії. Класифікація ферментів.
- •Характеристика вегетативних органів рослин.
- •Характеристика генеративних органів рослин.
- •Хромосомна теорія спадковості. Зчеплене успадкування. Кросинговер.
- •Шляхи, рушійні сили та механізми висхідного та низхідного руху води по рослині.
49. Механізм фотосинтезу. Світлова фаза фотосинтезу.
Мех-зм ф-зу поясн. квантова теорія світла. Відповідно суч. уявл. світло надход. окремими порціями- квантами. За рівн. Ейнштена, енергія окремого кванта дор. hν або h·c/λ
Е-енергія; h – стала Планка; ν- частота
коливання; c- швидкість світла; λ- довжина
хвилі
Відомо, що енергія кванта у черв. частині менша ніж у синій, але інтенс. ф-зу більш висока, це поясн. тим, що швидкість фотохім. р-ції зал. не від. енергії окремих квантів, а від к-сті квантів з достат. енергією. Якщо взяти одну і туж к-сть енергії в син. (короткі хвилі) і черв. (довгі хвилі) част. спектру, то на цю енергію у синій частині спектру буде припадати менша к-сть квантів ніж у черв.
У 1905 р. Блекман показав, що ф-з скл. з трив. темнової фази (світло не потрібно) і короткої світлової. Світлова фаза відбув. на намелах і гранах хлоропластів, а темнова у стромі.
у 1932 р. Р. Хілл відкрив р-цію фотолізу води. Він виділив водну суспензію хлоропластів і вода не міст. СО2, додав хінон і освітлював цю систему, при цьому хлоропласти виділ. вільний О2, тобто відбув. розщепл. води з виділ. кисню – фотоліз води.
Н2О + hν →2Н+ + ½ О2 + 2ē
Другий доказ у 1940 р. Виноградовим і Тейсом, вони зібрали 40 л. кисню, кий виділ. елодеєю і про аналіз ізотопний склад кисню, справа у тому що кисень води і вуглекислого газу відрізн. ізотопом О16 і О18. При цьому складнішим був кисень води, а не вугл. газу.
Механізм фотохім етапу ф-зу пов'яз. з діял. 2 фотосистем. (вивч. Арнон)
Перша фотосистема: 200 мол. хлорофілу А, 50 мол. каротиноїдів, 1 мол.-пастка Р-700, мол. хлорофілу з максимум поглин. 700 нм
Друга фото система: 200 мол. хлор. А, 200 мол. хлор. В і мол.-пастка Р-680
Ф-з відбув шляхом не цикл., цикл. і псевдоциклічного фотофосфорилювання.
Нециклічне фосфорилювання
світло надходь. на світлозбир. комплекс фотосис. 1 →мол. пастка Р-700, яка у момент збудж. має потенц. – 0,62 В → вибив. ē, який надходь. на сис. переносників →Z →флавопротеїд →феродоксин, з якого ē переход. від НАДФ до НАДФ·Н2 (перший продукт не цикл. фосфорил.). При цьому у мол. Р-700 утв. електрон. дірка, яка заповн. за рах. 2 фотосис.: світло надходь. на фотозбир. комплекс сис. 2, якщо мол. достат., то ē за градієнтом окисно-відновного потенціалу з Р-680 → цитохром В→ пластохінон→цитохром F → пластоціанін → Р-700. На етапі між пластохіноном і цитохромом F виділ. достат. к-сть енергії, щоб утв. АТФ з АДФ (2 продукт)
Тепер електрон. дірка утв. на Р-680, яка заповн. за рах. р-ції Хілла (фотоліз води) і з'явл. вільні ē: Н2О + hν →2Н+ + ½ О2 + 2ē
Циклічне фосфорилювання
Задіяна лише 1 фотосис., характер. для клітин обгортки суд-волокнистих пучків.
Світло надходь. на світло-здир. комплекс сис. 1, енергія перед. на мол. Р-700, якщо енергії достат. вибив. ē → Z →феродоксин → цитохром В →цитохром F → Р-700. На етапі між. цит. В і цит. F виділ. енергія, щоб відбув процес фосфорилюв. і виділ. АТФ (єдиний продукт)
Псевдоциклічне фосфорилювання В окремих випадках коли в кліт. збіднений фонд НАДФ, задіяні 2 фотосис., але продуктами є АТФ і вода.
