- •Суть і зміст „менеджмент” і „управління”.
- •Місія організації і цілі в управлінні.
- •Рівні управління в організаціях.
- •Ланки управління
- •Види менеджменту.
- •Організаційні комунікації та їх роль в управлінні.
- •Типи організаційних комунікацій.
- •Класифікація управлінських рішень.
- •Класифікація організаційних структур.
- •Лінійні та функціональні організаційні структури.
- •Лінійно- функціональні та дивізіональні організаційні структури.
- •Класифікація теорії мотивації.
- •Змістовні теорії мотивації
- •Теорія двох факторів ф. Герцберга
- •Процесуальні теорії мотивації
- •Поняття, зміст та види контролю.
- •Попередній, поточний та остаточний контроль
- •Другий етап контролю - порівняння досягнутих результатів зі встановленими стандартами.
- •Третій етап контролю - коригуючі дії.
- •Економічні методи менеджменту.
- •Адміністративні методи менеджменту.
- •Стилі керівництва.
- •Характеристика стилів керівництва
- •Соціальна та юридична відповідальність у менеджменті.
Місія організації і цілі в управлінні.
Деякі керівники не турбуються про вибір і формулювання місії своєї організації, тому що вона здається їм очевидною. Представники малого бізнесу здебільшого вважають, що місією їхньої фірми є отримання прибутку. Однак прибуток — це повністю внутрішня проблема конкретної організації. Беручи до уваги, що організація — відкрита система, вона може вижити тільки тоді, коли буде задовольняти певні потреби споживачів. Слід прагнути знайти основне призначення організації саме в зовнішньому середовищі. При цьому під час формулювання місії потрібно застосовувати індивідуальний підхід для кожної організації. Наприклад, два виробники персональних комп'ютерів чи автомобілів мають різне призначення, виходячи з їхніх можливостей на ринку і перспектив розвитку.
Особливу увагу слід звертати на те, що формулювання місії не має визначатися поточним станом організації. Місія — інструмент стратегічного управління — визначає основні орієнтири організації, що є важливими для задоволення конкурентних позицій. Разом зі зміною потреб, а також появою нових можливостей виникає необхідність переглянути місію. Вважають, що на цій стадії мова йде про загальну орієнтацію, яка в подальшому має бути виражена у кількісних показниках і трансформована в програму дій.
Під час формулювання місії намагаються поєднати образ і кредо організації. Образ організації виражає її "конституцію" і дає відповідь на питання: з якою метою створена організація, для чого вона існує. Кредо формулюється з метою уточнення уявлення конкретних суб'єктів про організацію.
Опис образу організації переважно охоплює такі елементи:
— історію організації;
— визначення сфери діяльності;
— особливості організації;
— стиль поведінки власників і управлінського персоналу.
Для спрощення процедури формулювання стратегічної місії доцільно скористатись переліком основних чинників, які мають бути при цьому враховані (табл. 3.1). Ці чинники можуть подаватись у різній послідовності чи поєднанні залежно від бачення конкретної організації:
Коротка історична довідка про організацію, Виникнення організації та її основні здобутки на цьому шляху. Імідж організації, її відповідальність перед суспільством
Товари/послуги - Потреби, які прагне задовольнити організація. Товари і послуги, які вона пропонує. Призначення товарів. Рівень задоволення потреби споживача. Базова технологія, яку використовує організація
Уявлення про себе - Особливості і конкурентні переваги, якими організація володіє
Філософія - Базові переконання, цінності та пріоритетні прагнення, які панують в організації. Стиль поведінки власників і управлінського персоналу
Власники - Рівень задоволення інтересів власників
Працівники - Позиція організації щодо свого персоналу
Клієнти - Стисла характеристика клієнтів організації
Розміщення - Основні конкуренти організації. Ділові контакти організації з партнерами
На основі сформульованої місії організації з урахуванням інших вагомих чинників відбувається вибір цілей, їх внутрішнє узгодження та уточнення.
Цілі, на відміну від місії організації, фіксують конкретні стани, до яких прагне організація, тому ціль трактують як критерій її успіху чи невдачі.
Ціль — це конкретний стан окремих характеристик організації, якого вона прагне досягти протягом певного терміну.
Будь-яка ціль складається з трьох елементів: певного показника, за яким перевіряють виконання критерію; засобу вимірювання або масштабу для оцінки величини показника і завдання — певного значення масштабу, якого організація прагне досягти. Наприклад, для основної економічної цілі організації показником може бути рентабельність капіталу; засобом вимірювання — середня рентабельність для певного періоду, а завданням — конкретне її значення, якого організація прагне досягти.
Організація має систему цілей, які визначаються и положенням у зовнішньому середовищі, внутрішньою структурою, функціями тощо. При цьому цілі різних організацій можуть істотно відрізнятися.
КЛАСИФИКАЦИЯ:
Часовий період - Довго-, середньо- та короткострокові
Характер діяльності - Зростання, стабільність, скорочення
Зміст діяльності організації - Економічні, організаційні, наукові, соціальні, технічні
Функціональні сфери діяльності організації - Маркетингові, виробничі, фінансові, кадрові, інноваційні
Вимірюваність - Якісно чи кількісно подані
Пріоритетність - Основні, другорядні
Ієрархія - Вищі, підпорядковані
При формулюванні цілей дотримуються таких правил.
• Цілі повинні бути досяжними, тому що нереальна для досягнення ціль зумовлює демотивацію працівників і втрату ними основного орієнтира. Для того, щоб намічені цілі були стимулом організації у використанні наявного потенціалу, вони мають відповідати критерію: "важко, але можливо".
• Цілі повинні бути гнучкими: сформулювати їх потрібно так, щоб можна було забезпечити коригування відповідно до тих змін, які відбуватимуться в оточенні.
• Цілі мають підлягати вимірюванню: кількісний вимірник дає змогу оцінити рівень їх досягнення.
• Цілі повинні бути конкретними, чітко визначати терміни і виконавців. Чим конкретніша ціль, тим легше вибрати відповідну стратегію її реалізації.
• Цілі мають бути сумісними. Сумісність передбачає, що довгострокові цілі повинні відповідати місії, а короткострокові — довгостроковим. У великій організації має бути сумісність між цілями різних структурних підрозділів і рівнями управління. Якщо ієрархія цілей побудована правильно, то кожен підрозділ, досягаючи їх, поліпшує результати діяльності організації.
